Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Марта 2014 в 18:12, контрольная работа
В образотворчому мистецтві Київської Русі спостерігається оригінальне поєднання слов'янської спадщини і нових рис, зумовлених впливом Візантії, зв'язками з Західною і Центральною Європою, країнами Сходу. За рівнем розвитку образотворче мистецтво Русі не поступалося сусідам, а в багатьох випадках стало батьківщиною нових творчих здобутків. Мистецтво русичів укріпило авторитет і увіковічнило славу великої давньої держави - київської Русі. Вивченням, дослідженням витоків, розвитку мистецтва Київської Русі: мозаїки і фрески, іконопису, займалися видатні дослідники руської культури княжих часів.
Вступ
1. МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС
1.1 Загальні відомості
1.2 Мозаїки і фрески Софійського собору
1.3 Мозаїки Михайлівського собору
2. ІКОНОПИС
2.1 Іконопис – як поширення християнства
2.2 Школи живопису
3. МІНІАТЮРА
3.1 Мініатюри часів Київської Русі
ВИСНОВКИ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Коронною роллю корифея була роль Івана Барильченка в "Суєті" Івана Карпенка-Карого. Порівняно рідше, але теж високопрофесійно виступав П. Саксаганський у трагічних ролях, зокрема у ролі Івана Богуна чи Гната Голого. М. Рильський твердив: "Я обстоював і обстоюю думку, що Саксаганський-трагік був не менший, ніж Саксаганський-комік".
У своєму житті артист зіграв більше сотні головних ролей, дав прекрасні поради про створення сценічного образу у статті "Моя робота над роллю" театральній молоді адресував працю "До молодих режисерів". Як і брат Іван, пробував себе у написанні комедій, створивши всього дві драми такого жанру — "Лицеміри" і "Шантрапа". Помер 17 вересня 1940 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Література
1.Антонович Д. Триста років українського театру. 1619 – 1919 та інші праці. – К.: ВІП, 2003. – 418 с.
2.Ванченко К. Спогади українського
лицедія // Спогади про Марка
3.Дурилін С. М. Марія Заньковецька. Життя і творчість. – К.: Мистецтво, 1955. – 520 с.
4.Йосипенко М. Марко Лукич Кропивницький. – К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1958. – 324 с.
5.Кузнєцова О. М. Л. Кропивницький у Петербурзі // Марко Лукич Кропивницький. Збірник статей, спогадів і матеріалів. – К.: Мистецтво, 1953. – С. 170 – 190.
6.Мороз Л. З. Драматургія // Історія української літератури ХІХ століття: У 3 кн. Кн. 2: Навч. посібник / За ред. М. Т. Яценка. – К.: Либідь, 1996. – С. 352 – 373.
7.Новиков А. О. Марко Кропивницький і Харківщина. Розвідки, гіпотези, документи. – Харків: Майдан, 2000. – 184 с.
8.Рулін П. Життя і творчість М. Л. Кропивницького // Кропивницький М. Твори. – К., 1929. – Т.1. – С. 4 – 122.
9.Садовський М. К. Мої театральні згадки. – К.: Держ. вид. образотворч. мистецтва і муз. літератури, 1956. – 203 с.
10.Тобілевич С. Корифеї української сцени // Спогади про Марка Кропивницького. Збірник. – С. 50 – 52.
11.Франко І. Зібрання творів у п’ятдесяти томах. – К.: Наукова думка,1984. – Т. 41. – 684 с.