Міжнародна стандартизація в Україні

«Міжнародна стандартизація в Україні»

 

ПЛАН

Вступ

1. Організація роботи зі стандартизації в Україні.
2. Міжнародні організації зі стандартизації.
3. Значення міжнародної стандартизації в розвитку торговельно-економічних зв'язків між країнами.

Висновки

Список літератури

 

ВСТУП

Стандартизація, як основа технічного регулювання, (діяльність, що спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості за даних  умов) знаходить дуже широке застосування майже в усіх галузях, вона чітко  встановлює вимоги до продукції (військове озброєння, атомна енергетика, аерокосмічна галузь тощо) та питань безпеки, вона дозволяє досягати рівня стандартної (базової) або навіть конкурентоспроможної якості (наприклад, на рівні галузевих стандартів) відповідно до мети застосування.

Національна стандартизація через процес гармонізації з міжнародними нормативними документами, що отримали міжнародне визнання, служить  перепусткою на світові ринки  для вітчизняних виробників.

Україна має понад двохсотрічний досвід роботи зі стандартизації. За цим показником наша держава не відставала від розвинених країн світу, але за роки незалежності на деякий час втратила передові позиції.

З 1993 р. Україна стала повноважним членом міжнародної організації зі стандартизації (ISO) та Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС), членом-кореспондентом Міжнародної організації законодавчої метрології, Європейського комітету зі стандартизації, членом Міжнародної інформаційної мережі, приєдналася до Кодексу доброчинної практики щодо розробки та використання стандартів Європейського комітету зі стандартизації тощо. Україна взяла на себе зобов'язання щодо узгодження законодавства, стандартів, норм, правил і сертифікації з європейськими у рамках договору з Європейським Союзом. Для цього розробляється та реалізується чимало державних і галузевих програм зі стандартизації, які стимулюють іноземні інвестиції, підвищують конкурентоспроможність української продукції. Для координації цих робіт при Президентові України створена Національна Рада з питань якості продукції, головним завданням якої є участь України у міжнародній торгівлі.

 

1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЗІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

Правові та організаційні засади стандартизації в Україні встановлює Закон України «Про стандартизацію», прийнятий Верховною Радою і підписаний Президентом України 17 травня 2001 року.

Закон регулює  відносини, пов`язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням  її результатів, і поширюється на суб`єкти господарювання незалежно  від форми власності та видів  діяльності, органи державної влади, а також на відповідні громадські організації.

Органами  стандартизації є:

• центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;
• рада стандартизації;
• технічні комітети стандартизації;
• інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.

Центральний орган виконавчої влади у сфері  стандартизації організовує, координує  та проводить діяльність щодо розробки, схвалення, прийняття, перегляду, зміни, розповсюдження національних стандартів відповідно до цього закону і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних  і регіональних організаціях зі стандартизації.

Центральний орган виконавчої влади у сфері  стандартизації виконує такі основні  функції:

• забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандартизації;
• вживає заходів щодо гармонізації розроблюваних національних стандартів з відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;
• бере участь у розробленні і узгодженні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;
• встановлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національних стандартів, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;
• вживає заходів щодо виконання зобов”язань, зумовлених участю в міжнародних (регіональних) організація стандарттзації;
• співпрацює у сфері стандартизації з відповідними органами інших держав;
• формує програму робіт із стандартизації та координує її реалізацію;
• приймає рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження та порядок створення;
• організовує створення і ведення національного фонду нормативних документів та національного центру міжнародної інформаційної мережі ISONET WTO;
• організовує надання інформаційних послуг з питань стандартизації.

Центральний орган виконавчої влади у сфері  стандартизації може виконувати інші функції та повноваження згідно із законами України.

Центральний орган виконавчої влади у сфері  стандартизації вносить подання  до Кабінету Міністрів України щодо делегування повноважень стосовно організації розроблення, схвалення, прийняття, перегляду та зміни національних стандартів у галузі будівництва  та промисловості будівельних матеріалів центральному органу виконавчої влади  в цій сфері діяльності.

Рада  стандартизації (далі – Рада) є колегіальним консультативно-дорадчим органом при  Кабінеті Міністрів України. Пересональний склад Ради та положення про неї затверджує Кабінет Міністрів України.

Основною  метою діяльності Ради є налагодження взаємодії між виробниками, споживачами  продукції та органами державної  влади, узгодження інтересів у сфері  стандартизації, сприяння розвитку стандартизації.

Рада  формується на паритетних засадах із представників органів виконавчої влади, центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, суб”єктів господарювання, Національної академії наук України, галузевих академій наук та відповідних громадських організації. Діяльність Ради грунтується на засадах відкритості та гласності.

Основою функцію Ради є вивчення, аналіз та розроблення пропозицій щодо вдосконалення  діяльності у сфері стандартизації стосовно:

• створення технічних комітетів стандартизації та визначення напрямів їх діяльності;
• прийняття міжнародного, регіонального чи іншого стандарту як національного стандарту;
• проведення експертиз проектів технічних регламентів та інших нормативних документів з питань технічного регулювання;
• програм робіт із стандартизації.

