Поняття банківського ринку та його сфера

 

Сучасний стан ринку банківських послуг характеризується наявністю деяких проблем (загострення  конкурентної боротьби, зниження ефективності діяльності та системи управління, зростання дії позаекономічних факторів). Серед пріоритетів, які можуть забезпечити сталий розвиток банківського ринку можна назвати [10]:

1.формування  ефективного інституційного середовища  для регулювання факторів конкурентної боротьби та уповільнення монополізації банківського ринку;

2.створення умов прискореного  розвитку регіонів за рахунок  збільшення фінансування та кредитування  перспективних напрямків господарської  діяльності;

3.визначення  незадоволених потреб клієнтів  щодо банківського обслуговування  на основі пропозиції нових  банківських послуг та продуктів;

4.створення  ефективної системи управління  та здійснення кадрової політики  в банківських установах.

 

2. Український ринок банківських послуг

Український ринок  банківських послуг можна вважати  досить розвиненим. За І квартал 2011 року загальний обсяг активів  банківського сектору становить 995,038 млрд грн. Станом на 1 травня 2011 року ліцензію Національного банку України  на здійснення банківських послуг мали 177 банків. Комерційні банки виступають основним носіями банківських послуг поряд з установами та інститутами пара банківської системи. Капітал банків за 4 місяці 2011 зріс на 5,9% і станом на 01.05.2011 становив 145,8 мрлд грн. Зобов’язання банків зросли на 8,8% - 874,8 мрлд грн.

Основними складовими зобов’язань станом на 01.05.2011 були:

-кошти фізичних  осіб – 290 млрд. грн.;

-кошти субєків  господарювання – 174,3 млрд. грн.;

-міжбанківські  кредити і депозити – 171,4 млрд. грн.

Динаміка грошових вкладів населення за останні  кілька років свідчить про зростання  довіри громадян до банків і зацікавленості банкірів до збільшення частки залучених  коштів населення у своїх активах.

Протягом останніх років ринок банківських послуг України суттєва змінився. Приплив іноземного капіталу значною мірою скоригував стратегії розвитку місцевих банків.

Банківський ринок  України є досить розконцетрованим, найбільшому за розміром активів  Приватбанку належить 11% активів  системи, і досить інтернаціональним: 21% банківських активних операцій України належить Росії, 17% - Австрії, 14% - Італії, 13% - Франції, 7% - Угорщині, 6% - Швеції, 5% - Німеччині.

Подолати проблеми розвитку ринку банківських послуг України можна за рахунок:

-підвищення  капіталізації ринку банківських послуг;

-підвищення  якості та конкурентоспроможності  банківських послуг;

-розвиток ризик-менеджменту;

-підвищення  відповідності міжнародним стандартам  корпоративного управління;

-підвищення  рівня забезпеченості захисту  прав кредиторів та вкладників.

 

2.1. Тенденції  розвитку української банківської  сфери

Із загального числа комерційних банків два  знаходяться у державній формі  власності (Ощадний банк і Укрексімбанк), 133 банки зареєстровано у формі  акціонерного товариства, в тому числі відкритого типу – 92, закритого типу - 41; у формі товариств з обмеженою відповідальністю організовані 32 комерційні банки. Функціонують 23 комерційних банки з участю іноземного капіталу, в тому числі 9 із 100-процентним капіталом. Максимальна кількість - 230 зареєстрованих банки діяли на ринку України в 1995 році. З цього часу щорічно кількість банків, що припиняють свою діяльність у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією, перевищувала кількість новостворених банків (виключенням стали 2004 і 2005 роки). Комерційні банки виступають основними носіями пропозиції на ринку банківських послуг поряд з установами та інститутами парабанківської системи. Протягом останніх 5 років кількість зареєстрованих банків поступово зростала, а кількість банків, виключених з державного реєстру поступово зменшувалася, що і привело в кінцевому підсумку до збільшення чисельності банків в Україні у минулому році [9, 534].

Динаміку чисельності  комерційних банків України розглянемо у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Динаміка чисельності банків України (на кінець періоду)

оказники	2006	2007	2008	2009	2010
1.Кількість    банків    у Державному реєстрі	189	182	179	182	186
2.Зареєстровано  банків протягом періоду	3	5	5	7	11
3.Кількість  банків виключених з Державного  реєстру	9	12	8	4	1
4.Організаційно-правова форма банків: - акціонерні товариства в тому числі  • відкриті • закриті	136 95 41	136 94 42	133 94 39	132 92 40	133 92 41
- товариства  з обмеженою відповідальністю	17	20	24	28	32

 

Наведені в  таблиці дані засвідчують ще одну закономірність: регіони, у яких зареєстрована найбільша кількість комерційних банків характеризуються також найвищим рівнем концентрації банківського капіталу. За цим показником перше місце займає Дніпропетровська область (152 млн.грн. сплаченого статутного капіталу на один діючий банк), далі йде місто Київ (114 млн.грн.) і Харківська область (101 млн.грн.).

Структура комерційних  банків в Україні за організаційно-правовою формою протягом 2000-2010 років суттєвих змін не зазнала. Питома вага кожної з організаційно-правових форм діяльності практично не змінилася (мало місце незначне підвищення питомої ваги банків у формі товариства з обмеженою відповідальністю та відповідне зниження питомої ваги банків у формі відкритих акціонерних товариств).

Для аналізу  ринку банківських послуг важливим є аналіз розміщення комерційних банків України відповідно до чинного адміністративно-територіального поділу [8, 25].

