Захист прав власників патенту

Не має творчого характеру  і тому не вважається творчістю запозичення, переймання і використання чужого, хай навіть надто позитивного  досвіду, використання результату за ліцензією тощо.

Творчий характер діяльності означає передусім певну індивідуальність, як кажуть, «власний почерк» автора, який вирізняє таку діяльність з-поміж  іншої.

Другою ознакою патентних  відносин є те, що вони мають завершитися  певним результатом, об'єктивованим у певну матеріальну форму або зафіксованим у певному матеріальному носії. Якщо ж творчий пошук не завершився певним результатом, то немає об'єкта правової охорони – нічого охороняти. Проте слід мати на увазі, що під правову охорону підпадає будь-який результат творчого пошуку, в тому числі й негативний, незалежно від його суспільної цінності.

Третя ознака патентних  відносин полягає в тому, що простір  дії патентних прав – це територія  України. Тобто патентні права мають територіальний характер, вони діють лише в межах України. Звідси один дуже істотний висновок – патент, виданий Держпатентом України, має силу тільки в межах України. Для того, щоб захистити патентні права українського винахідника в іншій державі, наприклад у Франції, необхідно його винахід запатентувати ще раз – у Франції. Без французького патенту винахід українського винахідника, який буде використовуватися у Франції з дозволу чи без дозволу винахідника, правового захисту у цій країні не матиме.

Четвертою ознакою  в правовому регулюванні відносин, що пов'язані з творчою діяльністю, є однакова дієздатність суб'єктів  творчого процесу. Тобто творцями будь-яких результатів творчої діяльності можуть бути як повнолітні громадяни, так і неповнолітні.

Варто зазначити, що здатність до творчості не співпадає  з загальною цивільною дієздатністю. Відповідно до ст. 11 чинного Цивільного кодексу повна дієздатність громадян України настає по досягненні ними вісімнадцятирічного віку. В такому віці вони мають право вчиняти будь-які правові дії. Проте для створення будь-якого твору літератури, мистецтва, винаходу, промислового зразка тощо досягнення цього віку не вимагається. Творити можна в будь-якому віці. Відомо чимало прикладів, коли дітьми створювалися і створюються твори мистецтва, художньої літератури, діти здатні зробити досить цінні винаходи та технічні пристрої.

Але слід мати на увазі, що громадяни до досягнення ними вісімнадцятирічного віку можуть тільки творити, тобто їх дієздатність обмежується лише здатністю до творчості. У зв'язку зі створенням того чи іншого результату інтелектуальної діяльності у його творця виникають певні права і пільги. Розпоряджатися цими правами і пільгами неповнолітні автори можуть лише в межах, встановлених Цивільним кодексом [6].

Неповнолітні  творці будь-яких творів літератури, мистецтва, об'єктів промислової власності  наділяються усіма тими самими правами, що і їхні повнолітні колеги. Вони мають  право на авторство, на ім'я, на винагороду за використання їх творів чи об'єктів промислової власності та інші права і пільги.

Право авторства  і право на ім'я, що складає п'яту  ступінь у регулюванні зазначених відносин, виникає як у автора будь-якого  твору літератури, науки і мистецтва, так і у автора винаходу чи будь-якого  іншого об'єкта промислової власності незалежно від віку, про що йшлося вище. Кожен творець будь-якого результату творчої діяльності має право вважати себе автором свого винаходу чи іншого твору і вимагати цього від інших. Творець об'єкта промислової власності має право просити, щоб його витвору було присвоєно його Ім'я або певна спеціальна назва.

Для всіх авторів  результату творчої діяльності є  право на винагороду і підстави її виплати. Такою підставою відповідно до чинного законодавства є лише факт використання цього результату. За невикористаний твір чи винахід винагорода не виплачується, за винятком випадків, передбачених законом.

Якщо має  місце позадоговірне використання такого результату, то мова може йти  або про відшкодування збитків, заподіяних неправомірним використанням, або про компенсацію за хоча й позадоговірне, але правомірне використання цього ж результату.

