Характеристика основних груп продуктів харчування, "піраміда харчування"

Міністерство освіти і науки України

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Михайла Коцюбинського

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

 

ІЗ «ВАЛЕОЛОГІЇ ТА ОСНОВ МЕДИЧНИХ ЗНАНЬ»

 

на тему:  Характеристика основних груп продуктів харчування, “піраміда харчування”

 

             

             

 

                Студентки 2 БГЕ1

   Грищук Тетяни

 

 

 

 

 

 

 

ВІННИЦЯ – 2014

 

Зміст

 

Вступ

1.Основні групи продуктів  харчування.

2.Піраміда харчування.

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Немає продуктів, які задовольняли б потреби дорослої людини абсолютно у всіх харчових речовинах. Тому тільки широкий набір продуктів у раціоні здорової або хворої людини може забезпечити збалансоване харчування. З метою підвищення біологічної цінності окремих харчових продуктів виробляється їхнє збагачення деякими речовинами в промислових умовах. Так, випікаються нові сорти хліба й хлібобулочних виробів, збагачені білками за рахунок додавання в тісто сухого, сухого знежиреного, натурального молока або продуктів його переробки (молочної сироватки, сколотини). Важливим способом підвищення біологічної цінності хліба є добавка до нього тіаміну, рибофлавіну, нікотинової кислоти.

Продукти харчування оцінюються за харчовою, біологічною й енергетичною цінністю. Під харчовою цінністю продукту мають на увазі вміст у ньому харчових речовин і ступінь їхнього засвоєння організмом, а також смакові достоїнства. Продукти високої харчової цінності містять речовини, які по своїй якості й кількості найбільше відповідають вимогам збалансованого харчування. Біологічна цінність відбиває якість білків продукту, їхній амінокислотний склад і засвоюваюність. У більш широкому змісті в це поняття включається також вміст у харчовому продукті таких життєво важливих біологічно активних речовин, як вітаміни, незамінні поліненасичені жирні кислоти, ліпоїди, мікроелементи й ін. Енергетична цінність продукту - це енергія, що утвориться в організмі в результаті окислювання.

У природному правильному харчуванні дуже велику важливість має поєднання різних груп один з одним. Для того щоб правильно підбирати продукти для свого харчування, необхідно знати, які продукти відносяться до кожної з груп. Проте слід враховувати, що за змістом різних речовин деякі продукти можуть одночасно ставитися до декількох груп.

 

 

1. Основні групи продуктів харчування.

У більшості країн прийнято ділити на групи всі харчові продукти , що відображають як їх походження, так і певною мірою особливості хімічного складу.

Перша група - молочні продукти. Багато хто все ще недооцінюють чудових властивостей молочних продуктів. Однак саме молоко майже повністю забезпечує потреби не тільки дитячого, а й дорослого організму. У 100 г молока міститься понад 3 г білка, близько 33,5 г емульсованого легкозасвоюваного жиру, велика кількість легкозасвоюваних сполук кальцію і фосфору, а також певні кількості вітамінів A, D і В2 (причому в літній час утримання цих вітамінів в коров'ячому молоці значно вище , ніж взимку). 100 г молока дають організму близько 65 калорій, ½ літра молока в день - це більше 1/4 добової потреби людини в тваринному білку і більше 1/10 добової потреби в енергії.

Таким чином, в молоці і молочних продуктах вельми вдало поєднуються повноцінні білки, легкозасвоювані жири, деякі мінеральні речовини і вітаміни. Молоко повинно обов'язково входити в денний раціон харчування.

Друга група - м'ясо, риба, яйця. М'ясо, безсумнівно, дуже корисний продукт. Головним чином завдяки високому вмісту повноцінного тваринного білка (в різних сортах м'яса і птиці міститься від 14 до 24% білка). Крім білка, в м'ясі міститься значна кількість жирів, що впливають на калорійну цінність і сприяють швидкому насиченню. Всі види м'яса, особливо печінку, багаті залізом, а також вітамінами А, В1, В6, В12. Крім того, до складу м'яса, що теж дуже важливо, входять так звані екстрактивні речовини, які збуджують апетит і стимулюють секрецію травних соків. Проте надмірне споживання м'яса призводить до перевантаження організму азотистими шлаками, особливо кінцевими продуктами перетворення пуринових підстав солями сечової кислоти.

Третя група -продукти, містять великі кількості вуглеводів. До третьої групи продуктів відносяться борошно, хлібобулочні вироби, крупи, макаронні вироби. Основне значення продуктів цієї групи постачання організму енергією. Як би проміжною ланкою між продуктами третьої і п'ятої груп є картопля. Особливе місце серед продуктів третьої групи займає хліб. Боротьба за хліб століттями була головною проблемою для більшої частини людства. У харчуванні більшості народів хліб навіть у кількісному відношенні посідає перше місце. Дорослий чоловік з'їдає в день близько 300 - 500 г хліба, а іноді при важкій фізичній роботі - 800 г. У хлібі міститься від 40 до 45% вуглеводів, а це означає, що він забезпечує близько 600-1600 ккал енергії в день. Отже, від 1/4 до 1/2 всієї необхідної для життєдіяльності енергії людина отримує з хлібом. Четверта група - жири. Денна потреба дорослої людини в жирах становить 80-100 г, з них трохи менше 1/3 мають становити рослинні масла. У денному раціоні жири задовольняють майже третину енергетичних потреб організму людини.

П'ята і шоста групи - овочі і фрукти. Овочі та фрукти є найважливішими постачальниками вітамінів С, Р, Е, деяких вітамінів групи В, провітаміну А - каротину, мінеральних солей (особливо солей калію), ряду мікроелементів, вуглеводів, фітонцидів, що сприяють знищенню хвороботворних мікробів і, нарешті, в них містяться баластні речовини, необхідні для нормального функціонування кишечника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Піраміда харчування.

