Особливості виникнення держав у різних народів

Право залежить від держави, оскільки:

• виникає як інституйована система джерел, що встановлюються чи санкціонуються державними органами і службовими особами, а це означає, що юридичне право походить від держави;
• є більш-менш сталим і недоторканним завдяки державі,
• завдяки державі та її органам впроваджується в життя;
• його авторитетність і престиж залежать від держави;
• сутність права відображає соціальну сутність і призначен-ня державної організації.

Але необхідно пам'ятати, що право має відносну самостійність і впливає на державу (її органи), а отже, і держава залежить від права.

Право як явище цивілізації  та культури:

• обмежує в демократичному суспільстві державну владу;
• упорядковує державну владу через процесуальну і процедурну форми;
• дозволяє (або забороняє) державним органам відповідні дії;
• організовує будову, структуру, вдосконалення й розвиток державних органів, визначає їхнє функціонування;
• надає державним органам престижу й авторитету.

У реалізації своїх функцій  держава використовує правові та неправові форми й методи.

Отже, як держава, так і право відіграють значну роль в організації суспільства і здійсненні політичної влади [12, ст. 73-74].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Основні теорії походження держави і права.

 

2.1. Різноманітність  теорій виникнення держави і права

У світі завжди існувало безліч теорій, що пояснюють виникнення держави і права. Виникнення їх природне й зрозуміле, якщо врахувати складність і багатогранність таких явищ як держава і право та той факт, що кожна з цих теорій відображає різні погляди і судження тих  чи інших соціальних спільностей - груп, класів, страт, націй на цей процес або погляди і судження однієї й тієї самої соціальної спільноти  на різні аспекти процесу походження держави і права.

За час існування юридичної, філософської і політичної наук було зроблено десятки найрізноманітніших припущень. А суперечки про природу держави і права тривають і досі

У сучасній науці про державу  і право вчені-правознавці виділили ряд основних теорій походження держави  і права. Характеризуючи ці, визнані  більшістю науковців, концепції  виникнення держави і права необхідно  зазначити їхню сутність, позитивні  та негативні сторони, назвати засновників цих ідей [20, ст. 368].

1. Патріархальна теорія  була поширена у Стародавній  Греції та рабовласницькому Римі  й трактувала державу як велику  сім'ю. Основоположники цієї теорії  пов'язували виникнення держави  з історичним процесом росту  сім'ї, об'єднання родів у племена,  племен у ще більші історичні  спільності і так аж до держави.  Державна влада є продовженням  і розширенням батьківської (патріархальної) влади до влади старійшин, вождя,  яку пізніше здійснює у державі  монарх. Монарх повинен піклуватися  про своїх підданих, а останні  - підкорятися правителю. Засновниками  названої теорії були давньокитайський  мислитель Конфуцій, давньогрецький  філософ Арістотель, англійський  вчений Р. Фільмер, українські  вчені М. Михайловський, М. Драгоманов  та інші.

Платон (жив і діяв у 427-347 до Р.Х.) у знаменитій грунтовній праці "Держава" описав ідеальну справедливу  державу, яка бере початок із сім'ї, де існує єдність космосу, держави  й окремої душі. Держава, за Платоном, це обруч, який скріплює своїх членів на основі взаємної поваги і батьківської любові. В основу цієї теорії покладено  велику роль старійшин, голів рад  старійшин, а пізніше вождів племен, які з зростанням населення ставали  царями, монархами. Для первісного суспільства  важливим було організувати своє виробництво, вміло побудувати відносини з  сусідами, забезпечити населення  продуктами. Це завдання здатні були виконати вожді племен.

Продуктом саме природного розвитку називав державу Арістотель (жив і діяв у 384-322 до Р.Х.). Він вважав, що держава (поліс) постає тоді, "коли виникає спілкування, зв'язок між  сім'ями й родами задля благого  життя та самоцінного існування" (Арістотель - "Політика"). Мислитель  уподібнював державу до таких  первинних людських спільнот, як сім'я  й поселення. При цьому державу  він вважав найвищою формою спілкування, яка обіймає і містить у  собі всі інші. Людина, на думку Арістотеля, є істотою політичною, і тільки у державі, в політичному спілкуванні  можливе повне здійснення людської природи.