Суб'єктом патентних  прав може стати у випадках, визначених законодавством, держава. Так, винахідник може передати виключне право на використання винаходу державі.

Коло цивільно-правових відносин, що складаються в сфері  науково-технічної діяльності, досить широке. Воно охоплює відносини по створенню і використанню винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, знаків для товарів і послуг, нових сортів рослин, порід тварин і птиці, науково-технічної інформації, комплекс результатів творчої діяльності, що стосується електронно-обчислювальних машин, тощо. Знову ж таки, цей перелік не є вичерпним.

Для одержання  правової охорони об'єкта промислової власності необхідно подати заявку до Держпатенту України (або на підприємство, якого стосується раціоналізаторська пропозиція). Заявка має пройти належну експертизу, пропозиція має пройти відповідну кваліфікацію і, нарешті, одержати відповідний правоохоронний документ. Без здійснення цих операцій об'єкту промислової власності Правова охорона не надається. Між тим, це досить складна, клопітка і дорога процедура, але без неї не обійтися.

Строки дії  патентних прав для різних об'єктів промислової власності чинним законодавством встановлені різні. Патенти на винаходи і нові сорти рослин діють протягом 20 років з дня надходження заявки до Держпатенту України. Патент на промисловий зразок видається на 10 років від дати надходження заявки до Держпатенту України. Однак патент на промисловий зразок може бути подовжений, але не більше як на п'ять наступних років. Свідоцтво на знак для товарів і послуг діє протягом 10 років від дати надходження заявки до Держпатенту України і за проханням його власника дія свідоцтва може бути подовжена на наступні 10 років.

Після спливу строку дії патентного права будь-який об'єкт  промислової власності може використовуватися  будь-ким без згоди автора і  без виплати йому авторської винагороди [3,4,5].

промисловий право власник патент

 

 

 

 

 

 

 

4. Участь Державного департаменту інтелектуальної власності у захисті прав патентовласника

          Спеціальним органом в сфері управління охороною інтелектуальної власності є Державний департамент інтелектуальної власності.

Будь-які спори, що виникають  у зв'язку із застосуванням законодавства  про промислову власність, розв'язуються судом. Зокрема, суди розглядають спори  про: авторство на винахід, корисну  модель чи промисловий зразок; встановлення власника патенту; порушення майнових прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; винагороду винахідникам і авторам промислових зразків, а також патентовласникам; компенсації.

         Одним із суб'єктивних прав і засобів правової охорони прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки є право патентування в іноземних державах. Патентування винаходів, корисних моделей і промислових зразків в іноземних державах провадиться за таких умов:

- заявник зобов'язаний до подання заявки на одержання охоронного документа на винахід, корисну модель чи промисловий зразок в орган іноземної держави подати заявку на цей же винахід, корисну модель чи промисловий зразок до Держдепартаменту;

- до подання заявки на одержання охоронного документа на винахід, корисну модель чи промисловий зразок у відповідний орган іноземної держави заявник зобов'язаний подати заявку на винахід, корисну модель чи промисловий зразок до Міністерства освіти і науки України (Державного підприємства "Український інститут промислової власності". Одночасно заявник повідомляє Держдепартамент про наміри здійснити патентування в іноземних державах. Порядок подання і розгляду заявки про наміри здійснити патентування на винахід, корисну модель чи промисловий зразок визначено в Інструкції про розгляд заявки про наміри здійснити патентування промислового зразка в іноземних державах та Інструкції про розгляд заявки про наміри здійснити патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах, затверджених наказом Держпатенту України від 22 травня 1995 року N 81;

- якщо Держпатент України протягом трьох місяців від дати надходження повідомлення заявника про намір запатентувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок в іноземній державі, не повідомив заявника про заборону зарубіжного патентування зазначеного винаходу, корисної моделі чи промислового зразка [8, 9].

