Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Июля 2013 в 21:28, реферат
Журналістика - це система, що динамічно розвивається, маючи своєю кінцевою метою максимальне задоволення інформаційних потреб суспільства і наповнення інформаційного простору якісними, об'єктивними повідомленнями. За чотириста років існування професійної журналістики в ній відбулося багато змін. Особливої інтенсивності вони набули в ХІХ-ХХ століттях. Спочатку журналістика призвела до виникнення усередині кожної країни національних інформаційних просторів, які мало співвідносилися між собою.Варто зазначити, що зміст комунікації дуже впливає на всі інші її складові елементи. Наприклад, на ефективність сприйняття інформації. Якщо спочатку ефективність розвивалася здебільшого екстенсивним шляхом: зростала кількість засобів масової комунікації, ареал їх розповсюдження, виникали новітні засоби комунікації, то зараз вже йде розвиток інтенсивний. Людина не може сприймати мову швидше ніж 180 слів на хвилину, а для телебачення - 103 слова на хвилину, так що простим збільшенням потоку та інтенсивності інформації бажаного ефекту навряд чи можна досягти.
Вступ
I Характеристика засобів масової інформації
1.1 Тенденції розвитку ЗМІ
1.2 Система, структура та особливості видів ЗМІ
II Статус ЗМІ
2.1 Конституційні правовідносини
2.2 Сучасна система ЗМІ в Україні
III Рекомендації та угоди в галузі ЗМІ
3.1 Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи щодо показу насильства електронними ЗМІ
3.2 Угода про співробітництво між Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та Генеральним комітетом теле- і радіомовлення Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії
Висновок
Список використаної літератури
Керівний принцип N 3. Відповідальність і засоби, що їх можуть вживати держави-члени
Держави-члени несуть загальну відповідальність, у т. ч. і за добробут свого населення, захист прав людини й дотримання поваги людської гідності. Проте в питаннях необґрунтованого показу насильства електронними ЗМІ вони несуть лише другорядну відповідальність, оскільки головна відповідальність лягає на тих, хто відповідає за зміст.
Національна політика в галузі ЗМІ
Державам-членам слід виробити глобальний підхід, який не обмежувався б тільки тими особами, які відповідають за зміст, а був зорієнтований на відповідні фаховий і соціальний сектори в цілому. Такий підхід має, де це потрібно, бути спрямований на:
I) сприяння утворенню незалежних регулювальних органів для різноманітних електронних ЗМІ. Ці органи повинні мати належні права й засоби регулювання показу насильства на національному рівні;
II) надання користувачам ЗМІ - і громадянам, й іноземцям, незадоволеним насильницьким спрямуванням певних служб або продукції, - можливості звертатись із скаргою до регулювального або іншого уповноваженого національного органу;
III) включення до умов ліцензій для телерадіомовників певних зобов'язань, що стосуються показу насильства, разом із попереджувальними заходами адміністративного характеру (наприклад, непродовження ліцензії за недодержання цих зобов'язань);
IV) розроблення методів, які сприятимуть поділу відповідальності між особами, відповідальними за зміст, і громадськістю (попередження, "межі" та ін.);
V) підвищення обізнаності працівників електронних ЗМІ щодо проблем, пов'язаних із необґрунтованим показом насильства та стурбованістю громадськості з цього приводу;
VI) сприяння дослідженням проблем показу насильства електронними ЗМІ, зокрема, тенденцій у різних ЗМІ і вивчення впливу цього показу на громадськість.
Міжнародне співробітництво
На додаток до існуючих міжнародних зобов'язань і роботи, що здійснюється в рамках Ради Європи, держави-члени мають підтримувати двостороннє й багатостороннє співробітництво, у т. ч. в рамках уповноважених міжнародних організацій, з метою розвитку політик, що спрямовані на розв'язання проблем, пов'язаних, зокрема, з міжнародним характером показу насильства електронними ЗМІ.
З цією метою вони повинні заохочувати обмін інформацією й співробітництво між уповноваженими регулювальними органами, зокрема, в питаннях класифікації змісту та розгляду скарг, що надійшли з-за кордону.
Заходи правового характеру
Якщо особи, відповідальні за зміст, задіяні в необґрунтованому показі насильства, яке серйозно ображає людську гідність, або, з огляду на нелюдський чи принизливий характер такого показу, шкодить розумовому чи моральному розвитку громадян, зокрема молоді, держави-члени повинні ефективно вживати відповідні цивільні, кримінальні або адміністративні санкції.
Державам-членам, які не є Сторонами Європейської конвенції про транскордонне телебачення (1989) ( 994_444 ), пропонується приєднатися до неї. Всі держави - Сторони цієї Конвенції, мають забезпечити її ефективне впровадження, зокрема положень, що стосуються показу насильства, та регулярно оцінювати ефективність цього впровадження. Державам-членам пропонується також вжити належних заходів для виконання Рекомендації Комітету міністрів N R (89) 7 "Про принципи поширення відеозаписів насильницького, жорстокого або порнографічного змісту" ( 994_723 ).
Сприяння передачам, службам і продукцій ненасильницького характеру у межах рамок, зокрема, різноманітних національних і міжнародних програм підтримки виробництва й поширення аудіовізуальних творів, а також у тісній співпраці з європейськими органами й відповідними професійними колами держави-члени мають заохочувати додержання принципу ненасильницького характеру передач, служб і продукцій, які відображають культурну різноманітність і багатство європейських країн.
