Вивчення драматургії у сучасній школі

«Слід пам’ятати, що міжпредметний характер має використання лише тих творів зарубіжної літератури, образотворчого й музичного мистецтв, які вивчаються на уроках цих дисциплін. Якщо вчитель використовує інші твори, то це будуть зв’язки не міжпредметного, а суто міжмистецького характеру» [13; 298].

Суть драматичного твору зумовлює вивчення його через  систему міждисциплінарних зв’язків. «Драматичні твори, які вивчають у школі, належать до різноманітних літературних напрямів, що теж впливає на специфіку шляхів їх розгляду. Із цим пов’язане й урахування світового контексту розвитку української драматургії. На уроках зарубіжної літератури нерідко розглядають п’єси тих самих літературних напрямів, що й вітчизняна, і це стає основою для порівнянь (Іван Карпенко-Карий – Мольєр, Олександр Олесь – М. Метерлінк, М. Куліш – Б. Брехт)» [17; 169]. Отож взаємодія української драматургії із світовою позитивно впливає на розвиток учнів, дає змогу проаналізувати твори, знайти спільне та відмінне, поглянути на вітчизняну літературу крізь призму світової.

Останнім часом  великого поширення на уроках вивчення драматургії набуло образне вирішення  поставлених завдань, що полягає  у домисленні чи безпосередньому  відтворенні події. «Учителі-словесники пропонують так званий режисерський коментар до окремих яв твору. Постановка п’єси на сцені вимагає від режисера, щоб він збагнув думки і почуття героїв, їхню поведінку в динаміці, русі. І, якщо ставити учнів у позицію режисера, це сприятиме розвитку відтворюючої уяви, виявленню читацьких образів, які склалися у них після ознайомлення з п’єсою» [12; 312]. Найпоширенішим і основним міждисциплінарним зв’язком є «українська драматургія – театральна вистава». Це пов’язано із призначенням драми – постановкою на сцені. Так, обов’язковим є залучення дітей до перегляду театральної вистави, що «забезпечить емоційне сприймання п’єси, глибше її розуміння» [12; 313], дозволить побачити героїв, проаналізувати їхню поведінку та характер. Але варто пам’ятати, що це деякою мірою негативно впливає на самостійне оцінювання твору, «зорові враження від спектаклю гальмуватимуть думку учня, витіснятимуть ті читацькі образи, які могли скластися під час ознайомлення з твором» [12; 313]. Ефективнішим буде ознайомлення з виставою після прочитання, коли в учнів уже склалися образи драматичного твору. А ще краще задіяти учнів до безпосередньої участі у спектаклі, п’єса буде не просто прочитана, а ще й пережита.

«Нерідко на уроках використовують фрагменти з  кінофільмів, діафільмів, окремі ілюстрації до різних сцен, дій п’єси, де одну й ту ж роль виконують різні актори» [12; 315]. Сценічна варіантність урізноманітнить уявлення про твір. І в цьому випадку потрібно бути обережними, оскільки неточне пояснення може повністю розмити образ. Дослідник Є. Пасічник ще радить «ознайомити учнів з літературою про роботу актора над створенням сценічного образу, про постановку п’єси на сцені» [12; 314]. Це допоможе зрозуміти мету, яку ставив перед собою автор, якими засобами користувався, коли створював образи.

Звичними в школі стали письмові роботи після перегляду п’єси. Це можуть бути твори, реферати, рецензії, в яких учні висловлюють свою думку про побачене, намагаються проаналізувати твір, зазначивши його основні характерні особливості.

Продемонструвати  ще один аспект вивчення драми можна через зв’язок з історією. Наприклад, на основі поєднання твору М. Куліша «97» й історії, діти доторкнуться до страшних сторінок трагічного життя нашого народу. Потрібно залучити їх до підготовки  уроку, запропонувати віднайти повідомлення про голодомор, можливо, у когось з учнів є родичі, які проживали в той час, їхні розповіді будуть дуже цінними в осмислені теми. Доречно буде зіставити озвучені факти з описом цієї події автором.

Цікавим експериментом стане аналіз підтексту дії на основі психології. Порівняно з іншими поєднаннями ця взаємодія дуже складна, тому вимагає неабиякої підготовки як вчителя, так і учнів.

«Отже, під час  вивчення драматичних творів слід зважати  на їхні родові особливості. Найефективнішими прийомами роботи на уроці будуть театральна рольова гра, інсценізування, читання за ролями, словесне малювання декорацій, перегляд спектаклів і фільмів за твором, дослідження історії сценічного втілення образу чи всієї п’єси, вивчення конфлікту в його розгортанні, тлумачення психологічного підтексту дії, глибокий аналіз мовлення дійових осіб, моделювання сценічного або кінематографічного втілення окремих сцен » [17; 170].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. РОЗРОБКА УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ЗА ТВОРОМ МИКОЛИ КУЛІША «97»)

Тема: «П’єса – шматок життя». Реалістична драма М. Куліша «97».

