Індивідуальне завдання з “Охорона праці в галузі”

Міністерство  освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

 

Юридичний факультет

Кафедра трудового, аграрного та екологічного права

                                                                    

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне завдання

з курсу:

“Охорона праці в галузі”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                        Виконав:

 

                                                                                        студент 5-го курсу

денної форми  навчання

ЮРД-55 Сс

                                                                                        Костишин Владислав

 

 

 

 

 

Львів 2013

Індивідуальне завдання N6:

Порівняти міжнародні стандарти МОП-СУОП 2001 «настанова з системи управління охороною праці» та OHSAS 18001:2007 «Система менеджменту охорони праці».

 

 

  Відповідно до Рекомендацій щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці, система управління охороною праці (СУОП) – частина загальної системи управління організацією, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, а також небезпеки для третіх осіб, що виникають у процесі господарювання, і включає в себе комплекс взаємопов'язаних заходів на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці . СУОП передбачає комплексний підхід до формування та реалізації політики в області охорони праці, за якого всі елементи системи взаємопов’язані та працюють у чіткій взаємодії. В Україні СУОП на підприємстві повинна відповідати вимогам статті 13 Закону України «Про охорону праці» . За умови адаптації до міжнародних стандартів, СУОП повинна дотримуватись рекомендацій щодо побудови систем управління відповідно до міжнародного стандарту серії OHSAS 18001 або МОП-СУОП 2001 (ILO-OSH 2001) при дотриманні вимог чинного законодавства. Передовий міжнародний досвід показує, що впровадження СУОП на рівні підприємства чи організації не тільки сприяє усуненню небезпек та знижує ризики, але й підвищує продуктивність праці та конкурентоздатність підприємства. Ефективна СУОП сприяє зацікавленості, у тому числі економічній, і роботодавця, і кожного працівника у безперервному покращанні умов та охорони праці. У той же час, діюча на більшості вітчизняних підприємств система управління охороною праці не забезпечує належної ефективності. Це пояснюється, в першу чергу, формальним підходом роботодавців при впровадженні СУОП, бо вимоги затверджених на більшості підприємств положень про СУОП не виконуються. Доволі часто в системі управління охороною праці не приймають безпосередньої участі власники або особи, ними уповноважені, та робітники. Для запобігання формальному підходу до розробки та впровадження СУОП на підприємстві, а також раціонального планування та вживання заходів з постійного удосконалення СУОП, її ефективність повинна оцінюватись як на стадії розробки, так і під час функціонування.

 

МОП-СУОП 2001. ILO-OSH 2001

Позитивна дія впровадження систем управління охороною праці (СУОП) на рівні організації як на зниження небезпек і ризиків, так і на продуктивність, нині визнана урядами, роботодавцями і працівниками.

 Ця Настанова з систем управління охороною праці розроблена Міжнародною Організацією Праці (МОП) відповідно до загальновизнаних міжнародних принципів, визначених представниками трьох сторін соціально-трудових відносин. Цей тристоронній підхід забезпечує силу, гнучкість і належну основу для розвитку стабільної культури безпеки в організації Тому МОП розробило цю Настанову з систем управління охороною праці, що добровільно приймалася б до виконання, яка відображає цінності і засоби МОП, що стосуються забезпечення безпеки і охорони здоров'я працівників.

 Практичні рекомендації цієї  Настанови призначені для використання всіма, хто несе зобов'язання і відповідальність за управління охороною праці. Вони не є юридично обов'язковими і не спрямовані на те, щоб замінити національні закони, правила або прийняті стандарти. їх застосування не вимагає сертифікації.

 Роботодавець відповідальний  і несе обов'язки з організації  охорони праці. Здійснення системи  управління охороною праці є  корисним підходом до виконання  цих обов'язків. МОП розробила  цю Настанову як практичний  інструмент сприяння організаціям і компетентним установам у здійсненні безперервного вдосконалення діяльності з охорони праці.

