Україна – житниця Європи

Інформація

Подія

Висновки, коментарі

Створення внутрішньої нормативно-правової бази, що регулює питання аграрного  комплексу 

Законом України  
№254/96-ВР від 28 червня 1996 року ратифікована Конституція України; Господарський кодекс України — кодифікований закон, прийнятий 16 січня 2003 року, набрав чинності з 1 січня 2004 року; Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-XII від 16.04.1991 року; Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення підтримки та дальшого розвитку підприємницької діяльності» від 15 липня 2000 року; Закон України «Про державну підтримку сільського господарства»  
№ 1877від 24.06.2004 року та інші закони та нормативно-правові акти

Було визначено правовий статус суб’єктів аграрного підприємництва та інші нормативно-правові акти, що закріплюють принцип прямої заборони щодо втручання держави у господарську діяльність суб’єктів власності. Передбачена низка заходів, спрямованих на вдосконалення нормативно-правового забезпечення аграрного підприємництва, що передбачає усунення правових та адміністративних перешкод на шляху розвитку підприємництва, обмеження втручання державних органів у підприємницьку діяльність, створення сприятливих правових засад функціонування агробізнесу.

Приведення українського законодавства у відповідність до міжнародних норм у сфері сільського господарства, ратифікація міжнародних конвенцій, угод та ін.

Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів ( Конвенцію ратифіковано Постановою ВР 
N 3382-XII ( 3382-12 ) від 14.07.93 ); Віденська конвенція про міжнародний договір купівлі-продажу 1980 p., учасницею якої є Україна з  
1 лютого 1991 року; Указ Президента України від 04.10.1994 року № 567/94 «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» та інші закони та нормативно-правові акти

На сьогоднішній день існують такі уніфіковані нормативні акти, як Конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу, Акт про міжнародний комерційний арбітраж та ін. Усі ці акти мають важливе значення для регулювання міжнародних економічних відносин. Приміром, у Преамбулі Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, яка була прийнята у Відні (Австрія) у 1980 р., зазначено, що держави-учасниці, беручи до уваги загальні цілі резолюції 6-ї спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН про встановлення Нового міжнародного економічного порядку та вважаючи, що розвиток міжнародної торгівлі на основі рівності і взаємовигоди є важливим елементом у справі сприяння розвитку дружніх відносин між державами, а також те, що прийняття однакових норм, які регулюють договори міжнародної купівлі-продажу товарів і враховують різні суспільні, економічні і правові системи, сприятиме усуненню правових бар’єрів у міжнародній торгівлі та її розвитку, підписали згадану Конвенцію.

Участь України в програмах  міжнародної технічної допомоги ЄС

Угода про партнерство та співробітництво між Європейським Співтовариством, його країнами-членами та Україною. Ця угода, підписана 14 червня 1994 року, набрала чинності  
1 березня 1998 року і є правовою основою для відносин між Україною та ЄС

Забезпечуює співпрацю у багатьох сферах, таких як політичний діалог, торгівля та інвестиції, економічне та законодавче співробітництво, а також культурні та наукові зв’язки. Однією з загальних цілей програми ТАСІС була підтримка переходу до ринкової економіки. Цю загальну ціль було конкретизовано наступним чином: «Підтримувати перехід нових незалежних держав до дієвої ринкової економіки за допомогою створення необхідної кількості життєздатних підприємств, що зможуть впоратись з тиском конкуренції та ринковими силами».

Україні було надано підтримку за такими пріоритетними напрямками: макроекономічна політика, законодавча база та соціальна адаптація; виробничий сектор, у тому числі питання приватизації малі, середні підприємства та агенції з розвитку підприємництва; торгівля та розвиток, включаючи розвиток експорту та міжнародну сертифікацію; банківська діяльність, страхування та інші фінансові послуги; підсилення інституційного потенціалу. У цей сектор було спрямовано близько 20% бюджетних асигнувань Європейської Комісії. Уряд України в свою чергу ухвалив ряд нормативно-правових актів з метою регулювання загальних умов ведення бізнесу та підтримки цієї галузі.

Вступ України до Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН

29 листопада 2003 року на 32-ій сесії конференції у Римі Україна стала членом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН

Співробітництво України з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН є доволі активним: Україна – член багатьох робочих органів цієї організації й бере участь у її заходах. За період членства здійснено майже 100 візитів українських представників до інших країн–членів організації для участі в заходах Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Україну було обрано до складу Ради Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, тож вона дістала право брати участь у голосуванні з фінансових і правових питань.

