Семантико-структурні та словотворні особливості молодіжного сленгу

За В. Бондалєтовим, до сучасних соціальних діалектів відносять:

1. Суто професійні діалекти (підмови, лексичні системи).

2. Групові (корпоративні) жаргони (особливості мови молодіжних  колективів та угруповань –  учнів, студентів, спортсменів,  військових).

3. Умовні (так звані «таємні») мови («арго») ремісників і торгівців.

4. Злодійський жаргон (так  званий «блатний») – мова декласованих  елементів [7:130-132].

Мовознавець І.Ющук серед  соціальних діалектів виокремлює професіоналізми, жаргонізми та арготизми [9:4], вчений І. Білодід – жаргонізми, професійні жаргонізми та арго [9:4]. М. Кочерган ототожнює  сленг, називаючи його «сленгові  слова», із жаргонізмами [14:215]. Характерними особливостями сленгу є наявність  емоційно-експресивного забарвлення (зазвичай негативного), оцінність, швидкоплинність (зміна мовного шару разом із зміною поколінь) та мовна гра.

У царині української жаргонології сьогодні працюють Л.Бакуменко, В. Балабін, А. Березовенко, Н. Дзюбишина-Мельник, Т. Ілик, Ю. Мосенкіс, С. Пиркало, Л. Ставицька, Н. Шовгун та інші. Однак, попри всі  сучасні наукові розвідки, слід зауважити, що існує певний брак теоретичного та лексикографічного опрацювання  лексичного шару жаргонної лексики, що, в свою чергу, зумовлює актуальність подальших досліджень в цій галузі. Цей брак має негативний вплив  не тільки на духовну, а й на філологічну  культуру сучасного соціуму. Мовна  свідомість сучасного українця переважно  не розрізняє специфіки жарґонної  лексики серед інших лексичних  шарів; не має чіткого уявлення про  соціальну диференціацію української  мови (кримінальний, молодіжний, професійний  жарґон із його різновидами). І на сьогодні українські мовознавці не дійшли згоди  у визначенні таких понять як «сленг», «арго» та «жаргон». Звідси слід відокремити  ці поняття для більш чіткого  розрізнення об’єкта дослідження.

Арго – слова та вирази, що обмежено вживаються в мові окремих  соціальних груп, переважно з метою  таємного спілкування. Для забезпечення безпечності такого спілкування  характерними засобами були штучність, умовність та побудова на принципом  антимови (незрозумілість для необізнаних  категорій) [28:7]. Так, Й. Дзендзелівський  як приклад лірницького арго наводить таку фразу: «В битебе клева буштирака, скелиха не вкушморить» («В тебе добра  палиця, собака не вкусить»). [8:245]

Жаргон є синонімом  терміна «сленг», але без негативної емоційної забарвленності. Жаргон –  це соціальний діалект, він розвивається в середовищі відносно замкнутих  колективів: школярів, студентів, воєнних, різноманітних професійних груп, себто колективів, поєднаних професійно або соціально [28:8].

Зазвичай сленг, жаргон та арго вживаються із використанням національної мови, свідчачи про постійну динаміку розвитку мовлення та прагнення задоволення  різноманітних потреб суспільства  в усіх сферах життя. Сленгові одиниці  висловлюють протиставлення лексиці  літературної мови: така опозиція є  головною ознакою сленгу. Друга ознака – це групове маркування слів: сленгова одиниця у свідомості носія мови несе на собі відбиток певної субкультури  та зазвичай співвідноситься з певною соціальною групою.

Останнім часом поширеним  є залучення сленгових одиниць  до вживання у засобах масової  інформації, мовлення теле- та радіопередач тощо. Це пояснюється тим, що автори намагаються наблизити їх до кола слухачів (читачів), надати відтінку молодіжної розкутости. Це підтверджує наявність  величезного впливу сленгу як вияву  молодіжної культури на людей різного  віку. Звідси слід виокремити поняття  молодіжного сленгу [7:131].

