Інструменти та механізми регулювання міжнародної торгівлі товарами в системі СОТ

 

Міністерство  освіти і науки України

ДВНЗ «Київський національний економічних університет  імені Вадима Гетьмана»

Факультет міжнародної  економіки та менеджменту 

Кафедра міжнародної  економіки 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота на тему:

 

Інструменти та механізми  регулювання міжнародної торгівлі товарами в системі СОТ

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентки 12 групи  III курсу 

денного (заочного) відділення

Сицевіч Олена  Василівни

 

Науковий керівник

Бойко А.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

 

 

Рецензія на курсову  роботу

Інструменти та механізми регулювання  міжнародної торгівлі товарами в  системі СОТ

 

Виконану студентом: група  12, Сицевіч Олена Василівна

1. Актуальність теми  курсової роботи, ступінь розкриття:

– високий (9-10балів) _____________________________________________________________________

– достатній (7-8 балів) _____________________________________________________________________

– поверхневий (4-6 балів) __________________________________________________________________

– відсутні основні складові (0-3 балів) _______________________________________________________

2. Виклад теоретичного  матеріалу:

– висока якість (23-25 балів) _______________________________________________________________

– висока якість без авторського  узагальнення (20-22 балів) ______________________________________

– недостатня якість (11-19 балів) ____________________________________________________________

– поверхневий виклад (6-10 балів) __________________________________________________________

– поверхневий виклад з грубими  помилками (0-5 балів) ________________________________________

3. Глибина аналізу та  рівень інформаційного забезпечення:

– глибокий аналіз та високий рівень інформаційного забезпечення (28-30 балів) ___________________

– достатній аналіз та рівень інформаційного забезпечення (20-27 балів) ___________________________

– поверхневий аналіз та недостатній  рівень інформаційного забезпечення (15-19 балів) _____________

– недостатній аналіз в описовій формі, без нових статистичних даних (6-14 балів) __________________

–недостатній аналіз в описовій формі з грубими помилками (0-5 балів) ___________________________

4. Рівень самостійності  та обґрунтованості висновків  і пропозицій:

– обґрунтовані, суттєві, самостійні (23-25 балів) _______________________________________________

– достатньо обґрунтовані (18-22 балів) _______________________________________________________

– не достатньо обґрунтовані (15-17 балів) ____________________________________________________

– не випливають з дослідження (1-14) _______________________________________________________

– висновки відсутні (0 балів) ______________________________________________________________

5. Якість ілюстративного  матеріалу:

– згідно з вимогами (10 балів)_______________________________________________________________

– є неточності (6-9 балів) __________________________________________________________________

– грубі помилки (0-5 балів) ________________________________________________________________

6. Інші зауваження: ______________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________. Графік виконання роботи:

– дотриманий ____________________________________________________________

– не дотриманий __________________________________________________________________

8. Загальна кількість  балів _______________________________________________________________

9. Робота оцінена на  оцінку _______________________________________________________________

 

 

Науковий керівник  Бойко А.В

 

Інструменти та механізми  регулювання міжнародної торгівлі товарами в системі СОТ

Зміст

 Вступ ………………………………………………………………………….

Розділ 1. Інституційний базис та основні принципи регулювання міжнародної торгівлі в контексті СОТ……………………………………

1.1 Історія створення та  інституційні засади Світової  організації торгівлі (СОТ)…………………………………………………………………………..

2. Принципи міжнародної торговельної системи…………………………

Розділ 2. Характеристика інструментів та механізмів регулювання…

Розділ 3.Проблеми та перспективи удосконалення регулювання міжнародної торгівлі у системі СОТ………………………………………

Висновки………………………………………………………………………

Використана література…………………………………………………….

Додатки………………………………………………………………………..

 

 

Вступ

Тема курсової роботи звучить так: «Інструменти та механізми міжнародної  торгівлі товарами в системі СОТ».

Актуальність даної  теми є очевидною, оскільки від регулювання міжнародної торгівлі, в тому числі й товарами, напряму залежить успішний розвиток країн-учасниць не тільки СОТ, але й всіх країн, втягнутих в міжнародні відносини.

