План маршала

Заходи щодо перебудови господарських  відносин, у тому числі зовнішньоекономічних, по фінансовій стабілізації поєдналися із зусиллями по збереженню європейського  економічного потенціалу, підвищенню ефективності його використання.

Тільки цей потенціал  міг служити джерелом самозабезпечування Європи ресурсами для створення  альтернативних каналів постачання європейської промисловості сировиною, для розвитку імпортозаміщуючих і експортних виробництв. Тим самим розширилися можливості для імпорту із США вже не стільки сировини, скільки нових технологій [14, с.509].

За такої політики виборчого  імпорту, активізації використання найбільш ефективних з наявних виробничих потужностей потребує на сьогодні і  Східна Європа. Зміцнення виробництва, що стримує імпорт споживчих і  сировинних продуктів може послужити  засобом вивільнення ресурсів для  заміни вкрай зношених і застарілих фондів [8].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Підводячи підсумки, слід підкреслити, що „План Маршалла” як програма широкомасштабної економічної допомоги країнам Європи, розореним Другою світовою війною, - став, імовірно, найбільш вдалим зовнішньополітичним експериментом  США. План отримав свою назву від  імені державного секретаря США  Джоржа Маршалла. Однак його реальним автором був президент Гаррі  Трумен. Завдяки Плану було досягнуто  наступне:

- ВВП у Європі підвищився  на 32.5%, від 119 мільярдів в 1947 році  до 159 мільярдів в 1951 році;

- промислове виробництво  зросло на 40% у порівнянні з  довоєнним рівнем;

- обсяг сільськогосподарської  продукції - на 11%;

- до 1953 року обсяг європейської  торгівлі підвищився на 40% [14, с.509].

План Маршалла досяг своєї  мети підвищити продуктивність, стимулювати  економічний ріст і сприяти розвитку торгівлі. Він підвищив рівень життя  й зміцнив економічні, соціальні  й політичні структури країн-учасниць. Він зміцнив політичну стабільність у регіоні й зробив великий  внесок в обмеження поширення  комунізму

Допомога за планом Маршалла офіційно припинилася 31 грудня 1951 року. Однак план Маршалла і його принципи самодопомоги заклали основи для  продовження допомоги іноземним  державам, що є ключовим елементом  зовнішньої політики США. План Маршалла створив нову атмосферу співробітництва, взаємодопомоги й підтримки у  відносинах між Західною Європою  й Сполученими Штатами. Він дозволив створити сильний і міцний союз НАТО. Завдяки цим результатам він  вважається найуспішнішою ініціативою  зовнішньої політики в історії США [4, с.135].

План Маршалла на сьогодні є однією з найбільш успішних економічних  програм в історії, адже завдяки  його реалізації було досягнуто всіх його явних та таємних цілей:

економіка країн Західної Європи була відбудована;

— європейські країни зуміли погасити зовнішню заборгованість;

— вплив комуністів та СРСР (який дуже зріс у роки війни) було послаблено;

— США отримали надзвичайно  великий ринок збуту;

було відбудовано і  зміцнено європейський середній клас, існування якого є гарантом збереження політичної стабільності та стійкого розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Браун Стівен. Іноземна допомога на практиці. – К.: Основи, 1994. – 185 с.
2. Богомолов О. Анатомия глобальной экономики. – М.: НКЦ “Академкнига”, 2003. – 213 с.
3. Бураков Ю.В,, Кипаренко Г.Н., Мовчан С.П. Всемирная история: новейшее время. 1939-2001: Учебник. – К.: Генеза, 2001. – 384 с.
4. Всемирная история: Учебник для вузов. / Под ред. Г.Б. Поляка, А.Н. Марковой. – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1997. – 496 с.
5. Всемирная история: 1939-1997: Учебное пособие для 11 кл. средних общеобраз. Школ /Авторы-составители: Я.М. Бердичевский, Т.В. Ладиченко – 2-е изд., перераб. – Запорожье: Премьер, 1998. – 416 с.
6. Губарев. В.К. Всемирная история: Справочник школьника и студента. – Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2004. – 544 с.
7. Економічна енциклопедія: В 2-х т. – Том 2. / За ред. Мочерного С.В. – К.: Академія, 2001. – 346 с.
8. Кістерський Л.Л., Бурляй А.Б., Липова Т.В. План Маршалла для України. // http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php?s=epol0&issue=2000_3-4
9. Ладіченко Т.В. Всесвітня історія. – К.:А.С.К, 2002. – 293 с.
10. Манукян А.А. Проблемы послевоенного развития экономики капиталистических стран. – М.: Экономика, 1996. – 315 с.
11. Маслов А.О. Холодна війна та структурне закріплення біполярності в Європі. – К.: Наука, 1996. – 197 с.
12. Сороко-Цюпа О.С. Новейшая история ХХ ст. – М.: Просвещение, 2002. – 456 с.
13. Тимочко Н. О., Пучко О. А., Рудотьомкіна Л. М. та ін. Економічна історія: Підручник. – К.: Основи, 2002. – 647 с.
14. Шлезингер–младший А.М. Циклы американской истории: Пер. с англ. – М.: Издательская группа «Прогресс», «Прогресс – Академия», 1992. – 426 с.