Украинское плетение кос

Рисунок 2.1 – Фото моделі

 

Модель Маша середнього зросту, має струнку фігуру.  Розмір обличчя пропорційний до її зросту. Їй 16 років.

Профіль обличчя – це контур обличчя, голови, який можна побачити збоку.

Модель має випуклий профіль  обличчя – такий профіль відрізняється  згладженою лінією чола й підборіддя. Такий профіль потребує локонів  або чілки в області чола. Нехай  волосся облягає гладенько на потилиці та об’ємно обмежує щоки у напрямку до підборіддя.

Маша має квадратну форму обличчя.

 

Верхня третина обличчя:

• чоло – середнє по висоті: не потребує коригування.

Середня частина обличчя:

• очі – нормально поставлені: не потребують коригування;
• вуха – невеликі;
• ніс – із горбинкою: для коригування такого носу потрібна асиметрична зачіска.
• нижня щелепа – округла: для коригування округлої нижньої щелепи потрібні прямі лінії в області щелепи.
• Довжина волосся моделі більше ніж 4. Колір волосся біля коренів 5/0, на довжині – 6/0. За ступенем пошкодженності волосся відноситься до другої групи – це нормальне волосся, середнє за товщиною, еластичне, блискуче, пружне; до цієї групи відносяться усі відтінки русявого кольору.

Характеристика обраної зачіски:

Стиль зачіски: весільна зачіска з  романтичним напрямком.

Класифікація за модністю: модна  зачіска – стандарт, установлений законодавцями моди, користуються великим  попитом.

За призначенням зачіска є повсякденною святковою – пов’язана з урочистостями  в житті людини: весіллями, випускними вечорами, ювілеями. Це нарядні вечірні  зачіски.

Компоненти зачіски: за формою зачіска  овальна. Форма зачіски – це загальний  контур зачіски, видимий під  певним кутом зору. Для оцінки об’ємної форми важливі два ракурси: вигляд зачіски в анфас та вигляд збоку; в зачісці присутні діагональні  лінії – це локони, такі лінії  часто використовують для підкреслення або навпаки, приховання якихось  рис обличчя, а також для привертання  уваги до зачіски. В емоційному плані  вони створюють відчуття руху, спливання; горизонтальні лінії – це коса, дані лінії відповідають за ширину в зачісці, бо вони впадають в око, починаючи з центральної точки  і до самого її кінця, створюючи відчуття спокою і монументальності; за своєю  масою зачіска легка, бо має нечітку  фактуру, також її легкість підкреслена  світлим кольором волосся; силует зачіски  є напівприлеглий, тобто на фронтальній  зоні він прилягає, а на потиличній зоні, навпаки, відступає. Силует –  це площинне здорове сприйняття об’ємної форми, чітко обмеженої контурами. Напівприлеглий силует – це поєднання  особливостей скульптурного та декоративного  силуетів;

Композиція моделі зачіски характеризується такими лініями: силуетні або контурні лінії – ці лінії відповідають за розкриття задуму композиції, створення  зовнішнього обрису форми зачіски, визначають пропорції та виражають  напрям моди. Конструктивні лінії  – це технологічні, непомітні, окремі деталі. Конструктивно – декоративні  лінії – такі лінії використовують при побудові форми, та відповідають за естетичне вирішення моделі. І  останній вид ліній – це декоративні  – вони є вирішальними при розробці фасону, різні елементи оформлення локонів, та елементи деталей складнішої конфігурації.

Усі лінії мають бути взаємопов’язані  та взаємозумовлені загальним композиційним  задумом і будь – які з них  можуть бути головними чи другорядними, залежно від композиції зачіски.

Колір у зачісці відповідає за візуальне  сприйняття зачіски. Образна виразність зачіски багато в чому визначається кольоровим рішенням моделі. За допомогою  кольору можна створити структуру  та лінії, пов’язати різні елементи зачіски. Певні тони здатні викликати  певні реакції. Світлі і теплі  відтінки створюють ілюзію великого об’єму волосся. Темні й холодні  кольори, навпаки, візуально зменшують  зачіску, надають їй більшої гладкості  та обтічності. Чорний колір добре  тримає композицію, підсилює виразність, різко окреслює силует зачіски. При  зміні освітлення колір може змінюватися.

Композиційні засоби та композиційні зв’язки: одним із головних завдань  у творчому процесі створення  зачіски є знаходження форми, вигляду та поєднання елементів, їх співвідношень і зв’язків, які  передають функціональні та художні  якості цієї зачіски.