Розвиток сучасної світової системи торгівлі, яка за своїми ключовими параметрами, такими як кількість членів – 145, обсяг регульованого світового експорту – 95%, охоплення торговельних сфер (товари, послуги, права інтелектуальної власності), стала вже дійсно глобальною, суттєво впливає на механізми формування торговельних політик країн, їх зміст, методи реалізації, а отже і на увесь соціально-економічний розвиток національних господарств. Україна, знаходячись на основному етапі приєднання до Світової організації торгівлі також адаптує своє законодавство, технології створення і втілення в життя торговельної політики, вивчає потенційні можливості і загрози участі в СОТ, визначає пріоритети міжнародного торговельно-економічного співробітництва. В цьому контексті виключно важливим є розуміння не тільки основних інституційно-методичних засад регулювання міжнародної торгівлі, а й існуючих уніфікованих міжнародних правил торгівлі, напрямів їх вдосконалення, а також процесуальних механізмів функціонування системи.

На сьогодні документами  СОТ регулюються правила торгівлі товарами, послугами, сільськогосподарською  продукцією, текстилем та одягом, інтелектуальною  власністю. Уніфіковано торговельні  правила використання захисних заходів, стандартів і технічних бар’єрів, розроблений і вдосконалюється механізм розв’язання торговельних суперечок.

Метою даної курсової роботи є поглиблення знань щодо механізмів та інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами в системі СОТ, а також вивчивши їх, знайти проблеми та перспективи удосконалення системи регулювання. А завданням  - вивчення цих інструментів та механізмів.

Об’єктом дослідження є інструменти та механізми регулювання. Різноманіття цілей і завдань, які держава прагне вирішити, встановлюючи різні режими торгівлі з іншими державами, зумовлює глибину і жорсткість зовнішньоторговельного регулювання, множинність його механізмів та методів. У сучасній системі регулювання міжнародної торгівлі можна виокремити певні рівні (корпоративний, національний, міждержавний, наднаціональний і глобальний), яким притаманні певні механізми та інструменти впливу на темпи, пропорції та структури світової торгівлі.

Предметом дослідження є міжнародна торгівля (в контексті СОТ в даній роботі). Міжнародна торгівля протягом багатьох десятиріч залишається основним і одним з найбільш динамічних секторів світової економіки. За оцінками Джефрі Сакса, вона становить на сьогодні 80% усіх міжнародних економічних відносин.

Міжнародна торгівля як обмін товарами і послугами є не тільки зовнішньою ознакою існування світового ринку, а й матеріальною основою міжнародних економічних відносин, що забезпечує зростаючу інтеграцію світового господарства. Вона – форма зв’язку між товаровиробниками і споживачами різних країн, який виникає на основі розвитку міжнародного поділу праці. 

Досліджувати проблеми тенденцій розвитку світового господарства багато сучасних провідних науковців, зокрема: А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, О.І. Рогач, О.І. Шнирков та ін.

Їх роботи стосуються різних аспектів стану розвитку світового  господарства (Світової економіки), його тенденцій,розгляд регулювання міжнародної торгівлі, дослідження причин, глибоких суперечностей, аналізу наслідків, розробки шляхів подолання кризи в перспектив. 

 

Розділ 1. Інституційний базис та основні принципи регулювання міжнародної торгівлі в контексті СОТ  

1.1 Історія створення та інституційні засади Світової організації торгівлі (СОТ)

Після закінчення Другої світової війни у світі під егідою ООН почалися переговори про створення Світової організації торгівлі(СОТ). У ході Конференції ООН у 1948 р. була прийнята Гаванська хартія, якою затверджувався Статут СОТ. Однак Гаванська хартія так і не набрала чинності, оскільки парламенти деяких країн, у тому числі США, відмовилися ратифікувати Угоду про Статут СОТ.

Історія підписання ГАТТ 1947 

В 1945 р. коли США запропонували створити Міжнародну торговельну організацію (МТО). Створенням МТО займалася Економічна і соціальна рада ООН (ЕКОСОР), а розробка Статуту (Хартії) МТО здійснювалася на Лондонській (1946), Женевській (1947) та Гаванській конференціях (1947 р. — 1948 р.). [15]

Результат роботи був продуктивний. Наприклад, було прийнято 45 тис. тарифних знижок (еквівалентно 10 млрд дол. США), які у майбутньому стали принциповими ознаками лібералізованого ринку, базою для міжнародної торгівлі.

