Основи інноваційного менеджменту

1.3 Підготовка і проведення нововведень за допомогою інструментів інноваційного менеджменту                                   Підготовка і проведення нововведень      Інновація – це нововведення, зміна. Будь-яка інновація – результат прийняття рішення або цілої серії рішень. Деякі зміни нав'язуються ззовні, ініціаторами інших є ми самі. Великий вплив інновацій на господарську діяльність, на виробництво, постачальників і споживачів викликає необхідність управління змінами. Це і є інноваційний менеджмент.   Ми живемо серед змін і змушені змінюватися самі. Щоб вижити, люди змушені змінюватися заради пристосування до обставин і подій навколо них і в них самих. Організації також постійно пристосовуються і удосконалюються. Щоб не просто вижити, а рости і розвиватися, вони змушені дуже серйозно змінювати себе з метою досягнення визначених цілей.              У світовій економічній літературі “інновація” інтерпретується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу (НТП) в реальний, що втілюється в нових продуктах і технологіях. В літературі налічується безліч визначень поняття “інновація”. Будемо розуміти під інновацією будь-яке нововведення або зміну. Природно виділяти науково-технічні та управлінські інновації. Перші засновані на нових наукових і технічних рішеннях, а другі  – на нових організаційних рішеннях [27].     Рівні зміни. Доцільно розділяти зміни на індивідуальному рівні, на рівні групи (наприклад, відділу або цеху), на рівні організації в цілому, на більш високому рівні (галузі, регіону або всієї держави). При зростанні рівня зміни збільшуються терміни і складність його здійснення.     На індивідуальному рівні рішення про здійснення нововведення може бути прийнято миттєво. Іноді й сама інновація може бути здійснена миттєво. На рівні малої групи (так називають групу, всі члени якої один одного добре знають) виникають нові аспекти, пов'язані з боротьбою окремих членів групи за або проти інновації. Досягти єдності дій можна або наказом (тоді будуть незадоволені, можливий явний чи таємний саботаж), або переконанням у особистої користі нововведення для кожного, або дискусією з результатом до компромісу (опоненти підтримають дане нововведення в обмін на поступки в інших напрямках). Миттєво рішення не може бути прийняте, знадобиться обговорення, як організоване (у вигляді зборів), так і в кулуарах. Можливо, що деякі співробітники покинуть групу, або зі своєй волі, або під тиском керівництва та/або колективу.        На рівні організації в цілому процес здійснення зміни ще більш складний і тривалий, оскільки його ідея повинна оволодіти не тільки вищим керівництвом, але і всіма малими групами, з яких складається організація. Можливі протистояння різних частин організації, аж до страйків і розколу організації на кілька підгруп [28].         У 1911 р. Й. Шумпетер виділив п'ять типових змін, з якими має справу менеджер:              1) використання нової техніки, нових технологічних процесів або нового ринкового забезпечення виробництва;        2) впровадження продукції з новими властивостями;     3) використання нової сировини;         4) зміни в організації виробництва і його матеріально-технічного забезпечення;             5) поява нових ринків збуту.         Пізніше, в 1930-і роки, він розглядав інновацію як зміну з метою впровадження і використання нових видів споживчих товарів, нових виробничих і транспортних засобів, ринків і форм організації.     В кінці ХХ ст. інновація іноді визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, упровадженого на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності, або в новому підході до соціальних послуг.     Зі сказаного випливає, що інновацію-результат потрібно розглядати нерозривно з інноваційним процесом. Терміни “інновація” і “інноваційний процесс” близькі, але не однозначні. Інноваційний процес пов'язаний із створенням, освоєнням і поширенням інновацій [29].      