Міжнародний менеджмент

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ДЕРЖАВНОЇПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА №1

Варіант 1

 

 

Виконала студентка групи  ЕМУ-51

                                           Барило Оксана

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ірпінь-2012

Рівень 1. Теоретичний

Коротко викласти сутність теоретичного питання вказавши джерело.

1. Дайте визначення та охарактеризуйте  сутність глобалізації.

2. Опишіть структуру та сучасні  тенденції розвитку світового менеджменту.

3. Сформулюйте сутність закону  вартості в міжнародному менеджменті.

4. Опишіть основні способи адаптації  фірми до культурного середовища.

5. Значення і особливості аналізу  культурного середовища. Поняття  культури, основні культурологічні  теорії.

  

1.Дайте визначення та  охарактеризуйте сутність глобалізації.

Глобалізація – це процеси  всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції. Основною рушійною силою і одночасно наслідком  процесів глобалізації є міграція у  масштабах всієї планети капіталу (особливо фінансового), уніфікація законодавства, економічних і технологічних процесів. Це об'єктивний процес, який має системний характер. Але глобалізація стосується, на наш погляд, більшою мірою економічних процесів. Саме про це свідчать вільна торгівля, вільний рух капіталів, зниження податків і прибутків підприємства, спрощення переміщення галузей промисловості між різними державами для зменшення витрат.

Глобалізація може призвести  до ще більшого розшарування у рівні роз-

витку окремих країн. США  і Західна Європа контролюють  понад 70 % світо-

вих ресурсів. 20 % країн розпоряджаються 84,7 % світового ВНП, на їхніх громадян припадає 84,2 % світової торгівлі і 85,5 % заощаджень на внутрішніх рахунках. З 1960 р. відставання найбідніших країн від найбагатших подвоїлось. Обіцянки допомагати найбіднішим залишились обіцянками.

Водночас глобалізація –  це об'єктивний соціальний процес, змістом

якого є зростаючий взаємозв'язок та взаємозалежність національних економік, національних політичних та соціальних систем, національних культур, а також взаємодія людини та навколишнього середовища. Можна згодитись з думкою В.М. Лукашевич про те, що в основі глобалізації лежить розвиток світових ринків товарів, послуг, праці та капіталу.

Безумовно,найбільший вплив на процеси глобалізації чинить капітал, і його найбільш складова частина – фінансовий капітал. Тому, на наш погляд,

сьогодні можна говорити про фінансову глобалізацію.

Фінансова глобалізація –  це один із напрямів глобалізації, який розуміють як "вільний та ефективний рух фінансових ресурсів між країнами та регіонами, формування системи наднаціонального регулювання міжнародних фінансів, реалізація глобальних фінансових стратегій ТНК та транснаціональних банків" .

Джерело:

Доц. В.П. Лещук, канд. екон. наук Тернопільський НЕУ//Фінансова глобалізація в умовах глобалізації світової економіки, УДК 330.147,− [електронний ресурс] − Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/20_12/118_Lesz.pdf

 

 

 

2.Опишіть структуру та сучасні тенденції розвитку світового менеджменту.

 

Принципово структура світового менеджменту схожа зі структурою національного (або країнового) менеджменту, тобто містить у собі коло проблем, що охоплюють п'ять основних сфер управління бізнесом (рис.1):

− дослідження, аналіз і оцінку зовнішнього та внутрішнього середовища бізнесу;

• процес налагодження комунікацій і прийняття рішень;
• базові функції управління (планування, організацію, мотивацію, контроль);
• групову динаміку і керівництво;
• ефективність діяльності підприємства (управління трудовими 
  ресурсами, управління виробництвом).
•  
  

Рис.1 Структура міжнародного менеджменту

Водночас усередині кожної зі структурно схожих сфер управління бізнесом мають місце досить важливі  розбіжності з національною моделлю [1].

