Процеси забезпечення ефективності експортної операції

До нетарифних заходів  регулювання відносяться:

1. Заборони експорту та імпорту.
2. Кількісні   обмеження    експорту   та   імпорту   (  до них відносяться

  квотування і ліцензування).

В Україні використовують такі види квот:

- глобальні – встановлюються для товарів без визначення конкретних країн, куди вони експортуються чи з яких вони імпортуються;

- групові – для товарів з визначенням групи країн, куди вони експортуються чи з яких вони імпортуються;

- індивідуальні  – для товарів з визначенням конкретної країни, куди вони можуть експортуватися чи з якої вони можуть імпортуватися.

В Україні використовуються такі види ліцензій:

- генеральна – відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по окремому товару чи окремій країні (групі країн) на протязі періоду дії режиму ліцензування по даному товару;

- разова (індивідуальна) – одноразовий дозвіл, який має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом ЗЕД на період, необхідний для її здійснення;

- відкрита (індивідуальна) – дозвіл на експорт (імпорт) товару на протязі конкретного періоду (але не менше одного місяця) з визначенням його загального об'єму.

У 2012 році експорт сталі корозійностійкої (нержавіючої) у зливках та в інших  первинних формах підлягав ліцензуванню.

 

2.2 Особливості  та умови транспортування сталі

 

Транспортування сталі здійснюється за допомогою залізничного транспорту. Митні процедури в пунктах пропуску залізничного рухомого складу через державний кордон України регулюються Митним Кодексо України [7].

У зонах митного контролю пунктів  пропуску залізничного транспорту на державному кордоні України здійснюється перевірка документів, огляд залізничного рухомого складу, а також інші митні  процедури передбачені цим Кодексом.

Згідно зі ст. 218 Митного Кодексу  України, розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Проведення митного контролю на залізничному транспорті регулюється  ст. 218 Митного Кодексу України.

Строки здійснення митних формальностей  щодо залізничного рухомого складу визначаються керівником митного органу за погодженням  з іншими контролюючими органами та адміністрацією залізниці, а в  пункті пропуску (пункті контролю) через  державний кордон України – крім того, з керівником відповідного органу охорони державного кордону України.

Перелік документів для митного  контролю товарів, що перевозяться залізничним  транспортом описано у ст. 335 Митного  Кодексу України.

Під час переміщення товарів залізничним транспортом через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

• транспортні (перевізні) документи;
• передатну відомість на залізничний рухомий склад;
• інші документи, передбачені цим Кодексом, міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку та іншими законами України.

Згідно ст. 219 Митного Кодексу  України, відповідальність за втрату чи неналежну  доставку товару, що перебуває  під митним контролем, до митного  органу призначення несе залізниця.

Місце здійснення митних формальностей  у міжнародному залізничному сполученні розглянуто у ст. 220 Митного Кодексу України.

Митний контроль товарів  у міжнародному залізничному сполученні здійснюється в зонах митного  контролю. Пасажири поїздів міжнародного сполучення можуть проходити митний контроль також в інших місцях, визначених уздовж маршруту руху поїзда за погодженням між центральним  органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

З метою запобігання порушенню  розкладу руху поїздів митний контроль може здійснюватися поза пунктами пропуску через державний кордон або в  місцях, визначених керівником митного  органу за погодженням з керівниками  залізничної станції та органу охорони  державного кордону України.

У виняткових випадках, перелік  яких визначається центральним органом  виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері  фінансів, на вимогу митного органу окремі вагони, локомотиви, інші елементи рухомого складу для здійснення митного  контролю можуть бути виключені зі складу поїзда, якщо проведення такого контролю у складі поїзда неможливе.

Відправлення залізничних  транспортних засобів з місць  стоянки здійснюється з дозволу  митного органу та органу охорони  державного кордону України.

 

2.3 Валютне  регулювання експортно-імпортних  операцій та оподаткування

 

Відповідно до ЗУ «Про зовнішньоекономічну  діяльність» від 16.04.1991р. на території  України запроваджується обов'язковий  розподіл виручки в іноземній  валюті від зовнішньоекономічної діяльності між валютними фондами суб'єктів  цієї діяльності та Державним валютним фондом України і валютними фондами  місцевих Рад народних депутатів  України [3].

Валютні операції знаходяться під  значним контролем законодавства  та нормативно-правових актів Національного  Банку України. Основними документами в сфері валютного контролю є Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 від 23.09.1994 р. (зі змінами і доповненнями до 31.05.2007 № 1108 - IV). Для зовнішньоекономічних операцій українських підприємств як засіб платежу може використовуватись іноземна валюта, в т.ч. долар [3].

Доходи, отримані (нараховані) платником  податку в доларах у зв'язку з продажем сталі протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного Банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Виручка резидентів у іноземній  валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених  банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Балансова вартість в доларах, отриманих платником податку у зв'язку з таким продажем (виручка в доларах), визначається за курсом, зазначеним у вантажно-митній декларації.

Одержана українським постачальником валюта митом не обкладається.

Для проведення передоплати українському постачальнику, покупцю потрібно підготувати  наступні документи: договір (двомовний  або з нотаріально завіреним  перекладом), рахунок (якщо передбачено).

Для платежів по зобов’язаннях перед  українським постачальником при  експорті сталі є необхідною вантажно-митна декларація.

