Богдан Хмельницький і його діяльність

Зміст:

 

1. Вступ
2. Розділ 1. Основні відомості з біографії гетьмана
1. ЗАГАЛЬНІ ДАНІ ПРО ПОХОДЖЕННЯ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
2. ВІДОМОСТІ ПРО МІСЦЕ НАРОДЖЕННЯ
3. ОТРИМАНА ОСВІТА
4. НАЛЕЖНІСТЬ ДО КОЗАЦТВА
5. РОДИНА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
3. Розділ 2. Військова діяльність Богдана Хмельницького
4. Розділ 3. Формування Української козацької республіки в добу Хмельниччини, її суспільний лад та особливості державної організації
5. Розділ 4. Значення діяльності визначного гетьмана
6. Висновок
7. Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

“Ми забули вже, що з нації  нашої 

вийшов один з найбільш геніальних

мужів Східної Європи,

який для України зробив більше, ніж 

слушно прозваний “Великим”  Петро 

зробив у п’ятдесят  літ пізніше для Московщини.

Бо Петро Великий тільки

реформував готову вже  державу,

тільки європеїзував готовий  татарський

державний поміст, який покривав

 пасивне, стояче й  омертвіле в своєму 

поневоленні московське море.

 А Богдан Хмельницький 

творив нову європейську  державу 

і відбудував націю серед  гуркоту падаючих

румовищ старої, ним же розваленої Речі Посполитої.

Він усував ті румовища й  одночасно

 укріплював західну  культуру в Україні 

в обличчю постійної татарської й московської небезпеки

 зі Сходу - і серед  української громади, 

яка вся від верху до низу носила шаблі при боці,

яку ділили глибокі різниці  протилежних 

цивілізаційних впливів  і яка кожної хвилини готова була

кинутись до оружної боротьби сама поміж собою".

В. Липинський

 

У багатовіковому розвитку українського народу ХVII століття займає особливе місце. Невибагливий і повільний  плин суспільного життя, характерний  для середньовіччя, змінився різким прискоренням, що ознаменувався у  політичній сфері створення етнічної держави українців, в економічній  – поступовий перехід до більш  високого рівня суспільного виробництва. Перехідні періоди від одного цивілізаційного етапу розвитку людства до іншого завжди виштовхували на політичну арену певні сили, або окремих осіб, які їх уособлювали. У сфері соціальних відносин такою  новою силою стало козацтво, яке  на рубежі XVI –XVII ст. перетворилося  з явища побутового у суспільний стан, через призму якого переломлювалися основні тенденції розвитку України. Козацька Україна становить важливий етап у зміні соціальної структури і політичної нації в процесі національного будівництва, які здобувалися у визвольній війні 1648-1657 рр.

У переломні періоди історичного процесу різко зростає потреба в державних постатях великого масштабу, спроможних не лише відчувати напрям суспільного поступу, а й згуртувати передові сили суспільства та спрямувати їх на реалізацію поставленої мети. На щастя, на арені політичного життя XVII ст.. з’явилася справді титанічна постать діяча, котрому, за влучним виступом відомого історика В. Липинського, вперше після занепаду княжої Русі вдалося розрубати гордіїв вузол соціальних, економічних, культурних, цивілізаційних та політичних супротилежностей. Нею був Богдан Хмельницький. Його постать невід’ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом Хмельницьким пов’язане становлення Української держави, формування української нації.

Богдан Хмельницький під  час повстання проявив якості патріота України, мудрого командира, комунікабельного керівника держави, тонкого дипломата, далекосяжного  стратега. Ніхто, як не він, не зумів відчути душу народу, його найпотаємніші прагнення і думи. І народ увічнив його образ у невмирущих думах і піснях. І саме на народні маси, козацькі низи спирався Хмельницький у здійсненні своєї мети – визволення українського народу від поневолення, утвердження Української держави. Він говорив послам королів і царів, що народ, ним очолюваний, „є народ волелюбний і завжди готовий умерти до єдиного за свою волю”. Таким був і сам Хмельницький, готовий вмерти за свій народ.

