Контрольная работа по "Логистике"

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика логістики

2. Матеріальний потік і його  характеристики

3. Види матеріальних потоків

Висновок

Використана література

 

Вступ

Існуючі нині системи постачання, виробництва та збуту продукції  не задовольняють ринкового попиту. Зруйнована колишня система розміщення та поділу продуктивних сил поки ще не замінена новою. Не налагоджено відповідних  господарських зв'язків і ситуація на ринку не викликає оптимізму. Можна, звичайно, посилатись на об'єктивні  й суб'єктивні чинники цього, проте  як можна виправдати те, що, скажімо, транспортні витрати в собівартості продукції сягнули вже 50%.

Отже, резерви економічного зростання  слід шукати насамперед серед найбільших статей витрат. Раніше такою статтею  для служби матеріально-технічного постачання були виробничі запаси. Сьогодні ситуація дещо інша. Значного економічного ефекту можна досягти, оптимізувавши лише транспортні  витрати.

Проте чи не найважливішими для стабілізації економіки і створення нової  економічної системи є встановлення та оптимізація господарських зв'язків. Зарубіжні вчені називають науку, яка вивчає оптимізацію господарських  зв'язків, логістикою.

Сьогодні в умовах зростання  масштабів світової економіки та ускладнення господарських зв'язків  логістика набуває важливого  значення, особливо на теренах колишнього СРСР.

 

1. Загальна характеристика логістики

Логістика -- досить нове для нас  поняття: бібліотеки ще не виокремлюють її як самостійний науковий напрям, на підприємствах про неї, схоже, нічого невідомо, а вітчизняних літературних джерел на тему логістики, на відміну  від закордонних, дуже мало. Закордонні автори публікацій з логістики підкреслюють її самостійність, у тому числі стосовно маркетингу. У нашій країні поки що логістика не розглядається як автономна, самостійна наука.

«Відновлення прав логістики» в  Україні -- це питання часу, адже проблема ефективності виробничо-розподільчих відносин є дуже актуальною не тільки в нинішніх кризових умовах, а буде такою і в майбутньому.

Слово «логістика» (від грец. logistike -- майстерність підраховувати, міркувати) відоме ще з часів Римської імперії, де службовці, що займалися розподілом продуктів харчування, називалися «логістами» або «логістиками». Наукою логістика стала завдяки розвитку військової справи. Так, візантійський цар Леон VI (865--912 р. н. е.) вважав, що завданням логістики є сплачувати данину армії, належно постачати їй зброю і військове майно, своєчасно і повною мірою піклуватися про її потреби та відповідно підготовляти кожен акт військового походу, робити правильний аналіз місцевості з огляду на пересування армії та сили супротивника і відповідно до цих функцій управляти та керувати, тобто розпоряджатися рухом і розподілом власних збройних сил.

Це визначення, не зважаючи на військову  специфіку, має принципову схожість із сучасними формулюваннями завдань  логістики. Тільки через 1000 років, в  час другої світової війни, принципи логістики почали з успіхом втілювати  в життя, коли в США, СРСР та інших  країнах були виконані роботи з вивчення властивостей операцій управління матеріальними  потоками. В ці роки були проведені  дослідження, пов'язані з проблемами військового і типового фронтового постачання, розроблені математичні  методи й моделі, котрі з часом  дістали назву «дослідження операцій», завдяки чому вдалося організувати постійне постачання зброї для американської  армії.

Першим автором праць з логістики  вважають французького військового  фахівця початку XXст. А.Г. Джаміні, котрий визначив логістику як «практичне мистецтво руху військ». Він також стверджував, що логістика стосується не тільки перевезень, а й планування, управління, постачання, визначення місць дислокації військ, будівництва мостів, шляхів і т. ін.

Логістику як науку у військових акціях використовував Наполеон. У  розвинутих країнах світу концепція  логістики сформувалася наприкінці 70-х років внаслідок енергетичної кризи як розвиток ідей системного підходу до організації управління. Тепер деякі західні фахівці  називають її мало не «новою філософією управління», «третім шляхом раціоналізації»  і не безпідставно. Наприклад, у країнах  Західної Європи біля 98 % часу виробництва  товару, з урахуванням доставки сировини і транспортування готової продукції, припадає на проходження його каналами матеріально-технічного забезпечення і здебільшого на зберігання. Власне на виробництво товарів витрачається лише 2 % сумарного часу, а на транспортування - 5 %. Крім того, у західноєвропейських  країнах витрати на усі види діяльності по матеріально-технічному забезпеченню становлять близько 13 % вартості валового національного продукту. Структура  цих витрат така: на транспортування -- 41 %, на зберігання товарів -- 21 %, на матеріальні  запаси -- 23 %, на адміністративні витрати -- 15 %. Пошук шляхів скорочення витрат у цій галузі йде у напрямку вдосконалення управління постачанням, збутом, зберіганням товарів, поліпшення маркетингової діяльності і взаємодії  постачальників, споживачів та посередників, зміни технології руху матеріальних потоків тощо. Концепція інтеграції цих процесів дістала назву «логістика».