У цілому, патріархальна  теорія обгрунтовує походження держави  поступовим, під дією різних причин, соціальним розвитком сім'ї. Сім'я, плем'я, група племен, народність перетворюються у державне утворення, яке втрачає кровну спорідненість. Виникає влада, що позбавлена сімейної основи. Отже, державна влада, за цією концепцією, є перетворенням влади батька на владу князя, монарха.

Оцінка цієї теорії. Оцінювати  згадану теорію необхідно без  скептицизму, з розумінням, хоча вона може і викликати сміх. Насамперед, необхідно підкреслити, що у ній  цілком правильно стверджена єдність  сім'ї і держави. Ця єдність проглядається  й у сьогоднішньому суспільному  житті. Будь-яка вища посадова особа  держави ставиться до підлеглих, як до своїх дітей. На цій теорії базується і передача державної  влади за спадком при монархічній формі правління. Крім того, згадана теорія стверджує суспільний порядок як результат підпорядкування "волі батька" і підтримує віру людей у непорушність цього порядку. Правдивість теорії підтверджується ще й тим, що на роль глави держави обирають особу з великим життєвим досвідом і у зрілому віці.Такий підхід панує й сьогодні у багатьох нормативно-правових актах.

Недоліки цієї концепції  також очевидні. Сьогодні вже відомо, що людське суспільство розвивалося  різними шляхами, багатоманітно  і тому патріархальна теорія не в  змозі обгрунтувати виникнення всіх держав світу. Незрозумілим з позиції  згаданої теорії є те: якщо держава - це єдина сім'я, то чому люди постійно воюють, чому у державах приймають  несправедливі, жорстокі закони? Найбільше  у цій теорії піддають критиці  схвальне ставлення до монархічної  держави, чим заперечують народовладдя, інші форми держави [22, ст. 58].

2. Теологічна теорія походження  держави і права. Особливу роль  у вирішенні питання про походження  держави і права протягом історії  розвитку людства відводили релігії.  Ще в Давньому Єгипті, Вавилоні, Іудеї висували ідеї Божого  походження держави і права.  Теологічна теорія пояснювала  походження держави та права  Божественною волею, спираючись  на Біблію. Прибічниками її були: Тертуліан, Аврелій Августин (видатний  діяч християнської церкви, єпископ  Північної Африки, 354-430 рр.) та домініканський  монах, видатний вчений-богослов  Фома Аквінський (1225-1274 рр.). Проголошуючи  походження держави від Бога, вони обгрунтовували її вічність  і непорушність, вважали, що будь-яке  посягання на державу приречене  на невдачу, що Божа воля  вкладена в руки правителя,  покликана захищати благо всіх, чим виправдовували будь-які реакційні  держави. Сам "Божественний  розум" управляє всім світом, закладений в основу всієї  природи, суспільства, світового  порядку, кожної окремої держави.  Проголошуючи єдність та злиття  Бога і держави, держава забирала  собі не тільки тіло підданого,  а і його душу, панувала над  ним не лише фізично, а й духовно. Зазіхання, замах на владу держави вважали злочином, зневагою До всього святого (блюзнірством). Пізніше християнська віра виступила за цілковите підпорядкування людини Господові, бо ж держава є творінням Всевишнього. Це призвело до переслідування інакомислячих.

Проголошуючи Божественне  походження держави, вважали, що кожна  влада від Бога і що діяльність монарха подібна до діяльності Бога, бо вони обидва спочатку організовували світ, суспільство, влаштовували певний порядок у ньому, а потім управляли  ним. Монарх відповідав перед Богом  за стан у йому підпорядкованому володінні  і був змушений виконувати три  основних святих обов'язки: карати ворогів  Божих, творців зла; поширювати у  своїй державі вчення Боже і створювати умови для побожного (благочестивого) життя людей.

Теологічна теорія мала під  собою реальні факти: перші держави  мали релігійні форми, оскільки базувалися на правлінні жреців. Божественне  право надавало державній владі  авторитет, а рішенням держави - обов'язковість.