Технологічний прогрес й інтенсивний тиск конкуренції  стрімко змінюють умови праці, його процеси й організацію. Першорядне значення належить законодавству, але  саме по собі воно недостатнє для того, щоб управляти цими змінами і попереджати нові небезпеки і ризики. Організації теж повинні постійно реагувати на зміни, що відбуваються у сфері охорони і безпеки праці, і розробляти ефективні відповіді у вигляді динамічних стратегій управління.

 Питання  промислової безпеки за значущістю  порівнюють з проблемами охорони  навколишнього середовища і питаннями  збереження миру. Техносфера почала  становити для людини серйозну  небезпеку.

 

Хвороби і травми не є неминучими супутниками трудової діяльності, а бідність не може служити виправданням неуваги до безпеки і здоров'я працівників.

 Позитивний  вплив впровадження систем охорони  здоров'я і безпеки персоналу  на рівні організації як на  зниження небезпек і ризиків,  так і на продуктивність, нині визнано урядами, роботодавцями і працівниками в усьому світі.

 Багато  організацій виявляють зацікавленість  в ефективності і демонстрації  можливостей управління охороною  праці (охороною здоров'я і  безпекою) працівників (персоналу).

ОHSAS 18001 є стандартом, на базі якого проводиться перевірка Систем менеджменту охорони праці і промислової безпеки. Передумовою його розробки стала потреба компаній в ефективній роботі з охорони праці і здоров'я.

 Міжнародний стандарт OHSAS 18001 був розроблений за участю національних органів зі стандартизації низки країн - Великобританії, Японії, ПАР, Ірландії, а також фірм і дослідницьких організацій.

 OHSAS 18001 є дійсно світовим стандартом в тому сенсі, що його застосування не обмежується тільки організаціями в економічно ви-сокорозвинених країнах. У багатьох країнах керівництва компаній дійшли висновку, що такий стандарт є важливим для компанії і для її взаємин з суспільством і урядом, оскільки дозволяє створити систему управління безпекою. Ця діяльність - не одноразовий проект або випадкова подія. Це – тривалий процес поліпшення відносин з суспільством, з місцевими органами влади і національним урядом, з власним персоналом компанії, учасниками ринку або акціонерами, організаціями споживачів і суспільством в цілому.

 Створюючи  систему, засновану на принципах  OHSAS 18001, організація не зазнає труднощів в дотриманні правил і знижує ризик бути оштрафованою або піддатися судовому розгляду в разі виникнення травм, професійних захворювань і нещасних випадків. Правильне впровадження і підтримка в робочому стані системи управління охороною здоров'я і безпеки персоналу може бути частиною стратегії належної виробничої практики, яка є ефективним довгостроковим вкладенням засобів у майбутнє компанії. Це, у свою чергу, веде до того, що компанії, які отримали сертифікати на системи управління охороною здоров'я і безпекою персоналу, вимагають від своїх субпідрядників, щоб вони також контролювали процеси і управляли ризиками у сфері охорони здоров'я і безпеки персоналу.

 Стратегічна консультативна група ISO сформувала і контролює межі компетенції цього стандарту для того, щоб постійно відстежувати необхідність у його подальшому розвитку і дає рекомендації ISO/IEC зі стратегічного планування сфери застосування такого стандарту.

 Більшість дрібних компаній починають оцінювати необхідність у впровадженні системи управління охороною здоров'я і безпекою персоналу, виходячи з вимог уряду, а також враховуючи необхідність вирішення розбіжностей з представниками зацікавлених сторін. Для крупних компаній це найчастіше питання іміджу компанії й основа для відкритого інформування клієнтів і світової спільноти в цілому про свої наміри у сфері охорони здоров'я і безпеки персоналу.

 Прагнення  досягти професіоналізму, компетенції  і контрольованої, передбачуваної поведінки персоналу, що бере участь у виробничій діяльності або наданні послуг, складає основу стандарту.

 Це  досягається шляхом вироблення  загальних правил або розробкою  нормативної документації і положень, що описують порядок створення,  впровадження і підтримки цілісності системи управління охороною здоров'я і безпекою персоналу в компанії.