Поняття “новизна” і “нововведення” нерідко ототожнюється, хоча між ними є і деякі відмінності. Нововведення – це новий порядок дій, новий метод, оформлений результат фундаментальних, прикладних досліджень, розробок або експериментальних робіт у будь-якій сфері діяльності з підвищення його ефективності. Нововведення можуть оформлюватися у вигляді відкриттів, винаходів, патентів, товарних знаків, раціоналізаторських пропозицій, документації на новий чи удосконалений продукт, технологію, управлінський або виробничий процес. Нововведення можуть бути зафіксовані в головах людей, на паперових або електронних носіях. Інформація про нововведення міститься в науковій і технічній літературі. А також в нормативних і методичних документах (стандартах, рекомендаціях, методиках, інструкціях і т. п.), звітах про маркетингові дослідження і т. п. Нововведення можуть розроблятися з будь-якої проблеми на будь-якій стадії життєвого циклу товару. Нововведення можуть бути придбаними або власної розробки, призначеними для накопичення, продажу або впровадження у виробничий процес вироблення продукції фірми, що випускається (виконуваної послуги), тобто перетворенними у форму інновації [30]. Інструменти інноваційного менеджменту     Розглянемо деякі прийоми і методи, якими може користуватися менеджер при здійсненні змін.          Аналіз поля сил. Управляє зміною менеджер. Йому треба не тільки спланувати зміну, але й переконати виконавців у доцільності нововведення, в тому, що воно принесе користь, а також нейтралізувати дії супротивників зміни.             При аналізі ситуації корисно виділяти рушійні сили, тобто сили, що викликають і/або сприяють зміні, і стримуючі сили, дія яких спрямована проти зміни. Звичайно, важливо враховувати відносну “потужність” сил.  Якщо рушійні і стримуючі сили рівні, то нічого не відбувається. Щоб порушити рівновагу на користь зміни, менеджеру необхідно посилити рушійні сили і послабити стримуючі. Для цього насамперед корисно виявити потенціал для зміни, тобто потенційні сили, які здатні стати рушійними силами зміни, але на теперішній момент ще не діють. Пробудити цей потенціал – завдання менеджера [31].       Основні сили опору зміни. Виділяють чотири основні причини опору змінам: вузьковласницький інтерес, неправильне розуміння ситуації, різна оцінка ситуації, низька терпимість до зміни.       Вузьковласницький інтерес – це, зокрема, очікування окремими людьми втрат чогось цінного (грошей, статусу і т.п.) в результаті змін. Такі очікування не завжди виправдані, і менеджер в силах роз'яснити реальні наслідки зміни і запропонувати якісь компенсаційні заходи.    Неправильне розуміння ситуації зазвичай пов'язано з невірним трактуванням намірів керівництва, низького ступеня довіри до нього або взагалі повною відсутністю довіри. Менеджер здатний ефективно боротися з неправильним розумінням ситуації, активно роз'яснюючи реальну суть інновації як на зборах, так і індивідуально.       Різна оцінка ситуації співробітниками в порівнянні з керівництвом призводить до несприятливого сприйняття інновації. Зазвичай вона заснована на наявності важливої ​​інформації, яка, на їхню думку, невідома керівництву. Якщо такі співробітники висловлюють відкриту незгоду, то проблема їхнього опору інновації може бути знята шляхом дискусії. Наявна у них інформація буде доведена до керівництва і ретельно обговорена. У результаті або вони переконаються в необгрунтованості своїх сумнівів, або в інноваційні плани будуть внесені зміни відповідно до нової інформації, або буде встановлено принципова розбіжність позицій, в результаті чого співробітникові доведеться змінити посаду або компанію.      Гірше, якщо різна оцінка ситуації співробітниками не виявляється у відкритій незгоді. Тоді менеджеру доведеться застосувати свої “дипломатичні” навички. Щоб, по-перше, виявити протидію, по-друге, зрозуміти її причини [32].          Низька терпимість до зміни може бути заснована на природньому консерватизмі людей, небажанні що-небудь змінювати (прагненні заощаджувати зусилля), або на побоюванні, що в такій після впровадження інновації ситуації виявиться недолік наявних у них знань, навичок, умінь або здібностей. Менеджер взмозі підвищити терпимість до зміни, роз'яснюти його користь для організації вцілому і для кожного конкретного співробітника, зокрема, розбираючи посадові обов'язки співробітника після реалізації нововведення.           Методи подолання опору змінам. Менеджер може застосовувати різні методи подолання опору змінам.          Один з найбільш природних методів – надання інформації. Про майбутню інновацію докладно розповідається всім співробітникам організації. Якщо менеджеру вдалося переконати людей, вони в багатьох випадках будуть допомагати керівництву організації в здійсненні зміни. Однак цей підхід може зажадати багато часу і трудовитрат, якщо інновація зачіпає багатьох людей.          