Інформаційно-аналітична діяльність

Інформаційні  агентства в ІП нашої держави  займають доволі відсторонене, але  й досить тісно пов’язане з  іншими елементами місце. Загальновизначеними складовими ІП суспільства є система засобів масової інформації (ЗМІ). До неї відносяться друковані, аудіовізуальні (радіо та телебачення) і електронні ЗМІ (глобальна інформаційна мережа Інтернет).

Окремою групою ЗМІ є інформаційні агентства.  І якщо належність преси, телебачення чи радіо до системи засобів масової інформації не викликає сумнівів, то з приводу віднесення інформаційних агентств до системи ЗМІ ще й сьогодні виникають дискусії.

Відомий російський фахівець у галузі журналістики Є. П. Прохоров відносить ІА до інфраструктури ЗМІ разом зі службами зв'язку, системою доставки, розповсюдження тощо. А на думку іншого російського дослідника Г. Ф. Хаценкова, інформаційні агентства органічно входять до системи ЗМІ, оскільки виконують у суспільстві ті самі функції, мають той же об'єкт впливу, ті ж загальні цілі й завдання, як і будь-який інший засіб масової інформації [19].

Декан факультету журналістики Московського державного університету Я.М. Засурський вважає інформагентства "спеціалізованими інформаційними підприємствами (організаціями, службами, центрами), що обслуговують ЗМІ".

Українська  школа журналістики, зокрема професори  В. Й. Здоровега, А. З. Москаленко, В. В. Різун, схиляються до визнання ІА самостійними засобами масової інформації [19]. Формуванню саме такого переконання сприяло те, що із розвитком інформаційно-комунікативних технологій ІА дістали змогу самостійно, без посередницької участі інших ЗМІ, поширювати інформацію, збільшити кількість та різноманітність пропонованих ними інформаційних продуктів, наблизити цю продукцію до споживача, а також всебічно збільшити масштаби своєї діяльності.

Сучасний стан розвитку ІП суспільства, глобалізація інформаційних процесів і, як наслідок, – підвищення ролі ІА в інформаційному спілкуванні, ріст та диверсифікація інформаційних продуктів свідчать на користь того, що інформаційні агентства займають правомірне місце самостійних ЗМІ.

Окремі науковці зголошуються класифікувати дослідження, присвячені системі засобів масової інформації в цілому чи окремим її складникам, а також загальнотеоретичні праці, окремі частини яких торкалися діяльності ІА на дві групи за хронологічними періодами радянського та пострадянського часу:

• література, опублікована до 1991 року;
• література, рік видання якої починається з 1992 [18].

І якщо до 1991 року спостерігалась тенденція трактувати роль інформаційних агентств як засобів пропаганди, зокрема, зовнішньополітичної, то сьогодні ІА в інформаційній інфраструктурі держави відіграють зовсім інші ролі. Вони зокрема займають місце «головного інструменту збору й передачі інформації всередині країн та між ними», як зазначає дослідник Ю.Б. Кашляєв [18]. Сьогодні ІА також відіграють провідну роль у функціонуванні глобальних комунікативних потоків. Вивчення найбільш потужних факторів на світовому ринку збирання і поширення міжнародних новин позитивно вплине не подальшу політику України, спрямовану на збереження власної ідентичності в умовах глобалізації інформаційних потоків, а також сприятиме входженню країни в світовий інформаційний простір.

Стратегічною ціллю будь-якої демократичної держави є формування и становлення її ІП – сукупності доступних в країні інформаційних джерел і потоків. Наша держава відчула нагальну потребу формування власного інформаційного простору у 1991 році, який до того функціонував у відповідності до інформаційної й ідеологічної політики, яка вироблялася у єдиному центрі – у Москві. Для того, щоб прискорити створення власного ІП, потрібна була відповідна єдина загальнодержавна програма розвитку інформаційної сфери України. Одним з головних положень цієї програми має стати, власне, механізм координації та узгодження діяльності органів виконавчої влади у напрямку формування національного інформаційного простору, також інформатизації та захисту інформації [7, с.11].

ІА відіграють роль посередників у інформаційному просторі, є ключовими у існуванні ланцюжку «подія» - «інформаційне агентство» - «ЗМІ». Їх основна функція – забезпечувати оперативною політичною, економічною, соціальною, культурною інформацією редакції газет, журналів, телебачення, радіомовлення, а також інші установи, організації, приватних осіб, що є підпищиками на їх продукцію.

2.  Характеристика основних напрямків діяльності інформаційних агентств.

