Шпаргалка по "Истории"

У 1944 р. в ряді європейських країн та міст відбулись антифашистські повстання (У Варшаві, Словаччині, Бухаресті, Софії, Парижі, Празі). Поразкою завершилося повстання, підняте 1 серпня у Варшаві Армією Крайовою. 29 серпня почалося Словацьке національне повстання за участю партизанів та словацької армії. Ціною величезних зусиль гітлерівцям вдалося його придушити.

У СРСР боротьба народних месників досягла особливо великого розмаху. Очолив цю боротьбу Центральний штаб партизанського руху. Основною партизанською базою стала Білорусія. Тут знаходились найбільші з'єднання і великі партизанські райони.

В Україні  центр партизанського руху знаходився у північних районах. Існував постійний зв'язок між партизанськими базами і "Великою землею", звідкіля партизанам постачали зброю, спорядження, кваліфікованих військових спеціалістів. Боротьбу з фашистами вели також загони Української Повстанської Армії (УПА).

Партизанська  боротьба мала як військове, так і політичне значення. Широкомасштабні диверсійні операції партизанів, винищувальні рейди стали значним внеском у перемогу над фашистами. Значні операції провели партизанські з'єднання Ковпака, Федорова, Сабурова, Наумова та ін. Усього на території СРСР діяло понад 6 тис. партизанських загонів, які знищили близько 1 млн гітлерівців. Японська окупація теж спричинила розгортання руху Опору. Найбільшого розмаху він набув у Бірмі, Малайзії та на Філіппінах, де діяли партизанські армії. Японські окупанти змушені були надати Бірмі формальну незалежність. У В'єтнамі та Індонезії на перших етапах війни переважали пасивні форми боротьби, і лише на завершальному етапі рух Опору набув широкого розмаху, призвівши до утворення незалежних держав.

7. Значення Сталінградської та Курської битви

Сталінградська битва 17 липня 1942 р. — 2 лютого 1943 р.

• Поклала початок корінного перелому в ході Великої Вітчизняної та Другої світової воєн.

• Розгром ворога завдав удару військовій машині III Рейху, престижу німецької армії, моральному духу вермахту.

• Почався загальний наступ радянських військ від Ленінграда до

Кавказу.

• Було завдано удару фашистському блоку загалом. Японія і Туреччина відмовилися вступити у війну проти СРСР. Керівництво Румунії та Італії (їх військові формування знаходились серед тих армій, що були розгромлені під Сталінградом), а також Угорщини та Фінляндії почали шукати шляхи виходу з війни.

• Поразка фашистів та їх союзників стала могутнім імпульсом для антинацистського та національно-визвольного рухів, сприяла консолідації сил антигітлерівської коаліції

Курська битва

5 липня  — 23 серпня 1943 р.

• Розгромлено кращі дивізії гітлерівців.

• Стратегічна ініціатива остаточно перейшла до радянської армії,

почався загальний наступ радянських військ уздовж усього

фронту.

• Завершився корінний перелом у ході Другої світової війни.

• Було закладено передумови щодо висадки англо-американських

військ  і розпаду німецького блоку

10. Бойові дії на Тихоокеанському театрі

 На  початку 1944 р. США встановили  свій контроль над Маршалловими  островами, а з часом — над  Маріанськими островами та Філіппінами.

23 жовтня 1944 р. біля острова Лейте (Філіппіни)  відбулась найбільша в історії  Другої світової війни морська  битва між флотом союзників  та японцями. У ній з обох  сторін брали участь 330 великих  кораблів, зокрема 39 авіаносців та 21 лінкор. У результаті 4-денної битви  японський флот було розгромлено:  втрати становили 4 авіаносці, 3 лінкори  та велику кількість менших  суден, а також сотні літаків.

До літа 1945 р. японці повністю втратили контроль над Індонезією та частиною Індокитаю, але продовжували чинити відчайдушний опір (оборона островів Іводзіма та Окінава) і тому остаточний розгром  Японії вимагав значної підтримки  з Європи, допомоги США та Англії з боку СРСР.

11.Підсумки Другої світової війни 

 Головним  підсумком війни став розгром  союзниками збройних сил держав "осі" та їх сателітів,  які становили загрозу самому  існуванню світової цивілізації.

Радянський  Союз зазнав найбільших втрат серед  країн, які брали участь у Другій світовій війні. За даними Генштабу Червоної армії, загальні втрати СРСР у війні  становили 27 млн чоловік.

За шість  років війни Німеччина втратила 4 млн чоловік убитими на фронтах, ще 3,8 млн — серед цивільного населення. За іншими підрахунками, загальні втрати Німеччини у війні становили 11(13) млн чоловік.

