Процеси забезпечення ефективності експортної операції

 

Як відомо, споживання сталі характеризує технологічний розвиток економіки. Аналіз динаміки ВВП на душу населення  та споживання сталевого прокату  таких країн як США та Японії дозволяє виділити три етапи розвитку економік [15]:

1. споживання сталі стрімко зростало випереджаючи зростання ВВП і досягло максимуму на рівні 700 – 800 кг/чол. в рік. Такий показник відповідає економічному розвитку з опорою на промисловість;
2. при переході від індустріального до постіндустріального устрою економіки споживання металу знижувалося, проте супроводжувалось подальшим зростанням ВВП;
3. в умовах постіндустріальної економіки споживання прокату стабілізувалося на рівні 400 – 600 кг/чол. із подальшим поступовим зменшенням при помірному зростанні ВВП.

Сьогодні країни БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай) є найбільшими економіками, що знаходяться на етапі індустріального  росту і саме вони найближчим часом  будуть відігравати провідну роль у  збереженні рівня споживання сталі  у світі.

Як відомо, вже багато років серед  найбільших виробників сталі лідирує  компанія Arcelor Mittal, що була утворена в 2006 році, шляхом злиття двох найбільших на той момент виробників сталі: люксембурзької Arcelor та індійської Mittal Steel. Виробничі потужності Arcelor Mittal становлять близько 150 млн.т на рік [10].

У 2012 році об’єм виробництва Arcelor Mittal склав 93,6 млн.т (більше 6% світового виробництва сталі), другою стала японська корпорація Nippon Steel & Sumitomo Metal Corporation – 47,9 млн.т, китайські виробники Hebei Group та Baosteel Group посіли третє та четверте місця відповідно. Загалом, у першій двадцятці фігурують дев’ять китайських компаній. Відзначимо, що серед найбільших світових виробників за підсумками 2012 року є дві українські компанії: Metinvest – 28 місце, ISD – 33 місце [12] (Додаток В).

Таким чином, світовий ринок сталі  – це певною мірою ринок продавця, що ганяється за замовником. Метал  виробляють сотні компаній у світі, і ринок зовсім не організований. Тому головне питання полягає  в тому, яким чином можна стабілізувати  ринок сталі і позбутися від циклічних коливань  кон’юнктури та цін.

Довгострокові прогнози світового  виробництва і споживання сталі  також оптимістичні. Перехід світової цивілізації в постіндустріальну, інформаційно-технологічну фазу розвитку не означає різкого повсюдного згортання виробництва і споживання чорного металу і його сплавів, як конструкційних металів. Можливості чорних металів конкурувати з кольоровими металами далеко не вичерпані. Однак, два фактори – екологічні і транспортні витрати на перевезення залізорудної сировини і готової продукції роблять проблематичним тривале нарощування виробництва кінцевої стале продукції і її споживання і зменшують конкурентоспроможність чорної металургії на світових і внутрішніх ринках. Шкідливі викиди металургійних переділів у силу високої конкуренції виробництва в окремих регіонах стале виробляючих країн приводять до підвищеного екологічного навантаження на одиницю території. За абсолютним значенням металургійних викидів перші місця займають: Китай (6,29 млн.т/рік), Західна Європа (6,44 млн.т/рік),  США (3,91 млн.т/рік), Японія (3,74 млн.т/рік), Росія (2,34 млн.т/рік). Основний внесок світової металургії в глобальні зміни клімату пов'язаний, головним чином, з ростом «парникового ефекту» за рахунок використання вугілля в металургійних переділах. Світовий ринок рудо металургійної сировини формується континентальними і міжконтинентальними транспортними вантажопотоками. Транспортний фактор містить у собі як витрати власне на транспортування металургійної сировини, так і екологічні наслідки спалювання палива при його транспортуванні. Але ці ж обставини містять у собі і потенційні можливості росту конкурентоспроможності світової чорної металургії у їхньому числі наступні:

• зниження витрат енергії на переділи при скороченні повного металургійного циклу за рахунок виключення морально-застарілого доменного і мартенівського виробництва;
• підвищення якості металургійної сировини сучасними технологіями на ГЗК, невикористання високоякісної вторинної сировини в системі рециклінгу чорних металів, підвищення якості і розмаїтості кінцевої продукції;
• раціоналізація транспортних потоків сировини, енергії і кінцевої металопродукції;
• зниження усіх видів шкідливих викидів і впливів на навколишнє середовище в глобальних і локальних масштабах;
• глобальна операціоналізація виробничо-технологічних, енергетичних, транспортних, ринково-економічних зв’язків між транснаціональними металургійними корпораціями в забезпеченні багатонаціональних споживачів.

