Обґрунтування дефініції евфемізм, визначення його функцій

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………….........……3 РОЗДІЛ  І 1.1. Обґрунтування дефініції евфемізм, визначення його функцій……5           1.2. Маніпуляція як засіб впливу на свідомість читача……………….10           РОЗДІЛ ІІ 1.1. Роль евфемізмів у ЗМІ маніпулюванні…………………………….13 1.2. Евфемізми як інструменти маніпулювання……………………….17   ВИСНОВКИ…………………………………………………...………..20   СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………….....………22

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сьогодні  інформаційна складова має важливу роль в житті суспільства. Часто володіння тією чи іншою інформацією визначає подальші дії та вчинки людини. Те ж саме відбувається й на глобальному рівні. Отримання певної інформації підштовхує подальший розвиток політичних і економічних відносин, впливає на стабільність країни або цілого регіону. На даний момент інформація поширюється за допомогою ЗМІ, які відіграють важливу роль у створенні політичного та соціального клімату. Тому, дуже часто ЗМІ називають четвертою владою. Відомо, що манера подачі інформації надає більший вплив на реципієнта. В останні роки дослідження технологій і методів маніпуляції свідомістю набули масового характеру.

В якості основної ознаки маніпуляції дослідники називають прихований характер впливу, сам факт якого не повинен бути помічений об'єктом маніпуляції. «Для достижения успеха манипуляция должна оставаться незаметной. Успех манипуляции гарантирован, когда манипулируемый верит, что все происходящее естественно и неизбежно» [29, с.43]. Саме тому з численних мовних засобів маніпулятивного впливу мою увагу привернули евфемізми - слова або вирази, здатні вуалювати, затемнювати факти і події, що мають для суспільної свідомості свідомо несприятливу систему оцінок і здатні викликати антипатію. Лінгвістична природа евфемізмів така, що вони відволікають увагу реципієнта від забороненого поняття. Евфемізми, таким чином, є емоційно нейтральними субститутами небажаних або занадто різких позначень.

Явлення евфемії існує у соціумі ще від тоді, як зароджувалася сама мова й виникла необхідність завуальовувати зовнішню грубіть виразів більш вдалим еквівалентом.

Вивчення способів і прийомів маніпулятивного  впливу евфемізмів на аудиторію представляється  дуже актуальним не тільки для розробників  соціальних інформаційних технологій (реклами, маркетингу, public relations) і для  вчених-лінгвістів, але і для тих людей, чиїм свідомістю маніпулюють, тому отримання знання про інструментарії маніпулятивного впливу допоможе виробити способи захисту від маніпуляції. На думку американського політолога Г. Лассуела, «особую категорию важной для каждого человека информации составляет знание того, каким образом он может подвергнуться манипуляции и избавиться от той степени выбора, которую он мог бы иметь» [29, с.197]. Таким чином, актуальність даного дослідження зумовлена ​​зростаючою роллю маніпулятивного впливу в сучасному суспільстві та недостатньою лінгвістичної  вивченістю маніпулятивного аспекту евфемізмів у мові ЗМІ.

Об’єкт курсової роботи - маніпулювання за допомогою евфемізмів, які використовуються в пресі.

Предметом роботи є евфемія в сучасній американській пресі.

Матеріалом роботи - це евфемістичні слова й вирази, які виокремлені з текстів переважно публіцистичного характеру.

Мета роботи: розкрити поняття евфемії як інструменту маніпулювання в сучасній американській пресі.

Поставлена ​​мета конкретизується вирішенням наступних дослідницьких завдань:

1. Надати класифікацію евфемізмів, які вживаються у сучасній американській пресі; визначити їх функції;
2. охарактеризувати евфемію, котра використовується у даних ЗМІ, як засіб маніпуляції свідомістю читача;
3. встановити способи мовного вираження евфемізмів у американських друкованих ЗМІ.