Інший метод – залучення співробітників у проектування і здійснені інновації. У цьому випадку менеджер визначає тільки основні позиції, залишаючи деталі співробітникам. Люди, які беруть участь у проектуванні інновації, будуть відчувати почуття відповідальності за здійснення зміни. З іншого боку, цей підхід також може зажадати багато часу і трудовитрат. Особливо якщо учасники запроектують зміни, що не відповідають загальному плану менеджера, і в результаті йому доведеться витратити багато зусиль, щоб спрямувати енергію помічників в потрібний напрямок.  Допомога і підтримка з боку менеджера можуть виявитися вельми ефективним засобом, якщо люди чинять опір через проблеми адаптації до нових умов. Однак цілком можливо, що не всім співробітникам вдасться адаптуватися, і їм доведеться піти.        Переговори з окремими працівниками та їх групами (відділами), з колегами-менеджерами, що завершуються укладанням письмової згоди, дозволяють прийти до компромісів, коли замість реальних чи уявних втрат при інновації сторони отримують покращення в інших аспектах життя та діяльності. Письмовий договір дозволяє уникнути конфліктів у майбутньому. Однак успіх одних переговорів може спровокувати вимоги про проведення подібних переговорів з іншими групами і затягнути процес перетворення. Перераховані чотири методи є цілком чесними і відкритими [33].   Однак менеджери найчастіше використовують і методи, які не завжди можна схвалити з етичної точки зору.         Один з них – маніпулювання людьми з виборчим використанням інформації та свідомому викладі подій в певному порядку. Наприклад, показуються позитивні сторони інновації і ховаються негативні (для тих чи інших груп співробітників), тобто надається однобічна інформація, на основі якої люди залучаються до інновації, не уявляючи собі всіх наслідків. Інший варіант – так звана “кооптація”, при якому підтримка нововведення з боку шанованих осіб (наприклад, генерального директора) або груп (відділів) досягається шляхом їх неправдивої участі в проектуванні нововведення. До описаного методу близький поширений звичай починати, наприклад, наукові конференції з виступів шановних людей – мерів міст, ректорів вузів та ін,  у яких є тільки один недолік – повна некомпетентність в проблемах, якими займається конференція. Саме тому зазначені шановні люди зникають незабаром після свого виступу, присвяченого загальним питанням [34]. Нарешті, треба зазначити метод явного чи неявного примусу, коли менеджер змушує прийняти інновацію під загрозою втрати посади, роботи та інших благ. Співробітники, переможені і поневолені менеджером, можуть змиритися, але надалі не можна розраховувати на доброзичливе співробітництво. З іншого боку, без примусу не обійтися, якщо необхідно швидко провести непопулярні зміни, які диктуються зовнішнім середовищем.            Найбільш поширеною помилкою менеджерів є використання одного або невеликого числа методів незалежно від ситуації. Друга за поширеністю помилка – метод “розділяй і володарюй”, який при можливій короткострокової ефективності призводить до великих проблем в довгостроковій перспективі.          Велика кількість інноваційних проектів залишається незавершеними або не дають очікуваних результатів, тому що фірми виявляються нездатними впровадити дану інновацію [35].       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II

ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО  МЕНЕДЖМЕНТУ НА                          ПРИКЛАДІ МІНІ-ГОТЕЛЮ “СОНАТА”                           

2.1 Характеристика готелю

 

 

Для того щоб більш детально ознайомитися з прикладами застосування інноваційного менеджменту в  туристичній сфері на сучасному  етапі, розглянемо практичну діяльність готелю в м. Санкт-Петербург.     Для аналізу візьмемо мережу міні-готелів “Соната”. Готелі “меншого формату” не так давно з'явилися на ринку туристичних послуг, і цікаво подивитися, як впроваджуються інновації не в готельних корпораціях, а в порівняно молодих, недорогих міні-готелях. Тим більше що цей сектор успішно розвивається, а тому, присутня конкуренція.    Мережа “Соната” складається з п’яти міні-готелів, розташованих в центральній частині Санкт-Петербурга.         Перший готель – “Соната на Маяковському”. Міні-готель “Соната” на вулиці Маяковського розташовується в діловій частині центру Санкт-Петербурга. Поряд з готелем знаходиться Преображенський собор, а до таких пам'яток, як Невський проспект, Смольний собор та інших можна дістатися пішки всього за 15 хвилин. Цей готель був відкритий в 2003 році. Повна реконструкція готелю проведена в липні 2011 року.     