Структура, динаміка і результативність міжнародної торгівлі

 

 

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКА ФІЛІЯ

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

З дисципліни: "Міжнародна економіка"

На тему: "Структура, динаміка і результативність міжнародної торгівлі"

 

 

 

 

 

 

                                                                               Виконала

                                                                                               Студентка 3 курсу

                                                                                             групи ОБПЗ-14-2к

                                                                                       Войтенко Л.О.

                                                                                                       Перевірив:

                                                                                    Ст.викладач

                                                                                     Бортнік Ю.В.                                                  

 

 

Житомир 2015

ПЛАН

Вступ

1. Суть міжнародної торгівлі. Теорії міжнародної торгівлі

2. Основні показники міжнародної торгівлі

3. Форми світової торгівлі. Регулювання міжнародної торгівлі

4. Динаміка та тенденції розвитку світової зовнішньої торгівлі

5. Cтруктура міжнародної торгівлі

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Міжнародна торгівля є найбільш розвиненою та поширеною формою міжнародних економічних відносин, оскільки включає торгівлю не тільки товарами, а й послугами. Вона займає основне місце серед сучасних зовнішньополітичних інтересів і проблем країн світу. Тому вивчення її сутності, динаміки розвитку та сучасної структури є важливим елементом для визначення зовнішньої політики держави його програм розвитку.

Сьогодні жодна з країн не може успішно розвиватися без налагодження зовнішньоекономічних зв'язків. А для нових індустріальних країн зовнішня торгівля стала визначальним фактором економічного зростання. В сучасних умовах її значення для кожної з країн світового співтовариства важко переоцінити, адже економічний успіх в сучасному високоінтегрованому світі не мислимий без активної участі в міжнародних торгових зв'язках.

Практика показує, що ще жодній країні не вдалося створити здорову у всіх аспектах економіку, ізолювавшись від світової економічної системи. Саме міжнародна торгівля є основною формою зв'язку між національними товаровиробниками різних країн, формуючи їх економічну взаємозалежність.

 

1. Суть міжнародної торгівлі. Теорії міжнародної торгівлі

Міжнародна торгівля – це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, специфічна форма обміну продуктами праці (товарами і послугами) між продавцями і покупцями з різних країн.

Міжнародна торгівля представляє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн. При цьому зовнішня торгівля окремих держав, регіонів виступає складовою частиною міжнародної торгівлі.

Зовнішню торгівлю характеризують три важливих елементи:

- загальний об’єм (товарообіг);

- товарна структура;

- географічна структура.

Теорії світової торгівлі:

Меркантилізм (XV-XVII ст.) представники – Т. Мен, А. Монкретьєн вважали, що багатство країни – в примноженні золотих запасів. Експорт товарів країни повинен переважати над імпортом, щоб досягнути позитивного торгового балансу. Проголошувалось втручання держави в зовнішньоторговельну політику шляхом введення протекціонізму (більше вивозити товарів з країни, менше ввозити). Метрополії мали перевагу у торгівлі з своїми колоніями, і створювали бар’єри на торгівлю з цими колоніями інших країн.

Вчення про абсолютні та порівняльні переваги:

А.Сміта і Д. Рікардо виходили із переваг сфери виробництва, яке приносить багатство народам, забезпечує їм задоволення потреб у тих чи інших товарах та послугах.

Вони вважали, що можливості виробництва, сприятливі умови його ведення визначаються природними факторами.

Д. Рікардо у своїй “доктрині” порівняльних преваг сформулював ідею порівняльних преваг (які визначаються різницею витрат, а не абсолютною величиною). Тобто, кожна країна повинна виробляти і вивозити товари з відносно меншими затратами факторів виробництва, а використовуючи великий розрив у витратах, сторони можуть отримати необхідну вигоду.

Теорія факторів виробництва.

Основоположник вчення про фактори виробництва Ж. Б. Сей виділяв три фактори виробництва: працю, капітал і землю, ринковою ціною факторів є заробітна плата, процент на капітал і земельна рента. Шведські вчені Е. Хекшер і    Б. Олін висунули теорему "вирівнювання цін на фактори виробництва". Її суть полягає в тому, що виробнича різниця визначається різною забезпеченістю факторами виробництва – працею, капіталом та землею, а також різною внутрішньою потребою в тих, або інших факторах.

 

2. Основні показники  міжнародної торгівлі

Є чотири групи показників міжнародної торгівлі:

- показники об’єму міжнародного  товарного обороту (МТО);

- показники по критеріях структури міжнародної торгівлі;

- показники динаміки міжнародної  торгівлі;

- показники результативності міжнародної торгівлі.

Показники об’єму міжнародної торгівлі:

- експорт – вивіз товару із  країни;

- імпорт – ввіз товару у  країну;

- зовнішньоторговий оборот – сукупний об’єм експорту та імпорту за певний період часу;

- фізичний об’єм зовнішньої  торгівлі – оцінка об’єму  експорту та імпорту в постійних  цінах в рамках певного періоду;

- реекспорт – вивіз раніше  ввезеного товару, який не піддавався переробці;

- реімпорт – ввіз раніше вивезеного  товару який не піддвався переробці.

Показники по критеріях структури міжнародної торгівлі:

- товарний – це показник поділу  експорту та імпорту по головних  товарних позиціях;

- географічна спрямованість –  це показник розподілу міжнародної торгівлі по групах країн та регіонах.