Керівний принцип N 4. Спільна відповідальність за освіту з питань електронних ЗМІ
Державам слід розглядати освіту з питань електронних ЗМІ, як спільну відповідальність самих держав, осіб, відповідальних за зміст, і різних секторів суспільства. Така освіта є особливо прийнятним засобом допомоги громадськості, зокрема молоді, в справі розвитку критичного ставлення до різних форм показу насильства цими ЗМІ та вміння робити поінформований вибір.
Параметри,
необхідні для розв'язання питання, чи є показ
насильства електронними ЗМІ виправданим
У процесі оцінювання конкретних випадків показу насильства електронними ЗМІ можуть існувати різні погляди щодо того, є цей показ виправданим чи ні. Така різноманітність підходів залежить, зокрема, від різних обов'язків осіб або установ, які здійснюють оцінювання (телерадіомовники, батьки, рекламодавці, органи саморегулювання, суди та ін.). Ця різноманітність виявлятиметься також і під час застосування параметрів, що наводяться в таблиці нижче.
Не претендуючи на вичерпність, ця таблиця зводить кілька елементів (наприклад, тип передачі - документальна чи для дітей, час показу, можливість вільного доступу або умовний доступ та ін.), про які слід пам'ятати задля розв'язання питання, чи є в даному випадку показ насильства електронними ЗМІ виправданим контекстом. Таким чином, показ справжніх масових убивств може бути виправданим у контексті інформаційної телепередачі, але не в контексті інтерактивної відеогри та ін.
Громадськість та її доступ до електронних ЗМІ |
Типи програми |
Акти насильства, що демонструються |
Телебачення (ТБ) |
Телепрограми |
фізичне насильство |
вільний доступ(нешефрований) |
новини поточні справи документальні фільми |
сексуальне насильство |
"професійний доступ" (медичне платне ТБ) |
шоу легкі розважальні музика відеокліпи телеігри змагання та ін. |
психологічне насильство та славесне насильство |
інтерактивне ТБ(з використання, наприклад, відеоігор, CD-ромів або інтернету |
спорт релігія дитячі програми художні твори |
опосередковане насильство погрози акт за суттю (наприклад, фізичної агресії) |
програмний час |
телеторгівля анонсний час |
тільки результат |
Контекст показу насильства |
Форма, в якій зображується насильство |
інформація |
реалістична |
освіта |
натуралістична |
розширення обізнаності |
гедоністична |
творче вираження |
почуттєва |
розвага |
агресивна |
соціальна критика, іронія, гумор |
сирий(чорний) матеріал |
привернення уваги/сенсаціалізація |
малюнки та коментарі |
навмисне |
оцінюючі судження |
Угода
про співробітництво між Державним комітетом
телебачення і радіомовлення України та Генеральним комітетом
теле- і радіомовлення Великої Соціалістичної Народної
Лівійської Арабської Джамагирії
Державний комітет телебачення і радіомовлення України та Генеральний комітет теле- і радіомовлення Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії, далі - Сторони,
бажаючи розвивати співробітництво і зміцнювати існуючі відносини між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією,
прагнучи
на основі взаємної поваги
сприяти зміцненню дружніх
домовились про таке:
Стаття 1. Обмін програмами
Сторони будуть:
а) обмінюватися документальними та хронікальними телевізійними програмами, записами, які відображають економічні, культурні і соціальні події та знайомлять з досягненнями та способом життя народів обох держав, а також музичними, розважальними, культурними і науковими програмами, виробленими на місцевому рівні;
б) обмінюватися телевізійними новинами у прямому зв'язку або через мережу обміну новинами - Європейську Мовну Спілку;
в)
обмінюватися досвідом у галузі
інформаційних оголошень та
г)
обмінюватися науковими
д) сприяти участі у телевізійних програмах, конкурсах, святкових заходах і спеціалізованих рекламних ярмарках, які проводяться в обох державах.
Стаття 2. Спільна підготовка програм
З метою спільної підготовки програм Сторони здійснюють наступні кроки:
а)
телерадіомовні комітети обох
країн узгоджують підготовку
програм і кожна із Сторін
надаватиме іншій Стороні
б)
підготовка різноманітних
в)
надання взаємної допомоги
групам підготовки програм комунікаційними
засобами та технічними
Стаття 3. Навчання
Сторони будуть вести співробітництво у таких напрямках:
а)
координація та обмін
б)
використання на комерційній
основі спеціалізованих навчальних
центрів та інститутів в
Стаття 4. Двостороннє міжнародне співробітництво
Сторони здійснюватимуть співробітництво у таких напрямах:
а)
співробітництво між
б) обмін думками і поєднання точок зору обох Сторін під час телевізійних програм, регіональних і міжнародних телевізійних конференцій;
в)
обмін візитами та
г)
співробітництво між
д) призначення координатора від кожної Сторони для нагляду за виконанням досягнутих домовленостей;
е) проведення щорічних засідань почергово в кожній державі між спеціалістами установ для нагляду за виконанням цієї Угоди.
Стаття 5. Умови обміну делегаціями
Сторони домовились про такі умови обміну делегаціями:
а) кожна Сторона завчасно повідомляє іншу Сторону про делегації (прізвища та посади), які вона має намір відрядити до іншої Сторони, для своєчасного вжиття необхідних заходів для прийому делегації іншою Стороною;
б) Сторона, яка відряджає делегацію, бере на себе витрати, пов'язані із перевезенням членів делегації в обидва кінці, а приймаюча Сторона бере на себе всі витрати, пов'язані із розміщенням та внутрішнім перевезенням по території своєї держави в рамках виконання цієї Угоди;
Информация о работе Міжнародне співробітництво в галузі системи ЗМІ