Организация мижнародних експортних операций пидприемства

Перед виходом на зовнішній ринок фірма повинна поставити перед собою декілька питань:

1. Чи виходити на міжнародний ринок взагалі?
2. Які при цьому ставити цілі?
3. Які перспективи і погрози при цьому відкриваються?
4. На ринок якої країни або групи країн фірма повинна виходити?
5. Яку продукцію пропонувати на зовнішньому ринку?
6. Виходити на ринок самостійно або через посередників?
7. Як сформувати комплекс маркетингу?
8. Як у зв'язку з міжнародним маркетингом перебудувати власну стратегію фірми?
9. Яких економічних, науково-технічних і інших результатів можна чекати?
10. Як перебудувати менеджмент?
11. Яку обрати організаційну структуру?

І, нарешті, у світлі відповідей на попередні питання, знову-таки - чи виходити на міжнародний ринок взагалі?

На зовнішньому ринку підприємство зіткнеться з більшим числом конкурентів, ніж на внутрішньому ринку, не тільки в розрізі товарів (послуг) — конкурентів, але і підприємств (місцевих, іноземних). Підприємство має усвідомити гостроту конкурентної боротьби на цьому ринку, свою конкурентну стратегію.

Вихід підприємств на зовнішній ринок проходить у кілька етапів.

1. Аналіз зовнішнього середовища та вибір цільових ринків за певними критеріями та проведення аналізу цих ринків.

2. Прийняття рішення про доцільність виходу на зовнішній ринок, після об'єктивної оцінки ситуації на відповідному світовому ринку, а також власних можливостей забезпечити виробництво і реалізацію відповідної конкурентоспроможної продукції.

3. Вибір форми виходу на зовнішній ринок

Розглянемо деякі складові процесу вибору цільових ринків. До процесу вибору слід підходити так, щоб вибір країн і планування стратегії вступу на їхні ринки відбувалися одночасно й узгоджено один з одним. Тому йдеться не стільки про розроблення послідовності окремих етапів, скільки про створення концепції інтегрованого планомірного процесу вибору національних ринків і визначення стратегії вступу на них [5]. Цей процес повинен складатися з наступних етапів:

1) формування  головних цілей розвитку підприємства;

2) розробка  портфельної стратегії;

3) розробка  стратегії географічної експансії  ринків;

4) визначення  стратегії конкурентної поведінки;

5) визначення  стратегії охоплення ринку;

6) розробка  стратегії позиціонування.

Паралельно цим етапам відбувається безпосередній вибір ринків, в наступній послідовності:

а) прийняття рішення по вибору зарубіжних ринків;

б) оцінка регіональних ринків на основі обраних критеріїв;

в) конкретизація цілей, щодо кожного ринку;

г) рішення щодо стратегії виходу на зарубіжні ринки;

д) адаптація глобальної стратегії під специфіку окремих країн.

З погляду економічної доцільності багатоступінчастого процесу вибору регіональних ринків, який пропонується, він повинен бути структурований таким чином, щоб уже на першому етапі на основі попередньої інформації можна було відкинути неефективні ринки. З кожним наступним етапом потреба в інформації і витрати на її придбання збільшуються, а кількість країн, що залишилися до розгляду, зменшується [6].

Розглянемо детальніше етапи відбору зарубіжних країн та безпосередні критерії їх відбору (рис.3.1).

 

Рисунок 3.1 Етапи відбору зарубіжних країн

Рисунок 3.1 Схема розрахунків по інкасо

1 – заключається контракт, в якому сторони обумовлюють через які

банки будуть здійснюватися розрахунки;

2 – експортер здійснює  відповідно до умов контракту  відвантаження

товару;

3 – експортер отримує  від перевізника транспортні  документи;

4 – експортер готує  комплект документів і представляє  його при

інкасовому дорученні банку;

5 – банк-ремітент відсилає  документи разом із дорученням  банку-

кореспонденту в країну імпортера;

6 – отримавши інкасове  доручення і документи банк  країни-імпортера

представляє їх імпортеру для перевірки і просить оплатити вказані

документи;

7 – імпортер здійснює  платіж;

8 – інкасуючий банк переводить виручку банку-ремітенту;

9 – отримавши переказ, банк-ремітент зараховує виручку  експортеру.

Для експортера інкасо часто виявляється неприйнятним через те, що

він спочатку повинен відвантажити товар, а тоді передавати документи в

банк і очікувати виконання покупцем своїх зобов’язань з оплати. Відповідно

для імпортера дана форма розрахунку є більш вигідною, тому що він уже має

в наявності товар, який йому відвантажив експортер і оплату він уже здіснює

4. після цього 
   ПРОГНОЗНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПРОПОНОВАНОЇ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ОПЕРАЦІЇ

 

Ефективність зовнішньоекономічної діяльності на рівні підприємства визначається насамперед на основі аналізу прибутковості зовнішньоторговельних операцій шляхом зіставлення доходів і витрат, планових завдань і їхнього виконання. Також ефективність зовнішньоекономічної діяльності визначається шляхом аналізу ринкової частки, підвищення ступеня популярності торговельної марки товару й фірми, збільшення числа її покупців і контрагентів і т. д. Особливе значення має оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства в сучасних умовах, коли господарська самостійність і незалежність неминуче повинні привести до підвищення відповідальності й обґрунтованості прийнятих управлінських рішень.

Економічне обґрунтування прийнятих рішень з управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств проводиться шляхом розрахунку різних показників економічної ефективності. Всю систему показників економічної ефективності ЗЕД можна розділити на дві групи:

1. Показники ефекту, що  визначаються як абсолютні величини, виражаються у відповідних грошових  одиницях як різниця між результатами  і витратами.

