Тематичная виставкової композиції за зразками столового комплекту різних регіонів України з використанням декоративних елементів

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………….. РОЗДІЛ І.  ОСНОВНА ЧАСТИНА…………………………………….. 2.1. Опис авторської концепції………………………………………….. 2.2. Конструктивно-технологічний чинник…………………………… 2.3. Рекомендації по догляду за  виробом………………………………. 2.4. Розрахунок собівартості…………………………………………….. Висновок…………………………………………………………………… РОЗДІЛ ІІІ. ОХОРОНА ПРАЦІ………………………………………… Висновок…………………………………………………………………… ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………… СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………. ДОДАТКИ

3 6 6 8 10 11 12 13 18 19 20

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи полягає в зверненні уваги молодих людей до витоків народного мистецтва, що є складним, багатогранним явищем нашої культури, яке охоплює всі види народної творчості – музику, танці, пісні, фольклор, прикладне мистецтво.

Метою дослідження є формування знань та навичок для створення тематичної виставкової композиції за зразками столового комплекту різних регіонів України з використанням декоративних елементів.

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання:

• збір тематичної інформації;
• підготовка графічного матеріалу у вигляді аналогів;
• виконання роботи.

Об’єктом дослідження є творчий процес створення тематичної виставкової композиції за зразками столового комплекту.

Предметом дослідження є тематична композиція з столового комплекту та з елементами декору.

Вишивання – одне з найпоширеніших видів народного мистецтва. Його виникнення пов'язане з появою першого стібка, зробленого первісними людьми при скріпленні шкури вбитого мамонта. Дія спочатку призначалася тільки для пошиття одягу, поступово набула додаткового декоративного застосування. Жінки не хотіли ходити в однаковому вбранні, а оскільки розмаїття матеріалу залишало бажати кращого, вони почали прикрашати свій одяг за допомогою вишивки.

Вишивка – це прикраса з різних матеріалів або вже готових виробів сюжетними малюнками або орнаментом, виконуються вручну (або машинним способом) за допомогою голки кольоровими нитками, бісером.

 

У різний час вишивальниці використовували для роботи лляні, конопляні і бавовняні нитки, вовну, клац, волосся, вишивку бісером, дорогоцінні камені, черепашки і навіть монети. Знаряддям вишивання в залежності від рівня розвитку цивілізації були кам'яне шило, кістяні, бронзові, сталеві і позолочені голки. Причому перехід від примітивних знарядь праці до більш досконалих привів до зміни способів вишивання, появи нових прийомів, розширення меж використовуваних малюнків і орнаментів.

Вишивка завжди тісно була пов'язана з природою, побутом і працею людини. У ній знайшли відображення не тільки уявлення про навколишній світ, художні пристрасті, але й національна своєрідність. Історична спадщина, що дійшла до наших днів, дозволяє краще зрозуміти особливості кожного народу, його чаяння і надії на майбутнє. З глибокої давнини, з самого моменту виникнення декоративна вишивка невідступно присутня в оздобленні житла, прикрасі одягу та предметів побуту. Багатовікова історія не тільки не зістарила її, не зробила «пережитком минулого», а, навпаки, надала вишивці цінність, значимість і актуальність у всі часи.

Найдавніші вишивки, що збереглися до наших днів, датуються вченими VІ-V століттями до н. е.. Створені вони були на території Давнього Китаю. Основою для вишивки послужили шовкові тканини, малюнок виконувався волоссям, шовком-сирцем, срібними та золотими нитками, такі набори для вишивання були у ті часи. Вишивальне мистецтво цієї країни справило величезний вплив на рукоділля Японії, Росії та інших країн.

Вишивка — це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів, духовних прагнень, інтелекту українського народу. Численні орнаментальні зображення тварин, птахів, рослин, дерев, квітів стверджують, що наші предки обожнювали їх, опоетизовували природу не лише у фольклорі, а й у декоративному мистецтві.

Вагоме значення мала й кольорова символіка (червоний — любов, жага, світло, боротьба; чорний — смуток, нещастя, горе, смерть; зелений — весна, буяння, оновлення, життя тощо).

Вишивка сьогодні живе, розвивається, збагачується новими аспектами. Сьогоднішня українська вишивка — результат унікальної духовно-матеріальної еволюції нашого народу. Впродовж багатьох століть в українській вишивці знаходять відображення думки і настрої людини, краса оточуючого світу, їх мрійливі сподівання на кращу добру долю, людські вірування, оберегова символіка речей, позначених  доторком голки з ниткою.

Низкою вчених були розроблені методи опису складних симетричних зображень-орнаментів української вишивки, які базуються на алгоритмах.

Структура роботи: робота складається зі вступу, основної частини, поділеної на 4 підрозділи, висновків, списку використаної літератури, який містить  15 літературних джерел. До роботи включені також додатки.