Мета:

• навчальна:  проаналізувати драму М. Куліша «97», визначити особливості творчої манери Куліша;
• розвивальна: розвивати творчу уяву, вміння передавати власне розуміння прочитаного;
• виховна: виховувати пошану до трагічних сторінок  історії українського народу.

Тип уроку: урок формування практичних вмінь і навичок.

Обладнання:  текст п’єси, роздавальний матеріал, ролик про голодомор.

Методи і  прийоми: асоціювання, виразне читання, робота в парах, бесіда.

Випереджувальне завдання: підготувати повідомлення або зібрати факти з уст очевидців про голодомор.

Література:

1. Кубішин Л.В. Календарно-тематичне планування з української мови та літератури. 5-11 класи / Л. В. Кубішин. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2013. – 144с.
2. Кузякіна Н. П’єси Миколи Куліша. Літературна і сценічна історія / Н. Кузякіна. – К.: Рад. письм., 1970. – 453 с.
3. Куліш Микола. П’єси / М. Куліш. – К.: Наук. думка, 2001. – С. 303-361.
4. Стех М. Р. «Революція маленької людини» у ранніх п’єсах М. Куліша / М. Р. Стех // Сучасність. – 2004. – № 11. – С. 107-118.

Хід уроку

Організаційний  момент. Оголошення теми уроку. Актуалізація опорних знань.

Сьогодні, діти, ми доторкнемося з вами до однієї з найтрагічніших сторінок нашої історії. Голодомор – масовий, навмисно організований радянською владою голод, що призвів до багатомільйонних людських втрат переважно у сільській місцевості на території Української СРР. Саме ця тема лягла до сюжету п’єси «97» М. Куліша, яку ми сьогодні з вами розглянемо.

Перш ніж розглядати драму, скажіть, чи підготував хтось повідомлення про голодомор, а можливо хтось зібрав факти з уст очевидців?

Учнівські повідомлення.

Опрацювання навчального матеріалу.

Бесіда

Розкажіть історію створення  п’єси «97».

• Драма «97», перша частина трилогії про українське село 1919-1930 pp., є трагічним літописом загибелі українського села. У листопаді 1923 р. Куліш починає працювати над п’єсою перебуваючи в Одесі. Сам автор дуже скромно оцінював свій доробок, він говорив, що п’єса написана для «сільського театру», в ній нема монументальної дії, немає пафосу і бойових лозунгів. Текст п’єси з Одеси було надіслано до Харкова І. Дніпровському в липні 1924 р., тоді ж, у липні, прочитали її на засіданні спілки «Гарт». Присутніх приголомшила сила художньої виразності Кулішевого слова. Прилюдне широке читання відбулося на вечірці «Плуга», аудиторія сприйняла п’єсу з цікавістю. Неабиякий успіх отримала п’єса після першої вистави у Харкові (Мусія Копистку зіграв Гнат Юра). Також відомо 2 версії тексту: в першій всіх 97 комунарів було вбито, в другій – ситуацію рятує Серьога Смик, який привозить 97 пудів хліба.

Зі скількох дій складається  п’єса? Розмежуйте події у них.

• У драмі 4 дії. В першій описується становище комнезамівців, їхні переконання та бажання. У другій – участь в подіях сільських багачів, які думають лише про себе і своє збагачення. У третій відбувається конфлікт між масами. Багачі і бідні пробують перетягти на себе церковне добро. У четвертій загострюється конфлікт, коли Копистка з Василем самовисуваються у керівники, а підлі багачі роблять розправу з «ворогами».

Поділіть основних діючих героїв за соціальним станом.

• Незаможні: Смик Сергій, Мусій Копистка, Стоножка Іван, Василь, дід Юхим. Багатії: Гиря Гнат, Годований, дід з ціпком.

Яке становище людей  в селі?

• Всі бідні голодують, багаті ж мають засоби існування, хочуть присвоїти церковне добро. Мало того, вони обмінюють харчі на задоволення своїх примх (французькі духи, одяг). Так, наростає класовий конфлікт. Комнезамівці захищали «Совєцьку владу, котора за нашого брата стала і стоїть» , а багачі прагнули повернути старі порядки.

Що бідні хотіли зробити  з чашею?

• Обміняти на хліб, бо з повіту прийшла «бомага» з наказом передати церковні цінності для закупівлі хліба.

Чи легко було здобути духовну коштовність?

• Ні. Питання виносилось на народне обговорення, а оскільки біднота вже пухла і не могла пересуватися, Смик організовує хід за голосами по хатах. Але багаті перехитрували, переконавши Ларивона, глухонімого сторожа, за будь-яку ціну оберігати. Ситуацію врятувала Орина, яка раніше зглянулась на його каліцтво і побула з ним. Так, чашу було забрано і Смик повіз її обмінювати на хліб.

А який конфлікт виник  зі списком?

• Стоножка Іван, якого Гиря підкупив хлібом, зрікається народної ідеї, таким чином, посіявши в маси сумнів. І тільки дід Юхим своєю жагою до справедливості повертає все до початкового стану.

Чи нічого вам не нагадує  вчинок Івана?

• Так, це біблійна алюзія на Юду, котрий зрадив Христа.