2. Показники ефективності, які визначаються на основі  відношення результатів до витрат, як правило, відносні і виражаються  у відносних одиницях:%, грн. /грн., $ / $, частках одиниці і ін..

Оцінку ефективності запропонованих заходів здійснюємо на основі прогнозованих фінансових даних після виходу на ринок кондитерських виробів Білорусі.

ЗАТ «ВО «Конті» здійснюватиме експорт карамелі наступного асортименту (ціна та обсяг якої наведено в таблиці 3.8):

• з молочною начинкою ("Пташка-Конті", "Му-Му-Конті","Молочна-Конті","Вершкова-Конті");
• з шоколадно-горіховою начинкою ("Мауглі", "Рачки-Конті", "Гусячі лапки-Конті");
• з прохолодною начинкою ("Сніжок-Конті");
• у глазурі ("Рачки-Конті", "Гранд-Конті" молоко, "Гранд-конті шоколад, "Шатель - молоко").

Середня вартість карамелі на внутрішньому ринку України - 1650 євро/т, витрати на реалізацію товару на території України становлять 11% вартості за внутрішніми цінами.

Таблиця 4.1

Обсяг поставки та ціна продукції

Вид продукції	Обсяг поставки, тон	Ціна, грн
		За кг	За партію
з молочною начинкою	100	20,42	2042000
з шоколадно-горіховою начинкою	125	24,46	3057500
з прохолодною начинкою	100	22,02	2202000
у глазурі	125	28,96	3620000
Всього	450		10921500

 

 

Таким чином, загальний обсяг експортованої продукції становить – 450 тон. Загальна сума контракту становить 1041134,41 євро. Офіційний курс гривні до Євро = 10,49 грн.

Доставка буде здійснюватися власним автомобільним транспортом, завдяки налагодженій роботі логістичного центру в м. Макіївка, Донецька обл..

Найбільш доцільним є прямий експорт, не використовуючи посередників, а одразу поставляти продукцію на склади покупців. Серед основних покупців розглядаються:

• середні та великі оптові компанії (75%);
• прямі поставки у роздрібну торгову мережу (25%).

У ціну кондитерських виробів включена вартість тари, упаковки, маркування, сертифіката походження, фітосанітарного сертифікату, митного оформлення, транспортні витрати по території України при перевезенні автомобільним транспортом.

Накладні витрати на експорт та витрати на виробництво карамелі наведено в таблицях.

Таблиця 4.2

Накладні витрати на експорт:

Статті витрат	Вартість
витрати на транспортування	900 євро
витрати на страхування	500 євро
витрати на завантаження / розвантаження	350 євро.

 

 

Таблиця 3.10

Витрати на виробництво кондитерських виробів:

Статті витрат	Вартість, євро
Витрати на утримання, експлуатацію, ремонт ОВФ, амортизація ОВФ	81675
Матеріальні витрати	118800
Витрати на оплату праці	59400
Відрахування з фонду оплати праці (ФОП)	21835,44

 

 

Згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) Білорусі ставки ввізного мита на карамель наведені в таблиці 3.11

 

Таблиця 4.3

Ставки ввізного мита на карамель згідно з ТН ЗЕД Білорусі

Код ТН ЗЕД	Найменування	Ставка мита
1704 90 710 0	Льодяникова карамель з начинкою або без	20%, але не менше 0,25 євро  за 1 кг
1704 90 750 0	Тофі, карамель інша та аналогічні солодощі	20%, але не менше 0,25 євро  за 1 кг

 

Розрахуємо економічний ефект і ефективність експортної операції:

 

Митна вартість = 1041134,41+ 350 + 500 + 900 = 1042884,41 євро.

Мито = 1042884,41 * 0,2 = 208576,88 євро.

Мито = 450000 кг*0,25 = 112500 євро.

Таким чином ввізне мито становить 208576,88 євро.

Накладні витрати на експорт = 900 + 500 + 350 = 1750 євро.

Вартість на внутр. ринку = 450 т. * 1650 = 742500 євро.

Комерційні витрати на внутр. ринку = 742500 * 0,11 = 81675 євро.

Витрати на виробництво = 81675+118800+59400+21835,44 = 281710,44

євро.

Сумарні витрати на експорт = 1750+ 208576,88+ 281710,44 = 492037,32

євро.

Ефект від експорту = 1041134,41 - 492037,32 = 549097,09 євро.

Ефективність експорту = 549097,09 / 492037,32 = 1,12 (112%)

Ефект внутрішній = 742500 - (281710,44+ 81675) = 379114,56 євро.

Ефективність реалізації на внутрішньому ринку = 490489,56 / 363385,44

= 1,04 (104%).

Всі розрахунки зведемо до таблиці 4.4

Таблиця 4.4

Розрахунок ефекту та ефективності прямого експорту карамелі до Білорусі

Показники	Розрахунок
Найменування товару	карамель
Кількість	450 тон
Контрактна вартість партії товару	1041134,41 євро
Контрактна (Фактурна) вартість партії товару	10921500 грн.
Накладні витрати на експорт	1750 євро
Митні платежі	208576,88 євро
Митна вартість партії товару	1042884,41 євро
Витрати на виробництво і експорт партії товару	492037,32 євро
Виручка від експорту партії товару	1041134,41 євро
Економічний ефект від експорту	549097,09 євро
Економічна ефективність експорту	1,12
Економічний ефект на внутрішньому ринку	379114,56 євро
Економічна ефективність на внутрішньому ринку	1,04

 

 

Так як за економічним змістом показник ефекту відповідає поняттю прибутку, то можна зробити висновок, що підприємство-експортер отримає прибуток у розмірі 549097,09 євро. Економічна ефективність експорту більше 1, що свідчить про доцільність прямого експорту карамелі до Білорусі.