Оскільки сленг в більшості  своїй утворюється та вживається в місті, носіями його можна вважати  міських жителів віку від 14 до 28 років. Саме молодіжний сленг відбиває ті реалії та особливості світобачення молоді, які відрізняються від  інших носіїв національної мови. Факторами, що впливають на виокремлення молодіжного  сленгу серед підсистем, є: соціальне  оточення і коло спілкування молоді, відмінність поля інтересів молоді від старшого покоління, відмінність  в поглядах на життя тощо, соціальне  коло діяльності (навчання, спільні  інтереси). Таким чином, утворюється  певна мовно-культурна спільнота, яка характеризується своїми особливостями. Оскільки молодіжний сленг є атрибутом  молодіжної культури, то він разом  з реаліями цієї культури засвоюється  у процесі соціалізації.

Звідси, молодіжний сленг  – це сукупність постійно трансформованих  мовних засобів високої експресивної сили, що використовуються в спілкуванні  молодими людьми, які перебувають  між собою у фамільярних, дружніх  відносинах, і є засобом внутрішньогрупового  спілкування молоді.

Погляди лінгвістів на питання  “сленгу” можна узагальнити так:

1) це нелітературна (інтердіалектна, напівдіалектна, неформальна, субстандартна,  професійна) лексика, тобто та, яка  є за межами літературної мови;

2) це явище переважно  усного розмовного мовлення;

3) це фамільярний стиль  мови в певній галузі;

4) це розмовний варіант  професійного мовлення; жаргон;

5) це групова говірка;

6) це варіант лексичних  норм;

7) це нелітературна/субстандартна  емоційно забарвлена лексика;

8) сленг характеризується  прозорістю своїх меж, здатністю  приймати і пропускати крізь  себе величезну кількість мовних  одиниць, збагачуючи тим самим  словниковий склад мови новими  експресивно забарвленими лексемами,  незвичайними в плані семантики  і комбінаторики.

1.2 Джерела формування  молодіжного сленгу

Спорідненість інтересів  осіб, які формують різновид цього  ненормативного утворення, є важливим чинником у творенні сленгових лексем. Практично кожна група людей, об'єднана спільними інтересами, характеризується особливим типом мовлення, що реалізується у сленгових новоутвореннях і  є притаманним лише цій групі. Тобто молодіжний сленг не є цілісною системою і складається із загальномолодіжного  жаргону, що характеризує мову певного  покоління, і спеціальних молодіжних жаргонів.

Сленгова молодіжна лексика  представляє собою зазвичай неологізми, які з’являються разом із суспільними  змінами. Сленгові лексеми утворюються  під впливом різноманітних факторів, серед яких особливо виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон, власна інтерпретація  серед молоді деяких термінів, зокрема  медичних, тощо [35:123].

Отже, перше джерело формування молодіжного сленгу – це семантичне дубліювання вже існуючих в інтержаргоні лексичних одиниць, що не підлягають трансформаціям. Прикладами такого переходу одиниць з інтержаргону до сленгу є, наприклад, такі слова як «лимон» («фрукт» у звичайному значенні та «мільйон грошових одиниць» у сленговому), «криса» («тварина» та «людина, що краде  у близьких йому людей»), «стріляти» («робити постріли» та «позичати  у значенні брати, просити відповідно»), «доганяти» («настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, що рухається  попереду» в літературній мові та «розуміти» в сленговому варіанті: порів. «Ти що, не доганяєш?») [21]. Власне, іронічного забарвлення таким лексемам надає зміна значення слова (в  літературній та сленговій мовах). Такі значення зазвичай є розбіжними та побудовані на певній грі слів. днією  з цікавих особливостей молодіжного  сленгу є зміна значення слів літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. До того ж молодіжний сленг  майже завжди змінює значення запозичених  одиниць («грузити» в значенні «багато  говорити, набридати»). Власне, різновидом цього джерела є заміна слів їх семантичними синонімами (в тому числі  такими, що мають не цілком відповідний  смисловий відтінок значення). Так, в значенні словосполучення «йди звідси» часто вживається «шкультигай  звідси», «крокуй звідси», «звалюй  звідси» тощо [25]. Сюди ж відносимо  метафоризацію та афіксацію як засоби творення сленгових слів та виразів: «баклажан» в значенні «алкоголік» (метафора на основі кольору) [35:123-125].