         У разі патентування за процедурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка подається до Держдепартаменту. Відповідно до законодавства України про промислову власність витрати, пов'язані з патентуванням в іноземних державах, несе заявник, але не держава.

          З огляду на бажання розширити співробітництво в космічних дослідженнях і технологіях і можливості комерційного використання космічних технологій між Україною і Сполученими Штатами Америки 22 листопада 1994 року була укладена Угода про співробітництво в дослідженні і використанні космічного простору в мирних цілях (Угоду ратифіковано 05.05.96). Відповідно до ст.5 Угоди Сторони зобов’язалися забезпечити адекватний та ефективний захист інтелектуальної власності, створеної або переданої згідно з цією Угодою. Розподіл прав на будь-яку інтелектуальну власність, створену згідно з цією Угодою, здійснюється відповідно до Додатка I Угоди ("Інтелектуальна власність").

        Державами-членами і учасницями СНД 6 березня 1998 року була укладена Угода про співробітництво по припиненню правопорушень у сфері інтелектуальної власності ( Угоду ратифіковано 21.09.2000 ), а 4 червня 1999 року - Угода про взаємне забезпечення збереження міждержавних таємниць в сфері правової охорони винаходів ( Угоду затверджено із застереженнями Постановою Кабінету Міністрів України N 2292 від 13.12.99р.), відповідно до якої Сторони забезпечують режим секретності щодо відомомостей про секретні винаходи.

         Як висновок про перспективні напрямки розвитку механізму правового регулювання охорони прав промислової власності суб’єктів космічної діяльності варто додати, що, оскільки деякі з інститутів права промислової власності є відносно новими, а деякі взагалі не закріплені законодавчо належним чином (право на нерозкриту інформацію) і з огляду на специфічність об’єктів промислової власності і їх правової охорони у сфері космічної діяльності (в більшості випадків вони є секретними), існує необхідність у подальшому вдосконаленні механізму, зокрема, у відокремленні і детальному законодавчому врегулюванні правової охорони прав промислової власності суб’єктів космічної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

      

                Культура, науково-технічний рівень виробництва, ефективність економіки, соціально-економічний прогрес в цілому і врешті-решт добробут суспільства значною мірою залежать від рівня та ефективності творчої діяльності в цьому суспільстві. Не буде перебільшенням твердження, що однією із найпотужніших рушійних сил розвитку цивілізації є творча діяльність людей. Людина за своєю природою схильна до будь-якої творчості, вона завжди знаходиться у процесі пошуку кращих умов життя, засобів його поліпшення, своєї безпеки тощо. Але в силу тих або інших причин рівень інтелектуальної діяльності в різних країнах неоднаковий. Він у першу чергу визначається рівнем усвідомлення значення цієї діяльності для розвитку суспільства, створенням сприятливих умов для цього виду творчості та іншими чинниками, які певною мірою їй сприяють.

До промислової  власності належать результати науково-технічної  діяльності. За Паризькою конвенцією про охорону промислової власності  від 20 березня 1883 р., до якої приєдналась Україна, до об'єктів промислової власності належать винаходи, загальнокорисні зразки, промислові рисунки і моделі, фабричні і товарні знаки, знаки обслуговування, фірмове найменування і вказівки про місце походження або найменування місця походження, а також запобігання недобросовісній конкуренції.

Важливим джерелом патентного права України є міжнародні договори і конвенції. Кабінет Міністрів  України своєю заявою від 26 серпня 1992 р. проголосив приєднання України о Паризької конвенції про охорону промислової власності, Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, до Договору про патентну кооперацію. Уряд України взяв на себе зобов'язання, що випливають із зазначених Конвенції, Угоди і Договору [7].

Будь-яке посягання  на права власника патенту, передбачені  ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік посилань:

1. Драпак Г., Скиба М. Основи інтелектуальної власності. Навч. посібник. – Хмельницький: ТУП, 2003. – 135 с.

2. Закон України  «Про охорону прав на винаходи  і корисні моделі»

3. Національний  стандарт №4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності» від 3 жовтня 2007 р.