Міжнародний маркетинг у сфері торгівлі інтелектуальним продуктом (на прикладі компанії «Apple»)

 

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСІТЕТ

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА 
з дисципліни «Основи ЗЕД»

 

 Міжнародний маркетинг у сфері торгівлі інтелектуальним продуктом 
(на прикладі компанії «Apple»)

 

 

 

Студента 3788 групи ІІІ курсу

Кравченко В. В.

 

Науковий керівник

_________________________

 

Реєстраційний номер________

Дата _____________

Підпис ___________

 

2009

Запорізький Національний університет

Факультет менеджменту      Кафедра менеджменту

Спеціальність менеджмент зовнішньоекомічної діяльності

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з  дисципліни «Основи менеджменту» студента

Кравченко Володимира Володимировича

1. Тема роботи  «Сучасні методи стратегічного планування в організації»
2. Термін здачі студентом закінченої роботи _____________ 2009 року
3. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які треба розробити) В чому полягаяє суть маркетингу у сфері торгівлі інтелектуальним продуктом? Дослідження виходу інтелектуального продукту на міжнародний ринок. Що потрібно знати для виходу на міжнародний ринок з інтелектуальним продуктом?

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№	Етапи роботи	Термін виконання роботи	Примітка
1.	Вибір теми.	Лютий 2009 р.
2.	Установча консультація. Складання  робочого плану.	Лютий 2009 р.
3.	Робота над першоджерелами.	Березень 2009 р.
4.	Вивчення літератури та статистичного  матеріалу.	Березень 2009 р.
5.	Корегування плану курсової роботи.	Квітень 2009 р.
6.	Написання І розділу.	Квітень 2009 р.
7.	Написання ІІ розділу.	Травень 2009 р.
8.	Написання ІІІ розділу.	Травень 2009 р.
9.	Оформлення роботи.	Травень 2009 р.
10.	Захист курсової роботи.	_______ 2009 р.

 

Студент ____________________

                                                                       Керівник роботи_____________ 

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 49 с., 4 табл., 1 рис., 32 джерела.

Об’єкт дослідження: міжнародний маркетинг у сфері торгівлі інтелектуальним продуктом.

Мета роботи: дослідження  міжнародного маркетинг у сфері торгівлі інтелектуальним продуктом та розгляд конкретного прикладу на підприємстві.

Методи дослідження: описовий, порівняльний, статистичний.

 

В першому розділі розкрито основний зміст міжнародного маркетингу у сфері торгівлі інтелектуальним  продуктом, вказані найактуальніші проблеми у цій сфері, особливості  маркетингу високотехнологічних товарів  та розкриті механізми виходу на зарубіжні  ринки науково технічних досягнень.

В другій частині своєї  курсової роботи я розповів про стан компанії Apple в цілому, її фінансові показники, продукцію та міжнародні зв’язки. Після цього я зробив SWOT-аналіз компанії. А також розкрив маркетингові принципи, якими користується Apple в процесі просування своїх товарів та послуг.

В заключній частині я  здійснив спробу розробити стратегічні  методи, які могли б збільшити  прибутковість, торгівельний оборот та риночну долю компанії Apple. Крім цього, я розкрив потенційні переваги, якщо компанія Apple відкриє своє офіційне представництво в Україні.

МІЖНАРОДНИЙ МАРКЕТИНГ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПРОДУКТ, SWOT АНАЛІЗ, НДДКР, МАРКЕТИНГОВІ МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ, СИЛЬНІ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ, APPLE

 

ЗМІСТ

Завдання на курсову роботу……………………………………………………2

Реферат…………………………………………………………………………..3

Вступ……………………………………………………………………………..5

1. Міжнародний маркетинг у сфері торгівлі інтелектуальним продуктом.....7
1. Маркетингові стратегії…………………..……………………………...7
2. Особливості маркетингу високотехнологічних товарів………………9
3. Механізми виходу на зарубіжні ринки науково технічних досягнень.16
2. Аналіз діяльності комп’ютерної компанії Apple на світовому ринку….....24
1. Загальна характеристика компанії…….……………………………….24
2. SWOT-аналіз компанії Apple………………………………………….31
3. Маркетингові принципи компанії Apple………………………………34
3. Стратегічні методи вдосконалення діяльності компанії Apple на ринку ..38
1. Методи збільшення прибутковості компанії………………………….38
2. Перспективи відкриття офіційного представництва Apple в Україні..44