У державі ІД досить чітко організована: є спеціальні інформаційні установи, що утворюють систему інформаційного забезпечення користувачів документальною інформацією універсального, галузевого, проблемно-тематичного змісту. Водночас інформаційні структури створюються як органічні складові багатьох установ, організацій, фірм, тобто інформаційна діяльність є наскрізною за своєю сутністю, пронизуючи всі сфери людської діяльності (науку, освіту, виробництво, управління, інтелектуальне дозвілля тощо).

У статті 5 ЗУ «Про інформаційні агентства» зазначено, що інформаційна діяльність ІА – це збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції [3]. Але всі ці дії ІА виконує в контексті загального значення інформаційної діяльності, тобто сукупності дiй, спрямованих на задоволення iнформацiйних потреб громадян, юридичних осiб i держави [2].

Саме з метою  задоволення таких потреб  органи державної влади та органи мiсцевого i регiонального самоврядування створюють iнформацiйнi служби, системи, мережi, бази i банки даних. Тобто й діяльність ІА безпосередньо випливає із загального поняття ІД. А остання включає такі напрямки як полiтичний, економiчний, соцiальний, духовний, екологiчний, науково-технiчний, мiжнародний тощо. Держава гарантує свободу iнформацiйної дiяльностi в цих напрямах всiм громадянам та юридичним особам в межах їх прав i свобод, функцiй i повноважень, тобто, всі структури, установи, створені для виконання ІД та задоволення інформаційних потреб, можуть розглядати в своїй діяльності дані напрямки, досліджувати їх, а головне висвітлювати перебіг подій на цих напрямках розвитку суспільства.

В межах українського інформаційного поля за класифікацією  вітчизняних науковців ІА за напрямками географічного охоплення та масштабами діяльності поділяються на:

- світові;

- національні  агентства міжнародного значення;

- національні;

- регіональні [18].

Світові (міжнародні) інформаційні агентства (такі як Юнайтед  Прес Інтернешнл, Ассошіейтед Пресс, Рейтер, Ажанс Франс Прес та ІТАР-ТАСС) займаються збором та поширенням інформації на всі країни нашої земної кулі. У діяльності таких агентств переважає збір найважливішої, найяскравішої інформації, такої, яка спричиняє до змін не в одній окремій країні, а наслідки яких поширюються за її межі. Це великі корпоративні організації, які займаються пошуком, накопиченням та поширенням інформації у різних сферах міжнародного співробітництва.

Національні агентства  міжнародного значення – це агентства, які здатні забезпечити інформацією пресу не тільки своєї країни, але і різні групи країн або регіони. Вони займаються пошуком інформації у своїй країні, також акумулюють основні відомості про темпи її розвитку, його визначальні фактори. Надають відомості як місцевим ЗМІ, так і співпрацюють з іноземними.

Національні ІА в деяких випадках мають статус агентств, хоча насправді є урядовими прес-службами або відділами друку при Міністерствах закордонних справ, а інформаційні служби, субсидовані урядами, як правило, займаються виданням бюлетенів інформації.

Регіональні ІА розповсюджують совою діяльність на декілька областей, тобто спрямовують сили на збір, обробку інформації про певну територію і оприлюднюють її безпосередньо для жителів цієї аудиторії [16].

Отже, безпосередньо  до напрямків діяльності інформаційних  агентств за спеціалізацією інформації по галузях життя держави можна  віднести той же політичний, науковий, соціологічний, економічний та інші напрямки діяльності, які виділені як напрямки власне інформаційної діяльності.

Частіше за все, одне ІА обирає для себе не один із вище перерахованих напрямків, а декілька найважливіших. Для міжнародних інформаційних агентств, наприклад, існує тенденція обирати один напрям галузевого спрямування (інформаційне агентство Рейтер спрямоване на опрацювання економічної та політичної інформації). Національні ІА обирають для себе декілька найважливіших галузей, наприклад, політика, економіка, міжнародні відносини та культура. Для регіональних агентств притаманно за напрямки опрацювання інформації брати і політичний, і економічний, і культурний, і соціальний і багато інших., адже обсяг інформації порівняно з інформацією цього напрямку для міжнародного агентства буде менший, що дає змогу охоплювати інші новини регіону, міста.

