Спортивна метафора в тексті американського юридичного трилеру (на матеріалі творів Джона Грішема)

Основна відмінність юридичного трилеру від детективу полягає у фігурі головного героя. Головним героєм детективного роману є приватний детектив або поліцейський інспектор, а головним героєм юридичного трилеру - юрист. При цьому в юридичному трилері можуть бути присутні такі персонажі як приватний детектив, інспектор поліції або агент ФБР, але головним героєм може бути тільки юрист, у крайньому випадку, особа, наділена процесуальним статусом, наприклад, присяжний.

У загальних рисах ідею юридичного трилеру можна виразити таким чином. Юрист потрапляє в екстремальну ситуацію, обумовлену його професійною приналежністю, статусом і професійною компетенцією. Йому загрожує небезпека з боку злочинців, він ризикує втратити все. Юрист розуміє, що, залишаючись в правовому полі, вихід з ситуації, що склалася, знайти неможливо. Завдяки високим професійним і особовим якостям юрист мобілізується і знаходить оптимальне рішення, йдучи на розумний ризик, балансуючи на межі закону або свідомо порушуючи його, і, врешті-решт, перемагає в нерівній боротьбі.

 Юридичний трилер - це своєрідний панегірик, що прославляє розумного, спритного і, поза всяким сумнівом, гідного героя-юриста, що незмінно здобуває перемогу над силами зла.

 Порівняно молодий жанр юридичного трилеру, що зародився лише в кінці минулого століття, стає все більш і більш популярним не лише в Америці і Європі, але і у всьому світі. Романи Джона Грішема видаються мільйонними накладами. Їх перекладають різними мовами. Кращі режисери Голлівуду знімають фільми по книгах Джона Грішема. Серед широко відомих в Росії романів такі відомі зразки літературної творчості в жанрі юридичного трилера як: " Фірма", "Час вбивати", " Клієнт", "Справа про пеліканів", "Золотий дощ", " Партнер", " Адвокат", " Заповіт", " Шантаж".

        Чим же пояснюється успіх жанру юридичного трилеру? Віддаючи належну повагу літературному таланту Джона Грішема, ключем до успіху жанру юридичного трилера є саме образ головного героя в контексті його професійної діяльності.

Враховуючи  виняткову привабливість соціального  і професійного статусу фігури головного  героя юридичного трилера і підвищений інтерес широкої читацької аудиторії  США до теми відношення людини і  закону в контексті боротьби із злочинністю, можна дійти висновку про те, що жанр юридичного трилера із самого початку був приречений на успіх. Складність стосунків людини і закону і той факт, що закон як одне з відображень реальності постійно розвивається, гарантує жанру юридичного трилера довге життя.

Отже, до основних особливостей жанру юридичного трилера  слід віднести: тематичне подібність з детективного жанру, суто американське походження і неминучість вибору в якості головного персонажа  фігури юриста в контексті його професійної діяльності.

3. Метафорична модель «Життя – це спортивне змагання»

Метафорична модель ЖИТТЯ – це СПОРТИВНЕ ЗМАГАННЯ широко розповсюджені у різноманітних комунікативних сферах, що пов’язано з особливим місцем гри та спорту у людській діяльності [8].

Понятійні поля «гра» та «спорт» належать до одних із найбільш освоєних сторін досвідно-пізнавальної діяльності людей, вони також чітко структуровані у пізнанні носіїв мови. Варто зауважити, що ігрова та спортивна метафори мають тісний смисловий зв'язок [7: 62].

Аналіз метафор  окремого письменника дозволяє проникнути у його концептосферу. Як зазначають представники когнітивістики, «кожна метафора формує модель сприйняття реальності, у котрій – як у дзеркалі –  відбиваються враження про роль та місце діючого суб’єкта» [3: 14].

У якості матеріалу  дослідження ми обрали текст юридичного трилеру Джона Грішема ‘The Runaway Jury’. Автор цього юридичного трилеру є професійним юристом, котрий досконально знає всі тонкощі роботи американського правосуддя.

Однією з  основних відмінних ознак цього жанру є: емотивність, аргументативність, велике застосування мовних засобів та прийомів, котрі об’єднують у собі декілька функцій. Такими засобами є метафори, метонімії, антитези, паралелізм і т.д.

У тексті юридичного трилеру нами було виділено більше, ніж 50 випадків використання концептуальної метафори з вихідною понятійною сферою «Спорт» та «Гра». Використання художником слова метафори підтверджує думку Дж. Лакоффа та М. Джонсона про те, що «наша понятійна система у своїй основі метафорична… ми розуміємо світ, мислимо та діємо в метафоричних термінах» [4: 208], тобто метафори безпосередньо відображають досвід взаємодії людини з навколишнім світом. Судова справа уподібнюється декільком видам спорту: національній американській грі – бейсболу, боксерському поєдинку, марафонському забігу, рибалці, грі у гольф.