 

2. Аналіз українського ринку сталі 

 

Аналізуючи даний  ринок, варто зазначити, що технологічно процес виробництва сталі в Україні  відстає від світових стандартів. 26% сталі в Україні виплавляється  у мартенівській печі, в той  час як у світі даний показник становить  близько 1%. У структурі  товарної продукції значну частину  становлять сталеві злитки, які є  сировиною для подальших виробничих переділів сталі. Таким чином, через  відсутність технологій подальшої  переробки сталі, Україна втрачає  суттєву частину доданої вартості продукту.

Цікаво, що Україна  є найбільш експортно-орієнтованою країною в світі серед виробників сталі. Майже 70% виготовленої сталі  продається за кордон. Для порівняння, даний показник Японії, яка є другою після України становить лише 30%.

За січень – листопад 2012 р. виручка від експорту української сталі становила 12,5 млрд. дол. Найкрупнішими покупцями були Європейський Союз – 2,66 млрд. дол. (21% виручки), Росія – 1,99 млрд. дол., Ліван та    Сирія – 1,41 млрд. дол., Туреччина – 1,25 млрд. дол. Відзначимо, що за        12 місяців 2011 року виручка від експорту української сталі склала                  16,3 млрд. дол. [9].

У товарній номенклатурі українського експорту найбільшу питому вагу займають напівфабрикати з вуглецевої сталі – приблизно 40%, прокат плоский  – 30%, прутки та бруски – 15%, спеціальні профілі – 5%.

Варто зазначити, що ціни на сталь  значною мірою залежать від попиту з боку будівельного сектору, який споживає більше  50% продукції індустрії  сталі, а також від темпів росту  економіки Китаю.

Основними компонентами сировини, вартість яких прямо впливає на ціну сталі є залізна руда та кокс. Однак, буває й так, що ціни на сталь падають через падіння попиту, а ціни на сировину зростають. У цьому випадку у металургійних компаніях падає рентабельність.

70% виготовленої в Україні сталі  експортується за кордон, тому  українські металургійні комбінати  мають рахуватися зі світовими  цінами на сталь. У січні  – листопаді 2012 р. середня ціна  експортованої української сталі  становила 604 дол. За одну тонну  (у 2011 р. ціна становила 675 дол.).

Відзначаємо, що найбільшу частку виробленої в Україні сталі становлять напівфабрикати, які є продукцією нижчих рівнів виробничого переділу, в результаті чого українські підприємства втрачають значну частину доданої  вартості. Наприклад, вартість тонни  гарячеоцинкованої сталі приблизно  в 1,6 разів перевищує вартість тонни  сталі у формі слябу.

Таблиця 3

Підприємства  ГМК України. Виробництво сталі  у 2011 – 2012 рр., тис.т [9]

Напрям	Підприємство	Сталь
		2 011р.	2 012р.
Металургійні комбінати	ArcelorMittal Кривий Ріг	5703	6426
	ММКім. Ілліча	6135	5151
	Азовсталь	5585	4593
	Алчевський МК	3774	3870
	Запоріжсталь	3812	3785
	ДМК ім. Дзерджинського	3202	3139
	Єнакіївський МЗ	2669	2732
	ДМЗ ім. Петрівського	861	821
	Донецький ЕМЗ	1039	505
	Дніпроспецсталь	425	329
	Донецький МЗ	394	90
	Інші	1074	953

 

Як відомо, металургія є однією з галузей спеціалізації України  на міжнародному ринку. За обсягами виробництва  сталі країна входить у топ 10 країн  світу та посідає 4 місце у світовій торгівлі. У 2012 році українські підприємства скоротили виробництво сталі в порівнянні з 2011 роком на 6,6% (до 32,4 млн.т) (табл. 3).