Контакти. Адреса: Росія, Санкт-Петербург, вул. Маяковського, буд.50, апартаменти 16. Телефон/факс: +7 (812) 380-40-90, 608-90-78 (багатоканальний). е-mail: hotel-sonata@mail.ru. Skype: sonata.mayakovskogo.  Співробітники готелю “Соната” раді допомогти вам в організації вашого перебування в Санкт-Петербурзі і зробити його максимально приємним і комфортним. До послуг наших гостей ми пропонуємо: cніданок в готелі, до безкоштовних послуг відносяться: замовлення столиків у ресторанах, кава/чай та солодощі в кафе готелю протягом перебування, фен, праска, прасувальна дошка (за запитом у адміністратора), зубні, бритвені, швейні набори (за запитом у  адміністратора), Інтернет (Wi-Fi), надання необхідної інформації, місцеві телефонні дзвінки, факсимільні і копіювальні послуги, сейф на ресепшн, свіжа  преса (в холі готелю), організація доставки квітів для вашого події, розміщення дітей до 16 років. Платні послуги: зустріч в аеропорту та на вокзалах, послуги таксі, оренда автомобіля, екскурсійне обслуговування (тури по Санкт-Петербургу та приміських), замовлення квитків у театри, музеї та концертні зали, послуги гіда, послуги пральні, додаткове ліжко в номер, міжміський/міжнародний зв'язок, реєстрація іноземних гостей: 200 руб./1 ​​людина, візова підтримка (оформлення ваучера для отримання візи. Виняток становлять резиденти міграційно-небезпечних країн). Вартість 500 руб./ваучер.     Вартість проживання в готелі.       Низький сезон: з 1.10 по 30.04   Високий сезон: з 1.05 по 30.09 – Стандарт одномісний  2950 руб.       3950 руб.  – Стандарт на 1/чол.      3400 руб.     5000 руб.         на 2/чол. 3750 руб.     5250 руб.  – Полулюкс на 1/чол.    4000руб.     5500 руб.        на 2/чол. 4450 руб.     5750 руб.  – Люкс     на 1/чол. 4700 руб.     5900 руб.        на 2/чол.   5250 руб.     6250руб. Додаткове місце:       700 руб.      1000руб. При бронюванні через сайт надається знижка 10%. Сніданок входить у вартість номера.           Послуги у готелі:            – загальні:  цілодобова стійка реєстрації, номери для некурців, прискорена реєстрація заїзду/від’їзду, сейф, опалення, камера зберігання багажу, куріння на всій території готелю і в номерах заборонено, кондиціонер;                – сервіси: трансфер до/з аеропорту, пральня, хімчистка, послуги по прасуванню одягу, люкс для молодят, екскурсійне бюро, Факс/ ксерокопіювання, трансфер (за додаткову плату);        – інтернет Безкоштовно. Wi-Fi надається на території всього готелю безкоштовно.             Порядок проживання у готелі. Реєстрація заїзду з 13:30. Реєстрація виїзду до 12:00. Розміщення дітей безкоштовно. При розміщенні дітей молодших 2 років на дитячих ліжечках їм надається безкоштовне проживання. При розміщенні дітей молодше 14 років на додаткових ліжках проживання їм надається безкоштовно.      Другий готель – “Соната на Ломоносова”. Готель на вул. Ломоносова знаходиться в самому центрі тихого історичного Петербурга. Готель розташований на набережній річки Фонтанки, біля мосту Ломоносова, який багато хто пам'ятає за старими листівкам з Петербурга. Найближчі станції метро Володимирська/Достоєвська. Поряд з готелем на Заміському проспекті безліч бізнес-центрів, розважальних закладів. Будівля готелю нещодавно відреставровано, номери оснащені всім необхідним для комфортного проживання. До Невського проспекту можна дійти прогулянковим кроком за п'ять – сім хвилин.            Третый готель – “Соната на Невському”. Новий готель відкриється в грудні 2012 року на честь 10-річчя мережі Sonata Hotels Group –  впізнаваного бренду на ринку готельних послуг Санкт-Петербурга. Готель розташований в “золотому трикутнику” всіх основних визначних пам'яток, в крокової доступності –  Адміралтейство, Палацова площа та Ермітаж, Собор Казанської Божої Матері, Російський музей. Номерний фонд готелю – 9 номерів, тому при бажанні Ви можете орендувати весь готель відразу. Вікна готелю виходять на Невський проспект і в тихий внутрішній дворик.   Четвертий готель – “Соната на Гороховій”. Розташований на одній з центральних вулиць Санкт-Петербурга, готель має воістину ідеальне місце розташування – це саме серце міста: до Двірцевої площі, Невського проспекту – 1 хвилина пішки, всі головні визначні пам'ятки – в пішій доступності. Ст. метро “Адміралтейська” – розташована в 2-х хвилинах пішки від готелю. У готелі 17 номерів категорії “Стандарт”, “Напівлюкс” і “Люкс”, що зберігають дух історії (високі стелі зі старовинною ліпниною, оригінальний паркет) в поєднанні з сучасними зручностями (комфортабельні ванні кімнати, багатоканальне телебачення, телефон, безкоштовний інтернет Wi-Fi ).             