У залі суду юридичного трилеру панує така ж сама напружена  атмосфера, як на змаганнях з бейсболу. Тобто, тут панує бажання перемогти  та випередити суперника, і врешті-решт виграти гру. Учасники судового засідання подібні гравцям у бейсбол, котрі відбивають удари м’яча та нападають на суперника (hardball tactics, soft pitch, the players):

- He started with this question and this juror because it was an easy warm-up, a soft pitch to show the others how painless it was to raise one’s hand and discuss matters [9: 46].

-“In response to the growing assault from the courts, the Big Four had created a pool of money known simply as The Fund… The Fund was used for hardball tactics in lawsuits… ” [9: 13].

– He froze his face into a mask of non-commitment, and as Harkin droned on he began to take in the rest of the players [9: 67].

Гравці мають  за мету «забити гол» (to score a few minor points), «не пропустити гол» та переманити присяжних у свою «команду» (on board).

– He was not about to argue science with a scientist, but he hoped to score a few minor points with the jury [9: 113].

– If Mason scored a point, no one noticed [9: 337].

– All three of the blacks –Lonnie, Angel, and Loreen -  were solidly on board [9: 345].

У юридичному трилері  суд також асоціюється з боксерським  поєдинком (to spar, to be on the ropes), під час котрого гравець може отримати удар у ніс (blow the nose); марафонським забігом (marathon) та грою у гольф (tee it up).

– Rohr sparred with her politely for an hour on cross but didn’t land a serious punch [7, 405].

– The New York financial press had suddenly declared the defense to be on the ropes and was openly concerned about a plaintiff ’s verdict [9: 415].

• Why sit around the motel room when they could be sitting in the jury box trying to finish the marathon? [9: 439].

–  I take a second blow to the nose [9: 375].

– Given an even playing field, we’re ready to tee it up tomorrow [9: 409].

У тексті юридичного трилеру судовий процес часто асоціюється з азартними іграми, наприклад, із грою у рулетку, де приймаються ставки (the stakes), і де крутиться колесо рулетки (a roulette wheel):

• He ran U-Tab, as it was formerly known, an abbreviation for an old company… The lawsuit at hand was Wood v. Pynex, so the roulette wheel had placed Jankle on the hot seat [9: 14].
• The costs were much greater this time, but so were the stakes [9: 445].

Судовий процес асоціюється з тими, хто вижив (the survivors) та не вижив (the spoils) у грі без правил (a game with no rules), та у важкому поєдинку (skirmish).

• The survivors of dead people out there were actually suing and asking for huge sums of money… [9: 12].
• In a game with no rules, it was a widely held axiom that people with handicaps and disabilities made great plaintiff’s jurors because they better understood the meaning of suffering [9: 30].
• The trial would be a gentle skirmish compared to the throat-cutting that would ensue if they got their verdict, and their spoils [9: 10].

З вище наведених  прикладів можна дійти висновку, що судовий процес у романах Джона Грішема розглядається, як, певного роду, спорт та гра, де слід дотримуватися чітких правил, де успіх іноді передбачений, де перемога властива найсильнішому.

Метою гри та спорту є вправи, тренування, насолода, відпочинок, тоді як судовий процес орієнтується на вищі процеси – забезпечення прав та свобод громадян.

 

4. Фреймовий підхід до метафоричної моделі «Спорт» 

Для інтерпретації  спортивної метафори використовують фреймовий підхід. Фрейм — структура, що репрезентує стереотипні ситуації у свідомості (пам'яті) людини або інтелектуальної системи, і призначена для ідентифікації нової ситуації, що базується на такому ситуативному шаблоні [10]. Деякі частини фреймів є вродженими, а деякі ми розуміємо в момент отримання певного досвіду. Фрейми трактуються як мінімально необхідна структурована інформація, яка визначає певний клас об’єктів, і представляє собою необхідний інструмент систематизації та категоризації досвіду. Вони є способами пізнання, метою котрих є обробка стандартних ситуацій. Фреймовий підхід у даному випадку полягає у тому, що за основу береться певна когнітивна модель, у котрій виділяється ряд фреймів.

  У своєму дослідженні ми керувалися фреймовим підходом А. П. Чудінова [8], в якому він виділяє наступні розряди фреймів:

1. Фрейм «Види гри та спорту»

      Слот 1.1. Гра взагалі (без конкретизації)

  У цій групі назва гра (game) використовується в значенні навмисного ряду дій, інтриги, таємних замислів:

• But business was at hand, crucial affairs that necessitated a truce and made the game almost pleasant [9:11];

Cлот 1.2. Командні спортивні ігри

До цієї групи  належать такі види спорту, як football, golf, cricket, boxing, в котрих участь приймають команди (teams), у склад яких входять не тільки основні, але й запасні гравці, якими керує тренер, що розробляє стратегію і тактику матчу:

• The game was serious hardball, and Fitch had written most of the rules [9: 209].