Оцінка теорії. Теологічна теорія походження держави, створена у  УІ-ХШ ст., була обумовлена релігійною свідомістю людей того періоду та рівнем знань про сутність суспільства  й закономірності його розвитку. Живучість  цієї теорії підтверджується тим, що держава виникла одночасно з  моно-релігією і перші держави  були теократичні. Вступ монарха  на трон завжди освячували, що надавало владі особливого авторитету та безумовної підпорядкованості'1 всіх підданих. У  пізніший час цю теорію використовували  для виправдання необмеженої  влади монарха. Безспірним є те, що згадана теорія допомагала встановити у суспільстві необхідний порядок. Сьогоднішні богослови змушені  враховувати реалії розвитку суспільства  і пристосовувати цю теорію до нових  умов. У цілому можна сказати, що вище вказана теорія не є науковою, бо неможливо довести все проголошене- нею, так як і заперечити теж неможливо. У це можна тільки вірити. А це - питання світогляду [8, ст. 74].

3. Договірна теорія походження  держави і права виникла у  Стародавній Греції, а пізніше  була сформована й обгрунтована  у працях Г. Гроція, Б. Спінози,  Ж.-Ж. Руссо, Д. Локка, Т. Гоббса, Д. Дідро, О. Радищева. За цією  теорією держава виникла в  результаті суспільного договору  між людьми (до цього вони перебували  у "природному стані") на  підставі добровільної згоди,  досягнутої між правителями і  населенням певної території  з метою забезпечення порядку  й організації суспільного життя:  одні будуть управляти, а інші  виконувати їх управлінські рішення.  Тобто, люди погоджуються створити  державу з метою надійного  забезпечення своїх природних  прав, свобод, захисту особистості  і власності.

Прихильники договірної теорії виступали насамперед проти ідеї Божественного походження держави  і права. В їх уяві влада монарха  викликана не Божим провидінням, а надана самими людьми. Звідси, Ж.-Ж. Руссо обгрунтовував право народів  скидати з престолу правителів, якщо ті не виконували умов договору.

4.Теорія насильства стверджує,  що держава виникла як наслідок  завоювання, поневолення одних народів  іншими. На думку прихильників  цієї теорії, держава є тією  силою, яку утворюють завойовники  у вигляді особливого апарату  примусу для утримання у покорі  захоплених народів і зміцнення  певної влади над переможеними. Завоювання трактують як підпорядкування  слабого сильному, як закон природи.  При цьому насильство розглядають  як природне явище,що не тільки  породжує єдність протилежних  одне одному "елементів" держави  - переможців і переможених, правлячих  і підкорених, а й має соціально-економічні  та політичні наслідки.

Прихильниками цієї теорії були Л.Гумплович, К.Каутський, Є.Дюрінг та ін.

5.Органічна теорія. Ті  засновники. Походження держав розуміють  як результат соціальної (органічної) еволюції, витвір самої природи,  як біологічний організм, що має  самостійну волю і свідомість, своє політичне тіло - голову, руки, ноги, внутрішні органи (які складаються  з клітин, складових частин, якими є люди) і виконує певні функції. З часом цей організм розвивається, старіє і гине. Обгрунтував цю теорію англійський вчений-філософ Г.Спенсер, хоч ідеї співставлення держави і людського організму розвивав ще древньогрецький філософ Платон.

6.Психологічна теорія  пов'язує походження держави і  права з особливими властивостями  людської психіки, якій характерна  потреба до покори, усвідомлення  залежності від видатної особистості.  Народ є інертною масою і  не здатний до прийняття рішень, тому потребує постійного управління  ним. Основні причини виникнення  держави і права дана теорія  вбачає не в оточуючому людей  економічному, соціальному та іншому  середовищі, а в імпульсах і  емоціях, які відіграють головну  роль не тільки в пристосуванні  людини до умов життя суспільства,  а й у походженні держави  і права. Держава - результат  психологічних взаємодій людей,  досконала форма емоційного спілкування,  тобто закономірний підсумок  психологічної потреби людини  у спілкуванні. Серед фундаторів  цієї теорії були Л. Петражицький, Г. Тард, Д. Фрезер [21, ст. 463].

 7. У двадцятому столітті найбільшого поширення набула соціально-економічна класова або історико-матеріалістична теорія. Згідно з цією теорією найважливіші зміни в житті первісно-общинного ладу були пов'язані з істотними змінами в економічному житті тогочасного суспільства, яке поступово переходило від привласнювального господарювання (мисливство і збирання) до господарювання виробничого, до одержання надлишкового продукту. Це зробило робочу силу людини здатною виробляти більшу кількість продуктів, ніж було необхідно для підтримання життя людини. Виникали реальні умови для експлуатації чужої праці та майнової і соціальної диференціації.