 

РОЗДІЛ І. ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

2.1. Опис авторської концепції

Аналог 1

Вишитий столовий набір: скатертина та серветки

 Вишивка виконана на тканині  кольору невибіленого льону шерстяними  нитками. У цій роботі хотілося  як можна ближче відтворити  старовинний орнамент та техніку  шиття. Техніка виконання - занизування, підгинання - мережка прутик. Скатертина розмір 140 на 100 см. та три серветки розміром 40 на 40 см.

Столовий комплект виконано гладдю.

Великої емоційної сили вишивкам надає поєднання чорного і червоного — традиційне для України сполучення, яке означає найвищу напругу людських сил. Цей комплект і виконано цими кольорами.

Аналог 2

Тканина: штучна. Нитки: бавовняні, "ірис", акрил. Вишивка: ручна - двостороння гладь, вузлики. Шви: петельний, тамбурний, стебловий. Розмір: 130х180см. Кольори ниток: червоний, рожевий, оранжевий, жовтий, зелений, салатний, білий.

Створені елементи малюнка розмістили по центру та кутах виробу. Вишивка вийшла об'ємною з центральною квіткою кремових відтінків. Рожеві квіти виконані прийомами художньої гладі. Середину квітів оздоблено вузликами. Цікаві у виконанні листочки, де довгий стібок під кутом фіксується маленьким. Доповнюють вишивку дрібні квіточки.

Аналог 3.

Розкішна скатертина з натурального полотна. Ручна вишивка технікою «хрестик».

Узор розміщений по середині та по краях полотна.

Використано нитки чорного, червоного, оранжевого та зеленого кольорів  шовковою ниткою.

Аналог 4.

Скатертина та 6-салфеток вишиті на сірому лляному полотні кольоровими нитками.

Вишивка гладдю червоними, зеленими, жовтими, оранжевими та чорними кольорами з мережками. Візерунок по центру та по краю скатертини та салфеток. Розмір скатертини 250х150. Розмір салфеток 30х30.

Аналог 5.  Скатертина вишита на білому полотні  в червоних тонах. Вишивка хрестиком, візерунок по центру та по краю скатертини. Розмір 250х150. Розмір салфеток 30х30.

Для виготовлення скатертини та серветок обрано орнамент, композиційно розміщено його, вирішили, де буде розміщена мережка. Важливого значення надала підбору  ниток для вишивання і тканини,  з якої я буду виготовляти свій виріб.  Виготовлена скатерка має розмір 1.20 X 1.20 см. Кожна з шести серветок мають розмір 0.40 х 0.40 см.

Вишитий виріб виготовлено червоно-коричневими нитками.

У кінцевому оформленні вишитого виробу велику роль приділено підрублюванню скатертини та серветок, обметуванню.

 

2.2. Конструктивно-технологічний чинник

Для виконання вишивки потрібний узор, малюнок, гармонійне поєднання кольорів. Зовнішній вигляд вишитого виробу залежить також від матеріалів з яких він виготовлений та інструментів, які використовували при роботі.

Назва “ тамбурний шов ” походить від спеціальних круглих п'ялець, схожих на великий барабан — тамбур, — які використовували для вишивання великих шовкових килимів. За характером технічного виконання стібків тамбур поділяється на два основних види: великий (низький) та дрібний(високий). У першого стібки видовжені до 0,5см, у другого — дрібні, як нитки полотна. Рельєф вишивки залежить як від характеру технічного виконання кожного стібка (розмір, натяг нитки), так і від структури матеріалу для вишивання.

Шов ланцюжок — найпростіший тамбурний шов — виконується як глухий односторонній. Складається він з ряду петельок, які виходять одна з одної і нагадують ланцюжок. На звороті шва утворюються дрібні пунктирні стібки, які позначають контури малюнка.

Тамбурним швом можна вишивати різноманітні ланцюжки. Їх форма залежить від розміру стібків, їх нахилу тощо.

Послідовність процесу виготовлення виробу:

- створення проекту. Після опрацювання відповідної літератури та аналізу фото різних наборів скатерок та серветок щодо їх кольорової гами і матеріалів, з яких вони виготовлені, я відібрала найцікавішу для себе.

Проаналізувавши цей варіант виконання виробу я прийшла до висновку – скатертина та серветки повинні відповідати наступним вимогам: серветки прикрашені кольоровим узором повинні відповідати столовому посуду; вони повинні бути світлих тонів, які підходять до будь-якого випадку;  розмір серветок повинен бути 40x40 см, щоб для посуду (тарілки, келихи і прилади) було досить місця.

На наступному етапі я здійснюю безпосередню розробку малюнку.