Слот 1.3. Змагання у швидкості пересування

  Цю групу складають метафори, основані на тому, хто першим подолає певну дистанцію. Це може бути марафон (marathon). Крім того, боротьба за перемогу може відбуватися не тільки завдяки бігу, але й завдяки скачкам або автомобільним гонкам:

• Time to move on. He shifted gears [9: 323].

2. Фрейм «Кваліфікація спортсменів та результати змагань»

      Слот 2.1. Фаворити, лідери, аутсайдери, нападаючі та захист

В спорті розрізняють фаворитів (учасники змагань, яких вважають самими сильними), лідерів (учасники змагань, які лідирують першими в певному змаганні), переможців (чемпіони). Але може трапитися так, що переможцем можу стати і аутсайдер, який до початку змагань вважався самим слабким учасником. Дуже часто судовий процес асоціюється з нападаючими (forward) та захистом (defense):

• Her replacement was a wild card, feared by both sides but specially by the defense [9: 186].

З вище наведених  прикладів можна дійти висновку, що судовий процес у романах Джона  Грішема розглядається, як, певного  роду, спорт та гра, де слід дотримуватися  чітких правил, де успіх іноді передбачений, де перемога властива найсильнішому.

 

 

 

 

 

Висновки

Мовна метафора, не дивлячись на багаторічну історію  свого дослідження, до сих пір  залишається відкритим питанням для вчених. З плином часу інтерес  учених до метафори не тільки не згасає, але набуває все більшої актуальності. Адже, виникають нові концепції, нові точки зору на природу цього мовного явища. У рамках когнітивного підходу високу оцінку отримали спортивна та ігрова метафори, котрі є невід’ємною частиною людського мислення, діючим інструментом концептуалізації та категоризації світу людиною.

Сприйняття  життя і дійсності як гри, спортивного  змагання властиве людському пізнанню ще здавна. Пізнаючи навколишній світ, ми слідуємо певним стандартам, правилам, котрі можна вважати «правилами гри». Гра стала невід’ємною частиною життя суспільства. В історії розвитку людства гра та спорт завжди були важливою частиною соціальної діяльності людини.

Можна вважати, що в тексті американського юридичного трилеру метафора належить не одній  людині, а накопичує власний та колективний досвід, тобто представляє культурний досвід нації. Судовий процес представлений автором у вигляді спортивного змагання, в якому існують жорсткі правила. Зал суду постає перед читачем у вигляді ігрового поля, де обвинувачення та захист постають як дві спортивні команди, кожна з яких має за мету отримати перемогу.

У подальшому ми вбачаємо за необхідне реконструкцію  концептуальних метафор на основі описаних мовних та мовленнєвих метафор гри  та спорту.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури:

1. Аристотель. Поэтика. Риторика: пер. с греч. / Аристотель. - СПб.: Азбука, 2000. - 348 с.
2. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры: Сборник. М.: Прогресс, 1990. - 512 с.
3. Баранов А. Н., Караулов Ю. Н. Русская политическая метафора: (материалы к слов.) / АН СССР Ин-т рус. яз. М.: ин-т рус. яз., 1991.- 193с.
4. Будаев Э. В. «Metaphors we live by»: трансформации прецедентного названия / Э. В. Будаев, А. П. Чудинов // Вопросы когнитивной лингвистики. 2006а. - №3.- С. 78-83.
5. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и грамматики : Пер. с англ. / А. Вежбицкая. — М. : Языки славянской культуры,2001.-272 с.
6. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем: пер. с англ./ под ред. и с предисл. А.Н. Баранова. Изд. 2-е. М.: Издательство ЛКИ, 2008.- 256с.
7. МакКормак Э. Когнитивная теория метафоры / Э. МакКормак // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. - С. 358-386.
8. Петров В.В. Семантика научных терминов. − Новосибирск: Наука, 1982. –126 с.
9. Савочкина, Е.А. Лингвистические особенности литературно-художественного жанра юридического триллера в его отношении к речевым жанрам судебного разбирательства [Текст] / Е.А. Савочкина // Известия / Российский государственный педагогический университет им. А.И. Герцена: Аспирантские тетради: Научный журнал, 2007. – №11 (32) – С.193 – 196.
10. Савочкина, Е.А. Литературно-художественный жанр юридического триллера: лингвистическое обоснование [Текст] / Е.А. Савочкина // Вестник / Новосибирский государственный университет: Серия: История, филология, 2007. – Т.6. Вып.2: Филология. – С.57 – 62.