Висновки…………………………………………………………………………46

Перелік посилань………………………………………………………………...47

 

 

ВСТУП

Міжнародний технологічний  обмін перетворився сьогодні на найбільш динамічний сектор світової торгівлі. Це органічно випливає із суті сучасного  загальносвітового трансформаційного  процесу в напрямі становлення  нового технологічного укладу, який є  наслідком розвитку науково-технічної  революції і базується на новітніх інформаційних технологіях, революційних зрушеннях у засобах комунікацій, біотехнологіях. Країни, які зможуть  посісти у цьому процесі провідні позиції, стануть головними суб’єктами глобальної економіки ХХІ століття. Тому для будь-якої держави надзвичайно важливо визначити і реалізувати правильну стратегію високотехнологічного розвитку в рамках глобальної економіки.

У сучасних умовах розвитку господарської сфери життя суспільства, що характеризується подальшим загостренням конкурентної боротьби на світових ринках, усе більш складними і диверсифіцированими як технологічними, так і організаційними моделями виробництва, надзвичайною інформаційною насиченістю і коммунікативністю, ефектність зовнішньоекономічної діяльності, як і економічної активності взагалі, також тісно зв’язана з цілями і методикою використання інструментів міжнародного маркетингу. Причому його міжнародні аспекти значно актуалізуються, завдяки подальшій інтернаціоналізації світової економіки, розширенню міжнародної торгівлі, більш динамічному і масовому переміщенню капіталів і робочої сили.

Зовнішньоекономічні зв’язки  стають усе більш помітною складовою  частиною господарської діяльності українських підприємств і організацій. Зростає інтерес до участі в економічному, виробничому і науково-технічному співробітництві з партнерами з  закордонних країн. У цих умовах усе більше число працівників  виробничої сфери, малих підприємств  і державних установ мають  потребу в об’єктивній інформації про світовий ринок, його структурі, організації і техніку здійснення комерційних операцій.

Але Україні буде ще деякий час дуже складно зайняти гідне  місце у цьому процесі через  недостатньо розвинутий ринок, слабкі научні технології та нестабільну політичну ситуацію. Але ми можемо повчитись у представників цього руху.

Тому у другій та третій частинах своєї курсової роботи я  спробував проаналізувати одного з  найуспішніших представників цього  ринку – компанію Apple.

 

 

 

1 МІЖНАРОДНИЙ МАРКЕТИНГ  У СФЕРІ ТОРГІВЛІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ  ПРОДУКТОМ

 

1.1 Маркетингові  стратегії

Скільки б сьогодні не робилося декларативних заяв про інноваційний шлях розвитку, його не вдасться реалізувати, аж поки він не буде підкріплений відповідними суспільними ресурсами. Потрібна реально  працююча стратегія, незалежно від  того, ґрунтуватиметься вона на концепції  активного технологічного лідерства  в тих чи інших галузях або  ж на концепції пристосування  до глобальних інновацій та їх пасивного  відтворення.

Технологія стає товаром  лише за певних умов. Хибною є думка, що покупці згодні купувати голу ідею. Адже навіть запатентовані науково-технічні новинки використовуються у світі  лише на 3-5 %. А в процесі подолання  шляху від ідеї до її втілення у  товар «відсів» ще більший: з кожних 100 ідей розробляється не більше однієї, з кожних 100 нових товарів, у яких втілені нові ідеї, ринок відкидає понад 90 %.

Отже, нова технологія наближається до товарного вигляду на певній стадії руху «ідея-ринок». Це та стадія, коли створено реальну можливість комерціалізації  ідеї, проведено експертизу та визначено  можливі сфери її використання. Щоб  стати предметом обміну, технологія повинна мати товарний вигляд, тобто  задовольняти стандартні вимоги до товару.

