Расчет выбраного учаска сети АТС на базе SI 2000

Зміст

 

Вихідні дані для курсового проектування       3

Вступ 4

1 Аналіз вихідних даних         5

2 Розрахунок ефективності навантаження      6

3 Розрахунок кількості з’єднувальних ліній, робочих місць операторів інформаційно – довідкових служб та каналів сигналізації СКС7   16

3.1 Розрахунок кількості з’єднувальних ліній      16

3.2 Розрахунок кількості робочих місць операторів інформаційно – довідкових служб            18

3.3 Розрахунок кількості каналів сигналізації СКС7     19

4 Розрахунок обсягу обладнання проектованої АТС     21

4.1 Розрахунок обсягу обладнання вузла доступу     22

4.2 Розрахунок обсягу обладнання вузла комутації     24

5 Розміщення обладнання проектованої АТС      27

5.1 Розміщення знімних блоків у секціях статива     27

5.2 Розміщення секцій у штативах        29

5.3 Розміщення станційного обладнання       30

Список літератури          32

 

Вихідні дані для  курсового проектування – варіант №1

 

 

Рисунок 1 - Схема мережі телефонного зв’язку

 

 

Таблиця - Вихідні дані для курсового проектування

АТС	Варіант	Загальна кількість абонентів 1-3 категорій	Кількість абонентів 6 категорії (ISDN)	qв, qав, qвн	qвх, qавх	αАТС1	αАТС2	αВАК	αСРМ	αВСС
ЗАТС1	1	6784	16	0,9	1	0,3	0,2	0,2	0,01	0,02
ЗАТС2	1	1280	16	0,9	1	0,25	0,35	0,2	0,01	0,02
ЗАТС3	1	5120	16	0,9	1	0,2	0,25	0,2	0,01	0,02
ЗАТС4	1	3200	16	0,9	1	0,35	0,25	0,2	0,01	0,02

 

 

Вступ

 

Сучасний рівень техніки  зв'язку й нових мережевих технологій вимагають організації на залізничному транспорті цифрових мереж зв'язку. Це, у свою чергу, вимагає: пророблення  питань будівництва й експлуатації волоконно-оптичних ліній зв'язку; впровадження систем передачі синхронної цифрової ієрархії із гнучкими мультиплексорами, крос-конектами, оптичними ретрансляторами; заміни електромеханічних АТС цифровими системами комутації; впровадження пакетних технологій передачі; побудови мереж передачі даних, що відповідають міжнародним стандартам.

Телефонний зв'язок на залізничному транспорті є основним видом зв'язку по обсягу переданої інформації. Мережа телефонного зв'язку в межах залізничного вузла не є локальною. Вона повинна  мати вихід на мережу залізничного міжміського телефонного зв'язку й на телефонну мережу загального користування.

Таким чином в ході курсового (дипломного) проектування здійснюється проектування АТС залізничного вузла  на основі сучасної цифрової системи  комутації SI2000 з урахуванням взаємодії  з телефонною мережею загального користування на рівні місцевих телефонних мереж.

Метою проектування є узагальнення теоретичних знань з дисципліни «Системи комутації в електрозв'язку»  та придбання практичних навичок  в проектуванні АТС на основі обладнання цифрової системи комутації SI2000.

 

1 Аналіз вихідних даних

 

В курсовому проекті здійснюється проектування ЗАТС1.

Телефонна мережа залізничного вузла складається з чотирьох АТС: ЗАТС1,  ЗАТС3, ЗАТС4 зв’язаних за принципом «кожна з кожною», ЗАТС2 зв’язана з ЗАТС3 двобічним зв’язком. Станції ЗАТС1, ЗАТС3 є опорно-транзитними станціями (ОПТС), а станції ЗАТС2 і ЗАТС4 – опорними (ОПС).

В ЗАТС1 передбачено пучок  з’єднувальних ліній з ВАК  залізниці. На цій АТС організована система комп’ютеризованих робочих місць операторів СРМ. Ця система забезпечує абонентам надання різноманітних довідок та допомагає абонентам у встановленні міжміських з’єднань (виконує функції ручної АТС). Система СРМ має вмикатися у цифрові АЛ основного доступу 2B+D до ISDN.

Взаємодія телефонної мережі залізничного вузла з ТМЗК здійснюється на рівні місцевої мережі – МТМ  і має два напрямки зв’язку в бік ТМЗК.

Міська телефонна мережа МТМ є районованою без вузлоутворення та складається з двох АТС, зв’язаних за принципом «кожна з кожною»: АТС1 (ОПС, АМТС), АТС2 (ОПС, ВСС – вузол спецслужб).

Використовувані системи  сигналізації. При курсовому проектуванні вважається, що всі АТС є цифровими з функціями ISDN. З’єднувальні лінії усіх АТС є двобічними. Телефонні станції АТС1, АТС2, ВАК та ЗАТС1 взаємодіють між собою за допомогою загальноканальної системи сигналізації № 7 (СКС7). Телефонні станції ЗАТС1, ЗАТС2, ЗАТС3 та ЗАТС4 взаємодіють між собою за допомогою абонентської цифрової системи сигналізації № 1 АЦСС1 (DSS1).

