Структура, порядок формування й завдання суду та його структурних підрозділів.

1.Структура, порядок формування й завдання суду та його структурних підрозділів.

Під час проходження навчальної практики в Апеляційному суді Кіровоградської області, я ознайомилась з організацією роботи суду, його структурою і законодавством, що регулює порядок вирішення спорів з різних правовідносин.

Даючи характеристику діяльності суду, його структурі та завдань, потрібно відмітити, що Апеляційний суд Кіровоградської області утворений Президентом України відповідно до Закону України «Про судоустрій України», а саме статті 20, за поданням Міністра юстиції України, погодженим з головою Верховного Суду  України.

Даний суд входить до судової системи України, яку складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, що відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності та спеціалізації.

Саме єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:

• єдиними засадами організації та діяльності судів;
• єдиним статусом суддів;
• обов 'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом;

- забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції;

• обов 'язковістю виконання на території України судових рішень;
• єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;
• фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;

- вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

Як відомо, систему судів загальної юрисдикції складають:

1. місцеві суди ;
2. апеляційні суди, Апеляційний суд України;

3) військові суди;

4. вищі спеціалізовані суди;
5. Верховний Суд України.

   Апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей (наприклад, Апеляційний суд Кіровоградської області ), апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та  апеляційний  суд  Військово-Морських  Сил  України,  а   також Апеляційний суд України.  У разі необхідності замість апеляційного суду  області  можуть  утворюватися  апеляційні   загальні   суди, територіальна юрисдикція  яких  поширюється на  декілька районів області.

 Апеляційними   спеціалізованими   судами   є    апеляційні  господарські   суди   та   апеляційні  адміністративні   суди,  які утворюються в апеляційних округах відповідно до  указу  Президента України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди (Вищий Господарський Суд та Вищий Адміністративний Суд).

Структура суду

Як і кожний орган держави, Апеляційний суд Кіровоградської області (що є державним органом і наділений владними юрисдикційними  повноваженнями)  має  свою   структуру.   До  структури   Апеляційного суду Кіровоградської області входять:

1. Голова суду;
2. 1 перший заступник голови суду;
3. 2 заступники голови суду – голови судових палат;
4. 2 заступника голів судових палат;
5. 64 суддів;
6. Керівник апарату;
7. Головний бухгалтер;
8. Радник голови суду;
9. Помічник голови суду;

 

10. Завідувач приймальні;
11. Помічник першого заступника голови суду;
12. 2 помічника заступників голови суду;
13. 13 помічників суддів;

14. 23 секретаря судових засідань;

15. Старший судовий розпорядник;
16. 3 судових розпорядника;

17. Головний спеціаліст з інформаційних технологій;

18. Старший консультант;
19. 3 консультанта (з кадрової роботи, з судової статистики, з систематизації законодавства і кодифікації;
20. 4 секретаря судових палат;
21. Старший секретар суду;
22. 5 секретарів суду;
23. 3 спеціалісти;
24. Архіваріус;
25. Бібліотекар;
26. Експедитор суду;
27. Завідувач господарства;
28. Оператор комп’ютерного набору;
29. 2 діловода;
30. 2 друкарки;
31. Посади робітників.

        Крім того в даному суді існують такі структурні підрозділи:

• керівництво суду і судді;
• апарат суду;
• відділ планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності;
• відділ кадрової роботи та державної служби;
• відділ судової статистики та узагальнення судової практики;
• Відділ діловодства та обліку звернень громадян;
• Відділ матеріально-технічного та господарського забезпечення. 
  

Кожен з цих структурних підрозділів має свої завдання та основні напрямки  роботи, доречі як і сам суд.

   Переходячи до розгляду питання, що стосується організації роботи Апеляційного  суду Кіровоградської області слід вказати, що належна організація роботи будь-якого судового органу має велике значення для забезпечення виконання покладених на нього функцій. Так, ознайомившись з організацією роботи суду, слід відмітити, що він працює за п'ятиденним робочим тижнем, з 9.00 до 18.15, обідня перерва з 13.00 до 14.00. Даний графік роботи суду повністю відповідає нормам трудового законодавства.

   До складу апеляційного суду входить 46 суддів і розподіл обов’язків між ними здійснюється за предметним принципом , а саме кожна колегія суддів розглядає окремі види справ.

  Голова суду має створити всі умови для нормальної роботи апеляційного суду, а також організувати надання методичної допомоги керівництву місцевих судів у цьому питанні.

  Необхідним елементом організації роботи є правильний розподіл головою суду обов’язків між заступниками, щоб кожен з них відповідав за певну ділянку роботи. Обов’язком голови апеляційного суду є організація чіткої і злагодженої роботи усього колективу суду.

Для забезпечення ефективної роботи суду, його голова добирає, приймає на роботу і звільняє з посади працівників, які не обираються: консультантів, секретарів суду та секретарів судового засідання, завідувача канцелярії, діловода, архіваріуса тощо. Він здійснює загальне керівництво роботою канцелярії суду, своєчасно вживає заходів щодо усунення недоліків і упущень в її роботі.

   Голова апеляційного суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження. Він має своїх заступників, які відповідно до визначених головою суду обов'язків беруть участь в організації діяльності суду. У разі відсутності голови суду виконання його обов'язків здійснюється відповідно до встановленого ним розподілу обов'язків щодо організації діяльності суду.

   Відомо, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства, яке здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція цих судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Крім того, правосуддя характеризується рядом ознак, що відрізняють діяльність суду від правоохоронної діяльності.

   По-перше, воно здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях цивільних справ стосовно спорів, захисту прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави; розгляду у судових засіданнях кримінальних справ і вжиття встановлених законом заходів покарання до осіб, які винні у вчиненні злочину, або виправдовування невинних; вирішення господарських спорів, що виникають між учасниками господарських правовідносин.

По-друге, розгляд і вирішення у судових засіданнях цивільних, кримінальних та інших справ ґрунтуються на конституційних засадах.

По-третє, правосуддя здійснюється відповідно до законодавства України на основі кодифікованих актів, які докладно регламентують порядок, процесуальну форму судового розгляду і рішень, які виносить суд.

По-четверте, судові рішення ухвалюються судами іменем України, вони обов'язкові до виконання на всій території України. Ці рішення є ніби законом у кожній конкретній справі.

Здійснюючи правосуддя, суд керується такими основоположними принципами, що є базисом в діяльності кожного суду загальної юрисдикції і закріпленні як в Основному Законі так і інших нормативно-правових актах.

     

 

 

 

 

 

2.Принципи якими керується суд

1. Право на  захист.

Тобто, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом і ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.

Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні правом на судовий захист нарівні з громадянами та юридичними особами України.

2. Рівність перед законом і судом

Тобто, правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

3. Гласність судового процесу

Основою цього принципу є те, що ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судового розгляду та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускаються з дозволу суду, в порядку, встановленому процесуальним законом. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом, а саме, коли це суперечить інтересам охорони державної, комерційної, банківської та військової таємниці, а також у справах про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, у справах про статеві злочини та у інших справах, з метою запобігання розголошення даних про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення безпеки потерпілого, свідка чи інших осіб, що беруть участь у справі, їхніх родичів та для збереження таємниці усиновлення.

Рішення про закритий судовий розгляд приймається судом за власною ініціативою або за клопотанням осіб, що беруть участь у справі.

При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом.

4. Обов'язковість судових рішень

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом, тобто, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.