Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Ноября 2013 в 22:41, контрольная работа
Як і для багатьох, інших основних понять логістики, усталеного визначення логістичної системи немає.
Найбільш поширене у вітчизняній літературі визначення свідчить: «Логістична система - це адаптивна система зі зворотним зв'язком, виконує ті чи інші логістичні операції і функції. Вона, як правило, складається з декількох підсистем і має розвинуті зв'язки з зовнішнім середовищем». В якості логістичної системи можна розглядати промислове підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство і т. д.
Серед принципів управління логістичною системою турфірми вирізняють:
1) системний, що передбачає
вплив кожного елемента на
інший та на логістичну
2) ринковий - потреба пристосування
логістики турфірми до вимог
ринку, що робить обов'язковим
логістичні дослідження
3) фаховий - тісний зв'язок
процесів розробки турів, їх
реалізації та надання
4) інтеграційний, що передбачає
об'єднання різних видів
Учасниками логістичних рішень турфірми є:
1) постачальники складових туристичної послуги;
2) транспортні компанії;
3) споживачі (клієнти та туристи);
4) турфірма, яка має обрати
оптимальну логістичну
5.2. Стратегія, планування та організаційні форми логістики турфірми
Логістична стратегія турфірми - частина її загальної бізнесової стратегії на туристичному ринку. Відповідно до планування логістики турфірми є складовою загального процесу планування її бізнес-діяльності. Але при цьому логістична політика та стратегія турфірми мають свій конкретний зміст, що передбачає два етапи. На першому логістику турфірми розглядають у зв'язку зі стратегічною метою розвитку фірми. Під час цього досліджують такі питання:
1) ринкові потреби та їх зміна (потрібно міняти й логістику);
2) підвищення вимог до
логістики у зв'язку з
3) розробка продукції
за принципом Парето, який полягає
в тому, що основний потік туристів
припадає на обмежену
4) окремі види діяльності
та складників турпослуг. Це, насамперед,
стосується процедури
На другому етапі розробляють детальний господарський план фірми з урахуванням логістики, що передбачає:
1) установлення логістичних
потужностей турфірми, в тому
числі стосовно складових
2) визначення видів транспорту й оцінка перевізників;
3) обрання постачальників на підставі їх рейтингової оцінки (табл. 5.1);
4) формування інформаційної
та контрольної систем на
5) складання загального
бізнес-плану, в якому окремі
логістичні складові проекту
пов'язують з іншими аспектами
діяльності турфірми. При цьому
здійснюють оцінювання з
Таблиця 5.1. Рейтингова оцінка постачальників у туризмі
Цінність та ефективність
логістики розрізняють у
Також у логістиці турфірми потрібно враховувати специфіку галузі. Наприклад, фірми, діяльність яких пов'язана з масовим туризмом, продають готові турпакети і здійснюють перевезення великої кількості туристів, мають вигоду, що викуповують у перевізників великі блоки місць за порівняно низькими цінами. Водночас фірми, котрі займаються індивідуальними турами (VІР-турами), звичайно купують авіаквитки в екзотичні країни за дуже високими цінами.
Відповідальність за управління
системою логістики турфірми може бути
поділена між різними підрозділами
або сконцентрована в одного менеджера
(або віце-президента фірми з логістики).
Остання тенденція більш
У цілому логістика одразу
дає змогу виявити всі
На даному етапі розвитку НТП умовно існує технологічна межа резервів виробництва, а господарсько-організаційних, тим більше в умовах ринку, - ні. Тому виникнення логістики як засобу виявлення та використання цих резервів цілком виправдане.
У зв'язку з цим менеджери й
господарники у відповідь на питання,
яким проблемам у розвитку й удосконаленні
транспортно-складського
На підприємствах колишнього СРСР такими пріоритетами були визначені:
Як бачимо, "рецепти"
для ліквідації відставання транспортно-
Для того щоб швидше розвивати її в Україні, треба з'ясувати причини, що стримують її впровадження у практику:
Логістика як наукова дисципліна і
практика менеджменту може стати
надійним помічником в удосконаленні
діяльності підприємств. Тому в Україні
необхідно створити розгалужену
мережу логістичних утворень, яка
в нинішніх кризових умовах допоможе
підприємствам швидше встановити нові
господарські зв'язки. Такі утворення,
як ніякі інші, спроможні швидко
відновити виробничий ритм, зняти
бар'єри у господарських
Система управління матеріальними потоками, що склалася нині в державі, більшою мірою виявляє свою традиційність. При розробці логістичних моделей, орієнтованих на застосування в загальноекономічному просторі з територій незалежних республік, треба враховувати деякі їх особливості.
