Історична та художня правда в романі В.Шкляра "Залишенець"

 

 

 

2.4. Висновки до розділу ІІ

 

Виходячи з вищезазначеного, можемо зробити висновки, що співвідношення історичної правди та художнього домислу - визначальна ознака історичної прози. Закони створеної письменником художньої дійсності, у вир сприйняття якої потрапляє читач під час спілкування з текстом, як правило, не тотожні закономірностям реальності, однак іноді вони багато в чому "збігаються". Матеріали для творів митці переважно черпають із реального життя, тому художній світ завжди певною мірою нагадує реальний. Модифікація художнього простору пов'язана, у першу чергу, з авторським задумом, а також - тією ідеєю, яку письменник прагнув передати читачам .

 Виділяють такі жанрово-стильові  різновиди історичної романістики: історико-художній роман; художньо-історичний  роман; художньо-документальний роман. Відповідно до цієї класифікації  твір В. Шкляра можна віднести до художньо-історичної романістики, з огляду на те, що у ньому історична достовірність служить лише приводом для моделювання письменником нових сюжетних ліній, твір акцентує насамперед на долі Чорного Ворона, а отаманів із таким прізвиськом у часи громадянської війни було багато. Проте роман «Чорний Ворон» має майже чітко визначені межі розгортання подій – кінець дев’яностих років ХХ століття. Дія роману «Чорний Ворон» відбувається протягом 1919-1923-го року. Таким чином, ми зустрічаємо у творах ті реалії, які притаманні кожному із зазначених періодів. Але, безперечно, такий часопростір роману «Чорний Ворон» для жанру є визначальним та необхідним, таким,  що творить оригінальність та специфічність цього роману.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

«Залишенець. Чорний ворон» - пригодницький історичний роман. Він ґрунтується на історії партизанської та повстанської війни проти радянської влади в Центральній Україні у 1920-х роках. Можливо історики будуть шукати розбіжностей художньої та історичної правд, але ж "мистецький твір не відтворює дійсність, а творить нову дійсність з власними внутрішніми законами" [2]. У цьому випадку, художня апеляція до саме цієї сторінки історії, напевно найбільше художньо не опрацьованої, є сильним ходом в українському літературному процесі.

Наприкінці XX століття Україна вступила в діалог зі світом як самостійна і незалежна держава. Для конструювання власного майбутнього необхідно щонайперше пізнати своє історичне минуле. Історико- культурний досвід кожної нації є унікальною скарбницею колективних значень і смислів, які для прийдешніх поколінь стають основою усвідомлення власної національної ідентичності, консолідують спільноту. Тому набуває особливої актуальності проблема формування у молодих поколінь українців уміння декодувати значення й смисли історико-культурного досвіду нашого народу, будувати на їх основі власний світогляд, поглиблюючи й розвиваючи національну самосвідомість.

Звертання письменника до історичної тематики спричинено духовним відродженням, потребою привнести в сучасне суспільне буття ідеї та думки, які спрямовані на становлення вільної особистості, а також індивідуальними "історичними" інтересами автора.

Письменник поставив перед собою завдання про суворе дотримання життєвої й художньої правди, і саме цим змусив літературу перестати бути "кривим дзеркалом". Тому ми тут стаємо свідками того, як правдивість художня досягається не тільки самою щирістю автора: багатство творчої уяви дає можливість майстру пера узагальнювати факти, щоб читач пізнав той світогляд героїв, який дав їм силу не зломитися, вистояти й перемогти. Із сторінок твору читач довідується, як часто борцям доводилось бути у граничних (межових) ситуаціях - між життям і смертю.

У центрі роману - видатні історичні постаті, тому сюжетний рух пов'язаний із біографіями, основними етапами формування характерів. Тим часом усе в творах підпорядковується відображенню доленосних історичних подій, що впливають на весь народ і на головних персонажів, які перебувають найближче до них. Уважне прочитання засвідчує поглиблений інтерес автора до проблем зв'язку часів, історичної пам'яті, прямування до епічності у відтворенні переломних подій вітчизняної історії, втілення українських традицій і національних ідеалів.

В основу сюжету роману покладено війну Холодноярської республіки - чотирирічного державного утворення, що стало осередком опору радянській владі на Лівобережній Україні. Під проводом різних отаманів холодноярські повстанці борються з більшовицькою армією. Ритмічно побудований сюжет розгортається в парадигмі традиціоналізму: події відбуваються на тлі катастрофи, спричиненої вторгненням у монолітний і моноетнічний український світ більшовиків, чужинців, людей, які відрізняються від української спільноти етнічно та соціально - мовою, звичками, способом життя. Гармонійним українським характерам протиставлені небезпечні й жахливі автономні утворення, що не лише несуть пряму загрозу всьому українському своїми ворожими діями, а й буквально втілюють її на рівні фізіології.

