Економічна характеристика Росії

 

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу

Кафедра міжнародних економічних відносин

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з економіки країн регіонів світу

на тему:«Економічна характеристика Росії»

 

 

 

Студентки другого курсу

групи УО-23

напряму підготовки 6.030203

Спеціальності «Міжнародні економічні відносини»

Тумко А. А.

Керівник: викладач Поліванцев А.С.

 

Національна шкала:____________

Кількість балів:________________

Оцінка:ECTS__________________

 

 Члени комісії  _________   ___________________

(підпис)                 (прізвище та ініціали)

_________   ___________________

(підпис)                 (прізвище та ініціали)

_________   ___________________

(підпис)                 (прізвище та ініціали)

 

 

м. Харків – 2013 р.

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Макроекономіка  Росії………………………………………………………...5

1.1. Основні макроекономічні  показники……………………………………….5

1.2.Фактори і динаміка  економічного росту…………………………………….9

1.3. Стратегія економічного розвитку………………………………………….11

2. Галузева структура  економіки Росії………………………………………13

2.1.Первинний сектор……………………………………………………………13

2.2.Вторинний сектор……………………………………………………………15

2.3.Третинний сектор……………………………………………………………17

3. Росія в світовому господарстві…………………………………………….20

3.1.Структура зовнішньої торгівлі……………………………………………...20

3.2.Іноземні інвестиції  і заборгованість………………………………………..23

3.3.Конкурентноспроможність  і міжнародна співпраця………………………24

Висновки…………………………………………………………………………28

Список використаних джерел…………………………………………………..30

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Російська Федерація (РФ) є найбільшим по території державою світу - 12,7% світової суші, на якій проживає 2,4% населення світу. РФ утворилася в 1991 р. в результаті розвалу Радянського Союзу. Сучасна господарська система - наслідок зламу державного ладу, руйнування єдиного економічного простору та господарського механізму.

У складі СРСР Російська Федерація володіла найбільшим науковим і промисловим потенціалом. У спадок їй дісталися високорозвинені авіакосмічна промисловість, енергомашинобудування, суднобудування, металургія, базова хімія, атомна енергетика, морський флот, одні з найбільших у світі науково-технічна та розроблена ресурсна бази. За оцінками, на частку Російської Федерації припадає 1 / 5 частина світових мінеральних ресурсів. На її території розташовано 33% світових запасів природного газу, найбільші запаси кам'яного вугілля, заліза і нікелю, олова та свинцю, золота, алмазів і нафти. Економіка Російської Федерації представляє складний господарський механізм, що сформувався на базі соціально-економічного розвитку,міжрайонного територіального поділу праці та інтеграційних процесів. Сучасний етап економічного і соціального розвитку Російської Федерації пов'язаний з корінними змінами, викликаними переходом до ринкових відносин. За прогнозами багатьох аналітичних груп та міжнародних організацій,економіка країни знаходиться в стадії очікування початку економічного зростання, що обумовлено різними причинами. Все це і обумовлює актуальність вибору теми курсової роботи.

Отже, актуальність теми полягає в тому, що економічний розвиток країни на сучасному етапі є інтенсивним, деякі галузі зростають, а деякі спадають.

Об’єктом дослідження є Росія, а його предметом виступає економічний розвиток країни.

Ціль даної роботи: визначити економічну характеристику Росії. Для досягнення цієї цілі, нами були поставлені і вирішені наступні завдання: дати основні макроекономічні показники; проаналізувати фактори економічного розвитку; визначити стратегію економічного розвитку; дати характеристику галузевій структурі економіки; визначити місце країни в світовому господарстві.

Наукова новизна полягає в обновленні статистичних даних в рамках економічного розвитку країни.

Практична цінність : робота може використовуватися студентами як довідковий матеріал.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків; містить 37 сторінок тексту, 7 таблиць. Список джерел включає 9 найменувань літератури, 28 електронних публікацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Макроекономіка Росії

1.1 Основні макроекономічні  показники

Згідно з даними Ростату, станом на 1 січня 2013 року , чисельність населення Росії складає 143 347 059 млн. людей, показник густоти населення – 8,38 люд./ км², а кількість міського населення – 74%.

За 2012 рік в Росії:

• народилося 1 896 263 млн. чоловік (на 102 435 тис. осіб більше, ніж за 2011 рік);
• померло 1 898 836 млн. чоловік (на 26 200 тис. осіб нижче, ніж за 2011 рік);
• міграційний приріст населення: 294 930 тис. чоловік (у 2011 році 320 100 тис.). [14]

Населення Росії у 2012 році

	Одиниця виміру	Всього
Чисельність населення	тис. люд.	143 347 059
Густота населення	люд./кв. км.	8,38
Народжуваність	люд./1000 мешкан. (‰)	13,3
Смертність	люд./1000 мешкан. (‰)	13,3
Натуральний приріст	люд./1000 мешкан. (‰)	0,0
Механічний приріст (сальдо міграції)	люд./1000 мешкан. (‰)	1,9
Середня продовжуваність життя	років	66
Сумарний коефіцієнт народжуваності	дітей/жінку	1,7
Рівень урбанізації	%	74,03

Джерело: http://www.indexmundi.com [14]

В останні п'ять років у світовій і російській економіці відбувалися якісні зміни. Криза 2008-2009 рр.. зафіксувала зміну двох етапів. Перший характеризувався підйомом, який почався в 2001 р. в результаті зміни політики ФРС США, що знизила облікову ставку з б до 1%. Це пом'якшення грошової політики сприяло пожвавленню ділової активності до 2008 р. у всьому світі.