В даний час перспективними рахуються такі підходи до вивчення практики менеджменту:

− підхід на базі теорії чинників виробництва і його практичне, емпіричне вираження - науковий менеджмент, а також використовуваний ними критерій економічної раціональності або ефективності;

− поведінський підхід, що у виробничих умовах також спирається на критерій ефективності;

− системно-теоретичний із його критерієм системної раціональності;

Виходячи з цих підходів, формується поняття стратегічного  менеджменту, що конкретизує основну  ціль підприємства шляхом ухвалення  рішення про те, яку продукцію  і яких споживачів необхідно поставити, якою уявою закуповувати і використовувати  ресурси, щоб підприємство могло  успішно працювати у швидко мінливій обстановці. 

У центр усіх сучасних концепцій  управління ставиться людина - від  її поведінки залежить успіх діяльності будь-якої компанії. Надійність управління людьми в будь-яких організаційних структурах визначається точним установленням  співвідношення мотивів і мотивацій.

Основні напрямки еволюції менеджменту:

− розвиток і поширення концепцій управління людськими ресурсами, у центрі яких ставиться людина, застосування поведінського підходу;  −глобалізація економіки і управління;

−поява і розширення мережних організацій, формування "плоских" ієрархій і "прозорих" систем управління;

−реінжиніринг виробничо-господарської діяльності; 

−уведення парадигми зовнішнього середовища в умовах загальної глобалізації й інформації;

−перехід від традиційного принципу управління "стабільність, економічність, контроль" до нового-"партнерство, гуманізація, економічність";

−поширення підприємницького управління; 

−розширення внутрішньофірмових ринків;

−розвиток компьютерно - телекомунікаційного забезпечення управління і його віртуалізація;

− тенденція до постійної самореорганизації компаній[2].

Джерела:

1.Багрова «Зовнішньоекономічна діяльність підприємств (2004)» Предмет «Міжнародна економіка»,- [електронний ресурс] – Режим доступу: http://library.if.ua/book/53/3853.html

2.Сучасні тенденції розвитку світового менеджменту,−[електронний ресурс],−Режим доступу: http://vuzlib.org/mm_l_A/2.htm

3. Сформулюйте сутність  закону вартості в міжнародному менеджменті

Закон вартості безсумнівно займає центральне місце у взаємо-дії господарських систем різних країн: трансформація відносин, які виникають на базі його дії, така, що там, де продуктивність праці нижча, ніж у конкуруючої системи, зовнішньоекономічні зв'язки приречені на пасивне та підлегле становище. Таким чином, сам характер міжнародного поділу праці об'єктивно служить найбільш передовим у технічному відношенні країнам, що діють у системі світового господарства на основі досконалого виробничого апара-ту. "Реальна єдність між двома світогосподарськими системами як взаємозв'язок у всесвітньому господарському спілкуванні скріплю-ється всесвітнім поділом праці, всесвітнім механізмом торгівлі, кредитів, науково-технічною та виробничою кооперацією, валют-ними відносинами тощо. Обґрунтовано стверджувати, що обидва протилежні політико-економічні типи спілкування між країнами, які належать до будь-якої з існуючих систем, представляють всесві-тнє господарство як метасистему взаємин для країн сучасної епохи. Двоєдиний характер охоплюваних цією метасистемою взаємин ка-піталістичних - в одних держав, соціалістичних - в інших виражає перехідний історичний зміст всесвітнього господарства сучасної епохи" .

При такому розумінні всесвітнього господарства, що склада-ється на основі різносистемних, украй складних, діалектично супе-речливих відносин і процесів, їх взаємодія, певне "вирівнювання" відбувається на базі закону вартості, універсального й у цьому змі-сті "нейтрального”.

Закон вартості неухильно діє при капіталізмі, соціалізмі, і в цьому змісті він універсальний чи нейтральний. Дія його зв'язує економічні відносини між соціалістичними, капіталістичними і кра-їнами, що розвиваються, формує міжсистемні відносини, сучасні міжнародні економічні відносини.

