Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Октября 2013 в 22:40, реферат
Виробничі елементи, властиві капіталізму, в Україні почали з'являтися вже у XVI – першій половині XVII ст. Це були невеликі мануфактури, переважно розсіяні, в яких мали місце високий ступінь розподілу праці та – в окремих галузях – механізація. Найбільш були поширені рудні, солеварні, папірні, а також мануфактури, на яких виробляли поташ і селітру. Їх організовували купці та розбагатілі майстри, що перетворювались на перших капіталістів. Папірні організовували монастирі та шляхта. У цей час в Україні існували соціально-економічні передумови появи буржуазних відносин. Це – відхідництво, промисли, необхідність реалізації ремісничої продукції, зокрема позацеховими майстрами, торгівля, а також відхід у найми частини міщан і селян. Частина позацехових робітників і підмайстрів перетворювалася на пролетаріат. Такий процес капіталізації був нестійким, подекуди зворотним, але випливав органічно з економіки Речі Посполитої. У другій половині ХVІ ст. мануфактури набули значного поширення.
Процеси ж обуржуазнення відбувалися певною мірою навіть усупереч промисловій модернізації. Колоніальне положення України в феодальних імперіях і політика правлячих станів сприяли тому, що українці на теренах України майже ніде не відігравали самостійної, тим більше провідної, ролі у розвитку буржуазних відносин, оскільки не мали політико-правових умов для формування великих капіталів та організації великого промислового виробництва. Єдиний виняток – розвиток елементів фермерського сільськогосподарського капіталізму на Запорожжі у ХVІІІ ст.