20% населення  (6 млн чоловік) втратила Польща, понад 1,3 млн цивільних осіб  і 300 тис. вояків — Югославія;  Великобританія — 452 тис. солдатів  і 60 тис. цивільного населення.  Людські втрати США на фронтах  і на морі становили 295 тис.  чоловік.

Друга світова  війна стала могутнім поштовхом  для розвитку науки й техніки. До найбільших відкриттів періоду війни  слід віднести створення спільними  зусиллями вчених кількох країн  атомної бомби, що так чи інакше вплинуло на процес розвитку науки й техніки  в цілому. Радарні установки, винайдені  в Англії для виявлення німецьких  повітряних армад, стимулювали на подальший  розвиток радіоелектроніки, що згодом спричинилося до форсованого розвитку кібернетики.

Наприкінці  війни німцям вдалося приступити до серійного виготовлення літаків  з реактивними двигунами. Серйозним  відкриттям періоду війни стали  німецькі ракети ФАУ-1 та ФАУ-2, які для  вчених США та СРСР заклали основи з розробки ракет-носіїв ядерної  зброї та космічних кораблів.

Друга світова  війна — складне політичне  і соціальне явище. Упродовж шести  років її характер та цілі учасників  змінювались. Досвід війни показав, що важливу роль у ній відіграли  політичні амбіції лідерів держав.

 Війна  дала могутній поштовх соціальному,  антиколоніальному та визвольному  рухам, що, зрештою, призвело до  падіння колоніальних імперій  та демократизації в цілому  ряді європейських країн.

Друга світова  війна змінила не тільки політичну  карту світу, але й долю цілих  народів. Відбувся розкол окремих народів  і країн на два державні формування (В'єтнам, Корея, Німеччина, Китай), що на довгі роки затримало процес їхнього об'єднання.

Серед підсумків  війни — посилення ролі двох наддержав  — США та СРСР. Біполярність світу  призвела до необмеженої гонки озброєнь, неприхованої недовіри та ворожнечі  протилежних таборів.

У ході Другої світової війни постало питання  створення міжнародної організації, яка б перебрала на себе функції  збанкрутілої Ліги Націй.

Значення Другої світової війни³ÿ, ßïîí³ÿ)

• Перемога над фашизмом і ліквідація загрози встановлення «нового світового порядку».

• Формування системи міжнародних відносин, заснованих на принципах мирного

співіснування.

• Становлення двополюсного світу, початок « холодної війни».

• Початок розпаду колоніальної системи

• Відмова від прагнення встановити світове панування.

• Докорінна внутрішньополітична перебудова на основі принципів демократії.

• «Економічне диво».

• Поступове відновлення міжнародних позицій

12. Нюрнберзький та Токійський судові процеси

 За  рішенням Потсдамської конференції  було створено Міжнародний військовий  трибунал, який мав засудити воєнних  злочинців і злочини, ними скоєні. З 20 листопада 1945 р. по 1 жовтня 1946 р. тривав Нюрнберзький судовий  процес над групою головних  німецьких воєнних злочинців.  Міжнародний військовий трибунал  визнав підсудних винними у  підготовці та веденні агресивних  воєн проти миролюбних країн,  у порушенні міжнародних договорів  та угод, у здійсненні спланованих  воєнних злочинів, що чинилися  з особливою жорстокістю, у  злочинах проти людства (знищенні  народів за расовими та національними  ознаками). Герінгу, Ріббентропу,  Кейтелю, Кальтенбруннеру, Розенбергу, Франко та іншим злочинцям  (всього 12 чол.) було винесено смертний  вирок, деяких (Гесса, Функа) засуджено  до довічного ув'язнення. Трибунал  оголосив злочинним керівний  склад нацистської партії, СС, СД, гестапо. Вимога СРСР визнати  злочинними організаціями гітлерівський  уряд, верховне командування та  генштаб не були підтримані. Представник  Радянського Союзу заявив про  незгоду з рішенням щодо виправдання  Шахта та деяких інших німецьких  діячів, які фінансували нацистську  партію.

Нюрнберзький  процес — перший в історії міжнародний  суд над групою осіб, які перетворили  державу у знаряддя страшних злочинів. Вперше в юридичній практиці було засуджено державних діячів, відповідальних за агресію і військові злочини.

Над головними  японськими воєнними злочинцями з 3 травня 1946 р. по 12 листопада 1948 р. у Міжнародному військовому трибуналі відбувався Токійський судовий процес. За участь у підготовці та розв'язанні війни, за масове знищення мирного населення  в окупованих країнах і полонених  та інші злочини семи найбільшим злочинцям  було винесено смертний вирок, 16 — довічне  ув'язнення. Серед страчених були колишні прем'єр-міністр Японії, військовий міністр, представники вищого генералітету.