Нині є багато визначень логістики. Автори ряду публікацій розглядають  її передусім як науку, що дає змогу  оптимізувати кооперативні зв'язки. Інші вважають основним середовищем застосування логістики внутрішньовиробничі  процеси з обов'язковим включенням у логістику питань планування завантаження обладнання, визначення розмірів партій запуску деталей. Одні автори виокремлюють як основу логістичного підходу транспортне  обслуговування, інші -- складське господарство. Так, французькі фахівці з логістики  трактують її як «сукупність різноманітних  видів діяльності з метою одержання  з найменшими витратами необхідної кількості продукції у встановлений час та у встановленому місці, в якому існує конкретна потреба в даній продукції». На думку деяких західних спеціалістів, логістика -- це інтеграція процесу перевезень з виробничою сферою і включає вантажно-розвантажувальні операції, зберігання і транспортування товарів, а також необхідні інформаційні процеси. Німецький учений Пфоль вважає, що логістика -- це процес планування, реалізації і контролю ефективних та економних з огляду на витрати переміщення та зберіганням матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, а також одержання інформації про постачання товарів від місця виробництва до місця споживання згідно з вимогами клієнтури. Російський учений Б. К. Плоткін дає таке стисле визначення логістики: це наукова дисципліна про управління потоками в системах. Така різноманітність визначень логістики пояснюється тим, що ця дисципліна поки що перебуває у стадії формування і її базова термінологія ще не уніфікована.

На наш погляд, логістика вирішує  питання матеріальних та інформаційних  потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запасних частин), тобто  з поставок.

Загальним для всіх фахівців з логістики  є системний розгляд виробничих процесів та їх транспортно-складського  забезпечення з урахуванням сфери  товарообороту. Як самостійна наука, що вивчається у вузах, і як галузь досліджень та наукових розробок теорія логістики  виокремлена закордонними вченими. Будемо сподіватися, що і в Україні логістика набуде розвитку не тільки яке модне слово, а і як ефективний науково-практичний напрям.

2. Матеріальний потік і його  характеристики

Поняття матеріального потоку є  ключовим в логістиці. Матеріальні  потоки утворюються в результаті транспортування, складування і  виконання інших матеріальних операцій із сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами - починаючи від первинного джерела сировини до кінцевого споживача.

Матеріальні потоки можуть протікати  між різними підприємствами або  всередині одного підприємства. Перш ніж формулювати визначення матеріального  потоку, розглянемо приклад матеріального  потоку, що відбувається всередині  складу підприємства оптової торгівлі.

Товар, який поступає в робочий  час після вивантаження може бути спрямований безпосередньо на збереження, а може потрапити на дільницю збереження після того, як попередньо пройде приймання. У вихідні дні вантаж, який надійшов до складу, розміщують в приймальній  експедиції, звідки в перший же робочий  день передають на склад. Увесь товар, який поступив на склад, кінець кінцем, зосереджується на дільниці збереження.

Шляхи руху вантажу на дільницю навантаження також можуть бути різними:

- дільниця збереження - дільниця  навантаження;

- дільниця збереження - відправна  експедиція - дільниця навантаження;

- дільниця збереження - дільниця  комплектування - відправна експедиція - дільниця навантаження;

- дільниця збереження - дільниця  комплектування - дільниця навантаження.

Сукупний матеріальний потік для  всього підприємства оптової торгівлі визначається підсумовуванням матеріальних потоків, що протікають на окремих дільницях.

Таким чином, можна стверджувати, що принципова відмінність логістичного підходу від передуючого йому управління рухом матеріальних ресурсів полягає в тому, що якщо раніше об'єктом  управління було певне скупчення  окремих матеріальних об'єктів, то за логістичного підходу основним об'єктом  став потік, тобто множина об'єктів, що сприймаються як єдине ціле.

Головними категоріями логістики  є потік і запас, які взаємопов'язані.

Потік - це сукупність об'єктів, що сприймаються як єдине ціле. Вона існує як процес на деякому часовому інтервалі і  вимірюється в абсолютних одиницях за певний період часу.

Поняття матеріального потоку узагальнює безперервність зміни і переміщення  продуктів праці в сфері обігу  і виробництва.

Матеріальний потік - це сукупність товарно-матеріальних цінностей, які  розглядаються на часовому інтервалі  в процесі застосування до них  різних логістичних операцій.

Матеріальні потоки можуть протікати  як усередині одного підприємства, так і між різними підприємствами. При цьому кожному матеріальному  потоку відповідає деякий інформаційний потік, який у тимчасовому і просторовому аспектах може не збігатися з матеріальним.

Матеріальні потоки можуть перебувати у двох протилежних станах: динамічному  і статичному. У тих випадках, коли матеріальні потоки розглядаються  не в часовому інтервалі, а у визначений момент часу, вони утворюють матеріальні  запаси.