Існують деякі обмеження щодо надходжень платежів у іноземній валюті. Валютна  виручка українськими резидентами  має бути одержана протягом 90 днів після  здійснення поставки. Продовження вказаного  строку можливо через одержання дозволу від Національного Банку України у вигляді ліцензії. При перевищені вказаного строку сплачується пеня у розмірі 0,3% від суми нездійсненної оплати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ III

РОЗРОБКА  ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ  НА ЕКСПОРТ СТАЛІ 

 

При складанні зовнішньоекономічного  контракту необхідно дотримуватися  не тільки загальних приписів українського права, що застосовні до майнового обороту, але й спеціальних норм валютного, митного, банківського права та інших  внутрішньодержавних правових актів. При цьому слід брати до уваги  той факт, що зовнішньоекономічний контракт регулюється ще й нормами  міжнародного права.

Складаючи зовнішньоекономічний контракт, насамперед, варто враховувати вимоги національного законодавства. Так, згідно ст. 6 Закону України від 16.04.91 р. № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну  діяльність», зі змінами й доповненнями (далі – Закон про ЗЕД), зовнішньоекономічний     договір    (контракт)    укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі,  якщо  інше  не  передбачено міжнародним договором   України   чи  законом[2].

Складання контракту починається  з назви (наприклад, контракт купівлі-продажу), привласнюється номер, а також вказується дата й місце його укладення. В даному випадку КОНТРАКТ № 52-2013, Україна, 30.090.2013 р.

У преамбулі (вступної частини) контракту  приводяться повні найменування сторін без яких-небудь скорочень  і країни, де вони зареєстровані, вказуються особи, що представляють кожну зі сторін і їхнього повноваження на підписання контракту, а також визначаються скорочені назви сторін (наприклад, «Продавець», «Покупець», «Замовник», «Постачальник»). В моєму контракті ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», в особі директора Шурми Ростислава Ігоровича, назва у подальшому «Продавець» з однієї сторони, ЗАТ «Жилбуд-1», Росія в особі директора Андреєва Євгена Ілліча, назва у подальшому «Покупець».

У розділі «Предмет контракту» вказується точне найменування товару, що переходить від продавця до покупця. Якщо асортименти  продаваних і товарів, що купуються, досить великий, то просто робиться посилання  на документ, у якому перераховані ці товари і який є невід'ємною  частиною контракту. Продавець продає, а Покупець купує сталевий нелегований прокат.

В розділі «Кількість і якість товару» вказують точну кількість і якісні характеристики товару. Тут важливо точно вказати одиницю виміру, у якій визначається кількість товару. Що стосується якісних характеристик товару, то тут, як правило, використовують посилання на державний або міжнародний стандарт, якому повинен відповідати товар, що поставляється.

В контракті обов'язково повинен бути присутнім розділ «Базисні умови поставки» у якому сторони вказують вид транспорту й базисні умови поставки. Продавець поставляє Покупцю товар на умовах «Основне перевезення, оплачене продавцем» (СРТ) – будь-які види транспорту (м. Смоленськ).

Розділ «Ціна й загальна вартість контракту». У цьому розділі необхідно чітко визначити валюту ціни й валюту платежу. Якщо ці валюти не збігаються, неодмінно вказується спосіб перерахунку валюти ціни у валюту платежу, тобто приводиться формула розрахунку суми контракту, що підлягає до платежу. Як правило, ціну товару сторони встановлюють самі, однак у деяких випадках на ціну товару можуть впливати нормативні акти, прийняті в державі експортера або імпортера. Загальна сума Контракту – 3550000 (три мільйони п’ятсот п’ятдесят тисяч доларів) доларів США.

Після того як у контракті погоджені  умови поставки, зазначена ціна товару, що поставляється, і загальна вартість контракту, найкраще розмістити розділ «Умови платежів». У цьому розділі  визначається спосіб, порядок і строки фінансових розрахунків і гарантій виконання сторонами взаємних платіжних  зобов'язань. Оплата за продаж сталевого нелегованого прокату проводиться на умовах передоплати в розмірі 1775000  (один мільйон сімсот сімдесят п’ять тисяч) доларів США.

У контракті сторони в розділі  «Умови приймання-здачі товару»  регламентують порядок здачі  товару продавцем і приймання  його покупцем. Перше, що необхідно  вказати в цьому розділі, це строк  і місце фактичної передачі товару. Передача товару супроводжується врученням  покупцеві товаросупроводжувальних  документів, які варто перелічити й указати, у якій кількості екземплярів  вони надаються покупцеві.

Складаючи розділ контракту про  «Форс-мажорні обставини», необхідно враховувати, що надзвичайні ситуації, які можна передбачати, не можна віднести до обставин непереборної чинності. Тому ті дії уряду, які можна вгадати, не можна до них віднести. Але в сучасних умовах зміни й появи нових законодавчих актів виникають обставини, дія яких не можна не вгадати, не запобігти. Але ці ситуації краще відносити до перешкод «поза контролем». Їх теж необхідно вказати в контракті як звільняючі від відповідальності, за умови, що сторона, що не виконала зобов'язання за контрактом, прийняла всі розумні міри, яких можна було вимагати й очікувати від її в ситуації, що створилася..

У розділі «відповідальність сторін»  в випадку виникнення спорів про  якість, арбітражні аналізи по зворотніх  пробах Покупця проводяться в  компетентній незалежній лабораторії  України. Всі претензії щодо якості сталі мають бути пред’явлені  на протязі 15 днів з дати отримання.