 

 

РОЗДІЛ І

1. Обґрунтування дефініції евфемізм, визначення його функцій

Евфемізм – стилістично й  емоційно нейтральне слово або вираз, що вживається для заміни назви предметів  або явищ‚ які з погляду суспільної моралі вважаються непристойними та сприймаються негативно. Це ввічлива форма мовних заборон, своєрідне "словесне пом'якшення". При розгляді евфемізму в лінгвістичному плані вчені зазвичай загострюють увагу на його зв'язку з явищем табу.

В основі явища евфемізму лежать:

1) глибоко  анархічні пережитки мовних "табу" (заборон вимовляти прямі найменування  небезпечних предметів та явищ);

2) чинники  соціальної діалектології (так  звані етичні та моральні евфемізми,  зумовлені соціальними, моральними та етичними нормами поведінки в суспільстві).

У кожній мові існують слова, котрі вважаються непристойними, нетактовними, занадто  прямолінійними або неввічливими. Для  англійської мови характерні такі групи  евфемізмів:

• вік (слово "old", яке вважається некоректним, замінюється словами: "mature", "senior", "advanced in years");
• зовнішній вигляд, а також розумові та фізичні можливості (будь-які відхилення від встановленої норми виражаються за допомогою евфемізмів: "fat" – "overweight"; "blind" – "unseeing"; "invalid" – "disabled", "handicapped"; "mad" – "mentally sick");
• расова та національна приналежність (у США та багатьох європейських країнах заборонено використовувати слово "nigger", замість якого варто говорити "Afro-American". Слово "black", яке ще декілька років тому вважалося прийнятним, зараз вже вважається неввічливим);
• соціальний стан та фінансове становище (слово "poor" в офіційних ЗМІ, як правило, намагаються замінити на: "the needy", (socially) "deprived", "penniless", "low-income family");
• професії (більшість необхідних, проте не дуже популярних професій на заході, особливо в США, отримують більш "престижні" назви: "garbage collector" – "sanitation man" (engineer); "undertaker" – "mortician", "funeral director"; "hairdresser – hairstylist" та ін.);
• терміни, особливо медичні (медичні терміни дуже часто називають прості поняття, що мають не дуже позитивне значення: "insane asylum" – "mental home", "mental hospital", "mental health clinic"; "terminal home" – "hospice");
• релігійні поняття і явища - "the Prince of Darkness" або "dickens" (замість "devil"); "Lord!", "Good heavens!", "Gracias me!" (замість "God");
• смерть, похорони - "to pass away", "to breathe one's last", "to close one's eyes" (замість to die);
• фізіологічні стани людини - "to clear one's nose" (замість "blow one's nose"), "indisposition or period" (замість "menstruation"), "in an interesting condition", "in a delicate condition", "expecting" (замість "pregnant").

Окремі групи евфемізмів в англійській мові складають дипломатичні евфемізми, евфемізми у мові реклами, евфемізми, пов’язані із впливом держави на життя людей (воєнні дії, соціальні вади, родина, звільнення, академічна неуспішність).

Як відомо, за способом утворення евфемізми також поділяються на групи. Вони бувають: графічні, фонетичні, морфологічні і лексичні евфемізми.

На основі прагматичних особливостей вживання евфемізмів та запропонованого  їх трактування у роботі було виділено наступні функції евфемічних субститутів: вуалітивна, кооперуюча, превентивна, риторична, елевативна, конспіративна та дистортивна.

В у а л  і т и в н а – виявляє  прагнення адресанта приховати  аспекти дійсності, про які він  не бажає говорити відверто. Вуалітивна функція притаманна усім без винятку  евфемізмам; інші функції діють поряд з вуалітивною та можуть бути більш або менш виражені. Особливо чітко ця функція евфемізмів простежується в мовленні політиків та громадських діячів. Щоби приховати політичні реалії, які можуть викликати негативну реакцію публіки, мовці використовують одиниці на зразок game (war), rectification of frontiers, transfer of population (deportation), to stretch the truth, to embroider the truth (to lie).