Потім йде виготовлення трафарету, з допомогою якого я проколюю кальку голкою.

Наступним етам буде виконання відшивки виробу тамбурним швом

Шов виконують справа наліво. Закріплюють робочу нитку на лицьовому боці тканини. Голку вколюють в місце виходу нитки і утворюють петлю, яку притримують великим пальцем лівої руки.

Від проколу відраховують 5 ниток, які набирають на голку, котру виколюють всередині петлі. Наступний прокол — в місце виходу нитки, знову набирають на голку 5 ниток тканини і виколюють всередину утвореної петлі.

Тканину добирають в залежності від призначення виробу, який потрібно вишити. В даному випадку для вишивання серветок використовуємо бавовняні, м’які шовкові тканини, а також тканину полотняного переплетення. Нитки розрізняють за кольором, якістю, товщиною. Вибір якості і товщини ниток залежить від тканини.

Для виготовлення серветки на тканині полотняного переплетення використовують вовняні нитки. В залежності від товщини та щільності тканини вибирають голки. Вони можуть бути середніми за довжиною і товщиною, так, середні, якими вишивають на лляних тканинах, на тканинах полотняного переплетення; великі, на грубій тканині зокрема на вовні.  Інколи використовують також малі, якими вишивають на маркізеті, батисті, тонкому полотні.

Для вишивання серветок потрібно користуватися середніми за довжиною і товщиною голками.

В залежності від виду роботи використовують наперсток, ножиці, мило, п’яльця, сантиметрову стрічку, шпильки, олівці, кальку, міліметровий папір. Наперсток потрібно добирати точно за розміром середнього пальця правої руки, так щоб він і не був великим і не стискував пальця. Найкращими є наперстки, виготовлені з нержавіючої сталі. Для вишивання потрібно мати три пари ножиць: великі – для розкрою тканини; середніх розмірів – для обрізання кінців ниток; маленькі – які потрібні при вишиванні з вирізуванням. Леза ножиць мають щільно змикатися і бути гостро наточеними. В даному випадку я використовувала ножиці великих і середніх розмірів.

 

2.3. Рекомендації по догляду за виробом

Догляд за вишитими виробами передбачає прання у теплому мильному розчині звичайного прального засобу при температурі не більше 60 градусів. Ні в якому разі не слід використовувати засіб з відбілюючими речовинами (хлор, пероксид тощо). Прати слід дуже обережно, терти легенько лише ті місця, де немає вишивки. Випрані вироби одразу слід прополоскати в теплій воді, злегка віджати і струсити. Можна покласти на декілька хвилин у холодну воду з оцтом. Знову віджати та струсити. Сушити слід у розправленому вигляді з виворітного боку.

Прасувати вишиті вироби треба обов’язково з виворітного боку, під вишивку слід покласти м’яку тканину, покриту зверху білим полотном. Праску рухати вздовж нитки основи, щоб тканина з вишивкою не деформувалась.

Якщо дотримуватися зазначених рекомендацій вишиті вироби будуть мати привабливий вигляд довгий час.

Не рекомендується тримати вологі речі спресованими, особливо після першого прання.

Бавовняні вироби дуже міцні, гарно витримують прання і прасування, легко вбирають вологу, але можуть дати усадку при пранні, довго сохнуть.

Для прання виробів з білої бавовни використовують універсальні миючі засоби, для кольорового - м'які миючі засоби і засоби без відбілювачів. Бавовняні тканини краще прасувати не до кінця висохлими. Вироби з декоративною обробкою радимо розвішувати для просушування мокрими. Прасувати бавовняні тканини праскою із зволожувачем.

Льон - корисний для тіла: гігроскопічний, підтримує оптимальну температуру тіла, не електризується, захищає від бактерій. Температура для прання таких виробів не повинна перевищувати 40° С. Прати вироби в ощадному режимі у водному розчині миючого засобу, призначеного для даного типу тканин, без додавання хлоромістких або вибілюючих препаратів. Вироби з білих та окиснених (природніх) льняних тканин, добре витримують тривале прання. Температура для прання допускається до 90°С.

Вироби з вишивкою шовковими нитками необхідно прати окремо від іншої білизни, вручну, в теплому мильному розчині (30°С) з додаванням невеликої кількості солі, злегка віджимаючи.

Столова білизна має бути чистою, добре випрасуваною. Скатертину складають по довжині, пропрасовують основну складку, знову складають удвічі по довжині, потім удвічі поперек. Серветки складають один раз.

 

2.4. Розрахунок собівартості

Для виготовлення скатертини та 6 серветок потрібно затратити 2 м і 70 см тканини, загальна вартість становить 250 грн..

Використовуються нитки «муліне» червоного кольору 45 мотків на загальну вартість 157 грн.50 коп..