Статья узагальнюються результати маркетингових досліджень

Основний внесок у розвиток процесуальних теорій вніс В. Врум. В основу його роботи покладена теорія очікувань, яка заснована на припущенні, що людина спрямовує свої зусилля на досягнення певної мети лише тоді, коли вона впевнена у великій вірогідності задоволення своїх потреб.

Теорія справедливості у комплексі з теорією очікувань представлена в моделі Портера-Лоулера. Ця теорія заснована на тому, що мотивація є функція потреб, очікувань і справедливості винагороди. Один з найважливіших висновків цієї теорії полягає у тому, що результативна праця завжди призводить до задоволення працівника, і, як наслідок, — до подальшого підвищення результативності, іншими словами: висока результативність є причиною повного задоволення, а не наслідком його. Процес еволюції підходів у класичних теоріях мотивації можна поділити на такі етапи:

1 етап — система мотивації  вивчає реакцію людини на обов’язкові умови праці та її результати, порівнюючи з ними розмір оплати;

2 етап — людина праці  пізнається як соціальна істота; праця людини купується, а система  стимулювання і розміри оплати визначаються працедавцем;

3 етап — система мотивації  ставиться у залежність від методів та способів управління; розмір оплати і результативність праці є похідними від стиля управління, що застосовується керівником;

4 етап — потреби працівника  вважаються основними мотивуючими  чинниками;

5 етап — система мотивації  вивчає вплив позитивних та негативних факторів на результативність праці;

6 етап — важливе місце у системі мотивації займають очікування індивіда.

В межах зазначеної еволюційної схеми підходи до трудової мотивації зазнали значних змін, що пов’язано зі зближенням цілей працівників і працедавців. Доцільно зазначити, що розуміння основних положень класичних шкіл мотиваціі може бути дуже корисним при розробці ефективних мотиваційних моделей у сучасному суспільстві.

Висновки. На сучасному етапі високотехнологічний товар як об'єкт ринкових відносин сприяє задоволенню економічних інтересів ринкових суб'єктів і характеризується високим рівнем соціальної вартості.

 Формування ринкової  поведінки людини починається з активізації мотиваційного процесу, дослідження структури і динаміки якого є необхідним для ідентифікації причин поведінки і створює підґрунтя для моделювання й управління споживчою поведінкою.

На сучасному етапі функціонування ринку спостерігається трансформація споживчих мотивів з раціональних у бік раціонально емоційних і набувають актуальності емоційно-соціальні причини купівлі товару. Потреби молоді є соціально-орієнтованими, потреби споживачів середнього віку здебільшого пов'язані з самореалізацією; з  підвищенням рівня доходу споживачів їх мотивація набуває більшого соціально-емоційного характеру; з підвищенням рівня освіти емоційного. 

Основними його ринковими суб'єктами є іноземні компанії, які активно використовують широкий маркетинговий арсенал і мають стійкі конкурентні ринкові позиції. Вітчизняні виробники інноваційної продукції, переважно працюють на промисловому ринку та залишають поза увагою ринок кінцевого споживання. Ефективним стратегічним рішенням для них є пошук нових ринкових ніш, формування попиту та поведінкової реакції споживачів, активне застосування сучасних маркетингових інструментів впливу.

Мої висновки. Незважаючи на значну кількість наукових праць, в яких досліджуються особливості функціонування ринків високотехнологічних товарів і розглядаються специфіка маркетингової діяльності підприємств на цих ринках, недостатньо повно розкрито механізми впливу на розвиток ринків високотехнологічних товарів через формування та управління ринковою поведінкою. Споживачів. Тому виникає об’єктивна необхідність подальшого поглиблення дослідження особливостей формування мотивацій споживачів високотехнологічних товарів та їх ринкової поведінки.

Ринкова поведінка споживача  детермінована внутрішніми інстинктивними силами, стимулами зовнішнього середовища, особистісними і пізнавальними  чинниками. А поведінкова реакція  споживачів при кожному типі купівлі  різниться за характером прийняття  рішення, стратегією опрацювання інформації, процесом пошуку інформації.