Наступним та, певно, найпоширенішим джерелом формування молодіжного сленгу є запозичення. Зазвичай велика кількість  сленгових лексем запозичується  з іноземної мови, як шляхом дослівного, так і змістового перекладу. Прикладом  дослівного перекладу може слугувати  слово «перець» в сленговому значенні «парубок, хлоп’яга», яке походить шляхом запозичення від англійського сленгового слова «pepper», що означає  «особа чоловічої статі»; «танцпол», що походить від англійського слова  «dance floor» [25]. Але найчастіше слова  відтворюються транслітераційним  або транскрипційним шляхом, зберігаючи своє звучання порівняно з оригінальним словом. В якості прикладів можна  навести такі лексеми як «гьорла» («гірла»), що повторює звучання англійського слова «girl» («дівчина, дівчинка»); «піпли» – від англійського слова «people» («люди») («Гей, піпли, ходімо!»); «паті» - від англійського слова «раrty» («вечірка», «свято») [26]. Окремим підпунктом йде запозичення комп’ютерної термінології, внаслідок стрімкого розвитку технологічної галузі, відповідно необізнані користувачі кожного дня створюють свої неологізми для позначення нових понять. Так, саме комп’ютерній галузі завдячуємо словами «читер» (у сленговому значенні «шахрай») – від англійського дієслова «to cheat», що означає «грати не за правилами, нечесно»; «квакер» - гравець у гру «QUAKE» (а не «член однієї з християнських протестантських сект» - у літературній мові); «флешка» («мініатюрна карта пам’яті») – від «flash card» [17:55]. Слова, що виникають таким способом, через масову вживаність та розповсюдженість швидко входять у обіг та словниковий запас користувача.

Слід зауважити, що, хоча англійська мова як мова міжнародного спілкування є основним джерелом запозичення сленгових лексем, однак  інші мови також продукують вдалі  вислови. Так, арабській мові завдячуємо словом «кайф» («задоволення, насолода»), німецькій – лексемам «авсвайс» (в значенні «документ») та «ахтунґ» (остання лексема в сучасній сленговій  мові вже двічі змінила значення: від дослівного перекладу змісту німецького слова «увага» до позначення хлопця нетрадиційної гендерної  орієнтації). Прямим перекладом з російської (із збереженням сленгового значення в обох мовах) є слова «тусівка» («компанія людей») та «гальмо» - «людина  із уповільненою на все реакцією» [21].

Третім джерелом формування молодіжного сленгу є утворення  та вживання лексем-скорочень. Це пояснюється  наявністю закону економії мовного  простору. Так, при вживанні довжелезних  слів використовують більш короткі, але зрозумілі їх аналоги, що утворені шляхом скорочення. Найбільш яскравим прикладом є слова «комп» та «ноут», що скоротили від слів «комп’ютер»  та «ноутбук». Решту прикладів найчастіше можна віднести до сфери учнівсько-студентського  використання: ця соціальна група  тяжіє до скорочення назв навчальних предметів. Так, «обеже» позначає предмет  «Основи безпеки життєдіяльності» (за першими літерами: О-Б-Ж), «дезе» має під собою «домашнє завдання», під «фізрою» розуміємо предмет  «фізична культура». Утворені лексеми  мають під собою зазвичай фонетичну  деформацію слів.