Таким чином, конкурентні переваги металургійної галузі в Україні, що проявляються у забезпеченості залізною рудою, та наявність вільних потужностей  дозволили Україні закріпитися  у ролі постачальника напівфабрикатів  на світовий ринок. У той же час  відставання галузі України від  світових показників енергоефективності через морально-застаріле та зношене  обладнання негативно відображається на собівартості виробництва, а низький  рівень рентабельності не дозволяє акумулювати  достатній обсяг фінансових ресурсів для проведення повномасштабної  модернізації.

Враховуючи системне значення металургійного комплексу для української економіки  та світові тенденції спеціалізації  в цій галузі, виникає необхідність комплексного планування її розвитку на середньо- та довгострокову перспективу  на загальнонаціональному рівні  з метою підвищення конкурентоспроможності галузі.

 

3. Сегментація ринку сталі

 

Основними споживачами сталі, згідно її марок є:

• Будівельні організації (для виготовлення паль, для зварних конструкцій).
• Авіа будівельні підприємства (для зварних виробів, що працюють в повітряному середовищі, у концентрованій азотній кислоті і т. ін.).
• Машинобудівні підприємства (для виготовлення різноманітних деталей).
• Суднобудівельні підприємства (немагнітна сталь для виготовлення деталей, що працюють у морській воді і т. ін.).
• Підприємства хімічної промисловості (для деталей, що працюють в сірчаній або фосфорній кислоті при підвищеній температурі).

Споживання сталі  за секторами економіки в світі  у 2012 році подано у Додатку Г.

 

Таким чином, в  майбутньому сталь залишатиметься одним з найбільш важливих матеріалів для сучасного суспільства, однак, індустрія виробництва сталі стикатиметься з великою кількістю перешкод, таких як надлишкові потужності, волатильність (зміна цін) сировинних і енергетичних ринків, ризики протекціоністської політики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ УГОДИ

 

2.1 Нормативно-правові умови здійснення зовнішньоторговельних операцій у міжнародній торгівлі

 

Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі грунтуються на використанні митних тарифів.

Митно-тарифне регулювання виконує  дві функції:

1. Протекціоністську (захист вітчизняних товарів від іноземної конкуренції).

2.   Фіксальну (поповнення державного бюджету).

Митні тарифи можуть бути:

- простими (одноколонними), тобто мати  єдину ставку для одного товару  чи товарної групи незалежно від країни походження;

- складними (багатоколонними), коли  встановлюються дві і більше  ставок по кожному товару в  залежності від країни походження.

Основним елементом митного  тарифу являється мито.

Мито являє собою грошовий збір чи податок, який бере держава з товарів, власності та інших цінностей  при перетині кордону.

В Україні застосовують такі види мит:

• ввізні ( вони є найпоширенішим методом обмеження імпорту, ними обкладають усі товари, які ввозять в Україну;
• транзитні.

Вивізні мита в Україні сьогодні не застосовуються.

Ставки митного тарифу поділяють  на такі:

• преференційні – застосовують  до товарів, імпортованих з держав, що утворюють з  Україною економічні інтеграційні угрупування – зони вільної торгівлі, митний союз та ін.;
• пільгові – застосовують до товарів країн, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння;
• повні – застосовують до товарів із решти країн.

Згідно Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» від 13.12.2006 № 441-V, у 2013 році ставки експортного мита, встановлені на товари, які підпадають під дію цього Закону,  зменшуються і подані у табл. 4.

Таблиця 4

Ставки вивізного (експортного) мита на сталь, [5]

Код товару згідно з УКТ ЗЕД	Найменування товару	Ставка вивізного (експортного) мита у % до митної вартості
		2012 рік	2013 рік
7204  21	Відходи та брухт легованої сталі, корозійностійкої (нержавіючої) сталі	21%	18%
7204 29 00 00	Відходи та брухт легованої сталі інші	21%	18%
7204 50 00 00	Відходи у зливках (шихтові зливки) для переплавлення, з легованої  сталі	21%	18%
7218 10 00 00	Сталь корозійностійка (нержавіюча) у  зливках та в інших первинних  формах	21%	18%