Україна є членом п’яти відкритих комітетів та двох комісій: Комітету з питань сировинних товарів, Комітету рибного господарства, Аграрного комітету, Комітету з питань всесвітньої продовольчої безпеки, Комітету лісового господарства, Комісії «Кодекс Аліментаріус» і Комісії з питань генетичних ресурсів, відповідальними за співробітництво з якими є структурні підрозділи Мінагрополітики України

Перехід України до ринкової економіки

Регламент ЄС №2117/2005, відповідно до якого Україна виключена зі списку країн з перехідною економікою в рамках антидемпінгового законодавства ЄС та визнана країною з ринковою економікою

1 грудня 2005 року ЄС визнав Україну державою з ринковою економікою. Україна виконала всі технічні вимоги та офіційно набула цього статусу на початку 2006 року. Це рішення стало відображенням значних економічних та соціальних зрушень в Україні, що відбулися протягом останніх років.

Державне регулювання обсягів  експорту зерна

Кабінет Міністрів України постановою від 28 вересня 2006 р. №1364 ввів ліцензування експорту зерна. 11 жовтня Кабінет Міністрів  ухвалив постанову про квотування експорту зернових; Постанова N 938 від 4 жовтня 2010 р.

Про встановлення обсягів  квот на окремі види сільськогосподарської  продукції, експорт якої підлягає ліцензуванню до 30 червня  
2011 р., і затвердження Порядку видачі ліцензії на експорт окремих видів сільськогосподарської продукції та розподілу квот

До 31 грудня 2006 р. експортні квоти  встановлено в обсягу: пшениця  і суміш пшениці і жита (меслін) - 400 тис. тонн, ячмінь - 600 тис. тонн, кукурудза - 100 тис. тонн, жито - 3 тис. тонн. Група найбільших зернотрейдерів, які входять до Української зернової асоціації, подала до Господарського суду м. Києва позовну заяву до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними і про відміну постанов Кабміну про ліцензування і квотування експорту зерна. Господарський суд Києва 31 жовтня припинив дію постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2006 року про введення квотування експорту зерна до кінця 2006 року. За приблизними підрахунками Української аграрної конфедерації, збитки зернотрейдерів від введення ліцензування і квотування експорту зерна у 2006 році сягають близько 2 млрд. грн.

Що стосується введення квот в 2010 році, то Президент України Віктор Янукович ветував закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення державної підтримки розвитку сільського господарства", що надає уряду право продавати квоти на експорт зерна на аукціоні.

"Такий підхід не відповідає міжнародним зобов'язанням України щодо багатосторонніх торговельних угод СОТ", - вважає глава держави.

Президент також відзначає, що введення прозорих та ефективних адміністративних процедур державного регулювання ринку зерна є умовою для гарантування продовольчої безпеки держави.

Як повідомлялося, Верховна Рада прийняла в цілому закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення державної підтримки розвитку сільського господарства" 8 квітня.

Закон передбачає, що кошти від продажу квот будуть акумулюватися на окремому спеціальному рахунку держбюджету і використовуватися на державну підтримку розвитку сільського господарства, зокрема, на компенсацію товаровиробникам посіву гречки - 30%, інших зернових - 70%.

На початку жовтня 2010 року уряд України ввів квотування експорту зерна на термін до 31 грудня 2010 року. В кінці минулого року воно було продовжено до 31 березня 2011 року. При цьому сумарний розмір квот був збільшений на 1,5 млн тонн - до 4,2 млн тонн. Наприкінці березня уряд вирішив продовжити квотування зерна ще на квартал, збільшивши квоту на експорт кукурудзи на 2 млн тонн.

За весь час дії квот вони розподілялися двічі способом, що викликав різку критику з боку учасників ринку: багато компаній не змогли вчасно отримати висновки Міністерства аграрної політики і продовольства про наявність зерна, які необхідні для подачі заявки на отримання квоти.

Кабінет міністрів на засіданні 27 квітня прийняв рішення скасувати квоти на експорт кукурудзи, питання скасування квот на інші зернові може розглянути 15-20 травня.

За скасування квотування експорту кукурудзи, яке діє в країні до 30 червня 2011 року, виступило Міністерство аграрної політики і продовольства. Проаналізувавши баланси зернових, Мінагропрод дійшов до висновку, що Україна до кінця маркетингового року (МР, липень 2010-червень 2011) може поставити на зовнішні ринки 2 млн тонн кукурудзи.

Квотування експорту інших зернових, яке також діє до 30 червня, Мінагропрод пропонує зберегти, але не продовжувати по закінченні цього терміну.

Підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо Діалогу з аграрних питань

У жовтні 2006 року Україна та ЄС підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо Діалогу з аграрних питань між Міністерством аграрної політики України та Генеральним Директоратом Європейської Комісії «Сільське господарство та розвиток сільської місцевості»

Положеннями Меморандуму визначаються напрямки розвитку двостороннього співробітництва між сторонами в сфері сільського господарства та розвитку сільської місцевості та започаткування відповідних механізмів консультацій.

Виходячи із динамічного  розвитку відносин у цій сфері, вже  відбулось 8 засідань Діалогу Україна  – ЄС з аграрних питань. Останнє засідання відбулось 6 грудня 2011 р. у  
м. Брюссель. За його підсумками було досягнуто домовленості щодо створення спільного Фонду підтримки сільського господарства, основна мета діяльності Фонду полягає у сприянні Європейського Союзу в розробці стратегії розвитку сільського господарства та технічна допомога у впровадженні європейського досвіду в Україні

Вступ України до Світової організації  торгівлі

16 травня Україна стала 152-м повноправним  членом Світової організації  торгівлі. Протокол про приєднання України до Маракешської угоди про створення СОТ був підписаний у Женеві 
5 лютого 2008 року.

З набуттям України членства у СОТ розпочався новий етап багатостороннього співробітництва України. Наразі українська сторона працює на засіданнях Генеральної ради СОТ, бере участь у дво- та багатосторонніх процесах в рамках Доха-раунду, опрацьовує питання щодо приєднання України до існуючих в рамках Організації угруповань держав-членів, які об‘єднані за регіональною ознакою або «за інтересами». Членство в СОТ відкрило для України можливість ведення переговорів по угодах про вільну торгівлю з ЄС та Європейською асоціацією вільної торгівлі, посилило позицію нашої країни в імплементації чинних двосторонніх угод про вільну торгівлю. Актуальним завданням залишається подальше реформування зовнішньоторговельного режиму України з метою приведення його у відповідність до норм та принципів СОТ

Співробітництво між представниками аграрного бізнесу України та Європейського Союзу

5 грудня 2011 року відбулась зустріч Міністра аграрної політики та продовольства України М.В.Присяжнюка з членами Європейської Бізнес Асоціації

В ході зустрічі були обговорені окремі питання розвитку сільського господарства, умови бізнес-клімату та можливості інвестицій в аграрний сектор України

Проведення щорічного саміту Україна - ЄС

16-ий двосторонній саміт Україна  – ЄС відбувся 25 лютого 2013 року  в  
м. Брюссель. Українську делегацію на зустрічі високого рівня очолює президент Віктор Янукович, Європейський Союз представляють президент Європейської Ради Герман ван Ромпей та президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу

За результатами саміту було підтверджено сподівання на підписання угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між ЄС та Україною, як тільки будуть виконані усі попередні умови та буде очевидний прогрес України у виконанні зобов'язань. Було наголошено, що розвиток сільського господарства може стати однією із підстав для сталого економічного розвитку країн ЄС. ЄС як і раніше перебуває в пошуках твердих підстав для стійкого економічного розвитку і сільське господарство може стати однією із них при дотримування екологічних вимог і збереженні довіри ринків і інвесторів. Нагадаємо, щорічна зустріч у Брюсселі, яка організована Європейською асоціацією землевласників спільно з компанією "Сингента" (швейцарський виробник насіння та засобів захисту рослин), має на меті обговорення можливостей щодо задоволення попиту на продовольство в умовах зростаючих екологічних вимог і водночас захист європейців від коливань світових продовольчих цін

Участь України у конференції  «Актуальні питання зовнішньоекономічних відносин України з країнами світу в сфері розвитку торгівлі аграрною продукцією»

28 лютого 2013 року Проект USAID АгроІнвест взяв участь у конференції «Актуальні питання зовнішньоекономічних відносин України з країнами світу в сфері розвитку торгівлі аграрною продукцією»

Конференція була організована Інститутом розвитку аграрних ринків в рамках проекту АМР США «Фінансові системи та діалог в аграрній політиці» проведено конференцію «Актуальні питання зовнішньоекономічних відносин України з країнами світу в сфері розвитку торгівлі аграрною продукцією». У заході взяли участь представники Уряду, міжнародних фінансових організацій, банківських установ, професійних галузевих організацій, компаній – постачальників матеріально-технічних ресурсів, агробізнес формувань та наукових установ. У ході засідання були розглянуті основні напрями міжнародної економічної інтеграції України, роль та місце України у світовому аграрному ринку, перспективи подальшого просування аграрної продукції України на світові продовольчі ринки, виконання українських зобов’язань перед СОТ, удосконалення політики субсидування вітчизняних сільськогосподарських виробників та розвитку експорту в умовах членства в СОТ, роль європейських інвестицій у сільське господарство та харчову промисловість України, оцінка місткості сільськогосподарських ринків ЄС та інші питання.

