Транспортні злочини

 

 

ПЛАН

ВСТУП

1. Поняття та система транспортних злочинів.

2. Судова практика ( злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту)

ВИСНОВКИ 
       СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

З розвитком транспорту збільшується потужність транспортних засобів та швидкість їx руху, що має важливе значення для розвитку суспільства. Проте це викликає i негативні явища, оскільки більш тяжкими стають наслідки транспортних аварій, в яких гинуть люди, матеріальні цінності. Боротьба з транспортними злочинами в сучасних умовах набуває важливого значення, про що свідчить віднесення цих злочинів до самостійного розділу Особливої частини КК. Головною ознакою, за якою транспортні злочини об’єднані в одну трупу, е родовий об’єкт. Таким об’єктом є відносини, що забезпечують безпеку руху та експлуатацію транспорту.

У розділі ХI Особливої  частини КК ці злочини розміщені  в певній системі. При цьому враховується тяжкість злочину, а також види транспорту, на яких вони вчиняються. На першому  місці є злочини, які вчиняються на залізничному, водному і повітряному транспорті (статті 276–285), на другому – на автомобільному і міському електротранспорті (статті 286–290). Завершують главу злочини, що виражаються в порушенні чинних на транспорті правил та в пошкодженні магістральних трубопроводів (статті 291, 292).Розміщення транспортних злочинів у певній системі дає можливість більш правильно конструювати санкції цих статей, що, зокрема, підвищить ефективність кримінально-правових заходів боротьби з цими посяганнями, поліпшить статистичний облік цих злочинів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Поняття і система  транспортних злочинів

Безпосередні об’єкти  окремих транспортних злочинів лежать у площині родового об’єкта, хоча і мають свої особливості. Вони залежать, насамперед, від видів транспорту, на яких можуть бути вчинені ці злочини, а також від характеру об’єктивної сторони і кваліфікуючих обставин. Наприклад, деякі злочини можуть бути вчинені із застосуванням насильства або погроз, в зв’язку з чим виникає питання про додатковий безпосередній об’єкт – життя та здоров’я особи.

Предметом цих злочинів є транспортні засоби, шляхи сполучення, споруди на них, транспортні комунікації, вокзали, засоби зв’язку, сигналізації, автоматизації, які забезпечують безпеку руху транспортних засобів.

З об’єктивної сторони ці злочини сконструйовано по-різному. Більшу частину цих посягань описано в законі як злочини з матеріальним складом, меншу частину – з формальним.

У злочинах із матеріальним складом об’єктивна сторона містить  у собі діяння, наслідки і причинний зв’язок між ними.

Діяння в цих злочинах полягає в дії або бездіяльності  особи. Деякі злочини (наприклад, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів) можуть бути вчинені лише шляхом дії.

У багатьох злочинах діяння виражається в порушенні певних правил. Це означає, що диспозиції таких статей є бланкетні, тому для встановлення факту порушення цих правил необхідно звертатися до відомчих нормативних актів, які регламентують поведінку працівника транспорту або іншого учасника дорожнього руху. Важливо точно визначити, які статті, пункти, параграфи нормативних актів порушено й у чому це порушення полягало.

Обов’язковою ознакою  злочинів із матеріальним складом є  наслідки.

Наслідками у статтях  цього розділу КК названо: загибель однієї або кількох осіб, тяжкі, середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також велику матеріальну шкоду, інші тяжкі наслідки.

Відповідальність за транспортні злочини диференційовано  залежно від тяжкості наслідків, що настали. Тому тяжкі тілесні ушкодження, загибель однієї або кількох осіб вказано в деяких статтях як кваліфікуючі обставини.

Під іншими тяжкими наслідками, які зазначені в деяких статтях, слід розуміти тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також велику матеріальну шкоду.

При встановленні матеріальної шкоди, яка спричиняється в транспортних подіях, необхідно враховувати вартість знищених або пошкоджених транспортних засобів, вантажів, шляхів сполучення, споруд на них тощо.

