Серцево-судинна система. профілактика та перша допомога при серцево-судинних захвоюваннях і кровотечах

Рис. 5. Місця притиснення судин при кровотечі з артерій:

1-потиличної; 2- поверхневої скроневої; 3-лицевої; 4- загальної сонної; 5- плечової; б-підключичної; 7-стегнової; 8-тильної стопи;9- променевої; 10- ліктьової; 11-пахвової.

Загальну сонну артерію при великій кровотечі з ран голови, обличчя, язика притискують до поперечних відростків шийних хребців (сонного горбика VI шийного хребця) на середині присереднього краю груднинно-ключично-соскоподібного м'яза. Кровотечу з ран на скронях спиняють, притискуючи щелепну артерію до виличної кістки, що міститься вище і спереду від зовнішнього слухового отвору. Щелепну артерію при кровотечах з ран в щічній ділянці притискують по передньому краю жувального м 'яза до нижньої щелепи.

При кровотечах з ран у ділянці плеча підключичну артерію придавлюють позаду зовнішнього краю бічної частини груднинно-ключично-соскоподібного м'яза над ключицею до І ребра.

Кровотечу з передпліччя і ліктьової ділянки спиняють, придавлюючи плечові артерії до плечової кістки по середині присереднього краю двоголового м'яза плеча та вище.

Для тимчасового спинення кровотечі з ран у пахвинних ділянках фіксують черевну частину аорти нижче пупка кулаком до хребта. Стегнову артерію (при кровотечах на стегні, гомілці та стопі) придавлюють до лобкової кістки під пахвинною зв'язкою на її середині або на верхніх двох третинах кравецького м'яза.

Кровотечі бувають зовнішні й внутрішні. Залежно від того, які судини ушкоджені, розрізняють артеріальну, венозну, капілярні кровотечі (табл.).

.

Види кровотеч і перша допомога

 

Види кровотеч	Характерні ознаки	Перша допомога
венозна	кров витікає безперервним темним струменем без різко виражених пульсових поштовхів	накладання тиснучої1 пов'язки або джгута2 нижче рани
капілярна	кров витікає повільно	накладання тиснучої пов'язки1 після обробки рани дезинфікуючим розчином, або прикласти міхур з льодом
артеріальна	кров витікає яскраво червоним пульсуючим струменем, висота якого змінюється в ритмі пульсової хвилі	накладання гумового джгута2 або закрутки з матерії3, максимальне згинання кінцівок у суглобах або притискання артерії у певних точках тіла або вище місця поранення

Правила накладання тиснучої пов'язки:

• на рану, яка кровоточить, накладають стерильну або чисту тканину, пропрасовану гарячою праскою;

• поверх неї кладуть валик з бинта, який туго прибинтовують. Правила накладання джгута на кінцівки:

• джгут накладають вище рани на відстані 6-7 см від верхнього краю;
• кінцівку перед накладанням джгута піднімають доверху;
• на місце накладання джгута попередньо накладають яку-небудь тканину;
• джгут потрібно затягувати тільки до зупинки кровотечі;
• під джгут треба покласти супровідну записку, на якій вказано час накладання;
• в холодну пору року джгут можна не знімати протягом однієї години, а в теплу

2 години.

Правила накладання джгута-закрутки:

• із підручного матеріалу роблять міцну петлю, в діаметрі в 1,5-2 рази більшу за

діаметр пораненої кінцівки;

• після накладання на шкіру вати, марлі або іншої тканини на кінцівку надягають

петлю вузлом уверх;

• під вузол вставляють паличку довжиною 20-25 см, за допомогою якої вільний

кінець петлі закручують до повного зупинення кровотечі.

 

Питання для самоперевірки

1. Визначте функції серцево-судинної системи.
2. У чому полягає взаємозв'язок будови і функцій серця (кровоносних судин)?
3. Обґрунтуйте, чому в здоровому серці всі клапани відкриваються і пропускають кров тільки в одному напрямку.
4. Охарактеризуйте цикл роботи серця. Що забезпечує безперервну роботу серця?
5. Поясніть механізм регуляції роботи серця.
6. Назвіть хвороби серцево-судинної системи, їх причини та заходи профілактики.
7. Як впливає спосіб життя людини на стан серцево-судинної системи? Відповідь обґрунтуйте.
8. Які види кровотеч ви знаєте? Як можна відрізнити той чи інший вид кровотечі? Які заходи першої долікарської кровотечі при кровотечах?