Зачитайте за ролями конфлікт у сільраді. Про що це свідчить?

• Про повне роздавлення голодом і моральну смерть. Зі сторони Ларивона і Орисі – це канібалізм, зі сторони багачів – підлість і жорстокість, вони не лише запросто роблять смертний вирок, а й виконують його.

Чи не задумувалися ви, що прощення Кописткою Орисі ще одна біблійна алюзія?

• Так, це алюзія на Христа, який відмовляється засудити повію.

Що відбувається на вигоні біля канави?

• Годований підстрелює Ларивона, а потім ще добиває сокирою. Ситуацію рятує Смик, який привозить 97 пудів хліба. Продармієць забирає Гирю і Годованого.

Що символізує прихід Смика?

• Це надія на нове життя, це настання справедливості.

А яке смислове навантаження несуть дід Юхим, Копистка і Василь?

• Це своєрідне зіткнення 3 епох, 3 поколінь, минулого, теперішнього і майбутнього. Дід Юхим втілення стійкого минулого, звідси його впевненість і сміливість. Копистка – це хитке теперішня, а Василь – це світла надія на майбутнє.

Порівняйте факти, зібрані  вами із зображенням голоду у п’єсі Куліша.

Зараз ми з вами ще переглянемо  ролик про голодомор.

Перегляд ролика.

Домашнє завдання. Оголошення оцінок.

Подумайте над назвою п’єси «97» і викладіть свої міркування у міні-творі.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Методика викладання літератури – наука, що допомагає  вчителю-словеснику не лише зрозуміти  суть навчального процесу, а й  вдосконалити свої вміння і навички, урізноманітнити  методи та прийоми навчання, іти в ногу із часом.

Особливим матеріалом, що вивчається у шкільному курсі  літератури є драматургія. Її специфіка  пов’язана із родовими ознаками: орієнтація на театральну виставу, діалогічність мови, наявність ремарок, поділ тексту на картини, дії та яви, обмеженість у просторі, часі та дії, важливість підтексту, гострий конфлікт, епізоди – основа сюжету драми.

У ХХІ столітті широкого поширення набуло проведення компаративістичних уроків. Використання міждисциплінарних зв’язків позитивно впливає на учіння, адже, перш за все, розширюється кругозір учнів, формується літературна компетенція, а разом з тим і мистецька, історична, в залежності від обраної міжпредметної взаємодії. Найефективніше переплітання української драми з театральним мистецтвом, живописом, світовою драматургією, історією, психологією, кінематографом, тому доцільно використовувати такі прийоми: театральна рольова гра, інсценізування, читання за ролями, словесне малювання декорацій, перегляд спектаклів і фільмів за твором, дослідження історії сценічного втілення образу чи всієї п’єси, вивчення конфлікту в його розгортанні, тлумачення психологічного підтексту дії, глибокий аналіз мовлення дійових осіб, моделювання сценічного або кінематографічного втілення окремих сцен.

Вивчення драматургії  має велике значення, що полягає  не лише у задоволенні естетичних смаків та розвитку літературної обізнаності, а й у активізації творчої активності учнів, забезпечує інтеграцію літературних знань і читацьких умінь.

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Болобан Л. П’єси Миколи Куліша / Л. Болобан // Прапор. – 1970. – № 2. – С. 74-78.
2. Вітченко А. Вивчати драматургію з урахуванням її родової специфіки та міжмистецьких зв’язків / А. Вітченко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2007. – № 2. – С. 23-25.
3. Гордієнко О. А. Специфіка драми та її відображення у системі взаємопов’язаного вивчення зарубіжної та української літератури / О. А. Гордієнко // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. – № 8. – С. 10-12.
4. Івахненко Т. Cпецифіка аналізу драматичного способу літературного зображення / Т. Івахненко // Українська література в загальноосвітніх школах. – 2005. – 8. – С. 40-43.
5. Кобзар А. І. Драма: еволюція жанру. Матеріал до оглядового уроку / А. І. Кобзар // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – № 10. – С. 38-40.
6. Кореневич М. Маска справжня і уявна: Гротесковість драматургії Миколи Куліша / М. Кореневич // Слово і час. – 2000. – № 11. – С.32-37.
7. Кубішин Л.В. Календарно-тематичне планування з української мови та літератури. 5-11 класи / Л. В. Кубішин. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2013. – 144с.
8. Кузякіна Н. П’єси Миколи Куліша. Літературна і сценічна історія / Н. Кузякіна. – К.: Рад. письм., 1970. – 453 с.
9. Куліш Микола. П’єси / М. Куліш. – К.: Наук. думка, 2001. – С. 303-361.
10. Куцевол О. М. Методика викладання української літератури (креативно-інноваційна стратегія): Навч. посібник / О. М. Куцевол. – К.: Освіта України, 2009. – 464 с.
11. Літературознавчий словник-довідник / За ред.  Р. Гром’як, Ю. Ковалів, В. Теремка. –  К.: ВЦ «Академія», 2007. – 752 с. (Nota bene).
12. Неділько В. Я. Методика викладання української літерату<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-family: 'Times New Roman', 'Arial'; font-si