Можна виділити третю категорію напрямків діяльності ІА. Вона буде пов’язана зі збором, обробкою, створенням, зберіганням, підготовкою інформації до поширення, випуском та розповсюдженням інформаційної продукції., тобто з тими процесами, які, власне, становлять основу діяльності агентства, зумовлюють її як таку. Такі процеси зумовлюють завдання, які ставить перед собою агентство, а вони в свою чергу визначають напрямки діяльності. Тому, можна виділити такі напрямки за класифікацією дослідника Єгорова І.І.:

- інформаційний  моніторинг інформації за напрямком  спеціалізації у сферах життя  на певній географічній території.  Такий моніторинг окрім комплексного  збору, фільтрації і накопичення інформації, може включати аналіз, моделювання, прогнозування;

- формування, супроводження  і представлення довідкових, фактографічних  і проблемно-орієнтаційних баз  даних, які містять інформацію  про регіон, країну;

- співпраця  із ЗМІ, інформаційно-аналітичними центрами, органами влади та іншими структурами, від яких агентства можуть отримувати інформацію і, безпосередньо, поширювати її;

- поширення  інформаційної продукції агентств  через мережу Інтернет для ознайомлення своїх клієнтів з даних власних баз даних та власних архівів. Для реалізації цього напрямку часто використовують прийоми і методи маркетингу, які традиційно використовують на ринку консультаційних та інформаційних послуг, для розширення кола клієнтів та формування ринку аналітичної продукції [9].

За якими  б категоріями ми не розподіляли  напрямки діяльності ІА, вони є взаємозалежними, тобто такими, які орієнтуються на подібних завданнях. Або безпосередньо дотримуючись одного напрямку (або декількох), можна отримати хороший інформаційний продукт, тобто релевантний за запитами певної території.

Також який би напрямок чи їх сукупність у своїй діяльності не обрало те чи інше ІА, воно повинне дотримуватись певних вимог. Інформаційні агентства не  мають права у своїх матеріалах  розголошувати дані, що  становлять  державну  таємницю,  або  іншу інформацію,  яка  охороняється  законодавством,    закликати    до насильницької зміни або повалення існуючого конституційного  ладу, порушення територіальної цілісності України, підриву  її  безпеки, вести пропаганду  війни,  насильства  і  жорстокості,  розпалювати расову,  національну,   релігійну    ворожнечу,    розповсюджувати порнографію або іншу інформацію, яка підриває суспільну мораль або підбурює до правопорушень, принижує честь  і  гідність  людини,  а також інформацію, яка ущемляє законні права й  інтереси  громадян, давати  оцінку  щодо  винуватості  осіб  у   здійсненні   злочину, вказувати на особу,  яка  ніби  скоїла  злочин  до  рішення  суду, публікувати  матеріали,  які  розкривають   тактику   і   методику розслідування [3].

Інформаційну  інфраструктуру нашої держави складають  різноманітні установи, які займаються ІД, або ж спеціалізуються на впровадженні, реалізації цих результатів. Але установою, яка кооперує в собі найрізноманітніші аспекти пов’язані з інформаційним простором країни та яка функціонуючи об’єднує усі найважливіші процеси, які передбачені поняттям інформаційної діяльності як такої, що здійснює збір, обробку, збереження та поширення інформації є інформаційне агентство.

Завдяки своєму статусу установи, яка має доступ до всіх напрямків інформаційної  діяльності, ІА збирає та обробляє інформацію з усіх сфер життєдіяльності держави, суспільства. ІА є рушійною силою  інформування населення, адже співпрацюють як із ЗМІ, які публікують за допомогою своїх засобів масової комунікації оброблені ІА дані, та з різноманітними владними установами, які користуються в першу чергу послугами інформаційних агентств, як безпосередніх випускників первинної та вторинної інформації.

Роль таких інформаційних установ є важливою також в міжнародній та інтеграційній діяльності. Оскільки інформація в сьогоднішньому суспільстві є основним стимулом відносин на різних рівнях будь-якої діяльності, то й на міжнародному рівні країни співпрацюють в першу чергу на рівні отримання інформації. Тому таким важливим є створення світового інформаційного простору як засобу співпраці. І головними «гравцями» в таких інформаційних дійствах є міжнародні ІА. Класифікація ІА за напрямками діяльності та класифікація напрямків за спрямуваннями завдань ІА дає змогу для цих інформаційних установ не розпорошувати свої можливості на здобуття інформації на різних рівнях у різних сферах життя. Різнорівневість інформації зумовлює поділ завдань, функцій ІА в збиранні, обробці, збереженні та поширенні інформації потрібній на даному етапі інформаційних відносин та у конкретних сферах виникнення цієї інформації.