1. Велика територія, що ускладнює проектування логістичних моделей, зумовлює збільшення кількості запасів і транспортно-заготівельних витрат.
2. Нерозвинена інфраструктура (засоби транспорту, зв'язку, обладнані склади, пакувальне обладнання). Поряд із сповільненням обороту матеріальних об'єктів це спричинює великі втрати, пошкодження матеріальних цінностей. Слід враховувати, що відсоток збереженості їх буде істотно нижчим порівняно із встановленими на Заході нормативами.
3. Висока концентрація виробництва та споживання на великих підприємствах, з одного боку, це сприяє інтенсифікації матеріальних потоків, а з другого - сповільнює реакцію та гнучкість у зв'язку із зміною потреб клієнтів. Малі підприємства та кооперативи мають великі переваги в цьому, оскільки експлуатують переважно просте, універсальне устаткування та інструмент, нововведення не спричинюють у них тривалих і збиткових простоїв. Тому, застосовуючи концепцію логістики на українському ринку, малі підприємства слід розглядати як досить чутливі до інвестицій постачальників великих підприємств.
4. Висока концентрація управління. Це знижує спроможність виробництва вчасно реагувати на зміну попиту. Концентрація управління виявляється в обмеженій самостійності виробничих та постачальницько-збутових підприємств і організацій, в необхідності узгоджувати прийняті рішення з вищестоящими органами управління. У цьому малі підприємства мають важливу перевагу, оскільки в них зменшується час диспозиції за рахунок оперативності прийняття відповідних рішень, скорочення маршрутів руху документів, інформації.
5. Низький ступінь інтеграції, спеціалізації та кооперування виробництва. Це виявляється в об'єднанні максимальної кількості щабелів технологічного циклу, досягненні максимально можливого ступеня готовності продукції до кінцевого споживання. На багатьох підприємствах поряд з основною продукцією виробляється також технологічне устаткування, інструмент та ін. У регулюванні матеріальних потоків провідну роль відіграє виробнича логістика, як найскладніша ланка логістичної моделі великого підприємства.
6. Слабка насиченість ринку. Цей чинник полегшує проектування і функціонування маркетинг-логістики, проте зумовлює великі складності для постачальницької логістики.
7. Відсутність резервів виробничих потужностей. У нас накопичені великі резерви матеріальних ресурсів у вигляді матеріалів, сировини, однак це більше перешкоджає гнучкості виробництва, ніж забезпечує надійність функціонування господарської системи, свідчить про низьку інтенсивність матеріальних потоків.
Концепцію логістики в управлінні матеріальними потоками у нас тільки починають застосовувати. Необхідною умовою успішного її розвитку є підготовка фахівців належної кваліфікації, спроможних здійснювати проектування автоматизованих систем логістики та застосовувати їх на підприємствах і в постачальницько-збутових організаціях.
Стратегічний напрямок логістики в Україні зумовлений декількома причинами:
У результаті такої мотивації можна говорити про розвиток і поступове впровадження логістики в господарську практику. Звідси на відміну від традиційного управління матеріальними потоками, здійснюваного людьми з давніх часів, при використанні логістичного підходу виділяється категорія "наскрізний матеріальний потік", який стає об'єктом управління з якісними показниками, що контролюються.
У вузькому розумінні (з позиції господарюючого суб'єкта) логістика є інтегральним інструментом менеджменту, сприяючим досягненню цілей організації за рахунок ефективного управління матеріальними й супутніми йому потоками. У даному контексті ефективність визначається з точки зору загальних витрат на обслуговування потоків і задоволення вимог кінцевих споживачів до якості послуг із міжнародних перевезень і вантажів.
У найбільш загальному випадку
з позиції логістики