П’ятий готель – “Соната на Великому пр. П.С”. Міні-готель розташованій в 10 хвилинах пішки від станції метро Петроградська або Спортивна. Історичний район міста відрізняється своєю неоднозначністю: з одного боку, це – частина історічного центру міста, з іншого – це окремий, маленький, затишний, але неймовірно насичений куточок Петербурга. Затишні номери зі зручностями площею від 20 кв.м. оснащені всім необхіднім для комфортного проживання гостей. У кафе готелю сервірується смачний сніданок. Гості завжди можуть випити чаю або кави безкоштовно. Наші адміністратори раді допомогті гостям у будь-яку хвилину.    Більш детально розкриємо діяльність першого готелю – “Соната на Маяковському”.            Таким чином, ми маємо середньостатистичні готелі у самому сердці Санкт-Петербургу, зі стандартним набором послуг, та середньою ціновою політикою.

 

 

 

 

2.2 Необхідність впровадження  інноваційного менеджменту та  його результати                                       Висока конкуренція на цьому сегменті ринку, зростаючі потреби клієнтів, і прагнення організації удосконалюватися і розвиватися, все це змусило керівництво мережі міні-готелів задуматися про впровадження системи інноваційного менеджменту в діяльність організації. Чи малу роль в ухваленні такого рішення зіграв той факт, що середній вік співробітників організації становить 34 роки, тобто колектив досить молодий для більш спокійного прийняття кардинальних змін.        Ще до відкриття третього готелю, в лютому 2006р., почалися роботи з підготовки реформування діяльності організації: проведено аналіз ефективності власної діяльності, маркетингові дослідження діяльності конкурентів, визначені необхідні зміни в послугах, структурі і культурі підприємства.            В результаті проведеної аналітичної роботи, значних творчих зусиль у мережі міні-готелів “Соната” з'явилася спочатку “Концепція розвитку мережі міні-готелів “Соната” на період до 2010р.”, а потім “План корпоративного розвитку мережі міні-готелів “Соната” на період до 2010р.”  Підсумковий документ передбачав у собі цілі та завдання, запланований результат, конкретні тимчасові рамки, комплекс заходів, необхідних для реалізації поставлених цілей і завдань, оцінку ризиків, економічні показники. Далі, вважаю за потрібне, розглянути низку інновацій з тих, які вже вдалося успішно впровадити, і деякі інновації, які знаходяться в стадії впровадження.          Інноваційні процеси та їх результати      1. Для реалізації такого важливого плану потрібні досвідчені працівники. Два представника мережі міні-готелів “Соната” отримали додаткову освіту в області програм МБА (іміджелогія, інноваційна економіка), вісім співробітників закінчили курси підвищення кваліфікації, тренінги персоналу проводяться 1 раз на два місяці. Змінилася організаційна структура підприємства.          2. Значно розширено проект “Партнерські програми”. До існуючих раніше партнерів мережі міні-готелів “Соната” не тільки долучилися нові, але й значно розширилися асортименти наданих послуг. Сутність проекту зводиться до наступного: згідно з угодами про партнерство, компанії надають клієнтам готелю свої послуги зі знижкою від 10 до 20%. До ресторанів, барів, транспортних компаній і музеїв приєдналася мережа фітнес-клубів, що надає свої послуги цілодобово. В одному з міні-готелів з вересня 2010р. гостям пропонується в рамках програми скористатися новою послугою “Електронне меню” (e-Menu), і, не виходячи з номера забронювати столик і замовити в сусідньому ресторані вечерю. Так само можливо замовити цю вечерю в номер. Послуга користується популярністю у гостей столиці. Заплановано впровадження таких систем ще в одному готелі.        3. Керівництво мережі готелів відмовилося від традиційного автовідповідача, що виконував функцію будильника. Тепер, за бажанням клієнта, вранці його розбудить не металевий голос, а будь-який на вибір голос, що належить відомій, публічній людині. Без нальоту вульгарності зранку для клієнтів створюється гарний настрій.      