Пропорції – це співвідношення елементів  зачіски, те, на чому будується вся  композиція. На співвідношенні 1:1 будуються  найпростіші геометричні форми  – квадрат, куб. співвідношення 1:2, 1:3 та інші дають у прямокутній формі  повторення квадрата ціле число разів. Пропорційна зачіска конкретної людини в рамках історичного стилю  або модного циклу визначається масштабністю. Кожен модний цикл задає  свій масштаб.

Симетрія – це повна рівність однієї  половини цілого другій половині, повна відповідність за розташуванням  і величиною всіх деталей, ліній  та інших елементів композиції, що входять у зачіску, відносно осі  симетрії. Симетрія несе в собі спокій, рівновагу окремих частин і деталей  у зачісці. І в симетрії і в  асиметрії необхідною умовою гармонійності  зачіски є врівноваження асиметричних частин відносно осі рівноваги.

Ритм – це рівномірний тип  змін, що повторюється, або рух у  зачісці. Швидкий ритм – це чітко  виражені переходи; плавний ритм –  плавні лінії переходу (хвилясте волосся).

Нюанс – відношення однорідних елементів, схожих між собою.

Контраст – відношення з яскраво  вираженими нерівностями порівнюваних однорідних елементів.

За своїми типами зачіски бувають:

Зворотні – це коли усе волосся  зачісується назад. Підходить для  чоловіків і жінок. Виконується  на довгому та короткому волоссі.

Ацентральні – все волосся спрямоване від маківки в різні боки відповідно до напрямку його росту. Виконується  на волоссі різної довжини. Такий  тип зачісок підходить як для  чоловіків, так і для жінок. В  обраній мною зачіски я використала  саме ацентральний тип.

Концентровані зачіски – підходять  для жінок на довгому волоссі. Усе волосся вичісується до маківки.

Передні зачіски – усе волосся  спрямоване вперед, до чола. Волосся  на потилиці має бути довшим ніж  на тім’яній зоні. Такий тип зачісок  дуже рідко зустрічається.

А також є індивідуальні зачіски  – вони виконуються з урахуванням  індивідуальних особливостей людини.

Отже, для того, щоб виконати будь – яку зачіску, необхідно враховувати  індивідуальні особливості клієнта, ріст, вік, рід діяльності. Також, потрібно дотриматись усіх законів композиції: усі компоненти зачіски мають  бути підпорядковані призначенню зачіски; в зачісці має бути присутнім  композиційний центр; усі компоненти співвідносяться між собою, а  також з обличчям і фігурою  людини.

2.2. Технологічна послідовність  виконання зачіски (розробка технологічної  карти)

Технологічна послідовність виконання  зачіски – це описання послідовності  виконання зачіски, які інструменти  та матеріали для цього використовують, а також підготовчі та заключні етапи.

Загальні підготовчий та заключний  етапи у виконанні перукарських робіт.

Роботам, які проводяться перед  початком і після завершення перукарської операції, приділяється значна увага  як невіддільним складовим процесу  обслуговування.

Підготовчий етап складається з  підготовки робочого місця, інструментів, матеріалів, апаратури, запрошення клієнта  та консультації з ним, здійснення в  його присутності необхідних гігієнічних  і дезінфікуючих робіт.

Щоб підготуватися до роботи без  поспіху, бажано бути на робочому місці  завчасно, за 15 хвилин до початку робочого дня.

До обслуговування першого клієнта  необхідно:

- розмістити інструменти на робочому столі з правого боку в певному порядку з урахуванням частоти їх використання;

-  розташувати ножиці, бритви, гребінці, щітки, електричну машинку у верхній шухляді правої тумбочки, на спеціальній підставці на туалетному столику або на пересувному столику;

- розмістити у столику приладдя: у вищих касетах - бігуді, коклюшки; у нижчих касетах - приладдя, яке використовується рідко;

-  перевірити робочий стан апаратури;

-  отримати чисту білизну, парфумерію, матеріали;

- чисту білизну викласти на поличках тумбочки;

Починаючи обслуговування кожного  клієнта, потрібно:

- запросити сісти у крісло, розвернути крісло так, щоб у нього було зручно сісти, після цього стати за спинкою крісла;

-  розвернути крісло до дзеркала після того, як клієнт сяде на місце;

-  з'ясувати бажання клієнта щодо послуг і проконсультувати щодо обраної послуги;

-  вимити руки з милом у присутності клієнта;

-  продезінфікувати інструмент;

-  обгорнути серветкою або одноразовим комірцем шию клієнта;

-  укрити клієнта поверх серветки пеньюаром.

