Інвестиційна привабливість України

– створення динамічного  експортного потенціалу, що може швидко адаптуватися до кон’юнктури зовнішнього ринкового середовища;

Наявність економічних  передумов підвищення інвестиційної  активності має стати реальною основою  для обґрунтованого визначення мети залучення іноземних інвестицій у різні сфери української  економіки [5, с.25].

Висновки. Таким чином, головним завданням на короткострокову перспективу можна виділити підготовку необхідної правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення  інвестиційного клімату й формування основи збереження та нарощування конкурентоспроможності вітчизняної економіки, а також  створення умов для зацікавлення національних інвесторів вкладати кошти та використовувати прибутки всередині країни, не вивозячи їх за кордон. Крім цього, варто розробити регіональні плани підвищення інвестиційної привабливості регіонів України як окремі документи, або в рамках розробки регіональних стратегій розвитку, з урахуванням особливостей їх поточних рейтингів інвестиційної привабливості, забезпечити державний моніторинг виконання цих планів як одного з критеріїв успішності діяльності місцевих державних адміністрацій, підготувати перелік заходів щодо посилення відповідальності представників органів виконавчої влади й органів  місцевого  самоврядування за вчинення корупційних та інших дискримінаційних дій щодо інвесторів. Слід також відмітити, що вкрай важливим кроком для стимулювання внутрішніх інвестицій є залучення заощаджень населення. Для цього доцільно ввести додаткові пільги з оподаткування доходів, отриманих від інвестиційної діяльності в українські підприємства та отримання кредитів на здійснення інвестування, створити систем страхування капіталу громадян від несприятливих чинників в економіці, що можуть негативно вплинути на рівень прибутку власників капіталу.

Також пріоритетними цілями інвестиційної політики слід визначити розроблення заходів щодо активізації інвестиційної діяльності та мобілізації фінансових ресурсів, необхідних для інвестування, реалізацію комплексних державних програм будівництва, забезпечення структурних перетворень та підвищення ефективності капітальних вкладень, скорочення термінів окупності витрат [3, с.179].

Реалізація запропонованих заходів щодо державного регулювання  і стимулювання інвестиційної діяльності дозволить підсилити інвестиційний  потенціал української економіки не тільки в короткостроковому періоді, але і на перспективу, що є важливою умовою переходу української економіки до стадії стійкого росту.

Таким чином, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату  в Україні залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать соціально-економічна динаміка, ефективність залучення в світовий поділ праці, можливості модернізації на цій основі національної економіки.

Список використаної літератури:

1. Гвоздю С.  Ю.  Кошти іноземних інвесторів як джерело фінансової підтримки інноваційної діяльності підприємств// Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №6(120) – С. 67-74.
2. Єгорова О.  Ю.  Проблеми та перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку економіки // Європейський вектор економічного розвитку. – 2011. – №1 – С. 42-49.
3. Петрова Г. Є. Іноземні інвестиції як складова конкурентоспроможності економіки України // Держава та регіони. – 2011. – №4 – С. 41-46.
4. Стельмащук А. М. Іноземні інвестиції як чинник економічного зростання внутрішнього ринку України / А. М. Стельмащук // Сталий розвиток економіки. – 2011. – №5(8). – С. 240-247.
5. Драган І.В. Оцінка сучасного стану залучення іноземних інвестицій в Україні // Фондовий ринок. – 2010. – № 4. – С. 22-27.
6. Кваша С. Напрями і проблеми інтеграції України у світовий економічний простір // Економіка України. – 2009. – № 9. – С. 77–81.
7. Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: Стан, проблеми і перспективи / Л.М. Борщ. – К.: Знання, 2009. – 318 с.