Індустрія гостинності

У практиці управлінської  діяльності адміністративне вплив пов'язано, зазвичай, із трьома типами підпорядкування:

· вимушене і зовні нав'язане. Воно супроводжується неприємним почуттям залежності і підлеглими як тиск "згори";

· пасивне. Він характерно задоволення, що з визволенням від  ухвалення самостійних рішень;

· усвідомлене, внутрішньо обгрунтоване.

У цілому нині організаційно-адміністративні  методи керівництва перебувають  у формі організаційного й  розпорядницького впливу.

По суті, всю систему  пронизана організаційно-розпорядчою  діяльністю.Организационно-административное вплив включає у собі такі компоненти: види й типи впливу, адресат, постановка завдання й визначення критерію його виконання, встановлення відповідальності, інструктаж підлеглих тощо.

У готелі «Колос» ці методи служать засобом прямого на процес виробництва і працю працівників, що дозволяє координувати виконання  ними окремих функцій чи рішення спільної справи. Це створює сприятливі умови в існуванні та розвитку керованої системи, надає цілеспрямоване вплив на об'єкт управління. До характерними особливостями прямого впливу належить безпосередній зв'язок керівника і підлеглого. Однак у цілому прямі впливу на кінцевому підсумку ведуть посилення пасивності підлеглих, котрий іноді до що непокори. Тому найефективніші непрямі методи впливу, здійснювані у вигляді постановки завдання й створення стимулюючих умов.

2.2 Економічні  методи управління готелем «Колос»

Економічним методів управління у сфері готельного бізнесу відводиться  центральне місце, і готель «Колос»  не виняток. Це пов'язано з тим, що ваші стосунки управління визначаються першу чергу, економічними відносинами і лежать у тому основі об'єктивними потребами і якими інтересами людей.

Принципове питання колективної  організації праці фірмі - оволодіння економічними методами управління, які  стосовно управлінню організацією є  сукупність економічних важелів, з  допомогою яких досягається ефект, зрозумілу вимогам колективу, у  цілому й особистості зокрема. Інакше кажучи, поставленої мети досягається  впливом на економічних інтересів  керованого

Потреба економічних  методи управління у сфері послуг закономірно й суттєво зростає, оскільки за умов роздержавлення підприємств готельного господарства та розвитку приватного підприємництва з допомогою директивного впливу який завжди можливо, й розумно вирішувати складну сукупність завдань задоволення зростаючих потреб населення у послугах. Економічні методи управління мають зайняти і неминуче займуть домінують у сфері готельного бізнесу. Це необхідне забезпечення нормальні умови функціонування умовах господарювання, і аналізованому підприємстві робляться кроки для реалізації цього положення. Одночасно зменшується кількість ланок управління у службі сервісу, що стає господарським самостійної. З огляду на своєї специфіки - повсякденного задоволення індивідуальних потреб населення - сфера готельного господарства потребує незмірно меншою централізації, ніж якась інша сфера праці.

Сутність економічних  методів у тому, щоб шляхом непрямого на економічних інтересів споживача послуг і працівників сфери послуг з допомогою цін, оплати праці, кредиту, прибутку, податків та інших економічних важелів створювати ефективного механізму роботи. Тим самим було економічні методи грунтуються на використанні стимулів, які передбачають зацікавленість й управлінських працівників наслідки прийнятих прийняття рішень та які спонукають працівників сфери послуг домагатися ініціативного здійснення поставлених завдань без спеціальних те що розпоряджень.

Щоб економічні методи управління були дієвими для підприємства готельного господарства, потрібно як мінімум забезпечити "чуйність" організації на економічні важелі. Без цього утрачає будь-який сенс розширення прав структурних одиниць  і самофінансування організації. Натомість  розширення самостійності веде до більшу свободу колективів в господарської діяльності й економічним методам керівництва. У готелі «Колос» створено умов обгрунтованою самостійності. Тільки умовах обгрунтованою самостійності може бути реальний перехід до економічним методам керівництва: колектив розпоряджається матеріальними фондами, отриманим доходом (прибутком), зарплатою й реалізує свої інтереси. Економічні методи сприяють виявлення нових можливостей, резервів готельного підприємства, що особливо важливо у перехідний до ринкових відносин період. Йдеться про зміну системи матеріальним стимулюванням з урахуванням економічних інтересів всіх учасників виробничого процесу. Проблема у тому, аби створити умови, у яких б економічні методи були дійові і цілеспрямованими. Уся складність проблеми полягає у забезпеченні комплексної субординації господарських зв'язків і стабільності економічних залежностей колективу у відносинах організаціями, установами, іншими структурами народногосподарського комплексу, й членами своєї команди. Випадання чи ослаблення будь-якого ланки у цій системі зв'язків знижує ефективність економічного керівництва.

