Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Января 2014 в 22:42, лекция
Історичне джерело — це носій історичної інформації, що виник як продукт розвитку природи і людини й відбиває той чи інший бік людської діяльності.
Археологічна культура — термін, уживаний для позначення спільності (комплексу) подібних між собою археологічних пам’яток, що відносяться до одного часу і поширені в певній місцевості.
Доктрина Жданова (рос. доктрина Жданова, також знана як рос. ждановизм, ждановщина) — радянська культурна доктрина, запроваджена секретарем ЦК КПРС А. Ждановим в 1946. Згідно з цією доктриною світ був поділений на два табори: «імперіалістичний», очолюваний США та «демократичний», очолюваний СРСР.
Космополіти́зм (від давньогрецької κοσμοπολίτης — космополіт, громадянин світу) — ідеологія світового громадянства, яка надає пріоритетне значення загальнолюдським цінностям і другорядне — національним проблемам.
Україна в умовах десталінізації
лютий 1954 р. - входження Кримської області до складу УРСР;
1956 р. - ХХ з’їзд КПРС;
1959 р. – утворення Української робітничо-селянської спілки.
Лібералізація (фітредерство) — політика, спрямована на відкривання внутрішнього ринку для іноземних конкурентів, шляхом зниження кількості обмежень у торгівлі.
Раднаргоспи — ради народного господарства, державні органи територіального управління й планування промисловістю УРСР і СРСР, що існували 1918—1931 і 1957—1965.
Шістдеся́тники — назва нової генерації (покоління) радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру (мистецтво, літературу тощо) та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» (десталінізації та деякої лібералізації) і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).
Відли́га — неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна (друга половина 1950-х р. — початок 1960-х р.). Його характерними рисами був певний відхід від жорсткої Сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, відносна демократизація, гуманізація політичного та громадського життя
Дисиде́нтський ру́х — рух, учасники якого в СРСР виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, в Україні — за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.
Україна в період загострення кризи радянської системи
1965 р. - реформи в сільському господарстві та промисловості («косигінська реформа»);
1972 р. - зміна політичного керівництва УРСР. В. Щербицький;
1976 р. - утворення Української Гельсінської групи.
Період «Застою» — ретроспективна назва одного з останніх періодів існування радянської економічної та політичної системи (середина 1970 - середина 1980-х років). Поняття «період застою» з'явилося та було введене в політичний лексікон лідером КПРС та головою держави - М. С. Горбачовим у другій половині 1980-х років.
Номенклатура -панівний клас радянського суспільства, партійно-державне керівництво.
Дефіци́т (лат. deficit — «не вистачає») в економіці — перевищення попиту над пропозицією. Дефіцит засвідчує про розбіжність між попитом та пропозицією та відсутність урівноважуючої ціни.
Урбаніза́ція — це зростання ролі міст в розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення.
За підрахунками спеціалістів економічні втрати від хвороб урбанізації, перш за все шуму, стресу, забруднення, перевищують втрати від страйків.
Русифіка́ція або росифіка́ція, зросійщення — сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в Україні або інших країнах, за допомогою переходу чи переводу осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції
«Самвидав» (рос. самиздат) — видавані поза цензурою (зокрема в СРСР) підпільні листівки, брошури, книжки й періодичні видання — один з виявів Руху опору.
Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України
квітень 1985 р. – початок «перебудови»;
26 квітня 1986 р. - вибух на Чорнобильської АЕС;
вересень 1989 р. – виникнення Народний рух України за перебудову;
березень 1990 р. – перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР;
16 липня 1990 р. – прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України;
24 серпня 1991 р. – прийняття Верховною Радою Акта проголошення незалежності України;
1 грудня 1991 р. – всеукраїнський референдум і вибори Президента України.
Перебудо́ва (рос. перестройка) — загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985—1991 роках.
Гласність- політика максимальної відкритості діяльності державних установ і свободи
Плюралі́зм — філософське вчення, згідно з яким існує кілька незалежних початків буття чи основ знання; характеристика політичної системи суспільства, за якої соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях. Плюралізм передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві.
Сувереніте́т — виключне право здійснювати верховну владу у певній державі (рідше — на окремій території, над окремою групою осіб) незалежно від будь-кого (відповідно суверенітет частково тлумачиться як «повна незалежність»).
Інфляція — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей
Україна в умовах незалежності
6 грудня 1991 р. - заснування Збройних Сил України;
липень 1994 р. - обрання Л. Кучми Президентом України;
1995 р. - Україна стає членом Ради Європи;
28 червня 1996 р. - прийняття Конституції України;
грудень 2004 р. - обрання Президентом України В.Ющенка;
січень 2010 р. - обрання Президентом України В.Януковича.