Україська культура доби ренесансу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2013 в 23:15, реферат

Краткое описание

Ренесанс в українській культурі став наслідком складного й тривалого процесу взаємодії вітчизняної та європейської культури. І хоч українські митці не сформували цілісної ренесансної культури або стилю, зате творчо переробили кращі досягнення західної Європи, насамперед Італії, використали їх для розвитку власної нації, формування власної державності.

Содержание

1. Суспільно - політичні та історичні обставини розвитку української культури.
2. Розвиток освіти; наукових знань, книгодрукування. Острозька академія.
3. Художня культура українського народу: архітектура, образотворче мистецтво, полемічна література, поезія.
Висновки.
Список використаної літератури.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Ukrayinska_kultura_dobi_renesansusss.docx

— 27.03 Кб (Скачать документ)

На 70—90-ті роки XVI ст. припадає найбільший розквіт громадянського та культового будівництва в ренесансному стилі у Львові. Створюється ансамбль будинків на площі Ринок, перлиною якого  вважається «Чорна кам´яниця» (1588— 1589, архітектор П. Римлянин та ін.), Успенська  церква (архітектори П. Римлянин, А. Прихильний), вежа Корнякта (архітектор П. Барбон), каплиця Трьох Святителів (архітектор П. Красовський).

Скульптура. З  архітектурою був пов´язаний розвиток українського кам´яного різьблення. Найхарактернішим прикладом гармонійного поєднання архітектури, скульптури, орнаментів з каменю, де сполучаються ренесансні та українські народні мотиви, є львівські усипальниці —  каплиця Кампіанів та каплиця Боїмів (обидві — початок XVII ст., архітектори і скульптори П. Римлянин, А. Бемер, Г. Горст та ін.).

Живопис. У другій половині XVI ст. ренесансні впливи стають відчутними і в українському малярстві. У цей час основними його видами залишаються настінний розпис та іконопис, однак поряд із ними виникають  нові жанри — портрет, історичний живопис, в іконах і фресках зростає  інтерес художника до реалістичного  зображення персонажів, показу побутових  сцен, краєвиду. На жаль, кращі фрескові розписи того часу майже не збереглися. Водночас навіть у такому консервативному  виді мистецтва, як іконопис ознаки Ренесансу  очевидні.

Розвиток друкарської  справи в Україні є найкращим  підтвердженням благотворного впливу ренесансної культури. У перший період свого існування наприкінці XVI —  початку XVII ст. більшість друкарень, що створювались при братствах, видавали літературу переважно світського спрямування. Поширення освіти спричинило великий  попит на навчальну і наукову  літературу. Перші книжки «Октоїх» та «Часословець», надруковані кирилицею, з´явилися в Кракові 1491 p., де були досить значними українська і білоруська громади. До інших видань прилучився німець за походженням Швайпольт Фіоль. Мовні українізми його книжок можна пояснити тим, що Фіоль користувався допомогою українських книжників та був виконавцем їхніх замовлень. Однак початок книгодрукування безпосередньо в українських землях пов´язаний з Іваном Федоровим.

Загалом українські письменники протистояли духовному  наступу католицизму на український  народ. Полеміка між православними  і католиками досягла своєї кульмінації  в період підготовки і підписання Брестської унії 1596 р. Питання літургії в цій полеміці були другорядними, на перший же план виходило відстоювання права українців на свою віру, мову, культуру. Полемісти гнівно звинувачували верхівку православного духовенства в зраді національних інтересів народу, моральному занепаді, багато уваги в своїх творах приділяли розвитку духовності, народної освіти, вихованню. Герасим Смотрицький у книзі «Ключ царства небесного» (1587), пронизаній ідеями суспільної рівності, свободи віросповідання та патріотизму, дав гостру відсіч претензіям ідеолога єзуїтства В. Гербеста на духовне панування над українським народом.

 

Висновки

За короткий час  українське мистецтво пройшло бурхливу еволюцію, у ньому запанував ренесанс, світоглядною основою якого був  гуманізм. Як нова система знань, він  мав радикальний вплив на тогочасне  українське суспільство.

Вогнищами ренесансної  творчості були окремі міста, з яких вона поступово поширювалася. Процес складання нових форм розпочався в середині XVI ст., проте різні  види мистецтва розвивалися не з  однаковою активністю. Найраніше  ренесансний характер визначився в  архітектурі, відтак і в скульптурі, що була тісно з нею зв´язана, а згодом і в живописі.

У мистецтві цього  часу прогресивні явища, насамперед, були скеровані на переборення традиціоналізму. Активним звертанням до джерел навколишньої дійсності, відгуком на історичні події  воно порушувало застиглі канони й  взірці, що виробилися раніше в умовах підпорядкування всього духовного  життя церковно-теологічній ідеології. Відбувається закономірний процес диференціації, з´являються нові жанри (портрет, історичний та побутовий живопис, пейзаж). У  практиці художньої творчості використовуються теоретичні трактати (переважно з  архітектури), що мало важливе значення для поширення античної спадщини, сприяло засвоєнню пропорцій, ритму  й гармонійності співвідношень. Одночасно з інтересом до анатомії людини впроваджується розуміння об´ємного  трактування предметів та перспектива, що вплинула на зміну бачення художниками  світу, навчила їх організовувати простір.

Ренесанс в  Україні мав своєрідний характер, і як історичний етап він хронологічно не збігався з європейським. У ньому  накреслилися ті закономірності, що випливали з можливостей і умов даного середовища. Маючи свої прикмети, мистецтво України здобуло в цей період ті властиві ренесансу важливі риси, які взагалі притаманні всім школам.

 

Список  використаної літератури

1. Абрамович С.  Культурологія : Навчальний посібник/ Семен Абрамович, Марія Тілло, Марія Чікарькова,; Київський нац. торговельно-екон. ун-т, Чернівецький торговельно-екон. ін-т. -К.: Кондор, 2005. -347 с.

2. Антофійчук В. Культурологія: термінол. словник / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. — Вид. 2-ге, випр. і доп. — Чернівці : Книги-XXI, 2007. — 159с.

3. Афонін В. Культурологія: Навч. посіб. для самост. роботи студ. вищ. навч. закл. / Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. Кафедра культурології та кіно-, телемистецтва — Луганськ : Альма-матер, 2005. — 248с.

4. Білик Б.  Культурологія: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Київський національний торговельно-економічний ун-т. — К. : КНИГА, 2004. — 408с.

5. Герчанівська П. Культурологія: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". Мережа дистанційного навчання. — К. : Університет "Україна", 2003. — 323 с.

6. Гнатчук О. Культурологія: Навч.-метод. посібник / Буковинский держ. медичний ун-т. — Чернівці, 2007. — 202с.

7. Закович М. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / Микола Михайлович Закович (ред.). — К. : Знання, 2004. — 567с.

8. Захарченко  Г. Культурологія: навч. посіб.. — О. : Одеський державний медуніверситет, 2007. — 240с.

9. Матвєєва Л.  Культурологія: Курс лекцій:Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — К. : Либідь, 2005. — 512с.

10. Матвієнко  Л. Культурологія: навч. посібник / Київський національний торговельно- економічний ун-т. — К. : КНТЕУ, 2007. — 285с.


Информация о работе Україська культура доби ренесансу