Дія закону вартості викликає необхідність приведения націо-нальних вартостей до єдиної інтернаціональної, що відбиває суспі-льно необхідні витрати праці при середньосвітових умовах виробництва. Іншими словами, мова йде про об'єктивну основу форму-вання середньосвітових галузевих цін, що мають величезне значения в умовах різкого нарощування експортно-імпортних операцій. Звідси випливає, що закон вартості є не просто специфічним законом капіталістичного виробництва, а й універсальним законом товарного виробництва взагалі. Його повне використання дає можли-вість враховувати зрушення, що відбуваються у науково-технічному прогресі, особливо в машинобудуванні, і тим самим формувати умови для цінового впливу на якість виробів, їх асорти-мент, витрати й т.ін. 3 іншого боку, врахування й орієнтація внутрішніх цін на ціни світового ринку - свого роду показник правильного використання господарською практикою закону вартості, іг-норування якого в довгостроковій перспективі веде економіку до глибоких деформацій.

Джерело:

Г.А. Семенов М.О. Панкова А.Г. Семенов - Міжнародні економічні відносини. аналіз стану, реалії і проблеми// Основи формування міжнародної вартості,− [електронний ресурс] −Режим доступу:

http://ebooktime.net/book_318_glava_6_%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%94%D0%86%D0%9B_2_%D0%86%D0%9D%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%9D%D0%90%C3%90.html

 

 

4. Опишіть основні способи  адаптації фірми до культурного  середовища

 

Основні способи адаптації  фірми до культурного середовища:

1) Поліцентризм - орієнтація  на національні відмінності, прагнення  максимально враховувати їх при організації роботи.

Проблеми:

- ускладнює організаційну структуру,

- копіювання місцевих методів  роботи, що не приносять успіху,

- утрата переваг від нововведень.

2) Етноцентризм - переконання в перевазі представників власної етнічної групи над представниками інших груп.

Складності:

- зневажають важливими перемінними,

- вважають, що вітчизняні цілі  повинні мати пріоритет,

- думають, що перерви легко  здійсненні.

3) Змішані форми - найбільше поширені.

Підприємства можуть брати позички у банків або безпосередньо в осіб, що мають заощадження, випускаючи у продаж облігації. Крім надання позичок, мешканці однієї країни мають можливість купувати в іншій країні акції корпоративної власності.

Джерело:

Управління фінансовими  ресурсами розвитку міжнародної  фірми-[електронний ресурс]− Режим доступу: http://www.info-works.com.ua/referats/finansi/1649.html

 

5. Значення і особливості  аналізу культурного середовища. Поняття культури, основні культурологічні  теорії

 

Слово “культура” - латинського походження, яке буквально означало обробку, догляд, поліпшення, обробіток. У класичній  давнині воно вперше було зафіксоване  в праці Марка Порція Катона “De agri cultura” (ІІІ ст. до н.е.), присвяченій  турботам землевласника, який обробляв землю з використанням рабської праці. Турботи відповідали духові часу: автор рекомендував утримувати рабів надголодь, завантажувати  їх роботою без міри, щоб втримати від крадіжки і легковажних занять. Господареві наказувалося бути скупим і обачним, не впадати в надмірності і нікому не довіряти.

Суть соціального призначення культури розкривається в цілому ряді дефініцій (визначень). Наприклад, культура це: 1) надбіологічний спосіб адаптації (пристосування) людства до природного середовища, яке змінюється; 2) форми і способи комунікації людей; 3) соціальна пам'ять людства; 4) нормативно-спадкове програмування суспільної поведінки людей; 5) характеристика типу суспільства або певної стадії його розвитку; 6) єдність людських дій, відносин і установ, які забезпечують соціальну стабільність. Сучасне розуміння культури у контексті соціальної історії розглядає її як систему життєвих орієнтацій людини. Культура – це сфера духовної, ціннісної, комунікативної організації суспільства, яка визначає норми поведінки, мислення, почуттів різних верств населення і націй в цілому (Гуревич, 1991; Парахонський, 1995).

Таким чином, культура - це поняття, яке  означає певний історичний рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, втілений у типах і формах організації життя і діяльності людей, а також в цінностях, які створюються ними.

Аналіз сучасних культурологічних концепцій переслідує дуже важливу  мету: дати уявлення про основні  тенденції і напрями культурології  ХХ ст, показати, як вони оцінюють стан і перспективи сучасної культури.