 

РОЗДІЛ І.

ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ  З БІОГРАФІЇ ГЕТЬМАНА

 

1.1 ЗАГАЛЬНІ  ДАНІ ПРО ПОХОДЖЕННЯ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Невідомо навіть точно, де й коли саме народився Богдан Хмельницький. Не підлягає сумніву, що походив він з шляхетської родини, бо користався гербом «Абданк», але з котрої частини України походив — невідомо. З усіх гіпотез найбільше заслуговують на довір'я дві: за одною — рід Хмельницьких походив з Галичини, з Хмельника на Перемищині, бо в Галичині вже з XVI ст. зустрічаються Хмельницькі; за другою гіпотезою — рід його походив з Переяславщини; один із сучасників — князь Заславський — називав його «переяславським козаком». Богдан Хмельницький дійсно мав зв'язки з Переяславом: мав там власний двір, одружений був з переяславською мешканкою, Ганною Сомківною.

Найпоширеніша теорія, про  те, що походження Богдана Хмельницького  йде від українців дрібношляхетського роду. Проте, мають місце й інші версії. Батьком Богдана був дрібний  український шляхтич - Михайло Хмельницький. Він служив у магнатів, лише пізніше  дістав посаду чигиринського підстарости. Перебував на службі у коронного  гетьмана Станіслава Жолкевського, а згодом - у його зятя Івана Даниловича. В 1620 році брав участь у поході Станіслава Жолкевського на Молдавію, а загинув під час битви під Цецорою з татарами.

Матір Хмельницького - козачка, найбільш ймовірне ім’я - Агафія. Через  деякий час після загибелі Михайла  вона взяла шлюб з "королівським жовніром" та шляхтичем Василем  Ставецьким, який служив у війську Речі Посполитої. Його син - Григорій, брат Богдана по лiнії матері, переселився до м. Білгорода, де й був одружений 1649 року з українською вдовою, яка мала четверо дітей.

 

1.2 ВІДОМОСТІ  ПРО МІСЦЕ НАРОДЖЕННЯ

Достовірно місце народження Б. Хмельницького не визначено. Висунута версія, що він народився в Черкасах. Заглиблюючись в наукову літературу, можна знайти різні думки про  місце народження Хмельницького. Серед  назв фігурує Жовква (С. Тароня, Н. Полонська-Василенко та інші, спираючись на те, що перед переїздом до Чигирина М. Хмельницький проживав у Жовкві). Також має прова на існування і гіпотеза про народження Хмельницького у селищі Суботів.

 

1.3 ОТРИМАНА  ОСВІТА

Найбільш ймовірним є  припущення, що Богдан початкову освіту здобув вдома, а далі навчався в парафіяльній школі. Проаналізувавши власноруч  написані гетьманом листи, можна  виявити почерк з прикметними  рисами Київської школи.

Тому не виключено, що навчався він у школі при якомусь  із київських монастирів. Можливо, десь у 1609 році, на пропозицію гетьмана Жолкєвського, батько віддав його до Львівської єзуїтської колегії, де був учнем Андрея Ґонцеля-Мокрського, доктора теології, відомого письменника і проповідника. Там майбутній гетьман навчався п'ять-сім років, де був добре обізнаний з всесвітньою історією, в колеґії він дістав добрі знання латинської мови, досконало володів польською мовою, а згодом навчився ще турецької, кримсько-татарської і французької мов.

У 1648 році Мокрський входив до депутації львівських міщан до Хмельницького, що облягав Львів із своїм військом і татарами. Гетьман упізнав Мокрського, і залишившись один на один, упав у ноги своєму вчителеві та дякував за навчання.

