Захист прав власників патенту

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Кафедра МЕВ

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

на тему «Захист прав власників  патенту»

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:                                                                                             

Студент групи  ГФ – 227       О. С. Мосьпан

 

 

Перевірив:                                                                                       

Доцент кафедри         В.В. Корольков

 

 

 

 

2012

Зміст

Вступ…………………………………………………………………......…………3

1. Права власників патенту………………………………………………..……….5

2. Порушення прав власника патенту……………………………………..……....8

3. Порушення прав власника патенту…………………………………….………10

4.Участь Державного департаменту інтелектуальної власності у захисті прав патентовласника………………………………………………………………..…...14

Висновки…………………………………………………………………………….17

Перелік посилань……………………………………………………………...…….19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Інтелектуальна  власність – закріплені права  власності на результати інтелектуальної  діяльності людини, інтелектуальний продукт, який входить у сукупність об'єктів авторського та патентного права.

Інтелектуальна  власність означає створіння  людського розуму: винаходи, літературні  та художні витвори, символіку, назви, зображення та зразки, які використовуються у торгівлі.

Найбільш поширеним  способом використання результатів  інтелектуальної діяльності є використання їх для задоволення власних потреб у різноманітних речах, знаряддях  праці, устаткуванні, естетичних і духовних потреб суспільства тощо. Запровадження науково-технічних досягнень у виробництво підвищує його технічний рівень, продуктивність, ефективність, поліпшує безпеку праці. Суспільне виробництво знаходиться в постійній динаміці, воно безперервно потребує удосконалення, оскільки інакше не буде розвиватись.

Україна мала і, поки що має, досить потужний інтелектуальний  потенціал. На її рахунку багато досягнень  світового рівня, але здебільшого  ці досягнення не були раціонально  спрямовані на користь нашого народу.

Початком становлення  законодавства України про інтелектуальну власність варто визнати день прийняття Закону України «Про власність» – 7 лютого 1991 р.

Але основним джерелом права інтелектуальної власності  є пакет законів, прийнятих у  грудні 1993 р.: «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про племінне тваринництво». Трохи пізніше був прийнятий Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. Верховна Рада України постановою від 19 січня 1995 р. затвердила Положення про порядок оформлення та використання прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, що становлять державну таємницю. Це група спеціальних законів, які стосуються безпосередньо інтелектуальної власності.

Право на винахід, корисну модель і промисловий  зразок охороняється державою і засвідчується  патентом.

Патент –  це техніко-юридичний документ, який засвідчує визнання заявленої пропозиції винаходом, корисною моделлю чи промисловим  зразком, авторство на них, пріоритет і право власності на зазначені об'єкти.

За одержання  патенту та підтримання його чинності необхідно сплачувати спеціальний  збір, розмір і порядок сплати якого  встановлюється Кабінетом Міністрів  України [6].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Права власників патенту

 

Згідно із Законом  України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 року розділом V ст. 28 правами, що випливають з патенту є:

1. Права, що  випливають з патенту, діють  від дати публікації відомостей  про його видачу.

Права, що випливають з патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи з деклараційного патенту на секретну корисну модель, діють від дати внесення інформації про нього до відповідного Реєстру.

2. Патент надає  його власнику виключне право  використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Використання  секретного винаходу власником патенту  має здійснюватися з додержанням  вимог Закону України «Про державну таємницю» та за погодженням із Державним експертом.

Взаємовідносини при використанні винаходу (корисної моделі), патент, який належить кільком  особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди  кожний власник патенту може використовувати  винахід (корисну модель) за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу та передавати право власності на винахід іншій особі без згоди інших власників патенту.

3. Виключні права  власника патенту (деклараційного  патенту) на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну модель обмежуються Законом України «Про державну таємницю» і відповідними рішеннями Державного експерта.

Власник патенту  на секретний винахід чи корисну  модель має право на одержання  від державного органу, визначеного Кабінетом Міністрів України, грошові компенсації на покриття витрат за сплату зборів, передбачених цим Законом.

Спори щодо розмірів і порядку виплати грошової компенсації  вирішуються у судовому порядку.

4. Власник патенту  може використовувати попереджувальне маркування із зазначенням номера патенту на продукті чи на упаковці продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу.

5. Патент надає  його власнику виключне право  забороняти іншим особам використовувати  винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

6. Власник патенту  може передавати на підставі  договору право власності на  винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає його правонаступником, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) – тільки за погодженням із Державним експертом.

7. Власник патенту  має право дати будь-якій особі  дозвіл (видати ліцензію) на використання  винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним експертом.