 

З історії науки

• 1540 р. Мигель Сервет у своїй книзі описав мале коло кровообігу, в якому кров звільняється від шкідливих речовин у процесі дихання і стає яскраво-червоною. Для цього відкриття Сервету прийшлося розтинати трупи, що на той час було суворо заборонено церквою. Його звинуватили у цьому і стратили на площі Мадриду.
• Через 75 років після смерті Сервета англійський лікар Уїльям Гарвей (1578-1657) описав відкритий ним закон кровообігу. Він показав роботу серця як м'язового насоса з клапанами, що за допомогою правого шлуночка кров рухається у легені, а завдяки лівому — потрапляє у найвіддаленіші частини тіла. Гарвей ще не мав можливості користуватися мікроскопом і тому не міг простежити переходу крові з артерій у вени, він не знав про існування капілярів, які були описані лише через 4 роки після його смерті професором Болонського університету Марчелло Мальпігі (1628-1694).

Еволюційний процес

Еволюція кровоносної системи відбувалася в напрямах:

• розвиток судин, поява в їхніх стінках м'язової тканини і формування замкненої кровоносної системи з незамкненої;
• перетворення порожнинної рідини на кров зі спеціалізованими клітинами;
• поява центрального органа кровообігу і його удосконалення, що забезпечило розділення крові;
• поділ крові на венозну і артеріальну, що досягається шляхом утворення двох кіл кровообігу.

Цікаво знати, що:

• Англійські лікарі зробили цікаве відкриття: деякі клітини кісткового мозку, у нормі зайняті продукуванням клітин крові, можуть перетворюватися у клітини печінки. Можливо, у майбутньому пересадку печінки вдасться заміняти пересадкою на її місце клітин, узятих з кісткового мозку самого пацієнта.
• Американські та німецькі спеціалісти зараз розробляють протез серцевого клапана для дітей, який, як чекають, буде рости разом із пацієнтом. Якщо такий клапан вживити дитині, у подальшому не буде потреби у повторних операціях для заміни на більш крупніший клапан у ростучому серці. Більш того, протез поступово обростає клітинами хазяїна і стає зовсім своїм.
• Вперше в історії кардіології людині імплантували штучне автономне механічне серце. Третього липня 2001 року хірурги Луісвільського університету (штат Кентуккі) Ламан Грей і Роберт Даулінг у Єврейському шпиталі зробили таку операцію чоловіку (50 років), який до того ж страждав на діабет. Цій людині було імплантовано автономне штучне (механічне) серце "AbioCor", яке живиться від спеціальних в нього вмонтованих елементів живлення. Апарат «AbioCor» виготовлений фірмою "Abiomed Inc." у штаті Массачусєтс. Нове серце ритмічно скорочується 120 раз у хвилину, забезпечуючи кровоток, але дихання підтримується за допомогою механічного вентилятора, до якого його періодично підключають. Після складної операції пацієнт живий і штучне серце допомагає йому дихати і поступово звільнятися від рідини, яка накопичилася у легенях до імплантації.
• Французькі медики стверджують, що споживання їжі, яка включає велику кількість овочів, фруктів, виробів із борошна грубого помелу, рибу та бобові корисно людям з вадами серцево-судинної системи. Ймовірність повторного інфаркту міокарда зменшується у цьому разі на 50-70%.

Література

1. Бугаев К.Е., Маркусенко Н.Н. та ін. Возрастная физиология.—Ростов-на-Дону: "Ворошиловградская правда", 1975.— С. 116-123.
2. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология: Учеб. пособ. для студ. пед. вузов.— М.: Высш.шк., 1985.— С. 314-321.Кисельов Ф.С. Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни. - К.: Радянська школа, 1967.— С.144-158.
3. Михайлов В.Г. Тайны крови (Заметки гематолога).— М.: Знание, 1982.— 160 с.
4. Присяжнюк М.С. Людина та її здоров'я: Навч. посібник.— К.:Фенікс, 1998.—120-135 с.
5. Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навчпосібник.— К.: УСМП, 2001.— С. 87-97.
6. Хрипкова А.Г. Возрастная физиология.—М.: Просвещение, 1978.- С. 209-222.