Оцінка ділових якостей працівників і менеджерів фірми

          o Менеджери традиційних західних  бізнес-шкіл

      Звичайно, таке структурування сьогоднішнього  українського  менеджменту

дуже  умовне, границі між генераціями керівників дуже розпливчасті.

      У реальному житті, у багатьох  компаніях чи установах  можна   одночасно

зустріти  представників  усіх  трьох  генерацій  менеджерів.  Можливо,  не  є

випадковим  той  факт,  що  саме  такі  компанії  зуміли  досягти  визначених

успіхів, для них характерні позитивні тенденції розвитку.

      Може бути, саме оптимальне сполучення  сильних сторін менеджерів різних

генерацій дозволяє пояснити такий стан справ. Їхнє  співробітництво,  ділове

партнерство неминуче породжують процес взаємної  дифузії  досвіду  і  знань.

Керівники радянської школи намагаються,  якщо  і  не  освоїти  повною  мірою

знання  і технології молодих  менеджерів,  те  хоча  б  точно  оцінити  їхній

потенціал, щоб використовувати таких  фахівців  з  найбільшою  користю,  щоб

планувати кар'єру кожного з них, досягаючи кращих результатів для власного

бізнесу.

      Менеджери другої хвилі ("ентузіасти") успішно і з  необхідною  часткою

критики усмоктують досвід старшого покоління, розуміючи,  що  їм  доведеться

заміщати "радянських керівників", вони також активно освоюють знання,  якими

володіють  фахівці  з  дипломами  бізнес-шкіл.  У   цьому   сенсі,   останні

виступають  у ролі живих еталонів — носіїв системи бізнесів-знань.

      Ну і звичайно, заставою  успішної  кар'єри  менеджерів-"західників"  є

їхня  здатність швидко  і  продуктивно  усмоктувати  досвід  і  знання  своїх

старших колег.

      Таким чином, сучасний український  менеджмент може бути представлений  у

виді "пирога", що включає в себе три основних види начинки.  Однак можна з

упевненістю затверджувати, що в результаті  процесів  взаємного  проникнення

досвіду і знань, у міру становлення основ ринкової економіки, закріплення і

розвитку  принципів ліберальної економічної політики, замість  "пирога"  буде

створений "сплав". І матеріал цього сплаву буде  органічно  містити  в  собі

накопичений  досвід  декількох  поколінь   менеджерів,   сучасні   концепції

керування, і носіями цього досвіду і  знання стануть менеджери, що  адекватно

сприймають  і адекватно реагують на об'єктивну  ринкову реальність.

      Динамічні  позитивні  зрушення,  що  легко  помітити   в   українській

економіці   початку    нового    століття,    супроводжуються    прискореною

реструктуризацією  українського  менеджменту.  Усе  рідше   можна   зустріти

менеджерів  радянської школи на самих верхніх  рівнях  великих  управлінських

ієрархій, і особливо це характерно для приватних  комерційних  компаній.  Усі

частіше ті, кого ми позначили терміном  “ентузіасти”,  демонструють  глибоко

професійне  володіння сучасним представленнями  про управління і про бізнес.

Все  природніше  виглядають  на  ринку праці випускники  і українських і

західних  бізнес-шкіл. Середовище українського  менеджменту  стає  усе  більш

однорідним,  усе  більш досвідченим й інтелектуальним.  Я упевнений,  що

майбутнє  України і її економіки будується  вже сьогодні під керуванням  цього

середовища...

 

 

Література

 

 

   1. Андрушків Б.М., Кузьмин О.Е. «Основи  менеджменту». – Л.: Світ, 1995.

   2. Гончаров В.В. Руководство для  высшего управленческого персонала:  В 2-х

      т. Опыт лучших промышленных  фирм США, Японии и стран  Западной Европы.

      – М.: МНИИПУ, 1995, Т.1.

   3. Денисов В. В начале был менеджер…

      http://www.manage.ru/management/people/denisov.shtml

   4. Зигерт В., Ланг Л. Руководить  без конфликтов. – М.: Экономика, 1990.

   5. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов  В.А. Менеджмент для керівників.

      – К.: Знання, 1999.

   6. Личность и коллектив в производственном  менеджменте. – Журнал

      «Бухгалтерский учет в торговле»,  №4, 1997.

   7. Мартыненко Н.М. Менеджмент фирмы:  Книга для предпринимателя. –  К.:

      Либра, 1995.

   8. Методы оценки и аттестации  персонала:  http://management.com.ua/

   9. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф. Менеджмент організацій. – К.:

      2001.

  10. Покропивний. Економіка підприємства.

  11. Пол М. Дизель, У. Мак Кинли. Поведение человека в организации. – М.:

      Фонд «За экономическую грамотность», 1993.

  12. Румянцева З.П. Менеджент организации.  – М.: ИНФРА, 1995.

  13. Томпсон. Стратегический менеджмент. – Юнити, 2000.

  14. Тутушкіна М.К. Практическая  психология для менеджеров.

  15. Уотерман Т. В поисках эффективного  управления. – М.: Прогресс, 1986.

  16. Уткин Э.А. Управление фирмой. – М.: Акалис, 1992.

  17. Шегда А.В. Основы менеджмента:  Учебное пособие. – К.: Знання, 1998.

  18. Шекшня С.В. Управление персоналом  современной организации.- М., 1996.