Існуюче й досі в Україні  поняття «впровадження» не відповідає ринковим умовам технологічного обміну. Адже технологія може бути товаром  і без так званого впровадження. Наприклад, патент, дослідний або  промисловий зразок можуть мати попит  та продаватись. Тому адекватнішим для  процесів комерційного використання продуктів  інтелектуальної праці є термін «технологічний обмін». У практиці технологічного обміну майже неможливо відокремити об'єкт у чистому вигляді. Наприклад, постачання будь-якого обладнання завжди передбачає передачу супроводжувальної документації, його складання, налагодження та пуск, навчання персоналу.

Міжнародний обмін технологіями може здійснюватися як у чистому  вигляді (торгівля патентами, ліцензіями, ноу-хау), так і у вигляді торгівлі техноємними товарами. Якщо такий обмін включає і торгівлю техноємними товарами, то для оцінки його обсягів застосовується класифікація технологічної місткості торгівлі, розроблена ЮНКТАД (United Nations Conference of Trade and Development) [1].

Технологічна місткість  торгівлі (ТМТ) (R&D intensity of trade) — це частка витрат на дослідження та розробки в обсязі виробництва і торгівлі товарами. Коефіцієнт ТМТ може бути розрахований стосовно галузей виробництва та окремих товарів для різних країн світу. Всі товари та галузі, в яких цей коефіцієнт вищий за середній для даної країни або групи країн, вважаються високотехнологічними. Якщо коефіцієнт ТМТ близький до середнього значення, товари розглядаються як середньотехнологічні. Відповідно товар і торгівля ним є низькотехнологічними, якщо коефіцієнт ТМТ значно нижчий від середнього рівня [2].

Крім того, для оцінки технологічної місткості торгівлі використовують Стандартну міжнародну торгівельну класифікацію (SITC). Проте  всі дані про міжнародний обмін  технологіями мають вельми приблизний або оціночний характер.

Є також якісні критерії віднесення продукції до категорії  високотехнологічної (наукоємної). Це частка зайнятих у науково-дослідних  та дослідно-конструкторських роботах (вона має бути не меншою за 2,5 % від  загальної чисельності працівників), досягнення світового рівня якості продукції, висока експортна квота, використання високих технологій («хай-тек»), тощо. [3]

 

1.2 Особливості  маркетингу високотехнологічних  товарів

Обмін технологіями, до яких, за усталеною міжнародною практикою, належать науково-технологічні розробки, взагалі інтелектуальні продукти, — це значно більше ніж просте розповсюдження товарів, процесів або послуг. Він включає в себе всі системи підтримки та забезпечення виробництва продукту, процесу або послуги, що є результатом передачі знань, навичок, досвіду або методу організації. Ця відмінність є дуже важливою, вона примушує розглядати технологію у широкому розумінні, включаючи не тільки той або той запатентований чи незапатентований процес або технологію виробництва, а й інші різноманітні знання, необхідні для створення підприємства.

Особливості маркетингу продуктів  «хай-тек» тісно пов’язані з тим, що високотехнологічні галузі являють собою наукоємні, динамічні напрями, в яких нові досягнення часто випереджають усвідомлені потреби потенційних користувачів і порушують встановлені межі між традиційними секторами промисловості. Їх квінтесенцією є інформація, яка робить можливим виробничий процес. Якщо утилітарність звичайних товарів продиктована їх фізичним змістом і структурою, то утилітарність науково-технологічних розробок, технологій та інших інтелектуальних продуктів ґрунтується на постійно зростаючих і поновлюваних знаннях, які й уможливлюють безперервність потоку нових товарів і послуг. [4]

Ринки технологій і високотехнологічних  товарів загалом характеризуються такими ознаками:

— монополістичні риси багатьох сегментів ринку;

— слабкі позиції покупців (недостатня можливість торгуватися);

— невизначеність цін на технології та науково-технологічні розробки, спричинена секретністю інформації та відсутністю реклами;

— розмите конкурентне  середовище (адже, як правило, межі базового ринку нечіткі, тобто конкурентні  загрози можуть надходити з різних технологічних горизонтів; у результаті постійних приходів і виходів  конкурентів з ринку високою  є технологічна невизначеність; межі промислових секторів змінюються і  відбувається як об’єднання кількох ринків у новий базовий ринок, так і, навпаки, розпад на вузькоспеціалізовані сегменти);