Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Апреля 2013 в 16:18, реферат
Модель ЖЦФП побудована на базі аналізу основних стадій формування та зміни показників якості продукції й складається з ланцюжка послідовних видів діяльності, які впливають на якісні показники продукції. Відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO серії 9000 «життєвий цикл» продукції (в ISO 9004 називається «петлею якості») складається із внутрішнього та зовнішнього кола. Внутрішнє коло петлі якості складається з таких етапів: планування → виробництво → експлуатація. Якість фармацевтичної продукції планується та формується у виробничій сфері й піддається змінам у споживчій сфері (зовнішнє коло) (рис. 1). Виробнича сфера: маркетинг та вивчення ринку, планування й розробка продукції, проектування й розробка процесів, матеріально-технічне забезпечення (закупівля матеріалів), виробництво, контроль, упакування, маркування, зберігання, збут, продаж.
• наявність процедур проведення аудиту, які гарантують його якість і конфіденційність;
• відповідальність та професіоналізм аудиторів.
Схема проведення екологічного аудиту стандартизується за міжнародною серією стандартів ISO 19011.
В Україні даний вид аудиту лише починає розвиватися. Базою для його впровадження і подальшого розвитку стали ратифікація на державному рівні міжнародних стандартів екологічного менеджменту та аудиту серії 1S0 14000 у 1998 р. та прийняття Закону України «Про екологічний аудит» віл 24 серпня 2004 р.
Детальну характеристику структури екоаудиту на рівні підприємства можна побачити на рис. 1.
Проведення екологічного аудиту на міжнародному рівні регулюється такими нормативними документами:
1. Постановою з екологічного менеджменту та аудиту (ЕМАS) для промислових підприємств, прийнятою у 1993 р. Європейською Комісією для країн-членів ЄС. У 2001 р. прийнято нову версію ЕМАS – Постанови, в якій вимоги до побудови систем екологічного менеджменту (СЕМ) гармонізовані з вимогами 150 14001.
2. Міжнародними стандартами з екологічному менеджменту серії 1S0 14001. зокрема настановами шодо здійснення екологічного аудиту (1S0 14010. 14011. 14012). прийнятими у 1997 р.
3. Міжнародним стандартом 1S0 19011, під назвою «Керівництво з аудиту систем управління якістю і/або систем управління навколишнім середовищем», прийнятим у 2002 р. Ного введенням було відмінено дію таких стандартів з екологічного аудиту як: 18014010:1996, 1S014011:1996, 1S0 14012:1996.
Наростаюча суспільна свідомість з питань охорони навколишнього середовища призвела до прийняття Постанови Ради Європейського Союзу №1836/93 від 29.06.1993 р. про добровільну участь промислових підприємств в загальній системі екологічного менеджменту та аудиту навколишнього середовища ЕМАS. Крім цього, велика роль у сфері охорони навколишнього середовища належить серії міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту і аудиту ІSО 14000. які розроблені Міжнародною організацією стандартизації.
Як свідчить зарубіжний досвід, екологічний аудит є інструментом системи екологічного менеджменту підприємства, перевагами впровадження якої можна назвати:
– розширення ринків збуту для екологічно чистих товарів;
– посилення екологізації виробничо-господарської діяльності підприємства і підвищення екологічної відповідальності його працівників;
– зменшення витрат на виробництво шляхом використання кращих технологій та підвищення еколого-економічної ефективності технологічного процесу;
– зменшення витрат на утилізацію відходів шляхом зменшення їх обсягів;
– зменшення витрат на сировинні та енергетичні ресурси шляхом ефективнішого їх використання;
– зниження ймовірності ризику судової тяжби і виплати компенсації за заподіяну шкоду, а також екологічних платежів і штрафів;
– покращання взаємостосунків з структурами влади і громадськістю;
– покращання іміджу підприємства.
Слід зазначити, що офіційно стандарти ІSО 14000 є добровільними. Але їх впровадження є необхідним як для держави, так і для окремого підприємства. Насамперед впровадження цих стандартів означає приведення нормативно-правової бази України у відповідність з міжнародними нормами, що є важливим кроком до забезпечення дотримання міжнародних процедур охорони навколишнього середовища в процесі виробничо-господарської діяльності підприємств. З іншого боку, прийняття цих стандартів в Україні обумовлено необхідністю впровадження нових економічних і організаційно-управлінських механізмів управління якістю навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки нашої держави.
