Проблематика й поетика поеми П. Б. Шеллі «Звільнений Прометей»

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет  імені В. Н. Каразіна

 

 

 

 

 

 

«Проблематика й поетика  поеми П. Б. Шеллі «Звільнений  Прометей»

 

 

Курсова робота

з історії зарубіжної літератури

студентки 4 курсу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків, 2012

 

 

 

Зміст

 

Вступ…………………………………………………………………………………..3

 

Розділ І Історія  виникнення образу Прометея……………………………………...5

1. Прометей у творах зарубіжних поетів і письменників………………5
2. Прометей у творах українських авторів……………………………...6

 

Розділ ІІ Проблематика поеми П. Б. Шеллі «Звільнений Прометей»…………….9

           2.1. Образ Прометея у П. Б.  Шеллі…………………………………………..9

           2.2. Центральний конфлікт у поемі………………………………………...10

           2.3. Драматична колізія у драмі  «Звільнений Прометей»………………...12

           2.4. Проблема взаємин Прометея  з іншими персонажами………………..14

 

Розділ ІІІ Поетика  драми П. Б. Шеллі «Звільнений  Прометей»…………………16

            3.1. Поетичний стиль англійської  літератури……………………………..16

            3.2. Поетичність поеми П. Б. Шеллі «Звільнений Прометей»…………...17

 

Висновки…………………………………………………………………………….19

 

Список використаної літератури…………………………………………………..20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

    Персі Біші Шеллі видатний англійський поет епохи романтизму. Народився в аристократичній родині, його дід був членом парламенту, а батько — власником великого маєтку, прихильником монархії і англіканської церкви.

 

    Творча спадщина Шеллі є напрочуд багатою і різноманітною. Передусім, це позначена тематичним і жанровим розмаїттям лірика. Як поет-бунтар, борець проти будь-яких форм насильства, прибічник соціальної справедливості Шеллі постає у рядках віршів, що вирізняються політичною злободенністю і роздумами про природу влади, долі народів та становище пригноблених.

    Віра Шеллі у всемогутність поезії була дивовижною і ніколи не залишала його. А його поезія, за визначенням К. Бальмонта, «є суцільним мелодійним криком душі, якій наснився вражаючий сон про всесвітнє щастя».

    Особливим було ставлення поета до античності. Як і його сучасник Дж. Кітс, Шеллі вбачав у античності еталон прекрасного, основу для творення міфу, польоту фантазії.

    Він визнає, що нові твори будуються на основі древньої літератури. У своєму творі «Звільнений Прометей» (1819 р.) Шеллі звертається до найдавнішої народної легенди про Прометея, що одержала своє класичне втілення в трагедії Есхіла «Прометей закутий». Ця легенда послужила Шеллі сюжетною канвою для створення грандіозної картини боротьби проти тиранії у всьому всесвіті.

    Мері Шеллі у передмові до посмертного зібрання творів Шеллі писала, що «Прометей» — душа поезії Шеллі.

 

    Актуальність даної роботи обумовлена об'єктивнішим і поглибленим аналізом цієї драми, яка не втрачає своєї актуальності вже впродовж багатьох поколінь.

    Мета роботи – відібрати матеріали, необхідні для аналізу твору та розгляду проблем у творі. Осмислення людської історії, яка подається як процес поступового заглушення ініціативи, згасання волі, придушення сміливості. Звільнений Прометей залишає гори Кавказу і нібито розчиняється в образі Людства. Прометей звільнений, за думкою автора, і є це нове людство, просвітлене і підняте на новий рівень розвитку.

    Предметом роботи є проблематика й поетика драми.

    Об'єктом вивчення у роботі є лірична драма Персі Біші Шеллі «Звільнений Прометей».

    Методологія і методика курсової роботи. Мета і завдання курсової роботи зумовили комплексне використання культурно-історичного, психо-аналітичного і типологічного методів.

    Практичне значення курсової роботи полягає в тому, що вона може служити основою для написання бакалаврської і магістрської робіт, може бути використана при вивченні зарубіжної літератури в школі.

    Курсова робота складається зі вступу, 3 розділів, висновку та списку використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  І

Історія виникнення образу Прометея

 

1. Прометей у творах зарубіжних поетів і письменників

 

    Вперше образ Прометея з'явився в давньогрецькій міфології, де увіковічнив образ титана в трагедії «Прометей закутий». В основу цього твору покладена історія про те, як за наказом Зевса Прометей був прикутий до скелі.