Криза, яка розгорнулася в 2008 р., показала, що методи грошового пом'якшення не приносять довгострокових результатів. Так почався другий етап, на якому зараз спостерігаються зниження темпів росту і збільшення нестійкості практично у всій світовій економіці.

Росія після важкої трансформаційної кризи в умовах сприятливої кон'юнктури вступила в смугу відновлювального зростання, використовуючи як свої внутрішні резерви, так і можливості, пов'язані з підвищенням цін на нафту та інші товари російського експорту.

Росія відреагувала на кризу найбільшим спадом (-7,8 % ВВП) , але, мабуть , вона була дещо посиленою попереднім перегрівом російської економіки .[13] (Див. додаток Г)

У 2010-2011 рр. темпи зростання російської економіки склали  4,3 - 4,5 % . У підсумку реальний обсяг ВВП повернувся на рівень середини 2008 р., а показники макроекономічної стабільності помітно покращилися. Федеральний бюджет 2011 р. був виконаний з профіцитом 0,8 % ВВП , а середньорічні темпи інфляції в першій половині 2012 р. знизилися до 4%. Ці результати дозволили Росії піднятися на 22- е місце за розділом « макроекономіка » у рейтингу конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму за 2012 р.

Однак в 2012 р. економічне зростання почало затухати , особливо помітно з середини року . В цілому за минулий рік російський ВВП зріс на 3,4 % , але до початку 2013 р. темпи зростання знизилися до 1,0-2,0 % рік до року. [14] (Див. додат. А)

Поточне уповільнення темпів економічного зростання обумовлено декількома причинами.

1). Припинення зростання цін на вуглеводні і стабілізація фізичних обсягів зовнішніх поставок палива.

2). Драматичне скорочення інвестиційної активності в 2012 р. , обумовлене як зовнішніми, так і внутрішніми причинами.

3). Низькі темпи підвищення продуктивності ( 3,0 % за 2012 р.) та ефективності. [2, 156-159 c.]

Щодо рівня соціально-економічного розвитку, то Росія залишається країною з депресивними показниками соціального розвитку , які за останні 20 років хронічно відстають від рівня її економічного розвитку . Як причини називаються як старі диспропорції економіки , так і недооцінка ключових соціальних сфер в сучасному суспільстві . Головним негативним наслідком дисбалансу постсоціалістичного розвитку країни , є небувале зростання диференціації доходів населення. Від економічного розвитку виграли , перш за все , категорії населення з найвищими доходами , а найменше зростання рівня життя спостерігається у малозабезпечених груп . Крім того , при швидкому зростанні поточних доходів і споживання досі не досягнуто радянського рівня житлового будівництва і суттєво погіршилися демографічні показники , особливо показники здоров'я , смертності , інвалідності та тривалості життя.[4, 179-183 c.]

У цілому за весь пострадянський період соціальний ефект від економічного розвитку залишається низьким , неадекватним , неефективним , що суперечить загальнолюдським тенденціям. Стара модель економічного розвитку веде Росію в глухий кут , все більше збільшуючи її відставання за основними економічними і соціальними показниками , у зв'язку з чим необхідна нова модель, що передбачає всебічну модернізацію соціально-економічної системи.[4, 195 c.]

Міжнародні рейтинги , в яких порівнюються економічні та соціальні показники різних країн , свідчать про велике відставання Росії  .Тільки освіта знаходиться практично на рівні економічного розвитку .

Що стосується реальних доходів у розрахунку на душу населення , то їх місце виявилося нижчим , ніж рівень економічного розвитку ( 50 -е в порівнянні з 43- м). Причина - висока питома вага споживання держорганів у складі валового внутрішнього продукту , яка становить в Росії близько 20 % в порівнянні з 5-10 % у більшості інших країн. Тому питома вага кінцевого споживання домашніх господарств у складі ВВП Росії виявляється досить низькою - близько 50 % проти 60 % і більше в більшості розвинених країн.[30]

Індекс соціального розвитку , який ООН вважає головним комплексним показником розвитку соціальної сфери , істотно відстає від рівня економічного розвитку - 65-е. . Головна причина - вкрай низький показник очікуваної тривалості життя в Росії в порівнянні з іншими країнами. По цьому найважливішому показнику, що характеризує рівень життя населення , Росія посідає лише 105-е місце , відстаючи не тільки від всіх розвинених країн , а й від більшості, країн що розвиваються , в тому числі тих, рівень економічного розвитку яких в 1,5-2 рази нижче , ніж у Росії.[16]