 У стандарті OHSAS 18001 описано принципи системи менеджменту охорони праці і промислової безпасності, а в стандарті OHSAS 18002 подано загальні рекомендації з упровадження, принципи, системні методики і методики забезпечення. Найважливіший крок після ухвалення рішення керівництвом про сертифікацію – розробити політику і стратегію у сфері менеджменту охорони праці і промислової безпеки, на основі якої встановлюються реальні і вимірні цілі і визначаються індикатори ефективного функціонування.

 

 Розробляючи  політику і стратегію, вище  керівництво бере на себе зобов'язання:

 •  виконувати положення політики, добиваючись досягнення поставленої  мети і виконання завдань;

 •  указувати на те, що застережливі  дії є пріоритетними в порівнянні  з коригувальними діями;

 • збирати і оцінювати  докази адекватного функціонування  системи менеджменту охорони  праці і промислової безпеки  і доказу дотримання правил  і вимог системи;

 • удосконалювати систему,  що наділена потенціалом постійного  поліпшення.

 Початок розробки системи  менеджменту охорони праці і  промислової безпеки передбачає  вибір стратегії розробки системи,  побудованої на наступних важливих  принципах, на які варто звернути особливу увагу:

Принцип 1. Прихильність керівництва  і політика у сфері охорони  праці і промислової безпеки.

Принцип 2. Планування і реалізація політики у сфері охорони праці  і промислової безпеки організації.

Принцип 3. Впровадження, включаючи  розвиток навиків і розробку методик, необхідних для реалізації політики у сфері охорони праці і промислової безпеки.

Принцип 4. Оцінка коригувальних дій  і вимірювання ефективності функціонування системи менеджменту охорони  праці і промислової безпеки.

Принцип 5. Затвердження і структурне вдосконалення функціонування системи охорони здоров'я і безпеки персоналу.

Наказом Мінпраці від 22.10.2001 р. № 432 затверджена  Концепція управління охороною праці, яка визначає, що управління охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Відповідно  до Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен забезпечити функціонування Системи управління охороною праці (СУОП). Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві.

 СУОП, як підсистема загальної системи  управління виробництвом, повинна  передбачати такі функції:

- організацію  і координацію робіт (обов’язки,  відповідальність, повноваження керівників  різного рівня, осіб, які виконують  та перевіряють виконання роботи);

- облік,  аналіз та оцінка ризиків;

- планування  показників стану умов та безпеки  праці;

- контроль  планових показників та аудит  всієї системи;

- коригування,  запобігання та можливість адаптації  до обставин, які змінюються;

- заохочення працівників за активну участь та ініціативу щодо здійснення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.

 Завдяки цій системі повинні  забезпечуватися вирішення таких  основних завдань:

- професійний добір працівників,  які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здоров’я та психофізіологічних показників;

- навчання та пропаганда з  охорони праці;

- безпека обладнання;

- безпека виробничих процесів;

- безпека будівель та споруд;

- забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці;

- наявність засобів індивідуального  захисту (313);

- оптимальні режими праці та  відпочинку;

- лікувально-профілактичне обслуговування  працюючих;

- санітарно-побутове обслуговування.

 Щоб ця система діяла, необхідно запровадити відповідний нормативно-правовий акт, який би регулював усі питання, пов’язані з підготовкою, прийняттям та реалізацією управлінських рішень. При цьому треба пам’ятати, що СУОП є складовою загальної системи управління виробництвом (якістю продукції, що виробляється) і спрямована не тільки на створення оптимальних умов праці, але й на використання резервів виробництва, підвищення продуктивності праці та значне покращання якості продукції.

 Враховуючи те, що Закон поширюється  на всіх юридичних та фізичних осіб (далі – підприємства), які використовують найману працю, незалежно від того, працює на підприємстві 5 чи 1000 осіб, роботодавець зобов’язаний забезпечити виконання всіх завдань, передбачених цією статтею.