Суттєвий вплив  на структуру і динаміку ринку  справляє неоднорідне розміщення комерційних  банків по регіонах України. В Криму зареєстровано 3 комерційних банки, в Києві - 97, Харкові - 12, Дніпропетровську - 11 , Одесі - 10, Донецьку - 10, у Львові - 5. В Україні 11 областей не мають зареєстрованих комерційних банків на своїй території.

Банківський сектор активно розвивається, змінюючи свою структуру і присутність у різних регіонах України. Частина банків мають свої відділення у кількох регіонах України, інші зосередили свої відділення в якомусь одному регіоні, окремі банки взагалі не мають філій. Одним із найважливіших чинників, який зумовлює особливості розподілу банківських відділень по території України, є потреба місцевого бізнесу в банківських послугах. Таким чином, рівень розвитку банківської сфери в регіоні характеризує рівень розвитку економіки цього регіону в цілому: з одного боку, банківський сектор розвивається для забезпечення потреб небанківського бізнесу, а з іншого — сприяє створенню і зростанню цього бізнесу. У таких умовах питання про те, як саме банківські установи розподілені по території України може передбачати розгляд таких його аспектів:

скільки банківських  відділень працює у кожному регіоні;

яку кількість  відділень мають різні банки  у різних регіонах та в Україні в цілому, і як це пов'язано з величиною банків за розміром чистих активів;

у скількох регіонах філіали різних банків займають провідні позиції.

Найбільш яскравою характеристикою розподілу банківських  відділень по регіонах України є  його нерівномірність: всі регіони  можна поділити на 4 групи . У групі  лідерів (частка банківських відділень  регіону більше 6 %), до якої належить лише м. Київ, Донецька та Дніпропетровська області, зосереджено майже 30 % всіх банківських відділень. Другу групу складають 10 регіонів з часткою у загальній кількості банківських відділень від 3 до 6 % — на цю групу припадає майже 42 % всіх банківських відділень. На території 10 областей, що належать до третьої групи (частка від 2 до 3 %), функціонують майже 27 % банківських відділень України. А у четвертій групі (аутсайдерів) (частка до 2 %), до якої увійшли З регіони, зосереджено лише 4,5 % всіх банківських відділень [4,62].

Показником, який з іншого боку характеризує розвиток мережі банківських установ у  регіоні країни і в країні в  цілому, є, співвідношення кількості  банківських відділень і кількості  населення (кількість банківських відділень на 1 млн. населення регіону). У середньому по Україні цей показник дорівнює 36,6. Найбільші значення цього показника зареєстровані у м. Києві — 81,63, Миколаївській області — 44,82 та Чернігівській областях — 44,89. Слід зазначити, що у м. Києві кількість банківських відділень на душу населення більш, ніж удвічі перевищує середнє по Україні значення, а менші за середнє значення по Україні зареєстровані у 17 регіонах.

Таким чином, наявна регіональна структура банківської  системи України адекватно відображає високий ступінь централізації грошових потоків в економіці України.

 

Висновки

Процес формування ринкових відносин в економіці України  поступово виявляє значне зростання  попиту на послуги установ кредитної  системи як з боку суб'єктів підприємницької діяльності, так і з боку фізичних осіб. Сучасні особливості організації бізнесу визначають потреби підприємців не лише у традиційному кредитно-розрахунковому банківському обслуговуванні, а й у значно ширшому спектрі різноманітних послуг комерційних банків, спроможних забезпечити оптимальні умови для ефективного прибуткового господарювання своїх клієнтів. Щодо самих банківських установ, то потреба у розширенні діапазону їхніх операцій об'єктивно випливає з умов конкурентного середовища, яке складається на вітчизняному ринку. Крім того, в умовах кризових явищ в економіці країни, нестабільності виробництва, інфляції, традиційні кредитні операції банків неспроможні забезпечити їм належний рівень прибутковості, що поглиблює, тенденції, до універсалізації банківської справи та створення повноцінного ринку банківських послуг, як специфічної сфери ринкових відносин, що забезпечує попит і пропозицію на послуги банків з метою задоволення потреб клієнтів.

 

Список джерел, що були використані:

1. Банківські операції: Підручник. — 2-ге вид., випр. і доп. / За ред: д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2002. — 476 с.

2. Дубовик О.В., Бойко С.М., Вознюк М.А.,Гірченко Т.Д. Маркетинг у банку: Навч.посібник. / - 2-ге видання. — К АЛЕРТА, 2007 —275с.

3. Зозулев А. В. Сегментирование рынка. — X.: Студцентр, 2003.

4. Кузнєцова Л.В., Жердецька Л.В. Ціноутворення в банківській справі: Підручник. – Одеса: Видавництво «Атлант», 2008. – 320с.

5. Нікітін А. В. Маркетинг у банку: Навч.-метод, посібник. — К КНЕУ, 2001 —170с.

6. Нікітін А.В., Бортніков Г.П., Федорченко А.В. Маркетинг у банку: Навч.посібник. / За ред. Нікітіна А.В. — К КНЕУ, 2006 —432с.

7. Романенко Л. Ф. Банківський маркетинг: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 344 с.

8. Сорокін О. Рівень і характер конкуренції на національному ринку в контексті участі України у процесах інтеграції і глобалізації // Вісник НБУ. — 2003. — №10. — С. 42.

9. Спицын И. О. Маркетинг в банке, — К.: Писпайп 1993. - 656с.

10. http://www.vestnikdnu.com.ua/archive/201152/149-155.pdf