Своєрідними наслідками, які вказані у деяких статтях, є створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків, що виникає внаслідок порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, недоброякісного ремонту або пошкодження шляхів сполучення чи транспортних засобів. У технічній системі транспорту відбуваються певні зміни і створюється реальна можливість настання тяжких наслідків, тобто висока ступінь імовірності їх настання. Ці зміни в технічній системі транспорту порушують нормальне її функціонування, чим заподіюється збиток об’єкту злочину. Така небезпека (загроза) є і властивість злочинного діяння, і нерозривний із ним своєрідний наслідок. Обов’язковим у таких ситуаціях є встановлення причинного зв’язку між діянням особи та змінами, що відбулися в технічній системі транспорту.

Третьою обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочинів із матеріальним складом є причинний зв’язок між діянням і наслідками, що настали. По справах цієї категорії для його встановлення призначаються експертизи.

Суб’єктивна сторона  транспортних злочинів визначається залежно від складності її об’єктивної сторони. Злочини з формальним складом вчинюються з прямим умислом. У злочинах із матеріальним складом необхідно встановлювати психічне ставлення особи до діяння і його наслідків, що має важливе значення для кваліфікації та призначення покарань.

Суб’єктом транспортних злочинів є особа, яка досягла 16-ти років. Лише за пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277 ), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (ст. 278), а також незаконне заволодіння транспортними засобами (частини 2 і 3 ст. 289) відповідальність настає з 14-літнього віку.

Деякі транспортні злочини  може здійснювати лише працівник транспорту, тобто спеціальний суб’єкт.

Розміщення транспортних злочинів у певній системі дає можливість більш правильно конструювати санкції цих статей, що, зокрема, підвищить ефективність кримінально-правових заходів боротьби з цими посяганнями, поліпшить статистичний облік цих злочинів.

Безпосереднім об’єктом першої групи посягань є відносини, що забезпечують безпеку руху та експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту; другої групи – безпеку руху та експлуатації автомобільного і міського електротранспорту; третьої групи – безпечне функціонування всіх видів механічного та магістрального трубопровідного транспорту.

Як уже було зазначено, відповідальність за більшість транспортних злочинів диференційовано залежно від тяжкості наслідків, що настали. Враховуються при цьому тяжкість тілесного ушкодження, загибель однієї чи кількох осіб, а також розмір матеріальної шкоди. Крім того, у статтях цього розділу законодавець передбачає інші кваліфікуючі обставини, такі як: здійснення злочину за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 278, ч. 2 ст. 280, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 292); організованою групою (ч. 3 ст. 278, ч. 3 ст. 280, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 292); з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства (ч. 2 ст. 278, ч. 2 ст. 289); з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства (ч. 3 ст. 278, ч. 3 ст. 280, ч. 3 ст. 289); вчинення злочину повторно (ч. 2 ст. 280, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 292).

Розглянемо ці обставини. Поняття групи, що вчинила ці злочини за попередньою змовою або організованою групою, дається в ст. 28 КК.

Якщо така організована група озброєна вогнепальною або  холодною зброєю і має мету нападу на транспортні підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, то відповідальність настає за бандитизм (ст. 257).

Під насильством, яке  не є небезпечним для життя  чи здоров’я потерпілого, слід розуміти завдання ударів, побоїв, викручування рук, утримання, зв’язування або позбавлення волі іншим способом, заподіяння легкого тілесного ушкодження, яке не спричинило короткочасного розладу здоров’я або незначної втрати працездатності. Психічне насильство полягає в погрозі застосування зазначеного фізичного насильства.

Небезпечним для життя  і здоров’я насильством визнається заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не спричинили вказаних наслідків, але були небезпечними в момент застосування такого насильства. Це насильство, що спричинило втрату свідомості, здавлювання шиї, скидання з транспортного засобу, що рухається, застосування спеціальних засобів, зброї тощо.

Повторністю злочинів відповідно до ч. 1 ст. 32 КК визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК. Наприклад, повторним вважається заволодіння транспортним засобом якщо йому передувало таке саме заволодіння (ч. 2 ст. 289 КК).

Отже, під транспортними  злочинами слід розуміти передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння, що посягають на безпеку руху та експлуатації усіх видів механічного транспорту, а також магістрального трубопровідного транспорту.

 

 

2. Судова практика (злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту)

 

Дело № 1-48/11

П Р И Г  О В О Р

И М Е Н  ЕМ У К Р А И Н Ы

 

26.01.2011 
Бердянский горрайонный суд Запорожской области  
в составе председательствующего судьи Веденеевой Т.Г.