Смислові категорії

 Кількість одиниць

Оцінка

співпраця (співробітництво)

34

+

продовольча безпека

5

-

дипломатичні відносини

23

+

українсько-європейські відносини

15

+

поглиблення (розвиток) відносин

7

+

торгівля між Україною і ЄС

32

+

технічна допомога

12

+

проблеми

8

-

перспективи співробітництва

19

+

протиріччя

2

-

продовольча криза

5

-

міжнародні організації

17

+

потенціал для розвитку відносин

34

+

взаємодія

28

+

введення державного регулювання

32

-

Фактор

Коментар

Кліматичні умови

Серед природно-кліматичних факторів найважливіше значення мають агрокліматичні, грунтові і водні ресурси. Агрокліматичні ресурси характеризують ступінь забезпечення сільськогосподарських культур теплом і вологою. Тож невідповідні кліматичні умови можуть виступати причиною неврожаю і, як наслідок, різкого падіння експорту та навпаки.

Науково-технічний прогрес

Недосконалість і застарілість технічної бази сільськогосподарських підприємств, переважання екстенсивного методу господарювання над інтенсивним, відсутність професійних кадрів може бути причиною неефективного використання наявних ресурсів.

Політичні фактори

Важливим фактором є саме українсько-європейські відносини на найвищому рівні. Спочатку зовнішньополітичний діалог був досить активним. Згодом через внутрішньодержавні проблеми обох держав, а також через певну напруженість у стосунках через непорозуміння з приводу політичних ув’язнених, виникло певне напруження у стосунках. Однак останнім часом держави поновили візити на найвищому рівні. (Хоча співробітництво загалом здійснюється багато в чому за рахунок підприємств, різних організацій тощо).

Державне регулювання

Введення необґрунтованих квот та обсягів ліцензування, незавершеність земельної реформи; це ручне регулювання цін; це заборона експорту та субсидування імпорту продовольства для боротьби з інфляцією; це встановлення "нульової" рентабельності на виробництво "соціальних продуктів харчування"; це корупція при використанні державних фінансових та товарних інтервенцій; це недосконалість регуляторної політики в аграрному секторі (третина нормативних актів порушує вимоги ринкового нагляду); це неповернення ПДВ експортерам продовольства.

Діалектична тріада №1

Розглядаючи українсько-європейські відносини у сфері міжнародної торгівлі продуктами рослинництва через призму діалектичної тріади «минуле – теперішнє – майбутнє» можемо простежити розвиток міжнародного діалогу між Україною та ЄС.

Минуле

Як приклад, можна навести слова Президента Л. Кучми, з виступу на засіданні Асамблеї ЗЄС в 1996 про те, що “...питання інтеграції України в європейські структури не є питанням вибору, а це тільки питання часу”, що в свою чергу досить значно позначиться на обсягах зовнішньої торгівлі між партнерами.

Теперішнє

30 березня 2012 року у Брюсселі парафували Угоду про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, точніше всю її політичну частину (Асоціацію та першу і останню сторінки Зони вільної торгівлі). Саме парафування проходить у 2 етапи. Остаточне було 19 липня 2012 року - тоді Угода про Асоціацію була вся парафована. У грудні 2012 року повинен був бути проведений черговий саміт Україна-ЄС. Але очікування з цього приводу не виправдались, головним чином, з двох причин: - недемократичне проведення виборів, що зазначила ОБСЄ як підсумок свого моніторингу виборчого процесу; - очікування результатів виборів, після оголошення яких ситуація мала прояснитися. Наразі Україна має надію щодо проведення все ж таки чергового саміту у лютому 2013 року. Щодо підписання Угоди про асоціацію, то найоптимістичніші прогнози сходяться на кінці 2013 року, але все буде залежати від внутрішніх політичних процесів та ефективності виконання Україною встановлених у Порядку денному асоціації критеріїв для підписання зазначеної угоди, а також від діалогу України та ЕС.

Майбутнє

Підписання угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі відкриє для України доступ до нових ринків і посприяє підвищенню конкурентоспроможності виробників,а це означає, що Україна може стати «житницею» не лише Європи, але й Азії та інших країн світу.