Рада має  право:

• одержувати від органів виконавчої влади інформацію і матеріали з питань, що належать до її компетенції;
• залучати в разі потреби у встановленому порядку до роботи в Раді спеціалістів органів виконавчої влади, науково-дослідних установ та організацій;
• вносити пропозиції до відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань, що належать до її відання.

Ценральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації створює технічні комітети, на які покладаються функції з розроблення, розгляду та погодження міжнародних (регіональних) та національних стандартів.

Технічні  комітети стандартизації формуються з  урахуванням принципу представництва всіх заінтересованих сторін. До роботи в технічних комітетах стандартизації залучаються на добровільних засадах  уповноважені представники органів  виконавчої влади, органів місцевого  самоврядування, суб”єктів господарювання та їх об”єднань, науково-технічних та інженерних товариств (спілок), товариств (спілок) споживачів, відповідних громадських організацій, провідні науковці і фахівці.

Організаційне забезпечення діяльності технічних  комітетів здійснюють їх секретаріати. Положення про технічні комітети затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації.

Технічні  комітети стандартизації не можуть мати на меті одержання прибутку від своєї  діяльності.

Центральні  органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів  Автономної Республіки Крим, місцеві  органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання та їх об’єднання, відповідні громадські організації мають право у відповідних сферах діяльності та в межах повноважень, установлених законом, з урахуванням своїх господарських та професійних інтересів організовувати і виконувати роботи із стандартизації, зокрема:

• розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати стандарти відповідного рівня та припиняти їх дію, встановлювати правила їх розроблення, позначення та застосування;
• подавати до центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації щодо створення технічних комітетів стандартизації та розроблення національних стандартів чи прийняття як національних стандартів міжнародних (регіональних) чи власних стандартів;
• представляти Україну у відповідних міжнародних та регіональних спеціалізованих організаціях із стандартизації, виконувати зобов”язання, які передбачені відповідними положеннями цих організацій;
• створювати і вести інформаційні фонди нормативно-правових актів та нормативних документів для забезпечення своєї діяльності та інформаційного обміну;
• видавати і розповсюджувати власні стандарти, документи спеціалізованих міжнародних, регіональних організацій із стандартизації, членами яких вони є чи з якими співпрацюють на підставі положень цих організацій або організацій або відповідних договорів, а також делегувати ці повноваження іншим юридичним особам;
• інформувати центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації про роботи із стандартизації за своїми напрямами.

Заінтересовані  особи мають право брати участь у сфері стандартизації, розглядати проекти розроблюваних національних стандартів та надавати розробникам  відповідні пропозиції та зауваження до них.

Міністерство  оборони України, враховуючи особливості  сфери оборони, визначає порядок  застосування стандартів для забезпечення потреб оборони України відповідно до покладених на нього функцій.

 

2. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ  ІЗ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Питаннями розробки, прийняття і видання  міжнародних стандартів займаються міжнародні організації зі стандартизації. Існують дві рівноправні міжнародні організації зі стандартизації, що розрізняються галузями діяльності:

ISO (International Standard Organization) - Міжнародна організація по стандартизації;

IEC (International Electrotechnical Commission) - Міжнародна електротехнічна комісія.

Міжнародна  електротехнічна комісія (IEC) була створена в 1906 р. в Лондоні на конференції  представників 13 країн. Прообразом ISO є  Міжнародна федерація національних асоціацій із стандартизації, створена в 1926 р. Федерація була перетворена  в комітет з координації стандартів при ООН у 1944 р., а потім в 1946 р. - в ISO. Міжнародна електротехнічна  комісія приєдналася до ISO на автономних правах, зберігаючи незалежність у  фінансових та організаційних питаннях і співпрацюючи на добровільних засадах. У 1993 р. були прийняті зміни у структурі  та організації роботи ISO, спрямовані на прискорення розробки міжнародних  стандартів і вдосконалення діяльності організації у зв'язку з радикальними змінами, що відбулися в економічних  і політичних сферах, а також зростаючими  вимогами до міжнародної стандартизації з боку ринку.

Відповідно  до швейцарського праву міжнародні організації зі стандартизації IEC та ISO є цивільно-правовими об'єднаннями. Територіально їх секретаріати знаходяться  в Женеві в одному будинку. По загальних  питань стандартизації ISO і IEC виступають узгоджено. Інтереси кожної окремо взятої країни в галузі стандартизації висловлює  її офіційний представник.

Детальну  інформацію про діяльність ISO і про  міжнародні стандарти в різних областях можна отримати через Internet за адресою http://www.iso.ch/.

Міжнародна  організація по стандартизації (ISO)

Головна мета ISO полягає в розробці міжнародних  стандартів і активного сприяння їх добровільного прийняття і  використання для досягнення максимально можливого рівня ефективності промисловості і торгівлі в усьому світі.