при секретаре Авдеевой И.Г.

с участием прокурора  Сушко В.М.

рассмотрев в открытом судебном заседании в зале Бердянского  горрайонного суда Запорожской области  уголовное дело по обвинению ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженца г. Анжеро-Судженска Кемеровской области РФ, гражданина Украины со средним образованием, невоеннообязанного, неженатого, до ареста не работавшего, зарегистрированного и проживавшего по АДРЕСА_1, ранее судимого:

1/.20.08.1999 года Бердянским  райсудом Запорожской области  по ст.ст.81 ч.2, 81 ч.3,140 ч.2, 42, 45 УК Украины  к 3 годам лишения свободы условноьс  испытательным сроком на 2 года, штрафу 680 грн.;

2/.18.02.2002 года Бердянским райсудом  Запорожской области по ст.ст. 185 ч.2, 43 УК Украины к 3 годам 6 месяцам лишения свободы, освободившегося из мест лишения свободы 24.12.2004 года условно-досрочно на не отбытый срок 1 месяц 12 дней;

3/.23.06.2005 года Бердянским горрайсудом по ст.185 ч.2 УК Украины к 2 годам ограничения свободы, снятого с учета на основании ст.1 п.»б»Закона Украины «Об амнистии»от 31.05.2005 года на основании постановления Бердянского горрайсуда от 04.11.2005 года,

обвиняемого в совершении преступления, предусмотренного ст.ст.198, 289 ч.2, 185 ч.2 УК Украины,

У С Т А  Н О В И Л :

Подсудимый ОСОБА_1 14 июня 2010 года примерно в 21 час в с. Старопетровке Бердянского района, находясь на ул. Зеленой, достоверно узнал от ОСОБА_2 о совершенной им краже велосипеда «Салют»из дома ОСОБА_3 по адресу: АДРЕСА_2, то есть о совершении преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 185 УК Украины.

После чего 14 июня 2010 года примерно в 21 час 30 минут ОСОБА_1 за обещанное  вознаграждение в виде совместной траты вырученных денег на спиртные напитки, находясь в состоянии алкогольного опьянения, действуя умышленно, из корыстных побуждений, с целью последующего сбыта имущества, заведомо для него добытого преступным путем, прибыл к ОСОБА_4, проживающему по АДРЕСА_3, где реализуя свой преступный умысел и выполняя активные действия, направленные на сбыт похищенного ОСОБА_2 имущества, сбыл ОСОБА_4 велосипед «Салют»за 50 гривен, чем осуществил сбыт имущества, заведомо добытого преступным путем.

Кроме того, подсудимый ОСОБА_1, будучи судим 18.02.2002 года Бердянским райсудом Запорожской области по ст. 185 ч.2 УК Украины к 3 годам 6 месяцам лишения свободы, имея не снятую и не не погашенную в установленном законом порядке судимость, вновь совершил аналогичное преступление.

Так, 15 июля 2010 года примерно в 19 часов в селе Старопетровке  Бердянского района Запорожской  области подсудимый ОСОБА_1, будучи в состоянии алкогольного опьянения, находясь возле территории двора  дома № 30 по ул. Щорса, действуя умышленно, незаконно, повторно, с целью противоправного завладения транспортным средством - легковым автомобилем «ВАЗ 2121»г.н. НОМЕР_1, принадлежащим ОСОБА_5, не имея какого либо разрешения со стороны владельца и вопреки его воле, с помощью соединения проводов в замке зажигания запустил двигатель автомобиля и поехал на нем в с.Осипенко.

Находясь в с. Осипенко Бердянского района и, не сумев запустить  заглохший двигатель автомобиля «ВАЗ - 2121»г.н. НОМЕР_1, ОСОБА_1 оставил  его при выезде из с. Осипенко, причинив потерпевшему ОСОБА_5 материальный ущерб на сумму 20600 гривен.

Кроме того, 15 июля 2010 года примерно в 20 часов около магазина «Ассорти»на ул. Чапаева в с. Осипенко Бердянского района ОСОБА_1, находясь в состоянии алкогольного опьянения, действуя умышленно, повторно, из корыстных побуждений, тайно похитил из автомобиля ВАЗ-2121 г.н. НОМЕР_1 тарелочные весы, причинив потерпевшему ОСОБА_5 материальный ущерб на сумму 100 грн.