Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Мая 2014 в 19:16, реферат
Протягом багатьох століть, що пройшли після краху імперії фараонів, кам'яні громади пірамід і руїни грандіозних храмів вражали уяву нових господарів Нілу, нагадуючи про те, що там колись розцвітала велика культура.
На схід від Єгипту тільки пагорби, що мало гармонують із загальним пейзажем долини Тигру і Євфрату, збуджували часом цікавість мандрівників, так, мабуть, ще глиняні черепки – часті знахідки арабів, – вкриті якимись знаками, схожими "на сліди птаха на мокрому піску".
Тим часом у Месопотамії, на нинішній території Іраку, у дуже далекі часи виникла і затвердилася настільки ж висока, як у Єгипті, культура, що зіграла не меншу роль в історії людства.
V в. до н.е. Підкоривши собі багато народів, ахеменідський Іран усмоктує соки їхніх культур. Але його мистецтво вносить у загальну скарбницю і свої оригінальні риси.
Мистецтво ахеменідського Ірану – насамперед палацеве, придворне. Володарі великої імперії побажали увічнити пам'ять про свою могутність грандіозним будівництвом: палацеві ансамблі в Пасаргадах, Персеполі і Сузах (нині руїни) затьмарили своїм розмахом і розкішшю майже усе, що було створено в колишні століття в інших державах. Як і ассірійські палаци, вони були прикрашені величезними рельєфами, і у входу їхній стояли крилаті бики ще більш значних розмірів, чим у Хорсабаді.
Нововведення, уведене перськими зодчими, – це ападана: багатоколонний тронний зал з цілим лісом легень, струнких колон з різнобарвних чи каменів таких, як, наприклад, у Сузах, де увінчанням двадцятиметрових колон служили важкі капітелі у виді бичачих напівфігур. Золоті обшивання і багатобарвні кахлі прикрашали залиті світлом покої. Яскравий блиск фарб, пишнота оздоблення і стрункий розмах грандіозної архітектури затверджували у свідомості підданих велич верховної влади.
Нескінченними низками вибудовувалися по стінах рельєфні фігури царських чи воїнів данників.
Це було святкове – урочисте мистецтво, більш покійне і світле, чим ассірійське, і без жорстокості, навіть у прославлянні перемог.
Вічний пам'ятник усієї цієї величі – знаменитий майоліковий фриз, що зображує царських охоронців (Париж, Лувр). Греки називали цих лучників "безсмертними", тому що їхній завжди було десять тисяч.
Але упала і ця держава. Скорений у IV в. до н.е. Олександром Македонським, Іран, як і Єгипет, включився в русло елліністичної культури, з яким він уже давно знаходився в зіткненні.