Одним із перших інтерпретаторів міфу про Прометея був Гесіод. У його «Теогонії» Прометей борець проти свавільного захоплення влади олімпійськими богами. Гесіод протиставляє Прометея Зевсові у притчі про Пандору в поемі «Роботи і дні». Тут згадується про те, як Зевса «одурив Прометей хитро думний», як громовержець придумав для людей різні клопоти, зокрема, взявши вогонь, заховав.

    З трагедією Есхіла «Прометей закутий» перегукується твір іншого грецького письменника – Лукіана, що має красномовну назву «Прометей або Кавказ». Написаний він у формі діалогів, які ведуть між собою основні дійові особи – Гермес, Гефест і Прометей.

    У зв'язку з цим пригадується вислів відомого філософа: «Богам Греції, які були вже раз в трагічній формі — смертельно поранені в «Прометеї закутому» Есхіла, довелось ще раз — в комічній формі – померти в «Бесідах» Лукіана.... Це потрібно для того, щоб людство весело прощалося зі своїм минулим».

    Творчий початок в діяльності Прометея підкреслюється в «Метаморфозах» римського поета Овідія. Розповідаючи про створення світу, Овідій замислюється над питанням «Звідки постала людина?».

    До образу Прометея зверталося чимало німецьких письменників – Й.В. Гете, И.Г. Гердер, А.Шлегель. Зокрема, широкою популярністю користувався уривок з незавершеної драми Гете «Прометей».

    Особливої популярності образ Прометея набуває за доби романтизму. Він стає романтичним символом непокори, тираноборства і людинолюбства. Яскравим свідченням цього є спадщина видатних англійських романтиків – Дж. Байрона і П.Б. Шеллі, у творчості яких образ Прометея відіграє важливу роль. Недарма ж Байрона називали «Прометеєм XIX століття», а Мері Шеллі, дружина поета, зазначала, що «Прометей» — душа поезії Шеллі».

    Як і твір Гете, присвячений Прометею, вірш Байрона «Прометей» тематично пов'язаний з трагедією Есхіла «Прометей закутий». Це ліричний монолог поета, в якому містяться роздуми про долю міфічного героя, що виявився таким близьким і дорогим серцю романтика. Відомо, що Байрон був готовий віддати життя за свободу краю в абстрактному і конкретному розумінні цього слова.

    У вірші «Прометей» висловлюється співчуття героєві, прославляється готовність пожертвувати собою заради інших.

    У XX столітті Франц Кафка підсумовує мотиви міфу про Прометея і подає у своїй притчі чотири повір'я про міфічного героя.

    Як і його попередники, Кафка фантазує, розмірковуючи про Прометея і закликає читача до роздумів. Його притча «Прометей» - це аналітичний етюд, в якому автор дає своє, екзистенціальне тлумачення образу титана. Образ Прометея у Кафки статичний. У його повір'ях стверджується, що була рана і залишилися скелі. Отже, в основі повір'я (міфу) – правда, а «правду життя за Кафкою можна пояснити, вона – страждання... він символізує не так людство, як окрему людину, індивіда». Окрім усього цього, Прометей у Кафки не представлений як громадський ідеал служіння людству.

 

2. Прометей у творах українських авторів

 

    Минають віки. Одне покоління змінюється іншим. Та вічно триватиме «діалог через століття» людства з Прометеєм. Про це вірш сучасної української поетеси Ліни Костенко.

    Образ Прометея приваблював також і письменників, опозиційно налаштованих щодо влади та існуючого ладу. Так, він був зовсім не випадковим у творчості російського романтика М.П.Огарьова, відомого не тільки як поет, а й як борець за свободу, приятель і соратник О.І. Герцена. Вірш Огарьова «Прометей» (1841), по суті, є монологом титана, гнівним словом, зверненим до коршака і до того, хто його послав.

    Зевс для Прометея не тільки тиран, а й заздрісник, який не може простити титану того, що він створив людей, що викрав для них небесний вогонь і залишився непохитний. Прометей не тільки не кається, але й кидає виклик громовержцю. Він пишається тим, що зробив людей схожими на себе.

    Огарьовський Прометей, незважаючи на муки і страждання, вірить у світле майбутнє, у те, що люди згадуватимуть його з любов'ю.

