Голодомор в Україні – геноцид українського народу. Причини та наслідки

У 1928 – 1934 рр. Україна пережила низку масштабних соціальних катастроф – абсурдне знищення найкращих індивідуальних селянських господарств під гаслами розкуркулення та колективізації, одночасно з цим терор та насилля були застосовані до української інтелігенції, церкви, малі діти відлучалися від батьківських родин. Усі ці дії кваліфікуються міжнародним правом як злочини супроти людяності. Але найстрашнішим за наслідками злочином, свідомо організованим комуністичним режимом, є Голодний мор 1932 – 1933 рр., що, відповідно до Конвенції ООН 1948 року, визнаний українським законодавством як геноцид. Непрямі демографічні втрати від Голодомору гостро відчуваються до сьогодні, було не тільки підірвано генофонд нації, а й суттєво змінено менталітет, люди втратили почуття господаря на власній землі. Події тих часів своєю жорстокістю не вкладаються в людській уяві. Очевидно, до цього часу в частині українського суспільства живе постгеноцидний синдром, який на рівні інстинкту самозбереження не дозволяє відкрито говорити про жах пережитого 80 років тому.

Вступ 3
1. Передумови та мета Голодомору як злочина супроти людяності 4
2. Причини голоду 1932-1933 рр 6
3. Опір народу. Людська взаємодопомога 8
4. Реакція режиму на опір народу 10
5. Очевидці свідчать 12
6. Діти - жертви Голодомору 16
7. Голодомор - геноцид українського народу 19
Висновки 21
Список використаних джерел 22