Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Сентября 2013 в 19:22, задача
Менеджер фірми, яка виробляє безалкогольні напої, припускає три ймовірні результати впровадження нової марки. За оптимістичним прогнозом – у випадку виявлення споживачами прихильності до неї є можливість досягти частки ринку більше 10% і прибутку у 930 тис. грн. за найбільш ймовірною оцінкою частка ринку може скласти 3% - 10%, а фінансовий результат досягне 330 тис. грн. прибутку.
Неофіційні джерела становлять собою комунікації, здійснювані з клієнтами, постачальниками, посередниками, торговельним персоналом, персоналом, що працює на спеціалізованих виставках. Це канал передачі інформації «з вуст у вуста». Завдяки такій інформації можна отримати ексклюзивні дані про стан справ у компанії, майбутніх угодах, клієнтах компанії та інше. Але дана група характеризується нерегулярністю контактів, значною трудомісткістю збору інформації та великою кількістю марної інформації.
Специфічні джерела інформації пов’язані зі специфічними акціями, які здійснюються з метою збору даних про конкурентів або потенційних партнерів. Це придбання товарів конкурентів, відвідування зборів акціонерів конкурентів, здійснення екскурсій на виробництво конкуруючих підприємств. Специфічні джерела характеризуються своєю відносною доступністю і дають характеристику конкретному об’єкту дослідження, але їх інформація може бути неповною та нерелевантною, а її збирання — дорогим та трудомістким. Основне призначення такої інформації — вивчення конкуренті в, характеристик їх продукції та технблогії.
Синдикативні джерела — це інформація спеціалізованих дослідницьких фірм, яка видається за результатами проведених ними досліджень. Інформація з таких джерел має високу якість і регулярно оновлюється, її вартість значно нижча за вартість проведення маркетингового дослідження. Однак ця інформація також використовується конкурентами, а методики її збирання непорівнянні між собою. Сюди відносять таку інформацію: дослідження товарних ринків, дані про покупців, дані про аудиторії та рейтинги ЗМІ, бази даних.
До джерел внутрішньої вторинної інформації відносять дві групи: внутрішні документи та звіти попередніх досліджень.
Внутрішні документи фірми. Ця група характеризується великою достовірністю, доступністю та економічністю, але така інформація часто дублюється різними відділами. Сюди відносять: бюджет фірми, баланс, звіт про прибутки та збитки, дані збуту.
Звіти про попередні дослідження
дозволять дотримуватися
Необхідність використання в маркетинговій діяльності підприємства різноманітної і досить великої за обсягом інформації потребує системного підходу до організації її отримання, обробки та аналізу у процесі розробки управлінських рішень. Сукупність інформації, необхідної для виконання маркетингових заходів, називають системою маркетингової інформації її формування та функціонування можливі лише за умови створення системи інформаційного забезпечення.
Інформаційне забезпечення — це процес задоволення потреб конкретних користувачів в інформації, яку отримують завдяки застосуванню спеціальних методів і засобів її обробки, збереженню та видачі у зручному для користувача вигляді.
Система маркетингової інформації містить три підсистеми: внутрішньої, зовнішньої інформації та інформації маркетингових досліджень. Остання підсистема базується на інформації, яку отримують у результаті досліджень конкретних напрямків маркетингової діяльності (наприклад, аналізу параметрів ринку та його освоєння конкурентами, вивчення товарної та цінової політики ділових партнерів, прогнозування обсягів реалізації продукції тощо). Маркетингові дослідження підприємства можуть здійснювати як власними силами, так і скориставшись послугами відповідних організацій.
В цілому маркетингова інформаційна система має наступні переваги :
Отже, цінність і своєчасність управлінського рішення великою мірою залежать від здатності менеджера в потрібний момент зібрати, проаналізувати і розтлумачити інформацію. Найбільш результативним для ефективного функціонування підприємства є варіант використання та аналізу як вторинної, так і первинної інформації.
Список використаної літератури
1. Вовчак А.В. Маркетингові дослідження. Посібник. – К: КНЕУ, 2001 – 119 с
2. Гаркавенко С.С.Маркетинг. Підручник. – 4-те вид. доп. – Київ: Лібра, 2006. 720 с.
3. Дурович А.П. Практика маркетингових досліджень. - М.: Видавництво Гревцова, 2008
4.Лебедєва О.А., Лигін Н.І. Маркетингові дослідження ринку. - М.: Форум, Інфра-М, 2009
5.Соловйов Б.А., Мєшков А.А., Мусатов Б.В. Маркетинг. - М.: Инфра-М, 2010