У значною мірою міфологізованій історії Василь Шкляр витворює власну художню антропологію, де Чорний Ворон знаменує собою позитивний полюс, орієнтир для морального вибору та характерологічний фундамент ідеологічної структури роману. Провідне місце Чорного Ворона в цій ієрархії позначається багатьма факторами, серед яких уже згадувана жертовність, цілковита відданість цінностям визвольного руху. Цей персонаж утілює ідею остаточної належності до етнічного цілого. Саме такі, як він, можуть стати опорою для воєнізованого суспільства, зображеного в романі.

  Цінність історичного  твору,  зокрема  історичного  роману,  полягає  у  «художній трансформації письменником історії, відомого факту через сюжет, картини й образи,  людські  долі,  як  окреслені  персонажі,  як  виписано  їх  характери, відтворено  обставини  життя»  [7;  5, 206].  При  цьому  художня  правда  як самостійне  образне  дослідження  відтворення  дійсності  –  основна  функція письменника.  Разом  із  тим завдяки  поетичній фантазії  письменник  проникає  в  глибини  людської  душі,  використовуючи історичну  документацію,  опрацьовує  її  відповідно  до  загального  задуму твору,  його  внутрішньої логіки,  характеру  персонажа .Таким  чином, історична  правда  є  першоосновою  історичного  твору,  головним  чинником достовірності зображуваних подій. Що нам яскраво доводить у своєму творі «Чорний Ворон» один з найцікавіших письменників сучасності В.Шкляр

Роман Василя Шкляра «Чорний Ворон» покликаний допомогти українцям усвідомити: боротьба проти окупантів, звідки б вони не прийшли, здорова агресія, а не рабська упокореність - не є чимось ненормальним. Навпаки, готовність нації до активних дій у відстоюванні її національних, економічних, культурних та інших прав, свідчить про її адекватність, здоровий дух, спроможність до побудови достойної держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Батько українського бестселера: Василь Шкляр (до 60-річчя від дня народження сучасного українського письменника) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.library.donetsk.ua/texts/shkliar2012.pdf
2. Василь Шкляр. Офіційний сайт письменника [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://shkliar.com.ua/biohrafiya
3. Горліс-Горський Ю.Ю. Холодний Яр.: Роман / Ю.Горліс-Горський. - Львів: Відродження, 2008 - 432 с.
4. Гуляк А.Б. Становлення українського історичного роману: Монографія / А.Б.Гуляк. - К.: ТОВ "Міжнародна фінансова агенція", 1997. - 293 с.
5. Ільницький М.П. Людина в історії (сучасний український історичний роман): Монографія / Ільницький М.П. - К.: Дніпро, 1989. - 356 с.
6. Климович Л. Историзм, идейность, мастерство: исследовательские этюды: Монография / Л.Климович. - М.: Советский писатель, 1985. - 375 с.
7. Мельничук Б.І. Випробування істиною: Проблема історичної та художньої правди в українській історико-біографічній літературі (від початків до сьогодення): Монографія / Б.І.Мельничук. - К.: Академія, 1996. - 272 с.
8. Мельничук Б.І. Проблема історизму та художньої правди в українській історико-біографічній літературі /від початків до сьогодення/: Автореф. докт. дис. / Б.І.Мельничук. - Львів, 1997. - 41 с.
9. Ромащенко Л.І. Жанрово-стильовий розвиток сучасної української історичної прози: Монографія / Л.І.Ромащенко. - Черкаси: Вид-во Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького, 2003. - 388 с.
10. Пахаренко В. Нарис української поетики / В.Пахаренко // Українська мова і література в школі. - 1990. - № 8. - С. 10-84.
11. Сапко М. "За логікою Романа..." / М.Сапко М. / /Друг читача. - 21.12.2009.
12. Сиротюк М. Український радянський історичний роман: Монографія / М.Сиротюк. - К.: Наукова думка, 1971. - 285 с.
13. Стадніченко О. О. Роман Василя Шкляра «Чорний Ворон»: історична та художня правда./ Стадніченко О. О. // Вісник Запорізького національного університету. – №2. – 2010. – С. 307-312.
14. Старовойт Л.В. Художнє відображення українського національно-визвольного руху у романі В.Шкляра «Чорний Ворон» / Л.В. Старовойт // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського: зб. наук. пр. - Миколаїв: МДУ, 2010. - Вип. 6. - С. 91-96.
15. .Романенко О.В. «Чорний ворон» Василя Шкляра: між високою та масовою літературою // Наукові праці. Наук.-метод. журнал. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2010. - Вип. 128: Філологія. Літературознавство. - Т. 141. - С. 85-89.
16. Шкляр В.М. Чорний Ворон: Роман / В.Шкляр. - К.: Ярославів Вал, 2009. - 356 с.