4. Після проведення маркетингових досліджень, керівництво мережі міні-готелів отримало несподіваний результат: більшість готелів меншого формату не має власних Інтернет-сайтів, тільки електронні адреси для бронювання номерів. Вже існує є офіційний сайт всієї мережі міні-готелів “Соната”. Можливості сайту значно збільшать цільову аудиторію, на яку спрямована реклама, нададуть перелік послуг, які можна замовити заздалегідь (ресторан, екскурсії, квитки в театр і т.п.).     Результатом впровадження інновацій стало збільшення кількості клієнтів мережі міні-готелів (зросла частка постійних клієнтів), що призвело до збільшення прибутку за 2010р. приблизно на 12%. І підприємство не збирається зупинятися на досягнутому результаті [41].      У цьому процесі важливу роль відігравали методи управління персоналом. Це – методи впливу суб'єкта управління (керівника) на об'єкт (виконавця) при практичному здійсненні стратегічних і тактичних цілей управління.            Залежно від ступеня свободи працівника як об'єкта управління методи управління персоналом можна поділити на три види [36]:      1) методи примусу, коли об'єкт має обмежену свободу дій і суб'єкт управління примушує його виконувати свою волю;      2) методи спонукання, коли об'єкт має велику свободу дій і суб'єкт управління змушує шукати обгрунтовані мотиви для спонукання (стимулювання, мотивації) об'єкта до виконання завдання;    3) методи переконання, коли об'єкт має значну свободу дій, а суб'єкт управління повинен формувати методи впливу на об'єкт з використанням психотехнологій, ставлячи на чільне місце вивчення психологічного портрета особистості, тенденції та мотиви її розвитку.        Управління персоналом, націлене на інновації, конкурентоспроможність, має такі особливості [37]:       – висока невизначеність параметрів зовнішнього середовища як для організації в цілому, так і для окремого індивідуума;      – необхідність постійного підвищення своєї кваліфікації, ерудиції, зміцнення здоров'я. Знання – сила, запорука успіху;      – постійне очікування більш сильного конкурента. Конкуренція – стиль життя, рушійна сила розвитку;         – позитивне ставлення до нового;         – висока адаптивність до ситуацій;                       – новизна, складність, неповторюваність виконуваних робіт;    – широкий діапазон психологічних характеристик особистості;    – високий ризик інвестування і невизначеність досягнення кінцевих результатів діяльності;            – невизначеність параметрів організації праці;       – велика плинність кадрів;          – можливість отримання великого доходу;         – можливість реалізації потреб вищого рівня – соціальних потреб і потреб у самовираженні, самоактуалізації, досягненні високих творчих результатів.             Удосконалення процесу інноваційного менеджменту    Для удосконалення проведення інноваційної діяльності треба застосовувати наступні принципи роботи керівника як суб'єкта управління [38]:               – дотримання принципів управління економікою;      – виконання кваліфікаційних вимог до менеджера-керівника;    – раціональне поєднання методів управління;       – побудова системи менеджменту організації;       – пріоритет стратегічних питань перед тактичними;      – застосування до управління 20 наукових підходів;      – побудова та вивчення психологічного портрета особистості (виконавця);             – повага особистості;           – стимулювання праці підлеглих;         – єдиноначальність;           – корпоративний дух;           – наукова організація праці;         – визначення черговості виконання управлінських завдань по їх значущості;             – вивчення філософії забезпечення якості;       – забезпечення нормального морально-психологічного клімату в колективі;              – координація та контроль виконання робіт але обсягом, якістю, витратами та строками;           – дотримання режиму праці та відпочинку;       – управління конфліктами та стресами.       Таким чином, на конкретному прикладі, ми переконалися, що інноваційний менеджмент в туризмі виконує поставлені перед ним завдання: реалізація потенціалу організації для досягнення високих обсягів реалізації, прибутку, підвищення конкурентоспроможності та зміцнення її позиції на ринку, підвищення якості задоволення потреб клієнта. При цьому були розглянуті принципи роботи керівника як суб'єкта управління, методи управління персоналом, а також особливості управління персоналом, націлені на інновації та конкурентоспроможність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  

 

 

1. Про інноваційну діяльність: Закон України від  04 липня 2002р., N  380-IV// Відомості Верховної Ради. – 2002р. – N 36. – ст.266.