13. Паризька мирна конференція (1946 р.)àðàêòåðèñòèêà

Дата • 19 липня — 15 жовтня 1946 р.

Мета • Остаточне вироблення та узгодження текстів мирних договорів

Дата • 10 лютого 1947 р.

Рішення • Підписання мирних договорів із Італією, Фінляндією, Болгарією,Угорщиною, Румунією

Основні принципи мирних договорів

Демократизація  • Забезпечення своїм громадянам основних демократичних свобод.

Денацифікація • Недопущення відродження фашистських партій та організацій.

Демілітаризація • Скасування законів воєнного часу. Обмеження збройних сил та прав мати

деякі зразки озброєння.

Декартелізація  • Ліквідація системи державного контролю над промисловістю, що існувала в роки війни

14. Створення ООН

 Восени 1944 р. на конференції у Вашингтоні  представники СРСР, США, Англії  та Китаю підготували пропозиції  щодо створення ООН та обговорили  основні положення її Статуту.

На Ялтинській конференції в лютому 1945 р. США, СРСР та Англія прийняли рішення про скликання  установчої конференції ООН 25 квітня 1945 р. в Сан-Франциско. Учасниками конференції  могли бути всі держави, які оголосили  війну Німеччині та Японії до 1 березня 1945 р. Право стати членами ООН  отримали Українська РСР і Білоруська РСР.

Конференція в Сан-Франциско проходила з 25 квітня по 26 червня 1945 р. У ній взяли  участь близько 300 делегатів від 46 країн  світу. У процесі обговорення  Статуту ООН виникли суперечки  щодо прийняття рішень у Раді Безпеки  та опіки над колоніями і залежними  територіями. По першому питанню  було прийнято радянську пропозицію, згідно з якою рішення Ради Безпеки (СРСР, США, Англія, Франція, Китай) повинні  прийматись одноголосно. Ці країни одержали право "вето". Завдяки цьому  праву виключалася можливість використання авторитету міжнародної організації  для виправдання дій, що суперечать принципам ООН.

У прийнятому на конференції Статуті ООН зазначалось, що мета нової організації—підтримання  міжнародного миру і безпеки колективними заходами, розвиток дружніх відносин між країнами, здійснення міжнародного співробітництва при розв'язанні проблем економічного, соціального  та гуманітарного характеру. ООН  було засновано на принципах суверенної рівноправності всіх членів, мирного  залагодження суперечок, утримання  від застосування сили. ООН не мала права втручатись у внутрішні  справи, крім випадків, коли таке втручання  було необхідне для підтримання  миру.

Вищим органом  ООН визначено Генеральну Асамблею, яка збирається на свої сесії один раз у рік. До її обов'язків входить  затвердження бюджету організації, прийняття нових членів, обрання  непостійних членів Ради Безпеки, Економічної  і Соціальної Ради, Ради з питань опіки, Міжнародного суду, Секретаріату на чолі з Генеральним секретарем ООН.

Вищим органом  було визнано також і Раду Безпеки, яка на той час складалася з 11 членів (тепер — 15, з них 10 — непостійних, які обираються на два роки, і 5 постійних). Рада Безпеки, за Статутом, — постійно діючий орган, на який покладаються обов'язки з підтримання миру. Для реалізації своїх повноважень вона має право  запроваджувати щодо агресора санкції  чи блокаду і застосовувати проти  нього силу. У розв'язанні всіх питань, крім процедурних, потрібна одностайність  постійних членів РБ.

Під егідою ООН було створено і спеціалізовані організації: ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних  Націй з питань освіти, науки і  культури), ВОЗ (Всесвітня організація  охорони здоров'я), МОП (Міжнародна організація  праці), ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація), ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН) і т. д.

Нині  ООН нараховує близько 190 членів. Генеральна Асамблея ООН розпочала  свою діяльність у 1946 р. На першій сесії  було обрано непостійних членів РБ, призначено першого Генерального секретаря (ним став Трюгве Лі), створено Комісію  з атомної енергії (МАГАТЕ). Однак  суперництво СРСР і США та їхніх  прихильників ускладнило роботу ООН.

У 1948 р. ООН  прийняла Декларацію прав людини та Пакт про громадянські і політичні  права, в яких було офіційно визнано  пріоритет інтересів особи над  класовими та національними.

 

 

«Дивна війна»,  поширена в літературі назва початкового періоду (до травня 1940) другої світової війни 1939—45,  коли уряди Франції і Великобританії, не дивлячись на оголошення цими країнами 3 вересня 1939 воєн фашистської Німеччини, не вели активних бойових операцій сухопутних сил на Західному фронті.