К о о п е р у  ю ч а – відображає прагнення  комунікантів до збереження мовленнєвого співробітництва для вирішення завдань спілкування (притаманна більшості евфемізмів, але особливо чітко виражена в евфемізмах, які вживаються з метою уникнення дискримінації): vertically challenged (short), physically handicapped (crippled), developmentally disabled (retarded), hearing-impaired (deaf).

П р е в е н т  и в н а – передбачає використання евфемічних слів та виразів як альтернативи давніх табу, які ще збережені у  свідомості людини (виконують евфемізми  на позначення денотатів фізіології людини, смерті, релігійної тематики тощо): Cape of Good Hope, Temple of Venus (female genitals), Father of Lies, old boy, Prince of evil (devil), Creator, Almighty, Savior (God), to sleep (to be dead), to answer the final summons, to pass away (to die).

Р и т о р и ч  н а – полягає у намаганні  мовця певним чином впливати на ціннісні установки адресата, змінити його ставлення до повідомлюваного, спонукати його до певних дій (придбати певний продукт, обрати певну організацію для отримання послуг тощо): to re-engineer (to fire), de-luxe (expensive), economy (cheap), message (commercial).

Е л е в  а т и в н а – адресант представляє аспекти реальності у позитивнішому світлі, гіперболізує низькі чи середні стандарти. Здебільшого  елевативними евфемічними одиницями  номінуються непрестижні професії, товари, організації чи установи, що за інших обставин не привернули би уваги адресата: large (medium-sized), average-looking (ugly), embalming surgeon (undertaker), access controller (doorman), sanitation engineer (dustman), podiatrist, chiropodist (corn-cutter).

К о н с  п і р а т и в н а  – виявляється у навмисній  евфемізації неприйнятних аспектів реальності членами певної соціальної, професійної чи вікової групи  задля ускладнення сприймання інформації особами, що до групи не належать: magpie (machine-gun), company, customer (CIA, FBI), to hemorrhage (to bleed), D & C (abortion). Конспіративна функція евфемізмів тісно пов'язана з функціями арго та сприяє можливості ідентифікації мовцями членів своєї групи, дозволяє їм спілкуватися, розуміти один одного та ізолювати себе від інших мовців, які не здатні адекватно інтерпретувати інформацію, котрою обмінюються члени групи.

Д и с т  о р т и в н а – вживання евфемізмів спричинює спотворене відображення інформації у свідомості адресата; може бути результатом вуалітивної  чи конспіративної функції і притаманна політичним, медичним евфемізмам, евфемізмам реклами. Дистортивна функція евфемізмів є близькою до вуалітивної, проте завуальовування інформації набуває більших масштабів. Евфемізми, що виконують цю функцію, використовуються для найменування найнеприйнятніших для адресанта аспектів дійсності. Дистортивна функція евфемізмів найбільш негативно впливає на ефективність комунікації та заважає досягненню мовленнєвого співробітництва, тобто виключає реалізацію кооперуючої функції: democracy (dictatorship), rescue mission, brotherly help (invasion).

Таким чином, хоча мотиваційні передумови вживання евфемізмів носіями мови можуть бути різними, проте  всі вони мають єдину мету –  замінити соціально або психологічні неприйнятні прямі номінації на аналогічні, але з більш нейтральним значенням, що значною мірою полегшує процес передачі інформації у певних сферах людської діяльності.

Проблема евфемізації  мови є недостатньо дослідженою, все ж існування евфемізмів в  англійській мові є беззаперечним. Зростаючий інтерес до цієї проблематики, прогнозується, стане поштовхом для подальших ґрунтовних досліджень застосування евфемізмів як в англійській мові, так і в інших мовах в цілому.

Виходячи з  вищесказаного, можна виокремити наступне визначення евфемізму, в якому враховуються всі названі критерії: евфемізм - це заміна будь-якого небажаного в даній ситуації слова або вираза за допомогою нейтрально або позитивного позначення з метою уникнення конфлікту в спілкуванні та/або приховати неприємні явища дійсності.

