Визначення поняття «фразеологізм»

ВСТУП

 
  Фразеологія – невід'ємний компонент мови, найяскравіший, своєрідний, незвичайний, «індивідуальний», культурно значимий і національно специфічний, здатний концентровано висловити не тільки особливості цієї мови, а й її носіїв, їх світовідчуття, склад розуму, менталітет,національний характер і стиль мислення. 
 Вивчення проблем, пов'язаних з фразеологічними одиницями різних мов, має давні традиції. Вже майже протягом століття фразеологія досліджується як вітчизняними, так і зарубіжними вченими, про що свідчить велика кількість літератури, присвячена даному питанню. 
 З одного боку, даний розділ мови досліджено досить добре і глибоко. Але при всьому різноманітті та різнобічності теоретичних напрямків вчені намагаються проаналізувати дані для уточнення деяких властивостей фразеологічних одиниць, визначення їх ролі та функцій в мові. 
 Вивчення характеру й особливостей фразеологічної семантики можна віднести до числа проблем, навколо яких все ще виникають суперечки. Проте слід брати до уваги той факт, що фразеологічна одиниця, перш за все, явище семантичне і спроба виключити його не призведе до яких-небудь позитивних результатів. 
 Без сумніву фразеологія надає мові яскравість, неповторність і національний колорит, який відрізняє мови один від одного. Однак, говорячи про національну специфіку, не можна не враховувати той факт, що фразеологічні одиниці присутні у всіх мовах і є універсальною рисою.

Таким чином, актуальність роботи визначається широким використанням фразеологізмів-зоонімів носіями сучасної англійської мови. Історія взаємодії людини і тварини налічує тисячоліття, і форми проявів цієї взаємодії різноманітні і численні. Відносини «людина - тваринний світ», що розвиваються під впливом історичних, географічних і соціальних чинників, надають очевидний вплив на мову.

Метою роботи є дослідження фразеологізмів-зоонімів сучасної англійської мови, визначення їх семантичних видів та їх еквівалентний переклад.

Мета передбачає вирішення таких завдань:

• дати визначення фразеологічній одиниці;
• уточнити поняття компонента-зооніма, що входить до складу фразеологічної одиниці;
• подати класифікації фразеологічних одиниць та фразеологічних значень;
• визначити семантичні види фразеологічних одиниць;
• навести повні та часткові фразеологічні еквіваленти та безеквівалентні фразеологізми.

Об'єктом нашого дослідження ми обрали групу стійких словосполучень фразеологічного характеру, в яких присутній компонент-зоонім, тобто найменування якої-небудь тварини.

Поставлені  завдання визначили набір методів, що використовуються в даній роботі: метод суцільної вибірки, метод аналізу та інтерпретації наукової літератури, описовий метод, прийоми узагальнення, зіставлення та класифікації. 
 Матеріалом є 128 фразеологічних одиниць англійської мови з компонентом-зоонімом, які були виділені шляхом суцільної вибірки з таких довідників і словників, як Англо-український фразеологічний словник К. Т. Баранцева і Англо-українсько-російський словник усталених виразів А. М. Медведєвої.

 

 

 

 

 

 

План:

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ

1.1 Визначення поняття «фразеологізм»

1.2 Класифікація фразеологізмів в сучасній англійській мові

1.3 Класифікація  значень фразеологічних одиниць

2. НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

2.1 Семантичні види фразеологізмів в сучасній англійській мові

2.2 Лексичні паралелі фразеологізмів-зоонімів в англійській та українській мовах

2.2.1 Повні та часткові фразеологічні еквіваленти

2.2.2 Безеквівалентні фразеологізми-зооніми

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ

 

1.1 Визначення поняття «фразеологізм»

 

Фразеологія (від грецького phrasis – вираження, logos – вчення) –

• розділ мовознавства, який визначає фразеологічний склад мови в її сучасному стані та історичному розвитку;
• сукупності фразеологізмів даної мови;
• сукупності характерних засобів вираження, які властиві окремій соціальній групі, окремому автору чи літературно-публістичному напрямку.

Фразеологізм (фразеологічна одиниця) – стійке словосполучення, що являє собою змістову цілісність і відтворюється в процесі мовлення.