Четверте джерело формування молодіжного сленгу – це чимала кількість власне українських сленгізмів. Так, вислів «скинья в тюбік» означає  «поводитися тихіше», «лягти в краватку» - «покінчити життя самогубством, піти з життя», словами «мавпа» та «жабка»  позначається комп’ютерний значок @, «бити  повітря ногами» - «байдикувати». [14:224]

Така різоманітність джерел формування молодіжного сленгу пояснюється  прагненням молоді вирізнитися, за допомогою  мовних засобів тощо. В молодіжному  середовищі сленг займає помітне  місце як засіб мовного спілкування. Мовленнєві пріорітети кожної соціальної групи втілюються саме в сленгізмах.

Отже, весь молодіжний сленг  являє собою наступну систему  складових:

1.  неологізми (лише лексичні утворення покоління певного періоду);

2.  спільна лексика молоді (різних поколінь);

3.  професійна підсистема сленгу (музичні фанати, комп’ютерники);

4.  стилістичні конотації сленгу (нейтральна та ненормативна лексика)

Сленг функціонує не лише в  мовленні окремо взятої соціальної групи, де він виконує такі функції, як ідентифікаційна, експресивна, емоційно-оцінна, функція  економії мовних ресурсів, функція  категоризації і систематизації, номінативна функція тощо.

Можемо підсумувати, що сленг  є поширеним явищем серед різних молодіжних груп, тому надзвичайно  перспективним для вивчення мовленнєвої  ситуації та динаміки розвитку мови. Базою  для таких досліджень є сучасні  навчальні заклади, молодіжні клуби  за інтересами тощо.

український лексичний молодіжний сленг  
 

РОЗДІЛ 2. СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ТА СЛОВОТВОРНІ ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДІЖНОГО  СЛЕНГУ 

2.1 Семантично-структурний  розгляд молодіжного сленгу

Відображення мовної картини  світу в лексико-семантичній системі  молодіжного сленгу слід розглядати з урахуванням системи цінностей  молодіжного соціуму й того, що у центрі мовної картини світу  молодіжного сленгу знаходиться  людина.

Сферу матеріального світу  позначають сленгові номінації грошей, одягу, взуття, транспорту, приладів, побутової  техніки. Лексичне поле життєвих цінностей  буття молодіжного соціуму становлять два класи лексем: на позначення чинників, які підтримують життя (їжа, напитки, сон), а також назви  гедоністичних чинників буття (алкогольні напої та процес їх уживання, тютюнові вироби, музика, кінотеатр, відпочинок, нічний клуб, дискотека). Інтелектуальна сфера людини в картині молодіжного сленгу розподілена на дві протилежності — здатність людини розуміти, розбиратися в чомусь («шарити», «петрити») і обмеженість, нездатність розуміти («гальмувати», «не догоняти») [25]. Молодіжне коло вибудовує великі синонімічні ряди на позначення людини з повільною реакцією (гальмо – гальмо перебудови – жирафа – недоганяйло – даун); некмітливої (баран – чайник – пінгвін); обмеженої або з низьким рівнем інтелекту (лох) [24:69].

Психічна сфера особистості  в картині світу, охопленої молодіжним сленгом, представлена номінаціями, які  характеризують психічні відхилення людини, втрату здорового глузду, божевілля. Синонімічний ряд «збожеволіти» (тобто  поводити себе як психічно ненормальна  людина) у молодіжному сленгові досить поширений: бахнутися, довбонутися, схибнутися, чоканутися, дати дурки, поїхати [25].

Естетичні цінності в системі  світосприйняття молодої людини визначаємо за лексичною структурою субполя. Ознака красива / некрасива  людина в молодіжному соціумі  має яскраво виражене гендерне спрямування, особливо щодо жіночої статі. Як зазначає С. Мартос, з лексем молодіжного сленгу лише єдина означає красивого  чоловіка — ален делон. Усі останні  позначають жінок: «красива» — ляля, краля, фіфа, красапєта; «некрасива»  — жаба, мавпа, крокодил, вівця, корова [24:70].

У молодіжному слензі виокремлюються синонімічні ряди на позначення людини як носія фізичних рис («товста», «худа», «рудий», «маленька», «низька», «висока»).