 

1.4 НАЛЕЖНІСТЬ ДО КОЗАЦТВА

Після вступу до реєстрового  козацтва, Хмельницький під час одного з боїв під Москвою врятував королевича Владислава, і потім той завжди прихильно до нього ставився. 1620 року у битві під Цецорою, батько й син Хмельницькі потрапили у турецький полон.

Також існує думка, що старший  Хмельницький загинув в цій битві. Знаходячись у Стамбулі, Богдан фактично виконував обов'язки перекладача  при одному з командувачів турецького флоту, удосконаливши своє знання турецької  мови. За даними деяких мусульманських джерел того часу, будучи в полоні Хмельницький прийняв іслам, тобто як мінімум  при свідках визнав, що "немає  бога крім Всевишнього, і Магомет  його посланець". Існує навіть картина, де Хмельницький зображений здійснюючим  молитву в мечеті. З точки зору звичаїв Дикого Поля того часу, земель колишньої Золотої Орди це була поширена практика. Щоб стати мусульманином, для позначення яких часто вживали тоді слово "татарин" достатньо було визнати єдиного Бога і Магомета, як його пророка.

Так само, для того, щоб  стати козаком (православним), достатньо  було підтвердити при свідках  християнський символ віри і перехреститися.

 

1.5 РОДИНА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Близько 1625 р. Хмельницький одружився з Ганною Сомко, сестрою  переяславського міщана, згодом кандидата у гетьмани Якима Сомка. Вона народила йому шістьох (за деякими даними сімох) дітей - двох синів (Тимоша та Юрія) і чотирьох дочок. Слабке здоров’я рано обірвало життя Ганни Сомко. Вона померла близько 1647 року.

У 1648 р. Б. Хмельницький одружився з Мотроною Чаплинською, батько якої походив з Речі Посполитої. Залишившись сиротою, дівчина знайшла притулок у домі Хмельницьких, де займалася господарством, допомагаючи хворій дружині Богдана. Після смерті Ганни Сомко вона і далі жила у вдівця як нянька при дітях, а пізніше і на правах дружини.

Наприкінці 1647 р. чигиринський підстароста Даніель Чаплинський організував наїзд на родовий хутір Хмельницького Суботів, пограбував і привласнив його, забив ледь не до смерті Богданового сина, викрав Мотрону та одружився з нею за католицьким обрядом.

Коли почалися визвольні  змагання, Мотрона Чаплинська повернулася до Богдана Хмельницького. Вони обвінчалися в липні 1648 р. у Чигирині, остаточно їхній шлюб затвердив єрусалимський патріарх Пасій у лютому 1649 р. Однак, одруження закінчилося трагічно: в травні 1651 р. син Богдана Тиміш за відсутності гетьмана наказав повісити мачуху за зв’язки з шляхтою. Буцімто були перехоплені листи Чаплинського до неї про те, щоб вона скарби закопала в землю, а самого Хмельницького отруїла.

Незабаром Богдан Хмельницький одружився втретє - із сестрою ніжинського  полковника Івана Золотаренка Ганною Золотаренко. Богдан вінчався з нею  в Корсуні 1651 р. Поважна, хороша господиня, вона мала загальну пошану в оточенні гетьмана, видавала навіть універсали на зразок гетьманських. Її універсал  Густинському монастиреві 22 липня 1655 р. підписано "Гетьманова Ганна Богданова  Хмельницька" з печаткою та родовим гербом. Ганна Золотаренко була вірною дружиною гетьмана до кінця його життя. Померла 1677 р. черницею Печерського жіночого монастиря.