Кунін А. В. [29] вважає, що фразеологія – це наука про фразеологічні одиниці (фразеологізми), тобто про стійкі сполучення слів з ускладненою семантикою, які не утворюються за структурно-семантичними моделями змінних сполучень, що породжуються.

Фразеологізми часто носять яскраво національний характер. Поряд з чисто національними  фразеологізмами в англійській  фразеології є багато інтернаціональних  фразеологізмів. Англійський фразеологічний фонд – складний конгломерат споконвічних та запозичених фразеологізмів з явним переваженням перших. У деяких фразеологізмах зберігаються архаїчні елементи – представники попередніх епох.

У фразеоутворенні  велику роль грає людський фактор, тому що велика кількість фразеологізмів пов’язана з людиною, з різноманітними сферами її діяльності. Фактор адресата є важливішим елементом комунікації. Крім того, людина прагне наділити людськими рисами об’єкти зовнішнього світу, в тому числі й неживі. Ще Ш. Баллі стверджував: «Вічна недосконалість людського розуму проявляється також у тому, що людина завжди прагне надихнути все, що її оточує. Вона не може уявити собі, що природа мертва й бездушна; її уява постійно наділяє життям неживі предмети, але це ще не все: людина постійно приписує усім предметам зовнішнього світу риси і прагнення, які властиві її особі» [6, с.221].

В. Г. Гак вносить суттєві корективи у висловлення Ш. Баллі: «Оскільки у центрі уваги людини знаходиться саме вона, звідси її постійне прагнення описати навколишній світ як себе. Мовний антропоморфізм є не решткою первісного мислення, як це стверджують деякі філософи, але загальним законом розвитку засобів номінації у мові» [Гак. – 1967. – С.274].

Наданий в цій  книзі матеріал підтверджує це положення. Під мовним антропоморфізмом звичайно розуміють надання людських рис предметам та уявам неживої природи, небесних тіл, тварин і міфологічних істот.

Фразеологізми – високо інформативні одиниці мови; вони не можуть розглядатися як «прикраси» або «залишки». Подібна трактовка фразеологізмів зустрічається у деяких роботах і у даний час є застарілою. Фразеологізми – одна з мовних універсалій, тому що немає мов без фразеологізмів. Англійська фразеологія дуже багата, і у неї багатовікова історія. Сучасна англійська мова є мовою аналітичною. Підвищений аналітизм англійської мови пронизує усю англійську фразеологію, впливає на структуру фразеологізмів, наприклад:

the man of the hour – герой дня;

worship the golden calf – поклонятися золотому тільцю.

Фразеологія –  надзвичайне складне явище, вивчення якого потребує свого метода дослідження, а також використання даних інших наук – лексикології, граматики, стилістики, фонетики, історії мови, історії філософії, логіки і країнознавства.

Думки лінгвістів по ряду проблем фразеології розходяться, і це цілком природно. Проте важливим завданням лінгвістів, що працюють у галузі фразеології, є об’єднання зусиль і находження крапок зіткнення в інтересах як теорії фразеології, так і практиці викладання іноземних мов.

Розробка теорії фразеології почалася з праць  швейцарського лінгвіста французького походження Шарля Баллі (1865-1947) “Нарис стилістики” та “Французька стилістика” [6]. В першій своїй книзі він визначив чотири групи словосполучень:

• незалежні словосполучення – сполучення, позбавлені стійкості, які розпадаються після їх утворення;
• звичайні сполучення – словосполучення – з відносно вільним зв’язком компонентів, які припускають деякі зміни;
• фразеологічні ряди – групи слів, в яких ряди понять зливаються майже в одне. Такі сполучення допускають перегрупування компонентів;
• фразеологічні єдності – сполучення, в яких слова втратили своє значення і виражають єдине поняття. Такі сполучення не допускають перегрупування компонентів.

Таким чином, Баллі  розрізняв сполучення слів за рівнем стійкості. У своїй праці “Французька  стилістика” [6] він розглядав звичайні сполучення і фразеологічні ряди, як проміжні типи словосполучень і розрізняв лише дві основні групи сполучень:

• незалежні сполучення;
• фразеологічні єдності.