    В українській літературі була своя традиція сприйняття і переосмислення античного образу.

    У поемі Т.Г. Шевченка «Кавказ» (1845) образ Прометея висвітлений по новому, характеризується новими відтінками значення. У свідомості поета Кавказ асоціюється зі стражданнями прикутого до скелі напівбога. М.К. Зеров відзначав політичний протестантизм цього образу в шевченківській поемі, а П.П. Філіпович вважав, що на тлі твору «Увертюра» з Прометеєм набуває особливої сили і є в українській літературі єдиним прикладом, коли ідейну спрямованість Прометеєвого міфу втілено в рівноцінний мистецький образ.

    Створений Шевченком образ Прометея, попри всю його епізодичність, має символічний характер. Дослідники не раз вказували на те, що він символ народу, який бореться, і з цим важко не погодитися. Про це свідчать і рядки поеми, звернені до борців проти поневолення і тиранії: «Борітеся – поборете...».

    Можна навести ще чимало фактів, які є свідченням зацікавленості українських письменників міфічним образом тираноборця. Так, І. Я. Франко переклав вірш Й.В. Гете «Прометей», а також уривок з поеми П. Б. Шеллі «Звільнений Прометей». Ім'я титана досить часто згадується в листах та творчості Лесі Українки. І хоча поетеса не залишила окремого твору, присвяченого Прометеєві, мотиви, пов'язані з міфом про титана, з'являються в багатьох її поезіях.

    Сумні роздуми поетеси не містять закликів, вона нічого не нав'язує читачеві, лише констатує факти, а висновок він мусить зробити самостійно.

«Нащадки  Прометея» згадуються, живуть і діють у багатьох інших творах Лесі Українки.

    До образу титана зверталися П. Г. Тичина, Л.С. Первомайський, І.І.  Нехода, М. Д. Руденко.

    Вірш Рильського «Прометей» невеликий за обсягом (складається з чотирьох катренів), пройнятий оптимістичним пафосом і цікавий прямим авторським зверненням до міфічного героя через віки.

    У поемі Малишка «Прометей» спостерігається героїзація життя простої людини, пораненого бійця зі Смоленщини, якого в часи окупації знайшли і прихистили жителі українського селища.

    Так, Прометей справді вічний образ у світовій літературі, а прометеїзм як символічне вираження служіння людям, правді, красі є наскрізним мотивом літературного розвитку. За кожної історичної епохи міф про Прометея приваблював письменників багатою символікою та різнобарв'ям ідей, закладених в ньому. І при цьому на першому плані, як правило, були ідеї тираноборства, свободолюбства, непокори і гуманізму. Те, що цей міф, як і багато інших, живе у віках, є свідченням безперервності міфотворчих процесів, живучості міфологізму як літературного явища.

    Прометеєві розум, сила духу, героїчне служіння людям і мужнє страждання заради їхнього щастя завжди хвилюватимуть прийдешні покоління. У художніх творах наступних епох образ Прометея знаходитиме нове вирішення. Він житиме завжди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ

Проблематика  поеми П. Б. Шеллі «Звільнений Прометей»

 

2.1. Образ Прометея у П. Б. Шеллі

 

    Як і будь – яке масштабне явище у суспільному житті, естетика революційного романтизму вирушає корінням у далеке минуле європейської літератури. Оцінюючи значення художніх традицій для прогресивної літератури свого часу, Шеллі писав: «Ми всі греки. Наші закони, наша література, наша релігія, наше мистецтво має своє коріння в Греції.»⁽¹⁾

    Образ Прометея – це образ бунтаря-рятівника. Недаремно, Маркс назвав Прометея найблагороднішим святим і мучеником у філософському календарі .⁽⁶⁾

    Прометей – це дійсно дуже зручний герой, для того, щоб передати якісь революційні мотиви, тому його і вибирає Шеллі. Але чи слідує він сюжетній лінії легенди про Прометея? То хіба його Прометей - такий же, як в древньому міфі?

    Ні. Навіщо ж це потрібно самому авторові, чи просто це бажання створити все ж новий твір, а не скопіювати Есхіла?

    Герой Прометей, його характер – все це подобається Шеллі. Сам міф про Прометея – це якась маска, за якою Шеллі ховає свої ідеї. В той же час ці ідеї досить легко читаємо якраз через те, що це міф про Прометея – героя, який втілює боротьбу і благородство.