Перебудова економічний  механізм для вдосконалення планування, економічного стимулювання та управління має забезпечити необхідні соціально-економічні передумови реалізацію програми переходу працювати за умов ринку. І тому докорінно мають змінитися методологія й технологія планування на досліджуваному підприємстві, основу яких лежить нормативний метод. З урахуванням нормативів формуються взаємовідносини організації, як з вищестоящими органами управління, і з бюджетом. Застосування стабільних нормативів дозволить поліпшити освіти коштів, залишених у розпорядженні організації на вирішення різних економічних та соціальних завдань. Тобто. після здійснення обов'язкових відрахувань і платежів (відрахувань від рівня прибутків до бюджету й відрахувань органів управління для освіти централізованих резервів та, виділені на фінансування щодо розвитку всієї системи підвідомчих підприємств, і навіть надання допомоги підприємствам, у яких фінансові проблеми) утворюються фонди виробничого та розвитку і оплати праці. У остаточному підсумку формуються доходи (прибуток) готельної організації. У окремих випадках ці фонди не виділяються, а освічена прибуток за рішенню колективу розподіляється в розвитку виробничу краще й матеріальної сфер; відбувається й у готелі «Колос».

Основний зміст всієї хірургічної роботи у цьому напрямі зводиться до того що, щоб дати органи керівництва та трудові колективи на такі умови, у яких б заводчани могли якнайповніше враховувати економічні наслідки для їхніх управлінської та виробничої діяльності.

Отже, основне завдання зміни господарського механізму  у тому, щоб зробити такі економічні та організаційні умови, у яких б  організація виконувала покладені  її у функції у найвищому рівні.

На відміну відорганизационно-административних економічні методи керівництва припускають розробку загальних планово-економічних показників і засобів їх досягнення. Це свого роду економічний механізм у відносинах. Через війну підвищення дієвості економічних важелів і стимулів формуються такі умови, у яких трудовий колектив готелю «Саппоро» та її членипобуждаются до ефективної роботи й не так адміністративним впливом (накази, директиви, вказівки тощо.), скільки економічним стимулюванням. З економічних методів управління мають розвиватись агресивно та зміцнюватися організаційно-адміністративні і соціально-психологічні методи, підвищуватися професіоналізм і культуру їх застосування.

Конкретний набір і змістом важелів економічного впливу визначаються специфікою керованої системи. Відповідно до цим у управлінської практиці економічні методи керівництва найчастіше виступають на наступних формах: планування, аналіз, госпрозрахунок, ціноутворення, фінансування.

Аби вирішити економічних  завдань під управлінням готельної організацією широко застосовуються і економіко-математичні методи, оскільки основним властивістю економічних завдань є велика кількість обмежувальних умов і безліч рішень. Їх економічну сутність може висловити математична модель, що є систему обмежувальних умов, що накладаються на невідомі перемінні.

З допомогою економіко-математичних методів можна отримати роботу конкретні дані, що характеризують ту чи іншу економічне явище, і знайти найефективніші рішення конкретної організації. Тут бачимо своєрідна "зворотний": як математика служить розвитку економіки, а й економіка сприяє розвитку математики. Однак у області поки що існує певний розрив: потреби випереджають можливості математики.

Найчастіше застосовуються лінійні моделі, призначені на вирішення  різноманітних економічних завдань, тоді як майже всі залежності у економіці нелінійні.

Економічна практика обумовила поява низки математичних дисциплін, що на даний час широко використовують і в готельному бізнесі: математичне програмування, теорія ігор, масове обслуговування, управління запасами, дослідження операцій та ін.

Попри притаманне сучасного етапу посилення ролі економічних важелів і стимулів, годі було обмежувати організаційно-адміністративні  методи впливу на управлінні готельним  підприємством, які з рахунок централізації управління допомагають виконувати напружені планові завдання.

При вмілому використанні економічних методів керівні  органи за умов ринку позбуваються необхідності подолання інертності сфери послуг у реалізації своїх  завдань, зумовленої відсутністю відповідної  економічної зацікавленості у оперативному задоволенні мінливих потреб у послугах. Посилюється самоконтроль, до того ж час до мінімуму звужується потреба в адміністративному контролі, який зосереджується, тоді як цьому є необхідність, на кінцевих результатах обслуговування населення. Усе це береться до управлінні аналізованої готелем.       