З часу праць  Баллі дослідництво фразеології  зробило крок вперед. Але праці великого вченого, які були написані на початку вивчення фразеології, сприяли розвитку фразеологічних дослідів. Питання про фразеологію як лінгвістичну дисципліну вперше було поставлено вітчизняним вченим         Є. Д. Поливановим. Він вважав, що фразеологія займе особливу і сталу позицію (як фонетика, морфологія) у лінгвістичній літературі.

П. О. Ларін був першим вченим після Є. Д. Поливанова, який підняв питання про фразеологію як лінгвістичну дисципліну.

Поворотним  пунктом у вивченні фразеології  різних мов є відомі праці В.В.Виноградова [10]. Він виділяв три типи фразеологічних одиниць:

• фразеологічні зрощення чи ідіоми – немотивовані одиниці, які виступають як еквіваленти слів;
• фразеологічні єдності – мотивовані одиниці з єдиним цілим значенням, яке виникає із злиття значень лексичних компонентів;
• фразеологічні сполучення – звороти, в яких у одного з компонентів фразеологічне зв’язане значення, яке проявляється лише в зв’язку з чітко відокремленим колом понять та їх словотвірних означень.

Погляди В. В. Виноградова [10] в області фразеології викликали критичні зауваження ряду вчених. В. В. Виноградова часто докоряють за відсутність єдиного принципу класифікації фразеологічних одиниць. Перші групи – зрощення та єдності – відділяються друг від друга за ознакою вмотивованості фразеологічної одиниці, третя групи – фразеологічні сполучення – за ознакою обмеженості сполучення слова.

До трьох  типів фразеологічних одиниць Н. М. Шанський додає ще один – фразеологічні висловлювання. Під фразеологічними висловлюваннями можна розуміти сталі у своєму складі і використанні звороти, які не тільки є семантично членованими, але й складаються із слів з вільним значенням.

А. І .Смирницький [40] розрізняє фразеологічні одиниці та ідіоми. Фразеологічні одиниці – це стилістично нейтральні обороти, які не мають метафоричності, чи які загубили її. До фразеологічних одиниць                      А. І. Смірницький відносить звороти типу get up, fall in love. Ідіоми базуються на перенесенні значень, на метафорі. Їх характерною рисою є яскрава стилістична забарвленість, відхід від звичайного нейтрального стилю, наприклад:

take the bull from the horns – діяти рішуче;

to talk a donkey’s hind leg off – заговорити до смерті.

Фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення і фразеологічні вирази не входять до класифікації А. І. Смірницького. В структурному відношенні А. І. Смірницький поділяв фразеологізми на одновершинні, двовершинні і багатовершинні в залежності від кількості повнозначних слів.

Класифікація  сталих сполучень слів у праці  А. І. Смірницького є ескізною і базується загалом на стилістичному критерії.

Н. Н. Амосова [1] виділяє два типи фразеологічних одиниць – фраземи і ідіоми. Н. Н. Амосова виділила частково предикативні фразеологізми – обороти, в яких міститься граматично провідний член-антецедент – і залежна від нього предикативна одиниця.

Сталі обороти з предикативною структурою Н. Н. Амосова в склад фразеології не включає. Фразеологічна концепція Н. Н. Амосової, незважаючи на ряд спірних положень представляла собою нове слово в теорії англійської фразеології.

Широко розуміє  об’єм фразеології С. Г. Гаврін [12], який підходить до фразеологічної системи з точки зору функціонально-семантичної комплікативності. С. Г. Гаврін включає в склад фразеології всі сталі і    змінно-сталі сполучення слів, які задовольняють критеріям      функціонально-семантичної комплікативності.

Фразеологія пов’язана  з історією, літературознавством, лінгвокраїнознавством, але в першу чергу з лінгвістичними дисциплінами: лексикологією, семантикою, граматикою, фонетикою, стилістикою, історією мови, етимологією, лінгвістикою тексту і загальним мовознавством.

Таким чином, ми можемо зробити  висновок, що питання фразеології  досліджувалося багатьма вітчизняними та зарубіжними                      вченими-мовознавцями, які досягли значних успіхів в цій галузі. Ними було встановлено дефініцію фразеології та фразеологізму, наведено різницю між фразеологізмом та ідіомою, пояснено ознаки фразеологізму, що відрізняють його від звичайного словосполучення.