У 1947 р. ці знижки були затверджені у правилах міжнародної торгівлі та закріплені у Розділі IV статуту МТО, який отримав назву «Генеральна угода з тарифів і торгівлі» (від англ.: «General Agreement on Tariffs and Trade»), а статут МТО — «Гаванська хартія». [16]

Статут також містив норми, що регулювали обмежувальну торговельну  практику, використання міжнародних  торгових угод як форм стабілізації сировинних ринків, закріплював принцип найбільшого  сприяння (ПНБ) і принцип недискримінації при встановленні будь-яких заборон або обмежень у торгівлі. Статут був підписаний більш ніж 50 державами світу.

В той же час, наявність  уже сформованої системи преференційної торгівлі у рамках держав Британської  співдружності не сприяли достатній  підтримці проекту зі створення  нової системи преференцій. У  результаті дискусій у Гаванську  хартію було внесено велику кількість  виправлень і винятків, які не влаштували США.

Відповідно в 1949 р., Президент США Г. Трумен не став вносити Угоду про створення МТО на ратифікацію Сенату. У 1950 р. уряд США публічно відмовився від МТО. Таким чином, ГАТТ 1947 р. став єдиним міжнародним документом, що регулював торгівлю в післявоєнному світі на наступні 45 років! [16-18]

Усього з 1946 по 1994 р. було проведено вісім раундів багатосторонніх торговельних переговорів у рамках GATT:

1. 1947 (Женева, Швейцарія)
2. 1949 (Аннесі, Франція)
3. 1951 (Турки, Великобританія)
4. 1956 (Женева, Швейцарія)
5. 1960–1961 (Женева, Швейцарія), «Діллон-раунд»
6. 1964–1967 (Женева, Швейцарія), «Кеннеді-раунд»
7. 1973–1979 (Женева, Швейцарія), «Токіо-раунд»
8. 1986–1993 (Женева, Швейцарія), «Уругвайський раунд»

Уругвайський  раунд торговельних переговорів  і створення СОТ 

Останнім раундом багатосторонніх  торговельних переговорів у рамках комплексу міжнародних угод GATT був  восьмий Уругвайський раунд, що почався  у вересні 1986 р. у Пунта-дель-Есте (Уругвай). До обговорення були включені питання регулювання торгівлі послугами й інтелектуальної власності, здійснення міжнародних інвестицій. У квітні 1994 року більшість учасників переговорного процесу (123 учасників з 125), у Марракеші (Марокко) підписали Заключний акт Уругвайського раунду торговельних переговорів і Марракеську декларацію, якою засновувалася Світова організація торгівлі. Переговори в рамках GATT 1947 року були завершені. На сьогоднішній день, GATT 1994 року як угода про торгівлю товарами є однією з основних угод в рамках СОТ. Її доповнюють «Генеральна угода з торгівлі послугами»  та «Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності».

 

Інституціональні  засади функціонування СОТ.

Ці засади викладені в Марракеській угоді про заснування Світової організації торгівлі, структура та основний зміст якої представлені в наступній таблиці. Структура та основний зміст Марракеської угоди про заснування світової організації торгівлі ( див. Додаток А).

Головними задачами СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі, забезпечення її справедливості та передбачуваності, сприяння економічному зростанню та підвищенню економічного добробуту людей. Країни-члени СОТ вирішують ці завдання шляхом контролю за виконанням багатосторонніх угод, проведення торговельних переговорів, врегулювання торговельних суперечок у відповідності із визначеним організацією механізмом, проведення огляду національної економічної політики держав-членів, а також надання допомоги країнам, що розвиваються.

Функції COT викладені  в статті III Марракеської угоди. [16] При цьому пріоритетною функцією фактично є імплементація угод та домовленостей Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів, що за сутністю є самостійними правилами СОТ і знаходяться в Додатках до Марракеської угоди про створення Світової організації торгівлі (рис. 1).

  

Рис. 1. Функції Світової організації торгівлі

Вищим керівним органом  СОТ є Конференція міністрів (Додаток Б – Організаційна структура СОТ), яка скликається щонайменше раз у два роки на рівні, як правило, міністрів торгівлі або іноземних справ країн-учасниць СОТ.

Поточне управління діяльністю організації та спостереження  за дією угод та рішень Конференції  міністрів здійснює Генеральна Рада, яка збирається декілька разів на рік в штаб-квартирі в Женеві в  складі представників всіх членів СОТ.