Показники динаміки міжнародної торгівлі:

На динаміку міжнародної торгівлі впливають дві групи факторів:

до першої групи відносять ті, які вплинули на загальний стан міжнародної торгівлі:

- високі темпи росту економіки (50 - 60 р.р.);

- не такі глибокі циклічні  кризи;

- НТР, яка вплинула на оновлення  і розширення основного капіталу (корінні зміни структури виробництва, технічної реконструкції старих  виробництв);

- розвиток державного регулювання ринкової економіки, спрямований на збільшення державних інвестицій та нагромаджень капіталу;

- збільшення ролі транснаціональних  корпорацій (ТНК).

До другої групи факторів відносять:

- зрушення у виробництві в  умовах НТР (поглиблення МПП, міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва);

- відмова від протекціоністських  бар’єрів країн заходу.

 

3. Форми світової торгівлі. Регулювання міжнародної торгівлі

Форми міжнародної торгівлі

По критеріях об’єкту міжнародна торгівля поділяється на:

- торгівля сировиною;

- торгівля паливом;

- торгівля сільськогосподарською  продукцією та продуктами харчування;

- торгівля послугами.

Форми міжнародної торгівлі міжнародної поділяються на:

- контрактну торгівлю;

- біржову торгівлю;

- міжнародні аукціони;

- міжнародні торги.

Контрактна торгівля:

Предметом контрактує певний вид договору, у якому дається коротке описання товару, базується назва фірми, або організацій, які є продавцями, або покупцями.

У контрактній застосовують наступні умови платежу:

- акредитивна форма;

- підрядний контракт;

- контракт на оренду;

- бартерний контракт.

Біржова торгівля:

Міжнародні біржі бувають:

Публічні, у яких беруть участь всі бажаючі юридичні і фізичні особи;

Приватні – акціонерні товариства, у яких здійснюють торгівельні операції тільки їх члени.

Міжнародні товарні біржі – це такі торгівельні установи, у яких здійснюється продаж товару крупними партіями. На сучасній біржі не продають товар а укладають плани-контракти на поставку продукції у перспективі, виходячи з прогнозованого попиту і пропозиції.

Міжнародні аукціони:

Аукціони поділяються на аукціони де продавці відкрито називають ціну на свій товар та аукціони, де покупці дають умовний сигнал про намір купити товар. На аукціонах товари продаються по лотах. А угоди здійснюються шляхом торгів які поводяться в ході підвищення цін внаслідок суперництва покупців, або в ході зниження цін, що проводиться аукціоністом.

Міжнародні торги (тендери).

Міжнародні торги – це організаційна система просування на ринок переважно нових товарних форм. Торги – це, насамперед, метод укладання договорів купівлі-продажу, або підряду, згідно з яким покупець(замовник) оголошує конкурс для продавців(постачальників) на товар-об’єкт (із заздалегідь визначеними характеристиками) і після порівняння отриманих пропозицій підписує контракт з продавцем (постачальником) на найбільш вигідних для покупця умовах. Нині міжнародні торги – це найбільш поширений спосіб розміщення замовлень на поставки машин, устаткування, виконання наукових, проектних та дослідницьких робіт, спорудження промислових і культурних об’єктів, тобто того що входить в поняття "нові товарні форми".

Міжнародні торги бувають відкриті і закриті:

Відкриті – ті, на яких беруть участь всі фізичні і юридичні особи і є об’яви в засобах масової інформації.

Закриті – ті, в яких беруть участь конкретні юридичні особи (найбільш престижні фірми, які є продавцями, або покупцями певних товарів).

Регулювання міжнародної торгівлі

Головними принципами регулювання міжнародної торгівлі є:

1. Протекціонізм – державна політика захисту вітчизняного товаровиробника від іноземної конкуренції, шляхом збільшення обмежень у торгівлі.

Види протекціонізму:

- селективний – передбачає захист від іноземної конкуренції не всього національного виробництва, а лише окремих його галузей;

- колективний – це політика захисту товарного виробництва групами країн;

- прихований – це тимчасове підвищення митних зборів від 1– 4 % від вартості товару;

- монопольний – це державна політика одноособового здійснення регулювання зовнішньоторговельних відносин. Він властивий для країн з адмістративно-командною системою.

Фритредерство – це політика спрямована на відкриття внутрішнього ринку для іноземних конкурентів, або товаровиробників шляхом кількісних обмежень у торгівлі.

Рівень регулювання міжнародної торгівлі:

- на рівні підприємств та  фірм;

- національний рівень;

- міжнародний рівень;

- міжнаціональний рівень;

інструментів:

До першої групи інструментів відносять:

- тарифне регулювання;

- нетарифне регулювання;

До другої групи інструментів відносять:

- заходи спрямовані на обмеження  експортно-імпортних операцій з  метою захисту національного  виробника;

- заходи по стимулюванню експорту.

 

4. Динаміка та тенденції розвитку світової зовнішньої торгівлі

Зовнішня торгівля на сучасному етапі є надзвичайно динамічною. Це зумовлено в значній мірі розвитком спеціалізації та кооперації виробництва в міжнародному масштабі, скасування ряду обмежень у міжнародній торгівлі, високими темпами розвитку нових індустріальних країн. Панівні позиції в світовій торгівлі посідають розвинуті країни, найбільшими експортерами світу є: США, ФРН, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Канада, Нідерланди, Бельгія.

Зовнішня торгівля на сучасному етапі перетворилась у важливу сферу економіку будь-якої крани, зростає її вплив на світовий економічний розвиток. Незважаючи на загальну тенденцію до зростання, міжнародна торгівля зазнає значних коливань, що зумовлено економічними, енергетичними кризами, нестачею сировини та іншими проблемами.