Серед Синів Б. Хмельницького  старшим був Тиміш Хмельницький, 1632 р.н. Хоча в юнацькі роки він відзначався нестриманістю, так що Богдан одного разу навіть наказав прикувати його до гармати, згодом став досвідченим, хоробрим воїном. Тиміш ще юнаком був разом із батьком у воєнних походах. Водночас гетьман знайомив Тимоша з веденням політичних справ, посилав до Києва вписувати документи "до гродських книг", наказував бути присутнім на зустрічах з іноземними послами, мав намір відправити його до Семигорода для набуття досвіду при дворі князя Юрія Ракоці. У 1652 р. Богдан одружив Тимоша з дочкою молдавського господаря Василя Лупула Розандою Лупул. Цим шлюбом гетьман прагнув не лише зміцнити військово-політичне співробітництво з Молдавією, а й породичатися з однією з легітимних династій Європи, аби тим самим узаконити власну правлячу династію, династію Хмельницьких.

На допомогу тестеві Тиміш двічі ходив походами на Молдавію. У боях під Сучавою був тяжко поранений і помер від рани у вересні 1653 р.

Зі смертю Тимоша Богдан Хмельницький не відмовився від задуму зробити гетьманство спадковим. Свої батьківські надії він покладає на молодшого сина Юрія Хмельницького. Гетьман дбав про його навчання, наймав для нього в Чигирині учителя  латині, залучав сина до участі в  дипломатичних переговорах. За волею  Богдана Хмельницького козацька старшина у квітні 1657 р. обрала Юрія гетьманом-спадкоємцем.

Юнак мав нести на своїх  плечах весь тягар хиткого становища  України, якій потрібен був талановитий  і досвідчений керманич. На жаль, таких рис молодий Хмельницький не мав. Тому вже через місяць після  смерті Богдана Хмельницького він  зрікся влади на користь Івана  Виговського. У 1659 р. Юрія знову обрали гетьманом України. Старшина сподівалася, що авторитет роду Хмельницьких допоможе припинити внутрішні суперечки. Але так не сталося: Юрій став маріонеткою  в руках старшинських угруповань. Скинутий з гетьманства в 1663 р., він  постригся в Чигиринському монастирі  у ченці під іменем Гедеона. За доносом Павла Тетері його було заарештовано й ув’язнено в Марієнбурзькій фортеці. Звільнившись, жив в Уманському монастирі. У 1673 р. потрапив у полон до татар, які відіслали його до Константинополя. У 1677 - 1685 рр. Юрія Хмельницького проголошено гетьманом України як підданого турецького султана. Страчений у 1685 р. у Кам’янці-Подільському.

Богдан Хмельницький мав  чотирьох доньок. Відомі імена двох з них - Катерина і Степанида.

Катерина Хмельницька  у 1656 р. вийшла заміж за Данила Виговського, брата генерального писаря Івана  Виговського. Після смерті Данила вона стала дружиною Павла Тетері. Померла  у 1668 р.

Степанида Хмельницька була дружиною полковника Івана Нечая, брата  Данила Нечая, брацлавського полковника. Їхнє весілля відбулося у середині 1650 р. 4 грудня 1659 р. під час облоги Бихова Степаниду разом з чоловіком взято в полон. Припускають, що її заслано в Сибір.

Імені інших двох дочок  гетьмана невідомі. Одна з них стала  дружиною корсунського сотника Близького, який загинув у 1654 р., друга - Лук’яна  Мовчана.

 

РОЗДІЛ ІІ

Військова діяльність Богдана Хмельницького

Визвольна війна українського народу середини XVII ст. сформувала в  Україні цілу когорту талановитих  воєначальників. Серед них найяскравіше проявився геній гетьмана України  Богдана Хмельницького (1595-1657) як державного і військового діяча. Як зазначається у монографії В.А. Смолія та В.С. Степанкова "Богдан Хмельницький", цей славетний  син українського народу дійсно був  полководцем європейського масштабу. Саме він створив одну з найсильніших армій у тодішній Європі, зумів  належним чином озброїти її, значно підніс ефективність української кінноти  та артилерії. Блискучий стратег  і тактик, прихильник блискавичних і рішучих воєнних дій, неперевершений майстер маневру, Богдан Хмельницький заслуговує на почесне місце в історії воєнного мистецтва.