Виставки та ярмарки - суть, цілі, види, порядок проведення

. Виставки та ярмарки  - суть, цілі, види, порядок  проведення

Ярмарки дають  можливість широкому колу виробників, споживачів, посередників вступати в  безпосередні комерційні контакти, сприяючи регулюванню попиту та пропозиції, активізації господарської ініціативи сторін.

Роль ярмарків полягає в тому, що їх діяльність пов’язана:

• із вивченням  товарного ринку;

• аналізом потреб покупців;

• проектуванням  товару відповідно до вибраного сегменту ринку;

• знаходженням оптимальної ціни, що відображає характер товару і попиту на нього;

• регулюванням руху товару.

Ярмарки функціонують в наступних цілях:

1) демонополізація  в сферах виробництва і обігу;

2) підвищення  надійності забезпечення підприємств

необхідними товарами;

3) зниження товарного  дефіциту;

4) самостійне  встановлення сторонами ділових  і раціональних господарських  зв’язків;

5) формування  виробниками планів виробництва  продукції, розширення й оновлення  її асортименту;

6) збільшення  випуску високоякісної продукції  з урахуванням попиту споживачів;

7) залучення  до господарського обороту невживаної, зайвої продукції; вторинних ресурсів; некондиційних матеріалів і виробів;

8) активізація  міжрегіональних товарообмінних  операцій;

9) рекламування  нових товарів і формування  попиту на них; пропаганда новітніх  досягнень науки і техніки;

10) виявлення  реального попиту ринку на  конкретну продукцію;

11) надання послуг  інформаційно-комерційного та посередницького  характеру.

Оптовий ярмарок є короткочасною і періодичною (рідше - постійно діючою) формою оптової реалізації товарів і здійснення операцій купівлі-продажу на основі огляду зразків товарів.

Головними рисами оптового ярмарку є;

1. Оптова реалізація  товарів за виставленими зразками.

2. Періодичність  проведення.

3. Встановлення  певних термінів і певного  місця для всіх учасників.

4. Одноразова  і масова участь продавців  і покупців. Прообрази сучасних  ярмарків відомі ще з II ст. до  н. е.

У процесі еволюції ярмарків можна виділити наступні етапи: 1. На початку торжища були ярмарками  сільськогосподарських продуктів  і ярмарками спеціалізації ремісників. Останні надалі найчастіше спеціалізувалися на товарах індивідуального споживання.

2. Згодом ярмарки  (що були тільки товарними - що вироблено, те і продано)  стають ярмарками зразків, за  якими укладають оптові контракти.

3. Сучасний етап  розвитку ярмарків характеризується  перетворенням ярмарків зразків  на ярмарки ідей. Разом з товарами  тут вже реалізуються новітні  технології, »ноу-хау». Таким чином,  ярмарок стає місцем демонстрації  останніх досягнень науково-технічного  прогресу, що було спочатку виключним  правом виставок.

Предметом торгівлі на ярмарках можуть бути товари та інші матеріальні цінності, заздалегідь  замовлені, заплановані до виробництва  та постачання в найближчий період, або такі, що виготовлені заздалегідь  і постачаються в деякі регіони, але накопичилися там в надлишку, а тому потребують постійного переміщення  в інші регіони з активним попитом  на них. Вони представлені в зразках, буклетах, проспектах, каталогах, кресленнях, на плакатах, фотографіях, слайдах, кіно- та відеороликах. Виставляються на ярмарках також науково-технічні розробки у вигляді натуральних експонатів, макетів, конструкторсько-технологічної, патентно-ліцензійної документації та ін.

Оптові ярмарки  дуже різноманітні за характером діяльності; економічним значенням; обсягом  товарообігу тощо. У різноманітності  і різновидах оптових ярмарків виявляються  їх суть і особливості.

Оптові ярмарки  можна класифікувати за наступними ознаками:

1) товарна спеціалізація  - предмет торгівлі;

2) територіальний  масштаб;

3) номенклатура  товарів, що реалізуються.

Якщо для характеристики товарної спеціалізації ярмарків використовують поняття »предмет торгівлі», то ярмарки  поділяють на:

1) ярмарки з  реалізації товарів народного  споживання;

2) ярмарки продукції  виробничо-технічного призначення.

• Залежно від  характеру торгових операцій в ярмарковій торгівлі можна виділити два напрями:

1) ярмарок з  реалізації продукції, що надійшла  в первинний оборот;

2) ярмарок з  реалізації невживаної та зайвої  продукції.

Останнім часом  набувають поширення ярмарки, що суміщають обидва напрями. Проте, незважаючи на привабливість для покупців, вони вимагають більших витрат.

• За територіальною ознакою, масштабом діяльності й  обсягом товарообігу ярмарки  можна поділити на:

1) міжнародні;

2) національні;

3) регіональні;

4) місцеві.

• Залежно від  спеціалізації виділяють 10 типів  ярмарків:

1) сільське та  лісове господарство, а також  устаткування, що належить до  цих сфер;

2) продовольчі  товари, підприємства харчування, готелі  та відповідне устаткування;

3) текстиль, одяг, взуття, шкіряне виробництво та  відповідне устаткування;

4) суспільні  робот (цивільне будівництво,  обробні роботи) і відповідне  устаткування;

5) житло, побут  і відповідне устаткування*

6) охорона здоров’я, гігієна, техніка безпеки, охорона  навколишнього середовища і відповідне  устаткування;

7) транспорт  і транспортне устаткування;

8) інформатика,  засоби зв’язку, оргтехніка, книжкова  справа і відповідне устаткування;

9) спорт, відпочинок, дозвілля;

10) торгівля та  побутові послуги і відповідне  устаткування.