Особливість становища Росії в тому , що з точки зору конкурентоспроможності її економіка поступається багатьом країнам, що розвиваються , оскільки у останніх є переваги по витратах , насамперед на робочу силу , по співвідношенню ціни і якості. Росія поступається і розвиненим країнам за інноваційним потенціалом . Але політика модернізації і покликана скоротити дане відставання . Поки сильна сторона російської економіки пов'язана в основному з природними ресурсами , нафтою і газом. Але це ж і її слабка сторона , оскільки можна не вживати великих зусиль з розвитку інноваційного потенціалу , відчуваючи спокусу направляти невиправдано велику частку ресурсів на підтримку традиційних галузей ( в тому числі з соціальних міркувань) - символів колишньої імперської могутності.[32]

1.2. Фактори і  динаміка економічного росту

В даний час в Росії спостерігається брак кваліфікованої робочої сили. Одна з причин такого становища - низький рівень підготовки кваліфікованих кадрів з середньою професійною освітою, щорічний випуск яких не перевищує 700 тис. чол. Це в два рази менше випуску фахівців з вищою освітою. Таким чином, на ринку праці склалася ситуація, коли паралельно з ростом числа студентів відбувається збільшення чисельності економічно активного населення, що має вищу освіту. Таким чином, аналізуючи структуру трудових ресурсів, представлених на російському ринку праці, можна відзначити великий відсоток робочої сили, що має вищу освіту порівняно з часткою робочої сили зі спеціальною освітою або без неї. Тут слід відзначити той факт, що постійне збільшення частки зайнятих з вищою освітою супроводжується абсолютним зростанням числа випускників по обмеженому числу спеціальностей. Щодо кількісного характеру трудових ресурсів, то різко знизилася питома вага населення, яке молодше працездатного віку, зросла питома вага населення у віці старшого працездатного, тим самим збільшується демографічне навантаження на групу населення працездатного віку.[32]

Ефективність функціонування економіки значною мірою визначається і станом її основних фондів , яка характеризує виробничі можливості галузей економіки , визначає темпи і масштаби її розвитку . До кінця 2010р. повна облікова вартість основних фондів в Російській Федерації склала 93,2 трлн. рублів, залишкова балансова - 49,3 трлн. рублів. Найбільшу питому вагу у складі основних фондів економіки Росії займають основні фонди транспорту та зв'язку , операцій з нерухомим майном, оренди та надання послуг, видобування корисних копалин. В обробних виробництвах на кінець 2010р. було зосереджено 8,6% основних фондів економіки Росії. До кінця 2010р. повна облікова вартість основних фондів комерційних організацій ( без суб'єктів малого підприємництва ) обробних виробництв склала 6,7 трлн. рублів . Найбільшу частку у складі основних фондів обробних виробництв складають основні фонди організацій металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів , виробництва харчових продуктів , включаючи напої , і тютюну, виробництва транспортних засобів та устаткування, хімічного виробництва та виробництва коксу та нафтопродуктів.[27]

Основним показником, що характеризує підприємницький потенціал країни, є Індекс підприємницької активності.

У Росії індекс підприємницької активності в 2007 р. склав 2,7% і істотно скоротився порівняно з минулим роком. Теоретично можна говорити, що зниження рівня підприємницької активності, що супроводжується економічним зростанням і політичною стабільністю, є позитивною зміною, оскільки у міру подальшого збільшення доходів роль підприємницького сектора може зрости.[31]

В умовах сучасної російської економіки монопольна ринкова влада реалізується насамперед за рахунок роздування витрат , а не отримання додаткового прибутку , про що свідчить перевищення індексу витрат на оплату праці та інших витрат на виробництво над індексом інфляції . Крім цінових зловживань у російській економіці спостерігаються приклади дискримінуючої поведінки по відношенню до конкурентів .

Для подолання високого ступеня монополізації російської економіки і для розвитку конкуренції були розроблені спеціальні державні програми. Основним завданням цих програм було зниження концентрації виробництва та створення необхідних умов для розвитку конкуренції на ринках РФ за пріоритетними групами товарів , а також диверсифікація виробництва і збільшення випуску конкурентоспроможної продукції. [6, 272-274 c.]

В Росії реальна ціна праці перебуває під тиском інфляційного податку. Кризовий стан економіки виявляється і в кризі неплатежів підприємств одне одному. Тому підприємства не мають грошових фондів , щоб регулярно виплачувати заробітну плату. Сформована велика відмінність в оплаті праці бюджетних організацій та комерційних структур неминуче веде до відтоку робочої сили на більш високооплачувані робочі місця. Це тягне за собою необхідність підтягування заробітків працівників бюджетних організацій. Такий процес неминучий , бо ринок як великий зрівнювач висуває вимогу рівної оплати за рівну працю .[8]