Форма існування матеріального  потоку обумовлена самим визначенням  і проявляється в матеріально-речовинних утвореннях, які можуть змінюватися  залежно від етапу просування. Так, щодо підприємства матеріальний потік  на етапі забезпечення виробничих процесів матеріальними ресурсами постає у вигляді потоку сировини, комплектуючих, допоміжних матеріалів. На етапі виробництва-у  вигляді напівфабрикатів. На етапі  розподілу і збуту-у вигляді  готової продукції, запасних частин для продукції, яку використовують споживачі й т.д.

Сукупність ресурсів одного найменування, які знаходяться протягом всього шляху від конкретного джерела  виробництва до моменту споживання, утворює елементарний матеріальний потік. Множина елементарних потоків, що формуються на підприємстві, складає  інтегральний (загальний) матеріальний потік, який забезпечує нормальне функціонування підприємства.

Матеріальні потоки характеризуються кількісними і якісними показниками. Основними з них є напруженість і потужність матеріального потоку. Між цими показниками, як правило, спостерігається  обернена залежність. На них прямий вплив здійснюють обсяг (маса), час  і форми постачань.

Наприклад, під час транзитного  постачання підприємству великих обсягів  сировини або продукції матеріальний потік може мати велику потужність, але через довготривалу періодичність  напруга логістичного ланцюга може бути невеликою. І, навпаки, під час  організації постачань за методом  “точно у термін” обсяги переміщуваних вантажів можуть бути невеликими, але самі постачання дуже частими, що робить даний логістичний ланцюг і відповідно матеріальний потік дуже напруженим. 
Крім перерахованих, на потужність і напруженість впливають також інші фактори. Так, у сфері виробництва ці показники залежать в першу чергу від форми виробництва, технології виконання логістичних операцій, рівня механізації й автоматизації робіт та ін. Велике значення має також вид продукції, її призначення. Якщо її використовують на підприємствах сфери виробництва, то матеріальні потоки будуть, як правило, більш потужними за обсягом, але менш напруженими за формою постачань. Інша ситуація спостерігається під час управління матеріальними потоками, які за змістом складаються з продукції споживчого призначення. У даному випадку відносно часті постачання порівняно великій кількості споживачів роблять канал матеріального потоку менш потужним, але більш напруженим.

Впливає на потужність і напруженість матеріальних потоків також вид  транспортних засобів, відстань транспортування  та інші фактори.

Таким чином, напруженість матеріального  потоку - це інтенсивність переміщення  матеріальних ресурсів, напівфабрикатів  і готової продукції, а потужність матеріального потоку - це обсяги продукції, які переміщуються за одиницю  часу. Тому потік має розмірність  “обсяг/одиниця часу”, тобто є дробом, у чисельнику якого міститься одиниця виміру вантажу (штуки, тонни, і т.д.), а в знаменнику-одиниця виміру часу (доба, місяць, рік і т.д.).

Показники потужності та напруженості матеріальних потоків прямо залежать від стану інфраструктури суб'єкта господарювання, обраної логістичної  системи з управління процесами  виробництва і обігу, від стратегії  підприємства і т.д.

Крім перерахованих, матеріальні  потоки можна охарактеризувати такими ознаками: номенклатурою продукції, початковими, кінцевими і проміжними пунктами, наявністю і величиною  запасів у цих пунктах, способом переміщення.

Розмірність матеріального потоку являє собою дріб, в чисельнику якої вказана одиниця виміру вантажу (штуки, тони і т.д.), а в знаменнику - одиниця виміру часу (доби, місяць, рік і т.д. - наприклад, тон / добу).

При здійсненні деяких логістичних  операцій матеріальний потік може бути розглянутий для заданого моменту  часу. Тоді він перетворюється в  матеріальний запас. Наприклад, операція транспортування вантажу залізничним транспортом. В той момент, коли вантаж знаходиться у шляху, він є матеріальним запасом, так званим “запасом у шляху”.

Вивчення матеріальних потоків  є основою для оптимізації  технологічних процесів виробництва, матеріально-технічного забезпечення, транспортування і збуту продукції, раціоналізації документообігу, проектування виробничих, складських і допоміжних приміщень, створення високоефективної комунікаційної інфраструктури та організаційних структур управління. Цілями сучасної логістики є:

1) надходження всіх матеріалів  у відповідних кількостях, якості  й асортименті до місця споживання;

2) зміни запасів матеріалів у  відповідь на інформацію про  можливості їх швидкого придбання;

3) зміна політики продажу вироблюваних  товарів на політику виробництва  товарів, що продаються;

4) зменшення оптимального розміру  партії постачання та обробки  до одиниці;

5) якісне виконання усіх замовлень  у мінімальні строки. Досягнення  сукупності поставлених цілей  - це ідеал, до якого слід  прагнути.