2. Орлов А.І. Менеджмент: підручник / А.І.Орлов. – М.: вид-во “Ізумруд”, 2003. – 298с.
3. Інноваційний менеджмент / Р. Н. Мінніханов, В.В. Алексєєв, Д.І. Файзрахманов., М.А.  Сагдієв. – М.: МСХА, 2003. – 13с.
4. Морозов Ю.П. Інноваційний менеджмент / Ю.П. Морозов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000.– 446 с. 
5. Сучасний економічний словник / [ під ред. Б.А. Райзберга]. – 4-е вид., – М.: ИНФРА-М, 1999. – 136c.
6. Євграфова І. Ю. Інноваційний менеджмент/ І. Ю. Євграфова, Е. О. Красникова. – М.: Окей-книга, 2009. – 84 с.
7. Агарков С.А. Інноваційний менеджмент і державна інноваційна політика:  монографія / С.А. Агарков,  Е.С Кузнецова, М.О. Грязнова. –M.: “Академия Естествознания”, 2011 год. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rae.ru/monographs/112/
8. Кушнір І.В Інноваційний менеджмент // Інститут економіки і права. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://be5.biz/ekonomika/ i013/01.htm
9. Агарков С.А. Інноваційний менеджмент і державна інноваційна політика:  монографія / С.А. Агарков,  Е.С Кузнецова, М.О. Грязнова. –M.: “Академия Естествознания”, 2011 год. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rae.ru/monographs/112/
10. Фатхутдінов Р. А. Інновационный менеджмент: підручник, 4-е вид./ Р.А.Фатхутдінов. – СПб.: Пітер, 2003. – 400с.     
11. Головач Л. Г. Регулювання інноваційних процесів у регіоні / Л. Г. Головач, Г. А. Краюхин, Л. Ф. Шайбакова. – СПб.: Державний інженерно-економічний університет, 1997.
12. Блінов А. О. Управління персоналом у сучасних корпоративних структурах /  А. О. Блінов. – М.: ИИК “Калита”, 2000. – 72c.
13. Інноваційний менеджмент: підручник / [С. Д. Іл’єнкова, Л. М. Гохберг, С. Ю. Ягудін та інш.] – М: ЮНИТИ, 1997. – 327c.
14. Кермадек Я. Інновації на підприємстві – це загальна справа / Я. Кермадек. – М.: вид-во “Претекст”, 2008. – 48 с.  
15. Енциклопедія сучасного управління: у 5 т. / [під ред. Фалмер Р.] – М.: СТР, 1992. – (Серія “Основи управління. Планування як функція управління”). Т.1. – 168 с.  
16. Основи підприємництва: на шляхах до ринку. Економіка і організація ринкових відносин / В. К. Злобин. – М.: Луч, 1992. – 124 с.
17. Неймер Ю. Л. Про типи і ролі керівників організацій в інноваційних  процесах / Ю. Л Неймер // Соціальні фактори нововведень в організаційних системах. – М.: Экономика, 1990. – 345 с.  