Піраміда  харчування–  це  графічне  втілення  основних рекомендацій  ВООЗ  відносно  складу  харчового  раціону,  яке  дає змогу не тільки аналізувати, але й корегувати його. Передня  площина  піраміди  умовно  розділяється  на шістнадцять рівних частин, що відповідають рівноцінним ваговим часткам раціону. Піраміда створена з використанням кольорової схеми світлофора. Зелений — вживай без обмежень; жовтий — споживай обачливо;  червоний — поміркуй, чи варто вживати. Піраміда харчування рекомендована ВООЗ як дієтологічна модель побудови здорового харчового раціону. В основу її створення покладені необхідні для здорового харчування продукти, різноманітність та співвідношення яких вона ілюструє. За рекомендаціями ВООЗ, більше половини добової енергії повинно надходити з продуктами, що входять до двох нижніх зелених шарів піраміди, а саме: з хлібом, зерновими, макаронними виробами, рисом і картоплею . Рослинна їжа повинна бути різноманітною, оскільки жоден з продуктів не може забезпечити організм всім необхідним. Наприклад, картопля забезпечує вітаміном С, але не забезпечує залізом, а зернові продукти — навпаки. Зелений шар піраміди ілюструє різноманітність рослинних продуктів, необхідних для здорового харчування. Із продуктів, що входять до верхнього зеленого шару піраміди, ВООЗ рекомендує споживати щодня не менше 400 г овочів (додатково до картоплі) та фруктів, тобто п'ять-шість. Одна порція рівноцінна одному яблуку чи груші, або овочам вагою приблизно 80 г. Краще вживати свіжі овочі та фрукти відповідно до сезону, бажано місцевого виробництва. Припустиме також споживання свіжозаморожених та сушених овочів і фруктів, корисні й консервовані, хоча вони і не містять вітаміну С. Більшість овочей, фруктів, насіння, горіхів і зернових є джерелами повноцінних білків, які засвоюються  значно легше, ніж білки тваринного походження, і на відміну від тваринних білків, не містять токсичних домішків (дослідження, проведені  в Каролінському інституті (Швеція) та в інституті Макса Планка (Німеччина). Доктор Пааво Айрола, ведучий спеціаліст в області дієтології та  природознавчої біології, вважає: «20 років тому  назад рахувалося, що щоденна норма вживання білку складає 150 г, а сьогодні офіційно признана норма знизилася до 45 г.   Організм не потребує  велику кількість білка, щоденна норма його складає не більше 30-45 г. Щоб отримати 45 г білка в день, зовсім не обовязково їсти м'ясо. Повноцінна вегетаріанська дієта, що складається із  злаків, бобових, горіхів, овочей і фруктів, цілком забезпечує людину  необхідною кількістю білка".

    Червоний шар. На верхівці піраміди  розташована червона зона продуктів, перед вживанням яких слід  добре поміркувати. Адже сюди  входять продукти з високою  енергетичною цінністю і незначним  вмістом мікроелементів. Продукти  цієї групи в надзвичайно малих  кількостях потрібні лише для  забезпечення додаткової енергії  понад ту, що вже забезпечена  іншими групами продуктів.

 

Рис.1 Піраміда харчування

 

 

Висновки

 По  суті, сьогодні не існує строгих, нормативно закріплених правил  складання харчового раціону. Мабуть, єдиним правилом є різноманітність  раціону, що забезпечує всі фізіологічні  потреби людини.

Останні рекомендації ВООЗ в області продовольчої політики включають такі положення:

а) виробництво злакових культур і картоплі повинно забезпечити більш 50% надходження енергії;

б) виробництво овочів (включаючи картоплю) і фруктів повинно забезпечити їх споживання на рівні не менше 400 г в день на людину.

У загальному випадку в щоденний раціон повинні входити наступні чотири групи продуктів харчування:

1) м'ясо, риба, яйця - джерела білків і мінеральних  речовин;

2) картопля, хліб, крупи та інші продукти  із зернових - джерела білків, вуглеводів;

3) молоко  і молочні продукти (в т. Ч. Йогурти, сири) - джерела білків, вуглеводів, кальцію, вітамінів групи В;

4) фрукти  і овочі - джерела вітамінів і  мінеральних речовин.

Зразковий набір традиційних харчових продуктів, що забезпечує фізіологічні потреби організму в енергії і основних харчових речовинах, наведено в табл. 8. Зі зміною потреби в енергії складання раціону повинно передбачати необхідність відповідності рівня мікронутрієнтів фізіологічним нормам.

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1.Шалімов С.А., Шадура О.А./ Сучасна українська кухня.— 4-те вид., стереотип.— К.:Техніка, 1981.— 271с., іл. Тираж 200 000 прим.

2.Дорохіна М.О., Капліна Т.В. Технологія продукції харчування у таблицях і схемах. — К.: Кондор, 2010. — 280 с. — ISBN 978-966-357-148-1.

3.Павлоцька Л.Ф., Дуденко Н.В., Димитрієвич Л.Р. Основи фізіології, гігієни харчування та проблеми безпеки харчових продуктів. — Суми: Університетська книга, 2007. — 441 с. — ISBN 978-966-680-347-7.

4.Домарецький В.А., Остапчук М.Б., Українець А.І. Технологія харчових продуктів / За ред. д-ра техн. наук проф. А.І.Українця. — К.: НУХТ, 2003. — 572 с. — ISBN 966-612-027-5.

5.Старовойт Л.Я., Косовенко М.С., Смирнова Ж.М. // Кулінарія. — К.: Вища школа, 1992. – 269 с.