• Залежно від  номенклатури товарів, що реалізуються, розрізняють ярмарки:

1) універсальні; 2)спеціалізовані.

Місце, час проведення та тематика оптового ярмарку визначаються відповідними установами за участю комерційних  структур, підприємств і фірм.

Проведенню ярмарку  звичайно передує робота:

1) з вивчення  попиту, пропозиції, кон’юнктури ринку,  стану ринкової інфраструктури, господарських зв’язків;

2) з визначення  обсягів і асортименту продукції,  пропонованої для продажу на  ярмарку;

3) з виявлення  невстановленого устаткування і  невживаної продукції, вторинних  ресурсів.

Для загального керівництва конкретним ярмарком утворюється  ярмарковий комітет (ярмарком), який наділений  широкими повноваженнями і несе відповідальність за виконання завдань, що стоять перед  ним. До складу ярмаркому входять  представники державних, комерційних  структур, галузей виробництва, торгівлі, підприємств, фірм та інших організацій. Очолює комітет особа зі складу відомства, під егідою якого влаштовується  ярмарок. Ярмарковий комітет виконує  наступні функції:

1) визначає склад  учасників, робочі органи (дирекцію, арбітраж, групи з маркетингу, обліку  договорів та ін.), необхідні для  виконання поставлених завдань;

2) погоджує і  затверджує графіки організаційних  заходів щодо устаткування виставкових  площ і режиму їх роботи; прибуття  учасників; зустрічей представників  продавців і покупців для узгодження  резервного асортименту продукції;  оформлення документації, умов постачань;

3) забезпечує  інформаційне, технічне, консультаційне, побутове і культурне обслуговування  учасників;

4) визначає розмір  і порядок витрат на організацію  і проведення ярмарку.

На постійно діючих ярмарках ярмарковий комітет  утворює дирекцію, яка:

1) стежить за  виконанням бухгалтерської, оперативної,  статистичної звітності;

2) укладає договори, необхідні для забезпечення діяльності  ярмарку;

3) керує робочими  органами ярмарку;

4) здійснює організаторську,  рекламну, комерційну діяльність.

В Україні 30.08.1995 р. було затверджене Положення № 693 »Про створення Міжвідомчого комітету з організації і проведення міжобласних  оптово-промислових ярмарків» і  Положення про порядок проведення міжобласних оптово-промислових  ярмарків.

У Положенні  указується, що не пізніше ніж за ЗО днів до початку роботи ярмарку  його організатори повинні розіслати  запрошення учасникам ярмарку. У  разі зміни дати проведення, його організатори інформують учасників не пізніше, ніж  за 10 днів до раніше встановленого терміну.

У запрошенні указуються:

1) місце і  час проведення ярмарку;

2) вид і товарна  спрямованість ярмарку;

3) сума коштів  за участь в ярмарку;

4) порядок розподілу  експозиційної площі та допуску  експонатів до участі в ярмарку,  рекламуванні товарів та інші  умови.

Докладніша інформація міститься в Положенні про  конкретний ярмарок. Зокрема, в ньому  указується інформація про форми  участі в ярмарку, які пропонує ярмарком. Найбільш типовими є наступні форми  участі:

1) як продавець  (експонент) з використанням стенду;

2) як покупець;

3) заочна участь;

4) колективна  участь;

5) акредитація.

Заочна  участь передбачає:

• розміщення рекламних, інформаційних листків комерційних  пропозицій;

• демонстрацію відео- і радіореклами на стендах  »Заочна участь» або в комерційно-інформаційному центрі виставки.

Колективна  участь означає об’єднання будь-яких фірм, які можуть брати участь на одному типовому або спеціалізованому робочому місці або стенді.

Акредитація передбачає участь в усіх заходах, укладенні операцій, але без права представлення своєї продукції - така форма участі об’єднує потенційних покупців.

При будь-якій формі  участі необхідно заздалегідь внести реєстраційний внесок.

Суб’єкти підприємницької  діяльності, що бажають взяти участь в ярмарку, повинні подати її організаторам  письмову заявку не пізніше, ніж за 15 днів до початку роботи ярмарку.

У заявці на участь у ярмарку містяться наступні пункти:

1. Повна назва  фірми (організації).

2. Скорочена  назва - використовується для  напису на стенді.

3. Ініціали директора  або офіційного представника  організації.

4. Адреса - юридична, поштова.

5. Телефон, факс, адреса електронної пошти.

6. Банківські  реквізити.

7. Номер і  дата платіжного доручення, яким  сплачено участь.

8. Сума вступного  внеску.

9. Інформація  про продукцію, що поставляється.

10. Вид участі  в ярмарку.

11. Інформація  про необхідну експозиційну площу.

12. Види додаткових  послуг.

13. Умови доставки  експонатів.

14. Спеціальні  умови - до оформлення експозиції  та реклами продукції.

15. Бронювання  готелю.

16. Оплата за  участь і послуги.

Між учасником  ярмарку і ярмарковим комітетом  укладається договір на участь в  ярмарку. Основні умови цього договору:

1. Предмет договору. Вказується, що ярмарком організовує  проведення ярмарку і сприяє  укладенню взаємовигідних торгових  угод як між учасниками ярмарку,  так і між ними та третіми  особами, а учасник надає на  ярмарок товари для подальшого  продажу.