Сертифікація підприємств згідно із стандартами ІS0 14000 може розглядатися як проміжний крок до узгодження його діяльності з вимогами Постанови Ради ЄС 1836/93 ЕМАS. Оскільки принципи ЕМАS є надійнішою основою для досягнення основної мети введення стандартів у сфері екологічного менеджменту – зменшення рівня негативного впливу на навколишнє середовище. Першим кроком до впровадження стандартів ІS0 14000 є поширення національних процедур екоаудиту.
Поняття «екологічного аудиту» і «екологічного менеджменту» є взаємопов'язаними. Екологічний аудит може широко використовуватися при сертифікації за 1S0 14000 як для оцінювання відповідності системи екологічного менеджменту вимогам стандарту', так і для розроблення програм підготовки екологічної сертифікації підприємства. Система стандартів 1S0 14000 описує єдину систему «екологічного менеджменту і аудиту»: 11 й стандарт регламентує процедуру аудиту системи управління навколишнім середовищем, вимоги до якого визначені в 1 му стандарті; 4 й стандарт дає рекомендації із впровадження системи управління навколишнім середовищем; 12 й стандарт визначає кваліфікаційні вимоги до екоаудиторів. зокрема і до аудиторів систем екологічного менеджменту: 10 й формулює загальні принципи екологічного аудиту, які поширюються і на аудит систем управління навколишнім середовищем.
Хоча Україна однією з перших серед держав СНД на національному рівні затвердила стандарти ДСТУ-ІSО14000–97 відповідно до міжнародних стандартів ІS0 14000 у 1997 р. ці стандарти ще не набули достатнього поширення в Україні. Великою мірою повільне просування екологічних стандартів було обумовлено проблемами в українській економіці. Дуже складно керівництву підприємств в умовах соціально-економічної кризи зрозуміти роль і значення комплексного підходу до охорони навколишнього середовища і усвідомити, що екологічний чинник є важливою складовою бізнесу. Крім того, слід констатувати, що міжнародні стандарти екологічного аудиту мало пов'язані з національними, що є однією з причин повільного впровадження останніх.
Висновок
Екологічний аудит, а згодом і проведення сертифікації на відповідність ІS0 14000 дасть змогу підприємствам не тільки зменшити свої витрати в процесі виробництва і збільшити прибутки, а й забезпечить довіру населення до їхньої продукції, а отже, і постійний попит. Крім цього. сертифікація дасть змогу полегшити стосунки підприємства з контролюючими державними органами з питань охорони навколишнього середовища.
На сучасному етапі розвитку ринкових відносин керівникам підприємств слід усвідомити, що ігнорування екологічного чинника у довгостроковій перспективі може призвести до виникнення проблем, зокрема, до дисбалансу у вітчизняній економіці. Екологічне удосконалення є конкурентною перевагою, якої можна легко досягти, створивши на підприємстві дієву систему екологічного менеджменту, провівши екологічний аудит, або ж отримати сертифікат ІS0 14000 з подальшим дотриманням екологічних вимог у своїй виробничо-господарській діяльності.
Література
1. Дейнека Л.М. Спроби екологізації виробничої системи підприємства 7 Інтеграція країн з перехідною економікою в світовий економічний простір: стан і перспективи: Матер. міжнар. наук.-аспірант. конф. – Львів: ЛНУ їм. Івана Франка. 2005. – С. 234–237.
2. Дейнека Л.М. Еколого-економічн
3. ДСТУ ІS0 14001–97. Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування. – К.: Держстандарт України. 1997.
4. ДСТУ 1S0 14010–97. Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Загальні принципи. – К.: Держстандарт України. 1997.
5. ДСТУ 1S0 14011–97. Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Процедури аудиту. Аудит системи управління навколишнім середовищем. – К.: Держстандарт України. 1997.
6. Закон України «Про екологічний аудит»
7. Левашова І.Г., Мурашко А.Н., Подпружніков Ю.В. Належна практика в фармації. — К., 2006.