18. Якуба Е. А. Соціальна активність спеціаліста: істоки та механізм формування / Якуба Е. А. – Харьків: КУЛ, 2003. 215с.   
19. Ушанов Ю. А. Управлінські нововведення в США. Проблеми впровадження / Ю. А. Ушанов. – М.: Наука, 1996. – 246с.   
20. Мескон М. Основи менеджментy / Мескон М., М. Алберт, Ф. Хедуори. – М.: Дело, 1994. – 704с.
21. Сурін А. В. Інноваційний менеджмент: підручник /  А. В. Сурін,  О. П. Молчанова. – M: Инфра-М, 2008. –368c.   
22. Балабанов І.Т. Інноваційний менеджмент: [учеб. посіб. для вузів.] / І.Т.Балабанов. – Пб.: Пітер, 2001. – 303 с.   
23. Водачек Л.М. Стратегія управлення інноваціями на підприємстві / Л.М.  Водачек, О.Г. Водачкова. – М.: Экономика, 1999. – 176с. 
24. Кулініч О. І.  Психологія  управління / Кулініч О. І. – Львів : Львівський національний університет ім. І. Франка, К. : Знання, 2008. – 292 с. 
25. Гуіїп В.Н. Управління інноваціями: 17-модульна програма для менеджерів /  В.Н.Гуіїп, В. П Бараїчеєв., В. А. Устинов, С. Ю. Ляпіна – М.: ИНФРА-М, 2000. – 328с.   
26. Агарков С.А. Особливості управління інноваційними підприємствами / С.А. Агарков, Е.С. Кузнецова, М.О.  Грязнова. – М.: “Академия Естествознания”, 2011. – 146 c. 
27. Завліна П. Н. Інноваційний менеджмент: [учеб. посіб.] / П. Н. Завліна,  А. К. Казанцева, Л. Е. Мінделі. –М.: ІНФРА-М, 2000. – 34 с.  
28. Орлов А.І. Теорія прийняття рішень: [учебн. посіб.] / Орлов А.І. –  М.: “Март”, 2004. – 656c.   
29. Барютин Л. С. Основи інноваційного менеджменту: підручник / Л. С. Барютин та інш., під ред. А. К. Казанцева, Л. Э. Міндели. – М.: Зао “Издательство “Экономика” ”, 2004. – 561 с.  
30. Інноваційний менеджмент: підручник / [С. Д. Іл’єнкова, Л. М. Гохберг, С. Ю. Ягудін та інш.]. – М: ЮНИТИ, 1997. – 327c.    
31. Оголєва Л. Н. Інноваційний менеджмент: підручник / Л. Н. Оголєва. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 238с.   
32. Яковець Ю. В. Інновації: теорія, механізм, державне регулювання: підручник/ Ю. В. Яковець. – М.: Видавництво РАГС, 2000. – 397с.  
33. Економічна соціологія: підручник / [В.E. Пилипенко, E.А. Гансова, В.С. Казаков i інш.]. – К.: МАУП, 2002. – 296 с. 
34. Жукова М.А.  Менеджмент у туристичному бізнесі / А.М.Жукова. –  М.: КНОРУС, 2006. – 192 с.    
35. Яковлєв Г.А. Економіка готельного господарства: учеб. посіб. / Г.А.Яковлєв. – М. : Издательство РДЛ, 2006. – 328 с. 
36. Інноваційний менеджмент / [С Д. Іл’єнкова, Л. М. Гохберг, С. Ю. Ягудін ті інш.]; під ред. проф. С. Д. Іл’єнкової. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 327с.  
37. Краснікова Е.О. Інноваційний менеджмент / Е.О.Краснікова,  І.Ю. Евграфова. – М.: Окей-книга, 2009. – 84 с.   
38. Мухамед’яров А. М. Інноваційний менеджмент: учеб. посіб. / А.М. Мухамед’яров. – М.: Инфра-М, 2008. – 176 с.
39. Що таке “інноваційний менеджмент” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bizeducation.ru/library/management/innov/5/Imenedzment.htm 
40. Поняття інновації та інноваційного процесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://innovation-management.ru/osnovnye-ponyatiya 
41. Міни-готель “Соната на Маяковському”. Про готель [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.hotel-sonata.ru