Після виконання основного технологічного процесу слід здійснити

заключні операції (щодо виконання  стрижки):

- після виконання операції підстригання вичесати густим гребінцем зстрижене волосся;

- очистити спеціальною щіткою або шматком вати обличчя та шию клієнта від волосся;

- зняти пеньюар, підгортаючи його краї всередину, щоб зстрижене волосся не потрапило на одяг клієнта;

-  зняти серветку або комірець;

- у разі необхідності вимити голову клієнта.

Після надання послуги в повному  обсязі з клієнтом розраховуються за правилами, прийнятими в перукарні, дезінфікують інструмент, прибирають робоче місце, миють руки.

Інструменти - знаряддя виробництва  перукаря, що використовуються для  виконання різних операцій з волоссям, в результаті якого воно змінює свій стан. Під зміною стану волосся  в даному випадку слід розуміти укорочення при стрижці або голінні, надання  йому тієї або іншої форми за допомогою  бігуді, затисків, гребінців, коклюшок, щипців, ручного фена і ін. Зміна  стану волосся при допомозі інструментів може здійснюватись як на окремих  ділянках волосяного покриву голови, так і на всьому волоссі[16].

Гребінці. Найпоширеніший і необхідний інструмент перукаря - гребінець. Без  нього неможливе виконання жодної операції по обробці волосся.

Матеріали, з яких виготовляють гребінці, повинні бути стійкими до дії хімічних речовин, вживаних в перукарнях, не деформуватися від гарячої води, добре відшліфовані, оскільки задирки  на зубцях можуть пошкодити зовнішній  лусковий шар волосся, а також  шкіру волосяного покриву. Необхідно  також, щоб гребінці виготовлялися  з матеріалу, не здатного накопичувати електричні заряди.

Наступна важлива вимога до гребінців - пружність матеріалу, з якого  вони виготовлені. Щоб не розривати  і не вискубувати спутане волосся  при розчісуванні, гребінець повинен  амортизувати.

Гребінці роблять з найрізноманітнішого  матеріалу: рогу, дерева, слонячої кістки, черепахового панцира, різних пластичних мас (галаліту, целулоїду), каучуку, нейлону.

Враховуючи конструкцію і призначення  гребінців, можна виділити наступні їх види:

-         для розчісування  волосся, спутаного після миття;

-         для розчісування  волосся при освітленні і забарвленні  (зубці в таких гребінців розставлені  порівняно широко, оскільки вони  повинні відрізнятися великою  міцністю. Часто їх виготовляють  з односторонньою ручкою);

-         гребінці  різної довжини, ширини і товщини  для розчісування волосся;

-         гребінці, використовувані під час стрижки,  дозволяючі виконувати тушування  - м'який перехід від поголеного  місця до довгих частин волосся  і філірування - проріджування  волосся з одночасною диференціацією  довжини. Товщина зубів таких  гребінців -1/20 мм, 1/10 мм, 1/5 мм, 1 мм, і  3 мм (частіше всього використовуються  гребінці із зубцями завтовшки  1/20 або 1/10 мм).

(Табл.1)

№ з/п	Назва інструменту	Опис та функції інструменту	Зображення
1	Гребінець з широкими зубцями	В гребінця із звичайною ручкою рідкі  зубці, і тому нею зручно користуватися  при забарвленні та  розчісуванні волосся.  Середня довжина гребінця 18-20 см, а також інші показники, ідентичні показникам гребінців описаних вище конструкцій.
2	Гребінець з ручкою – «хвостиком»	Призначений для розподілу волосся  на пасма і розчісування при накручуванні на бігуді, коклюшки і т.д. Вони також  дуже зручні при укладанні волосся, тобто при оформленні зачіски. Цими гребінцями зачісці додають остаточну  форму і оформляють локони. Зубці  гребінця повинні бути частими, що поступово  стоншуються від основи до кінців, а кінці зубців що злегка закруглюють, щоб виключалася небезпека пошкодження  шкіри голови при розчісуванні. Довжина  таких гребінців звичайно не перевищує 18-20 см.
3	Електрощипці	Складається з пластмасової ручки, на якій кріпиться валик і жолобка. До жолобка кріпиться ричажок, кабельний  шнур, вилка. Робочі частини покриті  нікелем, який є непровідником електричного струму, має гарну, гладку поверхню і естетичний вигляд. Перукареві потрібні щипці з різними діаметрами.