Що ширшим під управлінням готельним підприємством застосовуються економічні методи, тим більше питань вирішується у основних ланках управління службою сервісу, ближчі один до джерелу інформації. У минулому, за умов необгрунтовано широко він адміністративних методів нерідко на високих рівнях управління приймалися рішення, котрі за своїм змістом входили до компетенції нижчестоящих ланок управління. Через війну вповільнювався процес прийняття рішень, і забезпечувалася необхідна оперативність управління, знижувалися його компетентність і якість. Використання системи економічних методів на підприємствах сфери послуг даватиме належний ефект в тому разі, якщо принцип прибутковості ведення господарства охоплює все ланки організаційної структури управління, створюючи замкнуту систему із розподілом матеріальну відповідальність поміж усіма її ланками.

У практиці управління готелем «Колос» найчастіше доводиться виконувати завдання, пов'язані зі зміною умов функціонування об'єкта управління. Інколи змінити систему управління у процесі різноманітних експериментів здійснюються методом спроб і помилок, які нерідко обертаються чималими прорахунками споживачам послуг соціальної сфери загалом. Нерідко долю експерименту визначають зовнішні умови функціонування об'єкта управління, не регульовані сферою послуг. Істотна частина внутрішніх чинників та зовнішніх умов постійно перебуває у розвитку в часі та просторі. У результаті дедалі важче без спеціальних методів, спираючись на прості розрахунки і більше на інтуїцію, прогнозувати поведінка об'єкта управління під час переходу на ринкові механізми господарювання, розробляти альтернативні рішення.

Реалізація що виникають  у цьому разі негараздів у значною  мірою полегшується використанням  економічного моделювання. Процеси  обслуговування населення, піддаються кількісному вимірюванню, можна  описати як економічних моделей, запровадивши умовні позначення для  складових факторів, і результатів.Рассчитав такі, легко використовувати їх задля науково обгрунтованого управління готельним підприємством: для аналізу, прогнозування, розподілу ресурсів немає і маневру ними, контролю за ефективністю праці та реалізації інших функцій управління.

Найпростішим і  доступнішим є економічне моделювання  з допомогою методу кореляцій  ірегрессий. Цей метод знайшов  застосування зокрема при управлінні готелем «Колос»; він виходить з  застосуванні статистичних угруповань і середніх чисел. Статистичні угруповання  у своїй йдуть на виявлення тенденцій, форм залежності між чинниками і результатом, визначення кількісної заходи впливу кожного їх у сукупності й у "чистому" вигляді. Об'єктивні кореляційні залежності виявляються лише за узагальненні достатньої сукупності спостережень стосовно чинників, які включаємо в модель. У результаті багаторічних експериментальних розрахунків у сфері послуг встановлено, що його спостережень, що використовуються розрахунків, ділене кількості чинників, включених в модель, плюс одиниця має перевищувати або дорівнює 6-8.

Укорреляционно-регрессивних моделях при обгрунтуванні прогнозних рішень, що з перспективним розвитком сфери готельного господарства, можна використовувати як практична, а й теоретична інформація. Знаючи параметри моделі і переймаючись певними теоретичними значеннями чинників, можна передбачити значення результатів. У цьому виявляється дію лише досліджуваних, найістотніших чинників, враховані під час розробці моделі.

Однією з характерних  рис цього є можливість одночасного  використання їх у моделях сфери  готельних послуг чинників з різноманітноюразмерностью: вартісної (коп., крб., тис. крб.), натуральної (кг, тис. прим.), відносної (відсоток, коефіцієнт) тощо. Це підвищує практичну цінність і діапазон застосування зазначеного методу в економічних розрахунках.

Одержувані внаслідок  розрахунків коефіцієнти регресії свідчить про кількісної мері зміни результату за зміни тієї чи іншої чинника на одиницю, тобто. характеризують ефективність впливу чинників. Це дає можливість вирішення різних управлінських завдань. Можна, наприклад, визначити, які надають найсильніше вплив на об'єкт управління, які - другорядна і, виходячи з того, планувати досягнення короткочасних, середньострокових і частка довгострокових цілей у поліпшенні сфери послуг. З подібних даних можна також ознайомитися визначити систему заходів управління готельним підприємством з метою підвищення обсягів послуг і підвищення культури сервісу найефективнішими шляхами.

Отже, за умов ринку  економічні методи керівництва отримають  подальший розвиток у сфері готельного господарства, розшириться сфера  їхні діяння, минеться формальний госпрозрахунок, підвищиться дієвість і результативність економічних стимулів, що поставить кожного працівника й у колектив на такі економічних умов, у яких буде можливості найповніше поєднувати стоять особисті інтереси з загальнодержавними.