8. Договір про  передачу права власності на  винахід (корисну модель) і ліцензійний  договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Сторона договору має право на офіційне загальнодоступне інформування інших осіб про передачу права власності на винахід (корисну  модель) або видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі). Таке інформування здійснюється шляхом публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру.

9. Власник патенту,  крім патенту (деклараційного  патенту) на секретний винахід  чи деклараційного патенту на секретну корисну модель, має право подати до Установи для офіційної публікації заяву про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі). У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50% починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви.

Особа, яка виявила  бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов’язана укласти з власником  патенту чи деклараційного патенту  договір про платежі. Спори, що виникають під час виконання цього договору, вирішуються у судовому порядку.

Якщо жодна  особа не заявила власнику патенту  про свої наміри щодо використання винаходу (корисної моделі), він може подати до Установи письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту сплачується у повному розмірі починаючи з року, наступного за роком публікації такого клопотання.

10. Права, що  випливають з патенту, не зачіпають  будь-які інші особисті майнові  чи немайнові права винахідника, що регулюються іншим законодавством України [2].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Порушення прав власника патенту

 

Будь-яке посягання  на права власника патенту, передбачені  ст. 28 Закону України «Про охорону  прав на винаходи і корисні моделі», вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію [2].

Контрафактна  продукція – продукція або  примірник, які випускаються, відтворюються, публікуються, розповсюджуються, реалізуються тощо з порушенням майнових прав інтелектуальної власності [3].

Крім виключного права на виготовлення, власник патенту  має право забороняти іншим особам використовувати винахід, корисну  модель чи промисловий зразок без  його дозволу. Право на використання зазначених об'єктів тому і називається виключним, оскільки воно виключає усіх третіх осіб із цього права. Безумовно, виключне право на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка не може бути безмежним, тому в законодавстві про промислову власність встановлені можливі випадки використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, які не є порушенням патентних прав.

Про право попереднього користування йшлося вище. Крім цього, не визнається порушенням патентних  прав, що надаються патентом, використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково знаходиться у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід, корисна модель чи промисловий зразок використовуються виключно для потреб зазначеного засобу. Отже, не є порушенням патентних прав, якщо використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка має місце за таких умов:

– винахід, корисна модель чи промисловий зразок використовується у транспортному засобі іноземної держави;

– цей транспортний засіб іноземної держави опинився в повітряному просторі, водах чи на території України випадково або знаходиться тимчасово;

– винахід, корисна модель чи промисловий зразок використовуються лише для потреб цього транспортного засобу.

Не визнається порушенням патентних прав на винахід, корисну  модель чи промисловий зразок, якщо зазначені об'єкти використовуються без комерційної мети, тобто тільки для задоволення власних потреб. Зазначені об'єкти використовуються з науковою метою або в порядку експерименту. Дозволяється використовувати без дозволу суб'єктивні права на зазначені об'єкти у випадках надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо). Не є порушенням патентних прав разове виготовлення ліків в аптеках за рецептами лікаря, якщо вони виготовлені з використанням винаходу, корисної моделі.

Проте найбільш складною є  проблема використання винаходів, корисних моделей чи промислових зразків  після їх впровадження в господарський оборот. Про це йдеться у п. 3 ст. 22 Закону про промислові зразки і у п. 3 ст. 25 Закону «Про винаходи». Цей пункт ст. 25 проголошує: «Не визнається порушенням прав, що надаються патентом, впровадження в господарський оборот продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі) після впровадження цього продукту в господарський оборот власником патенту чи з його спеціального дозволу». Аналогічна норма міститься в Законі «Про промислові зразки» [2].

 

 

 

 

 

3. Цивільно-правове регулювання патентних відносин

 

Суттєвою ознакою  патентних відносин є те, що об'єктами патентних прав є саме результати творчої діяльності людини. Характерна риса і особливість їх – регулювання  відносин, які складаються у зв'язку з творчою діяльністю людей. Ніяка інша діяльність, що не має творчого характеру, не може бути предметом регулювання патентних відносин. Тому в патентному законодавстві акцентується, що творцем може бути тільки людина. Але при цьому слід мати на увазі, що суб'єктом творчої діяльності може бути справді тільки людина або група (колектив людей, але не організацій) юридичних осіб. Водночас суб'єктами патентних відносин (прав і обов'язків) можуть бути як громадяни, так і юридичні особи. Суб'єктом патентних прав можуть бути роботодавці, підприємства будь-яких форм власності та інші юридичні особи.

Творчий характер діяльності означає, що надання будь-якої технічної  допомоги винахіднику – консультації, розрахунки, креслення, оформлення заявок – не має творчого характеру і не підпадає під поняття творчість, а такого роду допомога не може вважатися творчим співавторством.