 

 

2 Розрахунок інтенсивності  навантаження

 

Введемо умовну нумерацію  АТС: ЗАТС1 – 1/1, ЗАТС2 – 1/2, ЗАТС3 – 1/3, ЗАТС4 – 1/4 .

 Визначимо абонентське навантаження абонентів категорій 1 – 3 та 6, та складемо таблицю 1.1.

Таблиця 1.1 – Результати визначення абонентського навантаження для АТС телефонної мережі залізничного вузла

Параметри	Абонентське навантаження абонентів  1-3 категорій	Абонентське навантаження абонентів  6 категорії (ISDN)
yв, мЕрл	43	107,5
yвх, мЕрл	39	97,5
yвн, мЕрл (ЗАТС1, ЗАТС2, ЗАТС3,ЗАТС4)	17 ;12,5;17; 16,5	42,5;31,25;42,5;41,25
yав, мЕрл	6	15
yавх, мЕрл	5	12,5

 

Для кожної станції j/k мережі знайдемо інтенсивності навантажень:

вихідного й вхідного зовнішніх:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вихідного й вхідного при автоматичному мiжмiському зв’язку:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Також визначимо загальне внутрішньостанційне навантаження для ЗАТС1:

 

 

Далі, використовуючи задані коефіцієнти, необхідно для ЗАТС1 визначити вхідне та вихідне навантаження для напрямків зв’язку до ВАК - , , до АТС1 - , , до АТС2 - , , до ВСС на МТМ - , внутрішньостанційне для інформаційно-довідкових служб на ЗАТС1 - .

Теж саме необхідно визначити  для ЗАТС2, ЗАТС3 та ЗАТС4: , , , , , , . Оскільки ЗАТС2, ЗАТС3 та ЗАТС4 не  є об’єктами проектування, то розрахунок навантаження для інформаційно-довідкових служб для цих станцій не виконується.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепер необхідно знайти вхідні та вихідні навантаження для кожної ЗАТС, які в подальшому будуть розподілені  безпосередньо між цими ЗАТС:

 

 

Виконуємо розрахунок:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Далі перевіряємо загальний баланс навантажень на мережі:

 

 

Оскільки права й ліва частини рівняння (2.6)

 

відрізняються:    , то необхідно уточнити знайдені з (2.1) значення множенням їх на поправний коефіцієнт:

 

Розраховуємо уточнені значення :

 

 

 

 

 

Тепер необхідно скласти  матрицю міжстанційних навантажень  для телефонної мережі залізничного вузла. В цю матрицю повинні увійти тільки навантаження, які замикаються  в телефонній мережі залізничного вузла (без врахування навантажень по зовнішнім напрямкам зв’язку МТМ, ВСС, ВАК та АМТС).

Задамо початкові значення нормованих коефіцієнтів тяжіння n_j/k-x/z (від станції j/k до станції x/z), згідно рекомендацій, між кожною парою станцій (таблиця 2.2).

 

Таблиця 2.2 - Початкові значення нормованих коефіцієнтів тяжіння

x/z   j/k	1/1	1/2	1/3	1/4
1/1	-	0,45	0,8	0,6
1/2	1,2	-	0,8	0,9
1/3	1,2	0,6	-	0,6
1/4	1,2	0,7	0,7	-

 

Розраховуємо елементи матриці  міжстанційних навантажень та складаємо

таблицю 2.3:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.3 – Матриця інтенсивності мiжстанцiйних навантажень

Від станції	До станції				Вихідні навантаження, Yв.j/k
	1/1	1/2	1/3	1/4
1/1	-	4,499	54,72	14,725	73,945     (73,945)
1/2	5,037	-	2,962	1,196	9,195         (9,195)
1/3	53,894	3,475	-	8,53	65,898     (65,898)
1/4	14,196	1,068	7,306	-	22,57         (22,57)
Вхідні навантаження, Yвх.j/k	73,127   (73,725)	9,042   (9,507)	64,988   (65,039)	24,451   (23,336)	-

 

Приймаємо значення міжстанційних навантажень з таблиці 2.3 та заповнюємо таблицю 2.4, де містяться всі раніше розраховані навантаження для кожної пари станцій.

 

Таблиця 2.4 - Результати визначення інтенсивності навантажень між кожною парою станцій чи напрямками

	ЗАТС1	ЗАТС2	ЗАТС3	ЗАТС4	ВАК	АТС1	АТС2	ВСС	АМТС
ЗАТС1	-	4,499	54,72	14,725	52,818	79,227	52,818	5,282	36,85
ЗАТС2	5,037	-	2,962	1,196	10,217	12,771	17,879	1,022	7,128
ЗАТС3	53,894	3,475	-	8,53	39,938	39,938	49,923	3,994	27,864
ЗАТС4	14,196	1,068	7,306	-	25,078	43,886	31,347	2,508	17,496
ВАК	53,227	10,296	40,248	25,272	-	-	-	-	-
АТС1	79,841	12,87	40,248	44,226	-	-	-	-	-
АТС2	53,227	18,018	50,31	31,59	-	-	-	-	-
АМТС	34,12	6,6	25,8	16,2	-	-	-	-	-