 Дослідження  специфіки евфемізму як мовної одиниці показують, що евфемізація мови може використовуватися не тільки з причини тактичного ставлення до співрозмовника, але і для маніпулювання своїми реципієнтами.

Говорячи про  газетно-публіцистичний стиль, потрібно відзначити, що все ж таки основна роль евфемістичної лексики в таких текстах полягає не стільки в пом'якшенні, скільки в маскуванні дійсності і маніпулюванні масовою аудиторією.

 

 

 

 

2. Маніпуляція як засіб впливу на свідомість читача

Незважаючи на те, що спроби маніпулювання були характерні для еліти всіх історичних періодів, більше це явище властиве саме нашому часу. Саме в 20-му столітті завдяки бурхливому науково-технічному прогресу став можливим стрімкий розвиток засобів масової інформації.

Проблема маніпуляції  людською свідомістю і поведінкою має яскраво виражений міждисциплінарний характер і досліджується такими науками, як філософія, психологія, історія, соціологія, політологія і лінгвістика.

У науковій літературі поняття «маніпуляція» і «прихований вплив» часто використовуються як синонімічні. Так, Е.Л. Доценко визначає маніпуляцію як «вид психологічного впливу, при якому майстерність маніпулятора використовується для прихованого впровадження в психіку адресата цілей, бажань і намірів, відносин або установок, не збігаються з тими, які є у адресата у даний момент» [11, с. 60].

Сучасне значення слова «маніпуляція»  – це спритне поводження з людьми, об'єктами, і речами. "Оксфордський словник англійської мови" трактує маніпуляцію як "акт впливу осіб або спритне управління ними, особливо зі зневажливим підтекстом, приховане під певною обробкою" ("Оксфордський словник англійської мови", NY– 1969).

Маніпулювання як вид психологічного впливу може здійснюватися на двох рівнях:

1) рівень міжособистісного спілкування;

2) рівень впливу  на масову свідомість.

Психологічний зміст маніпуляції полягає в програмуванні та контролі поведінки людей, отриманні над ними влади або переваги за рахунок обмеження їх свободи, вибору, створення такої ситуації, де об'єкт буде вести себе вигідним для маніпулятора чином, не маючи вибору або не усвідомлюючи його. Мета будь-якої маніпуляції - приховуючи свої справжні наміри, спонукати людину до здійснення певних дій, зміни установок, думок, відносин, уявлень і поглядів. Необхідна умова - зберегти в об'єкта маніпуляції ілюзію свободи вибору рішень, ілюзію незалежності. Іншими словами, зробити так, щоб людина була впевнена, що вона діє за власною волею, що це її власне бажання.

А. Карпов пише: «потреби людини психіка матеріалізує у вигляді набору стереотипів, установок, стандартних правил. Оцінюючи будь-яку зовнішню ситуацію, людина порівнює її з цими стереотипами і робить висновок про те, наскільки задоволена та чи інша потреба. Якщо потреба здійснена, ми, не замислюючись і не розмірковуючи, відчуваємо позитивну емоцію - радість, вдячність, якщо ні, негативну - страх, гнів, ненависть. Саме тому, що емоційна сфера мало схильна до логіки, більшість віддають перевагу емоційним оцінкам ситуації, ніж міркуванням і логічним висновкам. І саме сера емоцій є однією з найбільш уразливих мішеней для маніпулювання. Щоб змусити людину діяти за заданою маніпулятором програмою, потрібно викликати емоцію настільки сильну, щоб вона заполонила людину, не дала можливості повернутися на раціональний рівень і спокійно обдумати ситуацію. Якщо набір стереотипів відомий маніпулятору, то його завданням є сформувати через механізми сприйняття і уяви такий образ дійсності, який відповідним стереотипом буде перетворений в необхідну емоцію. Проте, все ж таки потрібно розуміти, що будь-яка маніпуляція є взаємодією і без участі об'єкту, на якого вона спрямована, не відбудеться» (Карпов, А.Н.  Маніпулятивні технології PR, 2004).